65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3722/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. В. Арнаутська, буд. 15, Одеса, 65012) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МРІЯ-2" (вул. Героїв Крут, 21, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл., 65078) про стягнення 490972,29 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ-2" 490 972,29 грн. заборгованості, з яких заборгованість з орендної плати у розмірі 328 520,12грн, неустойка у розмірі 95 287,93 грн та пеня у розмірі 67 164,24грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.09.2025 відкрито провадження у справі. Справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України до електронного кабінету.
29.09.2025 відповідач надав відзив на позов відповідно якому заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити позивачу у задоволення позову, з підстав зазначених у відзиві.
06.10.2025 позивач надав відповідь на відзив, з оцінкою правових обставин наданих Відповідачем, не погоджується та вважає твердження Відповідача незаконними, безпідставними та не обґрунтованими.
10.11.2025, відповідач в порядку ст. 167 ГПК України надав заперечення на відповідь на відзив.
Суд не приймає до уваги обставини викладені у запереченнях та залишає без розгляду заперечення на відповідь на відзив так як подані з порушенням строку.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
19 липня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (нині - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) (надалі - позивач або орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Мрія-2» (надалі - відповідач або орендар) був укладений Договір оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства “Нефон» (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства “Нефон», юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 21028008 (надалі - підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства “Нефон», складеного станом на 31.05.2004 та затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 07.07.2004 №526, складає: основні засоби, усього - 3939,7 тис. грн; знос основних засобів - 1721,6 тис. грн; основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу - 625,6 тис. грн; вартість майна, що передається в оренду - 625,6 тис. грн з метою використання об'єкту оренди - здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту орендаря.
Відповідно до умов п. 1.2. Договору, грошові кошти (вартість майна, що передається орендареві на умовах кредиту згідно п. 25 Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон») у сумі 96200,00 грн, передаються орендареві в користування на умовах кредитного договору грошових коштів, що укладається одночасно з підписанням цього договору.
Відповідно до умов п. 1.3. Договору, оборотні матеріальні засоби в сумі 23280,06 грн без урахування ПДВ (ПДВ - 20 % від вартості об'єкту - 4656,01 грн), вартість об'єкту з урахуванням ПДВ - 27936,07 грн, орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього договору.
Відповідно до умов п. 1.4. Договору, основні засоби житлового фонду у сумі 1592493,84 грн передаються орендарю на утримання і керування для забезпечення їх експлуатації у визначеному законом порядку.
Відповідно до умов п. 1.5. Договору, орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого державного побутового підприємства «Нефон», розташованого за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21.
Відповідно до умов п. 1.6. Договору, вартість майна, що вказана у п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4. Договору оренди, визначена згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 07.07.2004 № 526.
Згідно умов п. 1.9. Договору, припинення діяльності державного побутового підприємства «Нефон» за вказаною адресою здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря.
Відповідно до умов п. 1.10. Договору, майно підприємства враховується окремо від іншого майна Орендаря на окремому балансі з зазначенням того, що це майно є орендованим.
Майно цілісного майнового комплексу, яке передається в оренду включає в себе активи, пасиви, інвентар, обладнання та інше майно згідно інвентаризаційних описів, у тому числі нерухоме: А) нежила будівля, яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Валентини Терешкової, 21 (нині - Героїв Крут) та складається з нежилої будівлі літ. «А», загальною площею 4916, 7 кв.м., належить державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серія САА № 440240) від 19 липня 2004 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004 № 546, зареєстрованого комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» номер запису 3431 в книзі 33 неж-160 витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 за № 4185993; Б) нежила будівля, яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Базарна, 92 Б, в цілому складається з нежилої будівлі загальною площею 181,2 кв.м., належить державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серія САА №440239) від 19 липня 2004 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004, № 546, зареєстрованого комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» номер запису 3432 в книзі 33неж-160, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 за № 4186204; В) нежилі будівлі, які розташовані за адресою м. Одеса, вул. Костанді, 33, та в цілому складаються з нежилих будівель літ. «А», «Г», «Б», «Д», загальною площею 2140,1 кв. м., підсобних будівель літ. «З», вбиральні літ. «И», складу літ. «К», погрібу літ. «Д», дизельної літ. «М», гаражу літ. «Н», сараю літ. «О», навісів літ. «Н», «Р», «С», «У», «Ф», «Х», «Ц», літнього кінозалу літ. «І», насосної літ. «Ч», прохідної літ «Ш», 1-9 огородження, І - мостіння, ІІ- басейну, ІІІ- літньої площадки та належить державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серія САА № 440241) від 19.07.2004, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004 № 546, зареєстрованого комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» номер запису 3432 в книзі 33неж-160, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 за №4186399.
