Рішення від 04.11.2025 по справі 914/2441/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2025 Справа № 914/2441/15(914/2519/25)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Управління «Прикарпатсантехмеханізація» Товариства з додатковою відповідальністю «Добротвіренергобуд»

до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»

про:стягнення 106798 грн. 78 коп. (з яких: 90233,71 грн. - інфляційні втрати; 16565,07 грн. - 3% річних)

в межах справи:№ 914/2441/15

про банкрутство:Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»

Суддя Цікало А. І.

За участю секретаря Андріюк В. М.

Представники:

Позивача:не з'явився

Відповідача:не з'явився

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія». Зазначена справа перебуває на стадії судової процедури санації боржника (Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія») введеної ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.08.2018 р., повноваження керуючого санацією виконує арбітражний керуючий Степаненко Ірина Євгеніївна.

18.08.2025 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 2800 надійшла позовна заява Управління «Прикарпатсантехмеханізація» Товариства з додатковою відповідальністю «Добротвіренергобуд» до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 106798 грн. 78 коп. (з яких: 90233,71 грн. - інфляційні втрати; 16565,07 грн. - 3% річних) у зв'язку із невиконанням рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 р. у справі № 5015/6706/11.

Ухвалою суду від 22.08.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/2441/15(914/2519/25); постановлено справу № 914/2441/15(914/2519/25) розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.10.2025 р.

08.09.2025 р. до суду за вх. № 23440/25 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

14.10.2025 р. до суду за вх. № 27111/25 від позивача надійшов супровідний лист, до якого долучено відповідь на відзив та клопотання про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 14.10.2025 р. поновлено Управлінню «Прикарпатсантехмеханізація» Товариства з додатковою відповідальністю «Добротвіренергобуд» строк для подання відповіді на відзив; розгляд справи відкладено на 04.11.2025 р.

Сторони були належно повідомленні про дату, час та місце цього засідання.

03.11.2025 р. до суду за вх. № 29159/25 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

04.11.2025 р. до суду за вх. № 29334/25 від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляд справи у зв'язку з розглядом у Кам'янка-Бузькому районному суді 04.11.2025 р. на 10 год. 30 хв. кримінального провадження № 446/2445/25 за ч. 2 ст. 286 КК України по обвинуваченню військовослужбовця.

Суд відхиляє вказану заяву представника позивача оскільки така необґрунтована та не підтверджена жодними доказами. Представником позивача не надано доказів його участі у вказаному кримінальному провадженні. Позивач, як юридична особа, не позбавлений права і можливості, за необхідності, забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника. Неможливість забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника, а також неможливість проведення такого засідання без участі представника позивача підлягає доведенню на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2011 р. у справі № 5015/6706/11 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» на користь Відкритого акціонерного товариства «Добротвіренергобуд» в особі управління «Прикарпатсантехмеханізація» 163181 грн. 22 коп. основного боргу, 13544 грн. 03 коп. втрат від інфляції, 5297 грн. 80 коп. 3% річних, 1820 грн. 05 коп. державного мита, 213 грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розстроченням виконання рішення суду на шість місяців шляхом сплати суми боргу щомісячно рівними частинами.

Зазначене рішення набрало законної сили 06.01.2012 р.

06.01.2012 р. Господарським судом Львівської області видано наказ на виконання рішення від 05.12.2011 р. у справі № 5015/6706/11.

04.05.2012 р. заступником начальника ВДВС Червоноградського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 32444190) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.01.2012 р. у справі № 5015/6706/11.

14.05.2012 р. заступником начальника ВДВС Червоноградського МУЮ винесено постанову про приєднання виконавчого провадження (ВП № 32444190) до зведеного виконавчого провадження (ВП № 30025190).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.09.2012 р. у справі № 5015/6706/11 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про відстрочку виконання рішення суду; відстрочено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 р. у справі № 5015/6706/11 до 01.08.2013 р.

Постановою головного державного виконавця ВПВР управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області від 30.10.2012 р. прийнято до виконання виконавче провадження № 32444190 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.01.2012 р. у справі № 5015/6706/11.

Однак, Публічним акціонерним товариством «Львівська вугільна компанія» рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 р. у справі № 5015/6706/11 не виконано, заборгованість у розмірі 184056,44 грн. не погашено, що підтверджується листом Сокальського ВДВС у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.05.2025р. № 18149.

У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду та не погашення заборгованості у розмірі 184056,44 грн. позивачем заявлено до стягнення з відповідача 90233,71 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період 2021 - 2024 років, а також 16565,07 грн. 3% річних, нарахованих за період 2022 - 2024 років.

Отже, предметом даного спору є стягнення з відповідача на користь позивача 90233,71 грн. інфляційних втрат за період 2021 - 2024 років та 16565,07 грн. 3% річних за період 2022 - 2024 років у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 184056,44 грн., стягнутого рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2011 р. у справі № 5015/6706/11

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.05.2018 р. відкрито провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (відповідача), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.08.2018 р. у справі № 914/2441/15 введено судову процедуру санації Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія».

З 21.10.2019 р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 р. № 2597-VIII (надалі - Кодекс України з процедур банкрутства).

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами) втратив чинність з 21.10.2019 р. відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відтак, провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія» продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який визначає особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Грошові зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» перед Управлінням «Прикарпатсантехмеханізація» Товариства з додатковою відповідальністю «Добротвіренергобуд» у розмірі 184056,44 грн. виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» та до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Отже, на вимоги Управлінням «Прикарпатсантехмеханізація» Товариства з додатковою відповідальністю «Добротвіренергобуд» поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.05.2018 р. у справі № 914/2441/15.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Враховуючи те, що Управлінням «Прикарпатсантехмеханізація» Товариства з додатковою відповідальністю «Добротвіренергобуд» заявлено позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 90233,71 грн. інфляційних втрат та 16565,07 грн. 3% річних, які нараховано протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на заборгованість у розмірі 184056,44 грн., яка виникла до відкриття провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» та до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, в задоволенні позову Управління «Прикарпатсантехмеханізація» Товариства з додатковою відповідальністю «Добротвіренергобуд» до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 106798 грн. 78 коп. (з яких: 90233,71 грн. - інфляційні втрати; 16565,07 грн. - 3% річних) слід відмовити, оскільки ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд вважає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір слід покласти на позивача.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Управління «Прикарпатсантехмеханізація» Товариства з додатковою відповідальністю «Добротвіренергобуд» до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 106798 грн. 78 коп. (з яких: 90233,71 грн. - інфляційні втрати; 16565,07 грн. - 3% річних) - відмовити.

Повне рішення складено 18 листопада 2025 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.