65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4261/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву ПП "СГП "СВІТАЛ" (вх.№2-1775/25 від 14.11.2025) про забезпечення позову по справі №916/4261/25,
за позовом Приватного підприємства "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "СВІТАЛ" (вул. Спортивна, буд. 7, село Степове, Роздільнянський р-н., Одеська обл., 67451; код ЄДРПОУ 43249273);
до відповідача Відкрите акціонерне товариство "СТЕПОВИЙ" (вул. Лейтенанта Туркова, буд. 5, селище Степове, Роздільнянський р-н., Одеська обл., 67451; код ЄДРПОУ 00413392);
про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора -
Суть спору: 21.10.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№4381/25) ПП "СГП "СВІТАЛ" до ВАТ "СТЕПОВИЙ", в якій позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Одеської області Галіборщ Ганни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 75277892 від 27.09.2024 про право власності ВАТ "СТЕПОВИЙ" на закінчений будівництвом об'єкт за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Степове, вул. Спортивна, буд 7, що є підставою для припинення такого права власності та закриття відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3013927151140).
В якості обґрунтування своїх вимог позивач заявляє, що переслідуючи протиправний умисел, з метою оспорення права власності та втручання у господарську діяльність ПП «СП «СВІТАЛ», відповідачем створено та подано до державної реєстрації документи, які у сукупності не дають підстав для державної реєстрації об'єкта нерухомого майна розташованого за адресою: Одеська область, Роздільнянський р-н, село Степове, вулиця Спортивна, будинок, 7.
24.10.2025 до суду від позивача надійшла заява про долучення документів до позовної заяви (вх.№33628/25).
Ухвалою суду від 27.10.2025 провадження у даній справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання 17.11.2025.
Також 21.10.2025 одночасно із позовною заявою позивачем до суду подано клопотання про витребування доказів (вх.№33192/25).
Ухвалою суду від 03.11.2025 судом клопотання позивача (вх.№33192/25 від 21.10.2025) про витребування доказів задоволено, витребувано від Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи у паперовій формі на об'єкт нерухомого майна - будівля сільськогосподарського призначення загальною площею 1055.3 кв.м, що розташована за адресою Одеська обл., Роздільнянський р., с. Степове, вулиця Спортивна, будинок 7, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 3013927151140, власник - Відкрите акціонерне товариство "СТЕПОВИЙ" (вул. Лейтенанта Туркова, буд. 5, село Степове, Роздільнянський р-н., Одеська обл., 67451; код ЄДРПОУ 00413392).
14.11.2025 до суду від позивача надійшла заява ПП "СГП "СВІТАЛ" (вх.№2-1775/25 від 14.11.2025) про забезпечення позову по справі №916/4261/25.
У даній заяві позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову по даній справі шляхом заборони ВАТ«СТЕПОВЕ» та будь-яким іншім особам, у т.ч. суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у т.ч. шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду тощо, вчиняти будь-які дії, що пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно щодо будівлі за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р., с. Степове, вулиця Спортивна, будинок 7, загальною площею 1055.3 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3013927151140.
Розглянувши заяву ПП "СГП "СВІТАЛ" (вх.№2-1775/25 від 14.11.2025) про забезпечення позову по справі №916/4261/25, господарський суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке:
Так у якості обґрунтування виправданості та необхідності забезпечення позову шляхом заборони ВАТ «СТЕПОВЕ» та іншим особам вчиняти дії, направлені на розпорядження спірним приміщенням, ПП "СГП "СВІТАЛ" зазначає, що обраний та єдиний вірний спосіб захисту порушеного права у вигляді скасування рішення державного реєстратора, який створив паралельну (фантомну) державну реєстрацію стане неефективним та не призведе до поновлення порушеного права у разі, якщо ВАТ «СТЕПОВЕ» відчужить зареєстрований за собою паралельною реєстрацією об'єкт нерухомого майна.
Заявник вважає, що позовні вимоги про витребування у даному спорі за вимогою володіючого власника щодо особи, що створила паралельну реєстрацію щодо того ж об'єкта нерухомого майна є неефективним та неналежним способом захисту, адже позивач був та залишається фактичним та юридичним володільцем об'єкта нерухомості за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р., с. Степове, вулиця Спортивна, будинок 7.
Також ПП "СГП "СВІТАЛ" стверджує, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Тому, позивач вважає, що якщо відповідач не планує відчуження об'єкта нерухомості, то даний вид обтяження не потягне за собою обмеження його прав, реалізація яких не йде всупереч інтересу судочинства у даній справі. Якщо ж поточні або майбутні рішення відповідача передбачають відчуження об'єкта нерухомого майна, то забезпечення позову є необхідним у будь - якому випадку в незалежності від мотивів майбутньої перереєстрації.