Відповідно до умов п.п. 2.1, 2.2, 2.3. Договору, орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі підприємства. Передача підприємства в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником підприємства залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Передача підприємства в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеного за методикою, затвердженою Постановою КМУ.
Відповідно до умов п. 2.4. Договору, вартість майна підприємства, яке орендар повертає орендодавцю (або юридичній особі, яку вкаже Орендодавець), визначається па підставі передавального балансу підприємства та акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання-передачі підприємства в оренду. Орендар повертає підприємство орендодавцю (юридичній особі, вказаній орендодавцем) у порядку визначеному чинним законодавством України на момент припинення дії цього договору та цим договором.
Відповідно до умов п. 2.5. Договору, підприємство вважається поверненим орендодавцю (юридичній особі, вказаній орендодавцем) з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Відповідно до умов п. 3.1. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 04 жовтня 1995 року № 786, зі змінами внесеними Постановою КМУ № 699 від 18.05.1998, Постановою КМУ від 19.01.2000 № 75, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2004 року) 2099,93 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Відповідно до умов п.п. 3.2, 3.3. Договору, орендна плата за перший місяць оренди липень 2004 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць червень 2004 року на індекс інфляції за липень місяць 2004 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до умов п. 3.4. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Одночасно копія платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує орендаря, надсилається орендодавцю.
Відповідно до умов п. 3.5. Договору, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до умов п. 3.7. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахування індексації. за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Стягнення заборгованості з орендної плати вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до умов п. 3.8. Договору, у разі виникнення заборгованості з орендної плати, що виникла у минулий період, встановлюється наступний порядок погашення заборгованості за договором оренди: поточні платежі, які сплачені за оренду державного нерухомого майна, насамперед, спрямовуються на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у минулі періоди, а потім - у рахунок поточних платежів.
Відповідно до умов п.п. 5.1-5.4. Договору, орендар зобов'язується, використовувати орендоване майно підприємства відповідно до його призначення та умов цього Договору оренди. Забезпечувати збереження орендованого майна підприємства, запобігання його пошкодження, псування та обов'язок здійснювати заходи протипожежної безпеки. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету. Своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна підприємства.
За змістом Розділу 8 Договору, орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання державного майна, переданого в оренду за Договором. Надавати дозвіл на зміну складу, передачу в суборенду, поліпшення, здійснення капітального ремонту об'єкта оренди. Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору, стягнення збитків по заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна підприємства, а також його втрати (повної або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору.
Відповідно до умов п. 9.2. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до умов п. 9.3. Договору, спори, що виникають у ході виконання договору оренди, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не буде досягнуто, спір передається на розгляд до господарського суду.
Відповідно до умов п. 10.1 Договору, цей договір укладено строком на п'ять років, що діє з моменту підписання договору оренди.
Відповідно до умов п. 10.4. Договору, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Під час дії Договору сторонами вносились зміни до його умов, про що були укладені відповідні додаткові угоди та договори про внесення змін, а саме: - Договір від 05.02.2008 про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства “Нефон» від 19.07.2014, зі змінами та доповненнями (обліковий номер договору №2098409314), яким п.п. 3.1 та 3.2 Договору викладено в наступній редакції: "3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 27.12.2006 №1846) і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку січень 2007: 4195,67 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. 3.2. Орендна плата за місяць оренди лютий 2007 визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди січень 2007 на індекс інфляції за лютий 2007 включно. "; - Договір від 02.06.2008 про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства “Нефон», яким п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції:
"3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 27.12.2006 № 1846) і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку січень 2007: 4195,67 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
10.1. Цей договір діє терміном до 19.07.2018 включно."
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 у справі № 916/2689/23 (суддя Нікітенко С. В.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (Богацька Н. С. - головуючий, судді: Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) позов задоволено повністю; розірвано договір оренди; зобов'язано ТОВ «Мрія-2» повернути Регіональному відділенню державне нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», що розташований за адресами: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 21, вул. Костанді, 33, вул. Базарна, 92 Б; стягнуто з ТОВ «Мрія-2» на користь Одеської обласної прокуратури суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 5 368,00 грн.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2025 року по справі №916/2689/23 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 916/2689/23 залишити без змін. Поновити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 916/2689/23.
Таким чином, позивач вважає, що договір оренди є розірваним з 10.09.2025 року.
Позивач зазначає, що направив до Малиновського відділу державної виконавчої служби для виконання оригінал наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/2689/23 від 11 червня 2024 року про Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-2 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях державне нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», що розташований за адресами: м. Одеса, вулиця Героїв Крут, 21, вулиця Костанді, 33, вулиця Базарна, 92 Б.
Постановою від 09.07.2024 року було відкрито виконавче провадження ВП 75496310 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Одеської області від 11.06.2024 року по справі №916/2689/23. В рамках виконавчого провадження 13.11.2024 року було укладено Акт приймання-передачі та зафіксовано фактичне повернення вищезазначеного майна з оренди, про що відповідно було складено Постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.12.2024 року по ВП №75496310.
Однак, за період з 21.02.2024 року по 10.09.2024 рік за Орендарем обліковується заборгованісь з орендної плати за Договором оренди у розмірі 328520,12 гривень, пені у розмірі 67164,24 за період з 12.03.2024 року по 12.09.2024 рік та неустойки за час неповернення майна за період з 14.09.2024 року по 13.11.2024 рік у розмірі 95287,93 гривні.
Враховуючи вищевикладене, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ-2" 490 972,29 грн. заборгованості, з яких заборгованість з орендної плати у розмірі 328 520,12грн, неустойка у розмірі 95 287,93 грн та пеня у розмірі 67 164,24грн.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Судом встановлено, що відповідно до положень Договору оренди цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК) державного побутового підприємства «Нефон» від 19.07.2004 року (далі - Договір оренди від 19.07.2004 року), Регіональне відділення передало, а ТОВ «Мрія-2» прийняло в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», юридична адреса: 65078, м.Одеса, вул.Терешкової,21, склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», складеного станом на 31.05.2004 року та затвердженого наказом регіонального відділення від 07 липня 2004 року №526, складає: Основні засоби, усього 3939,7 тис.грн. Знос основних засобів, усього 1721,6 тис.грн. Основні засоби за вартість за вирахуванням зносу, усього 625,5 тис.грн. Вартість майна, що передається в оренду- 625,6 тис.грн.
Відповідно до змісту Договору оренди від 19.07.2004 року, за своєю правовою суттю вказаний договір відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда.
Згідно до п.п.1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Майно, яке виступає предметом договору, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Спірний договір оренди від 19.07.2004 року, укладений у відповідності з Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року № 2269-ХІІ . Разом із тим, станом на момент виникнення спору діє новий Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року № 157-ІХ, який введено в дію з 01.02.2020 року.
Відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Отже, до спірних правовідносин, що виникли між РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях та ТОВ «Мрія-2», застосуванню підлягає ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992 р.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України).
Як передбачено ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна (ч.1 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Відповідно до ч.4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до ч.3 ст.18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» №2269- XII від 10.04.1992р. орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідач не сплачує орендну плату до державного бюджету, що є підставою вважати, що ТОВ «МРІЯ-2», не виконує умови договору оренди.
Згідно, умов Договору про внесення змін від 19.07.2004 року визначено, що : «Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 04 жовтня 1995р. N°786, зі змінами внесеними Постановою КМУ No699 від 18.05.98р. , Постановою КМУ від 19.01.2000р. No75 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2004 р.) 2 099,93 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.»
Відповідно до пункту 3.3.Договору оренди, орендна плата за кожний наступний місятць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п.4 Методики орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступний місяці оренди.
Відповідно до п.13 Методики Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п.3.4. Договору оренди Орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Одночасно копія платіжного доручення, з відміткою банку, що обслуговує Орендаря, надсилається Орендодавцю. Пункт 3.5.0рендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до пункту 5.3.Договору оренди передбачено, що обов'язком Орендаря є своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.
Так, станом на 10.09.2024 року (дата розірвання договору) у ТОВ «Мрія-2»,виникла заборгованість перед держбюджетом у розмірі 328520,12 гривень, що підтверджується Звітом про стан надходження коштів до бюджету.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 67164,24 грн
Вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 3.7. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і редагується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахування індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 67164,24 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі
Щодо стягнення неустойки, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5.8. Договору оренди у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов'язується повернути Орендодавцю (або юридичній особі, вказаній Орендодавцем) орендоване майна Підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна Підприємства з вини Орендаря.
