79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
13.11.2025 Справа № 914/482/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ,
до відповідача: Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго», м. Жовква Львівської області,
про: стягнення заборгованості у розмірі 23 233 433,00 грн
Суддя Н.Є. Березяк
За участю секретаря судового засідання Р.Р. Волошин
Представники учасників справи:
від позивача: Бернацька О.В. - представник;
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» про стягнення заборгованості у розмірі 23 233 433,00 грн
Ухвалою суду від 26.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.04.2025.
Ухвалою суду від 01.04.2025 об'єднано в одне провадження справи №914/482/25 та №914/484/25 та присвоєно об'єднаній справі №914/482/25.
Ухвалою від 21.08.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2025. В подальшому розгляд справи було відкладено на 23.10.2025 та 13.11.2025.
В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Позивач, поставив відповідачу природний газ на загальну суму 23 233 433,00 грн. Однак, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату вартості за переданий газ не провів, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви до суду у відповідача виникла заборгованість в розмірі 10 330 522,21 грн зі сплати основного боргу за Договором №7345-ПСО(ТКЕ)-21 постачання природного газу від 26.10.2022 та 12 902 910,79 грн за Договором № 5613-ТКЕ(23)-21 постачання природного газу від 21.09.2023.
Після відкриття провадження у справі відповідачем була оплачена частина заборгованості, несплаченим залишився борг в сумі 21 462 832,34 грн. Зокрема сума боргу за Договором від 21.09.2023 №5613-ТКЕ-(23)-21 становить 11 482 952,42 грн а за Договором від 26.10.2022 №7345-ПСО(ТКЕ)-21 сума боргу становить 9 979 879,92 грн.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду 11.11.2025 подав клопотання (вх.№30185/25) про розгляд справи без участі представника відповідача.
Також, 22.10.2025 відповідач подав заяву (вх.№28040/25) про визнання частини позовних вимог та 10.11.2025 уточнену заяву про визнання частини позовних вимог (вх.№29894/25) у яких просив суд врахувати оплату відповідача в сумі 1 770 600,66 грн на користь позивача та зменшити розмір позовних вимог до стягнення з відповідача. Зазначив що його заборгованість за спірний період перед позивачем складає 21 462 832,34 грн.
Відповідно до положень частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Так, подана відповідачем заява про визнання позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає її.
В судовому засіданні 13.11.2025 була проголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Комунальним підприємством «Жовкватеплоенерго» укладено Договір № 7345- ПСО(ТКЕ)-21 постачання природного газу. До договору було укладено додаткові угоди №1 від 01.11.2022, №2 від 16.02.2023, №3 від 24.03.2023, №4 від 24.04.2023, якими змінювалися умови договору щодо обсягів газу, ціни газу, порядок розрахунків тощо.
Відповідно до пункту 1.1, 1.2 Договору постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для продажу. Відповідно до п. 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання- передачі природного газу.
На виконання умов Договору від 26.10.2022 протягом жовтня-грудня 2023, січня-квітня 2024 Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 13 074 878,29 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.
Однак, відповідачем не було здійснено повної оплати за спожитий природний газ згідно актів приймання - передачі природного газу за період жовтень-грудень 2023, січень-квітень 2024, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на дату подання позову (із врахуванням проведених оплат) становила 10 330 522,21 грн.
Також, 21.09.2023 між Сторонами було укладено Договір № 5613-ТКЕ(23)-21 постачання природного газу. До договору було укладено додаткові угоди №1 від 30.11.2023, №2 від 11.01.2024, якими змінювалися умови договору щодо обсягів газу, ціни газу, порядок розрахунків тощо.
Вказаний Договір від 21.09.2023 аналогічний за змістом до Договору № 7345- ПСО(ТКЕ)-21 від 26.10.2022.
На виконання умов Договору від 21.09.2023 протягом листопада-грудня 2023, січня-квітня 2024 Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 13 074 878,29 грн , що підтверджується актами приймання - передачі природного газу
Відповідачем не було здійснено повної оплати за спожитий природний газ згідно актів приймання - передачі природного газу за період листопад-грудень 2023, січень-квітень 2024 внаслідок чого утворилась заборгованість, яка (із врахуванням проведених оплат) станом на дату подання позову становила 12 902 910,79 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договорів щодо своєчасної оплати спожитого газу позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із матеріально-правовою вимогою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
В ході розгляду справи, відповідач здійснив оплату частини заборгованості в сумі 1770600,66 грн, визнав позовні вимоги в частині та не заперечив проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір №7345-ПСО(ТКЕ)-21 постачання природного газу від 26.10.2022 та Договір № 5613-ТКЕ(23)-21 постачання природного газу від 21.09.2023.
Згідно з частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
Водночас положеннями пункту 18.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497, передбачено, що вся інформація, що стосується цього договору, виконання зобов'язань, прийнятих сторонами, їх діяльності, та інша інформація і дані щодо відносин між сторонами є конфіденційними і не можуть у будь-який спосіб передаватися чи розголошуватися будь-якій третій стороні, за винятком випадків, передбачених законодавством, або за письмової згоди іншої сторони.
Позивач свої зобов'язання згідно умов договорів виконав, поставив відповідачу за Договором від 26.10.2022 протягом жовтня-грудня 2023, січня-квітня 2024 природний газ на загальну суму 13 074 878,29 грн, а за Договором від 21.09.2023 природний газ у період з жовтня - грудень 2023, січня-квітня 2024 на загальну суму 13 074 878,29 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу які підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У пункті 5.1 договору передбачено, що відповідач повинен сплатити 70% вартості переданого природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу, а остаточний розрахунок потрібно здійснити до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Згідно пункту 5.2. договору сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання, оплату вартості за переданий газ не здійснив, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви до суду у відповідача виникла заборгованість в розмірі 23 233 433,00 грн зі сплати основного боргу за договорами постачання природного газу від 26.10.2022 та від 21.09.2023.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується, що станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача за Договором №7345-ПСО(ТКЕ)-21 постачання природного газу від 26.10.2022 та Договором № 5613-ТКЕ(23)-21 постачання природного газу від 21.09.2023 становила 23 233 433,00 грн.
Підчас розгляду справи відповідач сплатив частину заборгованості в сумі 1770600,66 грн та визнав решту позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відтак проводження в частині стягнення заборгованості в сумі 1 770 600,66 грн слід закрити у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної заборгованості.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як вже зазналось, відповідачем подано заяву про визнання частини позову. (вх.№28040/25) та уточнену заяву про визнання частини позовних вимог (вх.№29894/25) в яких відповідач визнав заборгованість в сумі 21 462 832,34 грн. Враховуючи, що заява про визнання частини позову та уточнена заява про визнання частини позову підписані директором Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» Юрієм Лозинським та не порушують права чи інтереси інших осіб, суд вважає, що є всі підстави для прийняття визнання позову відповідачем.
Докази погашення вказаної заборгованості в сумі 21 462 832,34 грн у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведені норми Цивільного кодексу України та визнання відповідачем частини позову, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення боргу в сумі 21 462 832,34 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Відтак, 50 % судового збору покладається на відповідача в розмірі 128 776,99 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 185, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1 .Позовні вимоги задоволитичастково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» (80300, Львівська обл., Львівський р-н, місто Жовква, вул. Лесі Українки, будинок 5, Код ЄДРПОУ 22356022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, Код ЄДРПОУ: 42399676) борг у сумі 21 572 832,34 грн та 129 436,99 грн судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 1 660 600,66 грн закрити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.11.2025.
Суддя Березяк Н.Є.