65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 916/3906/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни за вх.№2-1770/25 від 13.11.2025 про забезпечення позову за зустрічним позовом у справі №916/3906/25
за позовом: Фізичної особи-підприємця Орехової Людмили Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
про стягнення 200000 грн., -
та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Орехової Людмили Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 357751,66 грн., -
Фізична особа-підприємець Орехова Людмила Михайлівна звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 200000 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3906/25; розглядати справу №916/3906/25 вирішено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 23.10.2025 о 16:45; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; запропоновано позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.
У судовому засіданні 23.10.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 13.11.2025 о 14:40.
27.10.2025 за вх.№33867/25 до суду від Фізичної особи-підприємця Орехової Людмили Михайлівни надійшла заява під назвою “уточнена позовна заява» з додатковими документами, в якій заявниця просить суд:
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни на користь Фізичної особи-підприємця Орехової Людмили Михайлівни 200000 грн., з яких: заборгованість з орендної плати в розмірі 121811 грн., пеню в розмірі 2317,73 грн., три відсотки річних в розмірі 3643,48 грн., інфляційні втрати в розмірі 6986,40 грн.;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни на користь Фізичної особи-підприємця Орехової Людмили Михайлівни неустойку у вигляді подвійної орендної плати за користування об'єктом оренди після закінчення строку дії договору оренди № від 01.07.2024 в розмірі 38640 грн.
05.11.2025 за вх.№35026/25 до суду від Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни надійшов відзив на первісний позов та додаткові документи.
05.11.2025 за вх.№4593/25 відповідач - Фізична особа-підприємець Цвященко Оксана Ігорівна звернулась до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Орехової Людмили Михайлівни, в якій просить суд стягнути збитки в сумі 357751,66 грн.
Ухвалою суду від 07.11.2025 залишено зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни без руху; встановлено Фізичній особі-підприємцю Цвященко Оксані Ігорівні строк на усунення недоліків зустрічної позовної заяви - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
10.11.2025 за вх.№35516/25 до суду від Фізичної особи-підприємця Орехової Людмили Михайлівни надійшла відповідь на відзив на первісний позов.
11.11.2025 за вх.№35867/25 до суду від Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни надійшла заява про усунення недоліків та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 12.11.2025 здійснено перехід розгляду справи №916/3906/25 зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи №916/3906/25 за правилами загального позовного провадження; прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни за вх.№4593/25 від 05.11.2025 до Фізичної особи-підприємця Орехової Людмили Михайлівни стягнення 357751,66 грн. - до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №916/3906/25; призначено підготовче засідання на 13.11.2025 о 14:40.
13.11.2025 за вх.№36182/25 до суду від Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому заявниця просить суд призначити судову оціночну-будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1.Чи фактично виконані ремонтно-оздоблювальні роботи нежитлового приміщення по вул. Велика Арнаутська, 102 в м. Одесі, яке перебувало у орендному користуванні ФО-П Цвященко О.І. на підставі договору оренди від 01.07.2024, які зазначені у акті прийому передачі виконаних робіт до договору підряду №1/1/07/24 від 01.07.2024?
2.Визначити вартість в ринкових цінах фактично виконаних робіт у нежитловому приміщенні по АДРЕСА_3 , які виконувались на підставі договору підряду №1/1/07/24 від 01.07.2024 станом на момент укладання зазначеного договору?
3.Визначити яка вартість в ринкових цінах матеріалів, використаних під час виконання договору підряду №1/1/07/24 від 01.07.2024 в ході виконаних робіт у нежитловому приміщенні по АДРЕСА_3 ?
13.11.2025 за вх.№2-1770/25 до суду від Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявниця просить суд:
- накласти арешт та заборону на проведення реєстраційних дій відносно нерухомого майна, яке на праві власності належить Ореховій Людмилі Михайлівні, а саме квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 12303568;
- заборонити Ореховій Людмилі Михайлівні та іншим особам на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі здійснювати будь-яке будівництво, реконструкцію, реставрацію, підготовчі роботи, капітальний та поточний ремонт, здійснення невід'ємних поліпшень, робіт з демонтажу відносно квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 12303568.