У разі невиконання Орендарем обов'язку повернути Підприємтсво, Орендодавцем нараховується неустойка у розмірі подвійної плати за користування майном за весь час прострочки, яка стягується у судовому порядку.
Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету (пункт 5.3 Договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (пункт 9.1 Договору).
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України (частина 4 статті 291 ГК України).
Частиною 1 статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Аналогічні положення містив Закон України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону України від 10.04.92 № 2269-XII (далі - Закон про оренду) до втрати ним чинності з 01.02.2020 р. (у зв'язку з введенням в дію з 01.02.2020 р. Закону України від 03.10.2019 р. № 157-IX "Про оренду державного та комунального майна"). Закон про оренду регламентував умови та порядок використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду. Положення цього Закону застосовуються до спірних правовідносин.
Після припинення Договору оренди, невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Отже, з моменту припинення Договору оренди правовідносини між Фондом як Орендодавцем та ТОВ Мрія-2, як Орендарем, з 10.09.2024 р. переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням частини 2 статті 785 ЦК України.
Неустойка згідно із ч. 2 ст. 785 ЦК розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди). Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 19 квітня 2021 року у справі № 910/11131/19.
Неустойка згідно із частиною другої статті 785 ЦК розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).
Водночас неустойка за частиною другою статті 785 ЦК має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Узагальнюючи наведені висновки стосовно наслідків припинення Договору у разі, якщо орендар не повертає майно після припинення строку дії Договору, зокрема у вигляді подальшого неправомірного користування майном, та права орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права - стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга статті 785 ЦК),
Обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК , є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК.
Як було зазначено вище, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях направило до Малиновського відділу державної виконавчої служби для виконання оригінал наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/2689/23 від 11 червня 2024 року про Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-2 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях державне нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», що розташований за адресами: м. Одеса, вулиця Героїв Крут, 21, вулиця Костанді, 33, вулиця Базарна, 92 Б.
Постановою від 09.07.2024 року було відкрито виконавче провадження ВП 75496310 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Одеської області від 11.06.2024 року по справі №916/2689/23. В рамках виконавчого провадження 13.11.2024 року було укладено Акт приймання-передачі та зафіксовано фактичне повернення вищезазначеного майна з оренди, про що відповідно було складено Постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.12.2024 року по ВП №75496310.
Таким чином, з Орендаря підлягає стягненню неустойка за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що складає 95 287,93 грн.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та не погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в розмірі 490 972,29 грн., з яких заборгованість з орендної плати у розмірі 328520,12грн, неустойка у розмірі 95 287,93 грн та пеня у розмірі 67 164,24грн.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймається з наступних підстав.
Відповідач зазначає, що дата розірвання договору не 10.09.2025 року а 28.05.2024 року, що підтверджується даними єдиного державного реєстру де зазначено: Дата набрання законної сили: 28.05.2024, що відповідає даті ухвалення Постанови Південно-західного апеляційного господарського про залишення без змін рішення суду.
Суд не погоджується та зазначає, що Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 у справі № 916/2689/23 (суддя Нікітенко С. В.), залишеним без змін постановою Південно західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (Богацька Н. С. - головуючий, судді: Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) позов задоволено повністю; розірвано договір оренди; зобов'язано ТОВ «Мрія-2» повернути Регіональному відділенню державне нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», що розташований за адресами: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 21, вул. Костанді, 33, вул. Базарна, 92 Б.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29 травня 2025 року по справі №916/2689/23, Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 у справі № 916/2689/23 - без змін. Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2025 року по справі №916/2689/23 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 916/2689/23 залишити без змін. Поновлено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 916/2689/23.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Верховного суду від 15.07.2024 за клопотанням скаржника зупинено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 916/2689/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Оскільки Верховний Суд залишає без задоволення касаційну скаргу та залишає без змін рішення та постанову, виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у цій справі підлягає поновленню. Таким чином, дата набрання законної сили рішення суду першої інстанції: є 28.05.2024 рік.
