ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 910/10918/25
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/10918/25
за позовом Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ ГРУП» (04071, місто Київ, вул. Костянтинівська, 32, оф. 8; код ЄДРПОУ 44746068)
до відповідача Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» (01135, місто Київ, вул. Павлівська, буд. 29; код ЄДРПОУ 01125614)
про стягнення 99 811 грн 36 коп.,
без виклику представників сторін,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Адвокатське об'єднання «ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ ГРУП» з позовом до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про стягнення 99811 грн 36 коп., з яких: інфляційні втрати у розмірі 78 847 грн 88 коп, 3 % річних у розмірі · 20 963 грн 48 коп. по Договору про надання правової допомоги №10 від 01.03.2023 за період з 27.12.2023 по 01.09.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/6888/24 було задоволено позов Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ ГРУП» до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» та стягнуто з Відповідача заборгованість у розмірі 415 400,00 грн.
Оскільки, у Відповідача існує грошове зобов'язання перед Позивачем, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми - 20 963,48 грн та інфляційні втрати у зв'язку з простроченням оплати вартості наданих юридичних послуг - 78 847, 88 грн за період з 27.12.2023 по 01.09.2025 за Договором про надання правової допомоги від 01.03.2023р. № 10.
В подальшому, позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач зазначає, що ним здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за інший період, ніж вказано в позовній заяві, та просить суд стягнути з Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» на користь Адвокатського об'єднання «Лігал Консалтинг Груп» 94 369, 16 грн, з яких: 74 424,73 грн - інфляційних втрат та · 19 944,43 грн - 3% річних по Договору про надання правової допомоги №10 від 01.03.2023 за період з 26.02.2024 по 02.10.2025.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав. 29.09.2025 через систему «Електронний суд» від Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» надійшли пояснення у справі.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу №910/10918/25 малозначною, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11.09.2025 через систему «Електронний суд» від Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
18.09.2025 через систему «Електронний суд» від Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» надійшло клопотання про розгляд справи в поярдку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у задоволенні клопотання Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №910/10918/25 відмовлено.
29.09.2025 через систему «Електронний суд» від Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» надійшли пояснення у справі.
03.10.2025 через систему «Електронний суд» від Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ ГРУП» надійшла заява про зміну предмету позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 прийнято заяву Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ ГРУП» про зміну предмету позову у справі №910/10918/25.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
01.03.2023 між Державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» (далі - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ ГРУП» (далі - Адвокатське об'єднання) було укладено Договір №10 про надання правової допомоги №10, згідно п.1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу щодо виявлення, пошуку корпоративних прав, майна, нематеріальних активів Ocean Agencies (London)/
Пунктом 4.1 Договору встановлена ціна Договору, яка складає вартість наданих юридичних послуг. Сторони узгоджують перелік послуг, ціну юридичних послуг (вартість 1 години робочого часу, грн, без ПДВ): підготовка юридичних висновків, запитів, заяв, клопотань - 4 100 грн, підготовка юридичної довідки щодо процедури повернення майнових активів - 4 100 грн, вивчення пошук та аналіз документів у Сполученому королівстві Великої Британії та о. Джерсі - 3 000 грн, витяг, переклад та аналіз інформації, яка знаходиться в Companies House - 4 100 грн, встановлення Ultimate Benegicial Owner, структура, схема призначення - 4 100 грн.
За результатами надання юридичної допомоги складається Акт приймання-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням юридичної допомоги. Акт може надсилатися Клієнту Адвокатським об'єднанням за допомогою поштового відправлення цінним листом з описом вкладення, на електронну пошту, нарочно, або кур'єрською доставкою (п. 4.2 Договору).
Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 10 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт (п. 4.3 Договору).
Клієнт зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті приймання-передачі наданих адвокатських послуг протягом 60 календарних днів з моменту підписання такого Акту на рахунок Адвокатського об'єднання (п. 4.4 Договору).
Клієнт зобов'язаний відшкодувати суму витрат Адвокатського об'єднання, пов'язаних з надання послуг в рамках цього Договору (в тому числі на відрядження) протягом 30 календарних днів з моменту отримання звіту Адвокатського об'єднання про витрати та відповідних доказів здійснення таких витрат (п. 4.5 Договору).
03.06.2024 Адвокатське об'єднання "ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" про стягнення 415 400,00 грн по Договору про надання правової допомоги № 10 від 01.03.2023.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/6888/24 позов задоволено повністю та стягнуто з Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» на користь Адвокатського об'єднання «Лігал Консалтинг Груп» заборгованість у розмірі 415 400,00 грн та судовий збір у розмірі 6 231,00 грн.