В обґрунтування поданої заяви ФОП Цвященко Оксана Ігорівна вказує, зокрема, наступне:
- 01.07.2024 між Ореховою Людмилою Михайлівною та Цвященко Оксаною Ігорівною укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.07.2024, предметом якого є нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 70 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 102 (Утьосова, 16), строком до 01.07.2025; у квітні 2025 року стало відомо, що орендодавець передав орендарю в строкове платне користування під видом нежитлового приміщення квартиру, чим ввів орендаря в оману (застосував обман) та передав приміщення, яке не відповідає умовам договору, що стало відомо після події, яка відбулась 17.05.2025;
- між сторонами не підписувався акт приймання-передачі об'єкта оренди, за яким відповідач могла б отримати в користування об'єкт оренди, що вочевидь обумовлено тим, що позивач ніколи не володіла об'єктом нерухомого майна у вигляді нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 70 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 102 (Утьосова, 16), та відповідно обов'язок зі сплати орендної плати у відповідача не виникав, натомість стороною відповідача не заперечується факт того, що доступ до приміщення був отриманий та у приміщенні за погодженням сторін, зафіксованим у договорі, за кошти відповідача було проведено ремонтні роботи, які позивач називає незначними поліпшеннями;
- однак в період коли в розпорядженні ФОП Цвященко Оксани Ігорівни був наявний доступ до приміщення, з метою подальшого виконання умов договору оренди останньою за власний рахунок було здійснено ремонтні роботи, які значно покращили стан об'єкта та є невід'ємними поліпшеннями, які не можуть бути відокремлені від об'єкта;
- сторонами узгоджено проведення ремонтних робіт за рахунок відповідача, при цьому сторони узгодили, що проведені ремонтні роботи на суму 1171 дол. США увійшли в рахунок орендної плати, адже були проведені за ініціативи ФОП Орехової Л.М., за її проханням та за рахунок Цвященко О.І., як і вартість встановлення та обслуговування системи протипожежної безпеки в сумі 1000 дол. США; проведення решти ремонтних робіт, здійснення яких реалізовано за рахунок Цвященко О.І., з погодження та за умови обізнаності Орехової Л.М., не були зараховані в рахунок орендної плати станом по сьогоднішній день, та відповідно Цвященко О.І. позбавлена можливості повернення грошових коштів у зв'язку з відсутністю договірних зобов'язань та укладання договору під впливом оману;
- ФОП Цвященко О.І. проведено ремонтні роботи приміщення, які є невід'ємними поліпшеннями, загальна вартість яких становить 178875,53 грн. та включає вартість робіт та матеріалів; зазначене підтверджується договором підряду №1/1/07/24 від 04.07.2024, укладеним між ФОП Цвященко О.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю “Білдінг Інвест Груп»;
- з метою обґрунтування суми робіт та матеріалів наявна необхідність приведення будівельно-оціночної експертизи по справі, клопотання про проведення якої буде заявлено стороною позивача за зустрічним позовом після відкриття провадження по справі;
- позивачем за зустрічним позовом до звернення з позовною заявою вжито дії щодо проведення експертизи, для чого звернувся до судового експерта - Кріві Катерини Вікторівни, з якою було укладено відповідний договір; відповідача за зустрічним позовом було належним чином повідомлено про дату та час, коли позивач просила надати доступ до приміщення експерту, а також зверталась до відповідача з проханням узгодити можливу дату та час, однак такі листи були проігноровані відповідачем та 30.09.2025 судовим експертом Кріві Катериною Вікторівною складено повідомлення №2-1230.25 про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи;
- з метою забезпечення належних доказів по справі та додаткового обґрунтування суми збитків, понесених Цвященко О.І., існує необхідність у призначенні та проведенні судової експертизи з метою встановлення вартості робіт та вартості матеріалів, використаних в ході ремонтних робіт приміщення; збереження приміщення у володінні Орехової Л.М. та заборона проведення ремонтних та інших робіт є заходом, необхідним для забезпечення об'єктивного розгляду справи та захисту прав та інтересів позивача за зустрічним позовом; існує реальна загроза зі сторони Орехової Л.М. у діях щодо демонтажу проведених Цвященко О.І. ремонтних робіт з метою приховання самого факту їх виконання, про що вказує сторона позивача за первісним позовом у заяві про усунення недоліків позовної заяви;
- невжиття заходів забезпечення позову, про які йдеться в даній заяві, може суттєво затягнути процес ефективного поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду та навіть унеможлює розгляд справи по суті та належний захист порушених прав позивача; отже, необхідність застосування заходів забезпечення позову пов'язана з існуванням реального ризику вчинення відповідачем дій з метою скрити або знищити докази проведення ремонтних робіт Цвященко О.І.
13.11.2025 за вх.№36246/25 до суду від Фізичної особи-підприємця Орехової Людмили Михайлівни надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 13.11.2025 судом у протокольній формі відкладено підготовче засідання на 02.12.2025 о 13:45.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни за вх.№2-1770/25 від 13.11.2025 про забезпечення позову у справі №916/3906/25, господарський суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
У відповідності до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За ч.1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі №910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
У постанові ВП ВС від 21.04.2024 у справі №754/5683/22 зауважено, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами; наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
У сталій практиці господарських судів в частині вирішення питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі “Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас, судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі “Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 28.08.2019 у справі №910/4491/19. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача (заявника клопотання) та полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язане вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог. Недоведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову, а також недотримання у разі застосування конкретних заходів забезпечення зазначених критеріїв співрозмірності та збалансованості інтересів сторін є підставою для відмови у задоволенні заяви учасника справи про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.2025 у справі №916/2907/24)
Також слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв?язку з застосуванням відповідних заходів. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №910/19506/20).
Господарський суд зазначає, що Фізична особа-підприємець Цвященко Оксана Ігорівна звернулась до суду із заявою за вх.№2-1770/25 від 13.11.2025 про забезпечення позову у справі №916/3906/25 із посиланням на норми ст.ст. 136-140 ГПК України та визначивши, що необхідність застосування заходів забезпечення позову пов'язана з існуванням реального ризику вчинення відповідачем за зустрічним позовом дій з метою скрити або знищити докази проведення ремонтних робіт. При цьому, у прохальній частині заяви заявниця просить суд:
- накласти арешт та заборонити проведення реєстраційних дій відносно нерухомого майна, яке на праві власності належить Ореховій Людмилі Михайлівні, а саме квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 12303568;
- заборонити Ореховій Людмилі Михайлівні та іншим особам на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі здійснювати будь-яке будівництво, реконструкцію, реставрацію, підготовчі роботи, капітальний та поточний ремонт, здійснення невід'ємних поліпшень, робіт з демонтажу відносно квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 12303568.
Господарський суд вказує, що предметом обох первісного та зустрічного позовів є вимоги майнового характеру (стягнення коштів). При цьому, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2024, в якому визначено адресу приміщення, що орендується (прописом): Велика Арнаутська, 102, площа 70 кв.м, а також прописом поверх вказаної адреси визначено - АДРЕСА_5 .
Суд зазначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову питання обґрунтованості та підставності самого позову судом не вирішуються, адже дані обставини є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, розглянувши заяву про забезпечення позову за вх.№2-1770/25 від 13.11.2025, господарський суд дійшов наступних висновків:
- заявником не доведено обґрунтованої необхідності саме забезпечення позову у справі шляхом вжиття тих заходів, про які просить заявник, оскільки обидва позови, зокрема і зустрічний позов у даній справі, є майновими, а вимоги про накладення арешту, заборона на проведення реєстраційних дій, а тим більше заборона здійснювати будь-яке будівництво, реконструкцію, реставрацію, підготовчі роботи, капітальний та поточний ремонт, здійснення невід'ємних поліпшень, робіт з демонтажу відносно нерухомого майна, яке на праві власності належить Ореховій Людмилі Михайлівні, а саме: квартири АДРЕСА_4 - у даному випадку такі заходи не відповідають предмету обраного зустрічного позову і адекватністю таких вимог заявленим позовним вимогам,
- метою заходів забезпечення позову, які викладені у поданій заяві (існування реального ризику вчинення відповідачем за зустрічним позовом дій з метою скрити або знищити докази проведення ремонтних робіт) не можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, оскільки, як було вказано судом, інститут забезпечення позову покликаний забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, натомість у даному випадку йдеться про стягнення саме грошових коштів у випадку, якщо судове рішення буде ухвалене на користь сторони, яка просить вжити заходи забезпечення позову;
- за таких обставин, недоведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову, а також недотримання у разі застосування конкретних заходів забезпечення зазначених критеріїв співрозмірності та збалансованості інтересів сторін є підставою для відмови у задоволенні заяви учасника справи про забезпечення позову;
- накладення арешту на нерухоме майно, заборона на проведення реєстраційних дій та заборона здійснювати будь-яке будівництво, реконструкцію, реставрацію, підготовчі роботи, капітальний та поточний ремонт у даному випадку в даному випадку не відповідає ані предмету зустрічного позову, а не підкріплюється обґрунтуванням з боку зустрічного позивача необхідності вжиття таких заходів саме з метою виконання судового рішення, а не можливого забезпечення доказів, про що не просить заявник;
Окрім того, господарський суд вказує, що питання дослідження договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2024 та який саме об'єкт передавався в оренду за договором буде вирішуватись судом під час розгляду справи по суті, натомість з наявного договору оренди вбачаються дві різні адреси, інша площа нерухомого майна (у договорі зазначено 70 кв.м, у заяві про забезпечення позову - 61,2 кв.м). Також господарський суд зауважує, що різняться і адреси, зокрема, у клопотанні про експертизу вказана вул. Велика Арнаутська, 102 в м. Одесі, натомість забезпечення позову стосується вул. Утьосова, буд. 16 в м. Одеса.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що у даному випадку заявником належним чином не обґрунтовано необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, про які просить заявник, не зазначено обставин, з якими заявник пов'язує ймовірність невиконання у майбутньому судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, має місце недоведеність співмірності обраних засобів забезпечення позову предмету зустрічного позову, а тому господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову за зустрічним позовом за вх.№2-1770/25 від 13.11.2025.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Цвященко Оксани Ігорівни за вх.№2-1770/25 від 13.11.2025 про забезпечення позову за зустрічним позовом у справі №916/3906/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 17.11.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Ю.С. Бездоля