Однак, суд звертає увагу на те, що Регіональне відділення заявляє вимогу щодо сплати неустойки за час неповернення майна саме за період з 14.09.2024 року по 13.11.2024 рік у розмірі 95287,93 гривні. Оскільки з 28.05.2024 року виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 916/2689/23 по 10.09.2024 рік було зупинено, а у Відповідача не виникло обов'язку повертати за Актом повернення нерухоме майно.
Щодо зазначення Відповідача про те, що підставою відмови у позові є той факт, що майно ЦМК ДП “Нефон» на підставі спільного наказу 10/02-08 від 22.03.2023 року начальника Одеської обласної військової адміністрації «Про встановлення військово квартирної повинності), Командувача ОСУВ “Олександрія» від 26.04.2022 № 6 та окремого доручення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.01.2023 року №154/111/1889, передано в користування військовій частині НОМЕР_1 (для НОМЕР_2 ) та Одеському квартирно-експлуатаційному управлінню, шляхом укладення з ТОВ “МР1Я-2» трьохстороннього договору від 10.03.2023 №244/10/02-08 про спільне безоплатне користування майном, згідно додатку №1 до договору судом до уваги не приймається з наступного.
Відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» у випадку перебування Об'єкта на праві господарського відання та оперативного управління дп та державних господарських об'єднань, необхідно провести ряд дій задля проведення процедури вилучення майна, 2) вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних некомерційних товариств, державних господарських об'єднань, інших суб'єктів господарювання державного сектору економіки права господарського відання, права оперативного управління індивідуально визначеним державним майном або права узуфрукта індивідуально визначеного державного майна з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану 1. Отримання рішення військового командування погодженим відповідно з обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. 1.2. У місцевостях, де ведуться бойові дії - рішення військового командування без погодження. 1.3. Видається наказ військового командування. 2. Складеться Акт про примусове вилучення майна. Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів. 3. Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта про примусове вилучення майна. 4. Вилучене майна відповідно до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України ставиться на баланс відповідного військового командування, в процесі чого змінюється орган управління вказаного майна. 5. Після скасування правового режиму воєнного стану вилучене майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку.
Крім того, відповідно до пункту 127 Порядку "Деякі питання оренди державного та комунального майна" передбачено, що Не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, крім: 1) випадків, передбачених пунктами 123, 124 і абзацом третім пункту 191 цього Порядку; 2) внесення до Методики розрахунку орендної плати змін щодо зменшення ставок оренди за договором, який був укладений без проведення аукціону або конкурсу; 3) випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, зокрема у разі: а) істотного пошкодження об'єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта, за умови, що відновлення об'єкта до того стану, в якому він перебував до настання таких обставин, потребуватиме капітального ремонту об'єкта оренди; б) припинення забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якими об'єкт оренди був забезпечений або повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та/або оголошення про передачу майна в оренду, якщо внаслідок такого припинення об'єкт оренди не може бути використаний орендарем; в) здійснення капітального ремонту, реставрації або реконструкції об'єкта оренди з ініціативи балансоутримувача або його органу управління, якщо під час виконання будівельних робіт використання об'єкта оренди може завдати шкоди життю або здоров'ю людей, що перебувають або можуть перебувати всередині об'єкта оренди; г) вилучення майна (його частини) відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
У такому разі зменшення орендної плати або тимчасове (на період існування обставин, зазначених у підпунктах “а» - “г» підпункту 3 цього пункту) звільнення орендаря від сплати орендної плати здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду.
Таким чином, докази які перебувають в матеріалах справи не можуть бути належними та допустими доказами підтвердження факту вилучення майнавідповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
Отже, Відповідач не звільнявся та не був звільнений від сплати орендної плати у відповідності до вимог чинного законодавства а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з відповідальністю «МРІЯ-2» (65078, м. Одеса, вул.Терешкової, 21, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32895136) до Державного бюджету України (отримувач - ГУК в Од.обл./ м.Одеса/22080300, код отримувача - 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) - UA778999980313010094000015744) заборгованість з орендної плати у розмірі 328 520,12 (триста двадцять вісім тисяч п'ятсот двадцять гривень 12 копійок) та неустойки у розмірі 95 287,93 (дев'яносто п'ять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 93 копійки) та пені у розмірі 67 164,24 ( шістдесят сім тисяч сто шістдесят чотири гривні 24 копійка) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4172,26 грн.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17 листопада 2025 р., у зв'язку з аварійними відключаннями енергопостачання у м. Одесі. спричиненими масованими обстрілами ворогом енергетичної інфраструктури України
Суддя С.В. Літвінов