Господарським судом міста Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/6888/24, яке набрало законної сили 08.10.2024 видано наказ на примусове виконання.
Адвокатське об'єднання «ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ ГРУП» в позовній заяві зазначає, що відповідач прострочив виконання свого грошового зобов'язання, яке встановлене у судовому рішенні у справі № 910/6888/24, у зв'язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за загальний період прострочення з 26.02.2024 по 02.10.2025.
Відповідач надав до суду пояснення, у яких заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що позивач неправомірно нарахував суму інфляційних втрат та 3% річних з 27.12.2023, оскільки: 26.12.2023 Позивачем направлено Відповідачу Акти приймання-передачі наданих послуг за вищевказаним договором та враховуючи терміни, визначені у п.п. 4.3-4.5 Договору, першим днем для нарахування інфляційних втрат та 3% річних є 05.03.2024.
Також, Позивач до позовної заяви не надав доказів відправлення Відповідачу Актів приймання-передачі наданих послуг 26.12.2023, тому неможливо підтвердити факт направлення та отримання Актів приймання-передачі, а отже неможливо встановити термін, з якого необхідно розраховувати інфляційні втрати та 3% річних.
Крім того, відповідач зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, підтверджує наявність боргу та встановлює обов'язок боржника сплатити певну грошову суму. З моменту набрання ним законної сили, первісне договірне грошове зобов'язання між сторонами трансформується у новий обов'язок боржника - виконати рішення суду. Тому нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу після винесення судового рішення фактично означає застосування статті 625 ЦК України до іншого зобов'язання - обов'язку виконати судове рішення. Таким чином, після винесення рішення суду про стягнення боргу за вищевказаними Договорами, договірне зобов'язання між сторонами вважається припиненим, і предмет позову про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за цей договір фактично відпадає.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на позивача; Договору №10 про надання правової допомоги від 01.03.2023; розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних за період з 27.12.2023 - 01.09.2025; рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6888/24 та довідка про набрання судовим рішенням законної сили; розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних за період з 26.02.2024 - 02.10.2025, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Даний спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем за договорами про надання правової допомоги №№ 15, 16, 17, 18 від 05.04.2023.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/6888/24 позов задоволено повністю та стягнуто з Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» на користь Адвокатського об'єднання «Лігал Консалтинг Груп» заборгованість у розмірі 415 400,00 грн та судовий збір у розмірі 6 231,00 грн.
Під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість у загальному розмірі 415 400,00 грн за надані згідно з Договорами про надання правової допомоги №10 від 01.03.2023. У даному рішенні встановлений факт, що акти приймання-передачі наданих послуг були направлені відповідачу та отриманні відповідачем відповідно 27.12.2023.
У даному випадку господарський суд виходить з того, що принцип юридичної визначеності є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
Суб'єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законої сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення (позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 914/585/22).
Отже, оскільки на момент розгляду даної справи набрало законної сили судове рішення у справі № 910/6888/24, тому обставини, які були встановлені під час розгляду цієї справи, не підлягають доказуванню в межах даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).
Щодо заперечень відповідача, то суд зазначає, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена ст. 625 ЦК України.
Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Таким чином, враховуючи наявний факт порушення відповідачем грошового зобов'язання та положення Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 94 369, 16 грн з яких: 74 424, 73 гр інфляційних втрат та · 19 944, 43 грн 3% річних по Договору про надання правової допомоги №10 від 01.03.2023за період з 26.02.2024 по 02.10.2025.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ ГРУП» підлягають задоволенню повністю.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ ГРУП» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (01135, місто Київ, вул. Павлівська, буд. 29; код ЄДРПОУ 01125614) на користь Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ ГРУП» (04071, місто Київ, вул. Костянтинівська, 32, оф. 8; код ЄДРПОУ 44746068) інфляційні втрати у розмірі 74 424 (сімдесят чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн 73 коп., 3 % річних у розмірі· 19 944 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн 43 коп. за Договором про надання правової допомоги №10 від 01.03.2023 за період з 26.02.2024 по 02.10.2025.
3. Стягнути з Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» (01135, місто Київ, вул. Павлівська, буд. 29; код ЄДРПОУ 01125614) на користь Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ ГРУП» (04071, місто Київ, вул. Костянтинівська, 32, оф. 8; код ЄДРПОУ 44746068) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА