18 листопада 2025 року Справа № 915/1429/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши заяву б/н від 17.11.2025 (вх.№16076/25 від 17.11.2025) Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про виправлення помилки у судовому наказі №915/1429/25
за заявою Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул.Громадянська, 40, м.Миколаїв, 54017
електронна пошта: kanc@.energy.mk.ua
представник заявника: Чернюк В.М.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Зорі над Бугом" Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України", с.Яструбинове, Вознесенський район, Миколаївська область
заборгованості в сумі 16 649,28 грн. за надані послуги з розподілу електричної енергії за березень - травень 2025 року, інфляційних втрат у розмірі 2 261,51 грн., 3% річних у розмірі 603,66 грн. за порушення строків оплати по Договору №50/910 від 23.10.2018.
Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою сформованою в системі «Електронний суд» 17.11.2025 (вх.№16076/25 від 17.11.2025) в якій просить суд виправити помилку в наказі Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1429/25 шляхом зазначення розміру судового збору в сумі 242,24 грн.
Заявник через систему «Електронний суд» подав клопотання №б/н від 17.11.2025 (вх.№16126/25 від 17.11.2025) в якому зазначає, що подана 17.11.2025 через систему «Електронний суд» заява про виправлення помилки в наказі по справі №915/1429/25 була подана помилково, у зв'язку з чим просить залишити її без розгляду.
Розглянувши заяву б/н від 17.11.2025 (вх.№16076/25 від 17.11.2025) суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормами ст.42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником подано заяву б/н від 17.11.2025 (вх.№16076/25 від 17.11.2025) про виправлення помилки у судовому наказі №915/1429/25, та 17.11.2025 надано заяву про залишення її без розгляду, як помилково подану.
Відповідно до ч.10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Так, суд вважає за необхідне при вирішенні питання про повернення заявнику заяви б/н від 17.11.2025 (вх.№16076/25 від 17.11.2025) про виправлення помилки у судовому наказі №915/1429/25, застосувати приписи ст.174 ГПК України.
У відповідності до п.3 ч.5 ст.174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
На підставі викладеного, заява б/н від 17.11.2025 (вх.№16076/25 від 17.11.2025) про виправлення помилки у судовому наказі №915/1429/25 - підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 11, 13, 14, 42, 160, 174, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву б/н від 17.11.2025 (вх.№16076/25 від 17.11.2025) про виправлення помилки у судовому наказі №915/1429/25 повернути Акціонерному товариству "Миколаївобленерго".
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили 03.06.2024.
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України.
Суддя Н.О.Семенчук