Крім того, на виконання ч. 6 ст. 140 ГПК України, ПП "СГП "СВІТАЛ" не висуваються пропозиції з приводу зустрічного забезпечення адже, вказаний вид забезпечення, на думку заявника, не передбачає завдання можливих збитків відповідачеві.
Так господарський суд вказує, що статтею 136 ГПК України встановлено, що за заявою учасника справи господарський суд має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та постановах Верховного Суду від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі №917/322/23, від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі №916/2239/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 18.05.2023 у справі №910/14989/22, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Так суд зазначає, що у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №921/290/23, від 31.05.2023 у справі №906/1223/22, від 21.12.2022 у справі №911/121/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.10.2023 у справі №922/1583/23, від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.
Обранням належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову забезпечується дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №921/290/23, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22.
Так предметом спору в даній справі є визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Одеської області Галіборщ Ганни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 75277892 від 27.09.2024 про право власності ВАТ "СТЕПОВИЙ" на закінчений будівництвом об'єкт за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Степове, вул. Спортивна, буд 7, що є підставою для припинення такого права власності та закриття відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3013927151140).
Так суд зазначає, що під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме одним з обов'язків державного реєстратора є перевірка відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на наявність перепон для такої реєстрації, до яких належать, зокрема, заборона вчинення реєстраційних дій.
Властивістю заборони вчинення реєстраційних дій є те, що вони зобов'язують державного реєстратора утриматися від вчинення реєстраційних дій щодо того чи іншого об'єкта нерухомого майна. Водночас, вони не є тотожними за своєю природою та мають низку відмінностей у наслідках.
Наявність зареєстрованої заборони вчинення реєстраційних дій є безумовною підставою для зупинення державної реєстрації прав і законодавством не встановлено жодних винятків, які б дозволяли державному реєстратору проводити державну реєстрацію за її наявності.
Також суд зауважує, що положення ч. 1 ст. 319 ЦК України надають власникові майна право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, у тому числі здійснювати його відчуження на користь третіх осіб.
Тобто, до вирішення спору по суті, наявні сприятливі обставини, коли відповідач вправі до моменту ухвалення/виконання рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, у зв'язку з чим таке майно може зменшитись за кількістю або взагалі вибути з розпорядження/володіння відповідача на момент виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.
Вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов'язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог, встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.
Відтак суд вказує, що заборона відповідачу, а також іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням, передачею в користування, оренду, заставу (іпотеку), здійсненням поділу та об'єднання, передачею прав будь - яким чином іншим особам, державною реєстрацією речових прав щодо нерухомого майна, внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів, щодо майна яке є предметом спору, безпосередньо стосуються спірного майна у цій справі, а тому відповідають предмету позовних вимог, з якими заявник звернувся до господарського суду.
Заходи забезпечення позову є тимчасовими до вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення дій, які матимуть юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Суд звертає увагу на викладений в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 висновок про те, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться в його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.05.2025 у справі № 910/16225/24.
Крім того, суд зазначає, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та постановах Верховного Суду від 28.07.2023 у справі № 903/965/22, від 07.04.2023 у справі №910/8671/22.
Окремо суд зазначає, що положенням ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачається можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України, встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим ВАТ "СТЕПОВИЙ" не позбавлене права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст.136-137, 140, 144, 234 ГПК України, суд
1.Заяву Приватного підприємства "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "СВІТАЛ" (вх.№2-1775/25 від 14.11.2025) про забезпечення позову по справі №916/4261/25 - задовольнити.
2.Заборонити Відкритому акціонерному товариству «СТЕПОВЕ» (вул. Лейтенанта Туркова, буд. 5, село Степове, Роздільнянський р-н., Одеська обл., 67451; код ЄДРПОУ 00413392) та будь-яким іншім особам, у т.ч. суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у т.ч. шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду тощо, та заборонити вчиняти будь-які дії що пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно щодо будівлі за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р., с. Степове, вулиця Спортивна, будинок 7, загальною площею 1055.3 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:3013927151140.
Стягувачем за цією ухвалою є: Приватне підприємство "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "СВІТАЛ" (вул. Спортивна, буд. 7, село Степове, Роздільнянський р-н., Одеська обл., 67451; код ЄДРПОУ 43249273).
Боржником за цією ухвалою є: Відкрите акціонерне товариство «СТЕПОВЕ» (вул. Лейтенанта Туркова, буд. 5, селище Степове, Роздільнянський р-н., Одеська обл., 67451; код ЄДРПОУ 00413392).
Ухвала суду набирає законної сили 17.11.2025 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна