ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.11.2025Справа № 910/5844/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»
про стягнення 118 471 767,70 грн
за участю представників:
від позивача: Тєплова В.С.
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», позивач) до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (далі - ДП «РЕМ», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 40 862 614,10 грн за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0537-02041-ПП від 01.01.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором в частині своєчасної та повної сплати вартості наданих послуг з передачі електричної енергії за вересень 2024, грудень 2024, січень - лютий 2025 року, у зв'язку з чим у відповідача виникала заборгованість.
У позові ПрАТ «НЕК «Укренерго» просило стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 39 809 658,57 грн, інфляційні втрати в сумі 829 797,42 грн та 3% річних у сумі 223 158,11 грн, що разом складає 40 862 614,10 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.05.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач у строк, встановлений законом, надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що надані ПрАТ «НЕК «Укренерго» акти приймання-передачі послуг є безпідставними, оскільки вони не погоджені з ДП «РЕМ», а тому заявлені позивачем обсяги переданої електричної енергії вважає недоведеними. Також відповідач зазначив, що він надав свої акти з корегованими даними за заявлений період, проте, позивач їх не прийняв. За таких обставин просив відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив позивач вказав, що дії відповідача з оформлення актів зі своїми обсягами постачання виходять за межі умов укладеного сторонами договору та не спричиняють будь-яких правових наслідків, адже ні договором, ні будь-якими іншими нормативно-правовими документами не передбачено складання користувачем нових актів надання послуг, а оформлення первинних документів за договором покладено на позивача. Водночас відповідач не обґрунтував своїх розрахунків, яким чином та на підставі чого він їх здійснив, як і не спростував помилковість виставлених обсягів ПрАТ «НЕК «Укренерго».
Відповідач подав заперечення до відповіді на відзив, в яких наполягав на тому, що фактичний обсяг та вартість наданих послуг сторонами не погоджена, відтак, строк їх оплати за договором не настав, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості є безпідставними.
У підготовчому засіданні позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог з урахуванням актів приймання-передачі за наступний період: березень 2025 - травень 2025 та актів коригування до актів приймання-передачі за лютий 2024, квітень 2024 - серпень 2024, в якій він просить стягнути з ДП «РЕМ» основну заборгованість в сумі 116 420 656,69 грн, інфляційні втрати в сумі 1 488 594,87 грн та 3% річних у сумі 562 516,14 грн, що разом складає 118 471 767,70 грн.
Відповідно до ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Дослідивши подану позивачем заяву, судом встановлено, що за своєю суттю вона є заявою про збільшення розміру позовних вимог і не направлена на зміну предмета чи підстав позову, а тому вказану заяву було прийнято до розгляду.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 04.09.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 06.11.2025, не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення або про розгляд справи без його участі до суду не подав, у минулому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення їх представників та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Установлено, що 01.01.2024 між ПрАТ «НЕК «Укренерго» (ОСП) та ДП «РЕМ» (користувач) був укладений договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0537-02041-ПП шляхом приєднання користувача до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018 (далі - КСП), та є однаковими для всіх користувачів. Цим договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору. Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010) має код: 35.12 (п. 2.1 договору).
У подальшому наказом НЕК «Укренерго» № 343 від 07.06.2024 були внесені зміни до договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
Відповідно до п. 4.1 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/.
Згідно з п. 5.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги. Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП, на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п. 6.1 договору).
Відповідно до п. 6.2 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
У разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня введення в дію відповідного тарифу згідно з рішенням НКРЕКП про зміну тарифу (п. 6.3 договору).
Пунктом 6.4 договору передбачено, що користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.
Згідно з п. 6.5 договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в акті коригування.
Відповідно до п. 7.1 договору ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу. Користувач зобов'язується підписувати зі свого боку акти приймання-передачі послуги, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги та повертати ОСП; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором (п. 9.3 договору).
Згідно з п. 10.3 договору рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання цього договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Пунктом 14.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору у заявлений період позивач надав відповідачу послуги з передачі електроенергії та надіслав відповідні акти приймання-передачі за лютий - серпень 2024 року, січень-травень 2025 року, а саме: за грудень 2024 № ПРА-0007593 від 31.12.2024 на суму 11 372 032,80 грн; за січень 2025 року № ПРА-0008165 від 31.01.2025 на суму 14 507 568,67 грн; за лютий 2025 року № ПРА-0008717 від 28.02.2025 на суму 13 669 462,79 грн; акт коригування за березень 2024 № ПРА_К-0007742 від 05.12.2024 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0005860 від 30.09.2024 на суму 260 594,31 грн; акти приймання-передачі за березень 2025 року № ПРА-0009285 від 31.03.2025 на суму 14 074 223,48 грн; за квітень 2025 року № ПРА-0009855 від 30.04.2025 на суму 13 037 572,60 грн; за травень 2025 року № ПРА-001450 від 31.05.2025 на суму 12 896 698,92 грн; а також акти коригування за лютий 2024 № ПРА_К-0008765 від 12.03.2025 на суму 31 078,65 грн; за квітень 2024 № ПРА_К-0008559 від 06.03.2025 на суму 8 714 193,20 грн; за травень 2024 № ПРА_К-0008951 від 17.03.2025 на суму 8 979 690,52 грн; за червень 2024 № ПРА_К0009048 від 19.03.2025 на суму 7 692 728,29 грн; за липень 2024 № ПРА_Л -0008864 від 14.03.2025 на суму 6 598 859,86 грн; за серпень 2024 № ПРА_К-0009469 від 04.04.2025 на суму 4 585 952,60 грн.
Указані акти відповідач не підписав, про що він зазначив під час розгляду даної справи, однак, суд враховує, що акти наданих послуг за своєю суттю є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і безпосередньо слугують підставою для оплати таких послуг. При цьому відсутність на них підпису користувача (відповідача) не анулює обов'язку позивача з фактичної сплати вартості наданих послуг.
Згідно з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 04.09.2023 у справі № 910/5352/21, акт надання послуг, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Отже надавач послуги не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання користувача до підписання акта приймання-приймання, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
Також, заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що обсяги електричної енергії ним не погоджені, відтак, відсутні підстави для сплати виставленої позивачем вартості послуг. Однак суд з такі доводи відповідача відхиляє та зазначає наступне.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 53 Закону «Про ринок електричної енергії» адміністратор комерційного обліку (АКО) отримує від постачальників послуг комерційного обліку дані комерційного обліку електричної енергії, визначає їхню придатність до використання та забезпечує центральну агрегацію.
Тобто обсяг наданих послуг за договором, що зазначені в актах приймання-передачі послуги та в актах коригування до них, визначаються на підставі даних адміністратора комерційного обліку.
У подальшому, з метою проведення розрахунків за надані послуги, оператор системи розподілу (позивач) використовує сертифіковані дані АКО та відображає такі дані в наданих користувачу (відповідачу) актах.
Водночас пунктом 6.5 договору передбачено, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в акті коригування.
Також відповідно до п. 10.1.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, будь-яка суперечка між двома або більше сторонами, яка виникає у зв'язку з виконанням цього Кодексу та нормативних документів, що розроблені АКО, повинна бути розглянута керівництвом або уповноваженими представниками сторін після отримання письмової вимоги будь-якої зі сторін.
Таким чином ПрАТ «НЕК «Укренерго» може здійснити відповідні коригування обсягів та вартості лише після надання АКО оновленої версії даних комерційного обліку за результатами оскарження користувачем заявлених обсягів та вартості фактично наданих послуг у визначеному порядку.
У той же час матеріали справи не містять доказів щодо здійснених відповідачем заходів врегулювання розбіжностей у порядку та в терміни, визначені договором і Правилами врегулювання.
А надані відповідачем листи № 08-03/369 від 13.02.2025, № 08-03/145, № 08-03/594 від 13.03.2025, № 08-03/787 від 14.04.2025, № 08-03/1038 від 14.05.2025, № 08-03/1312 від 13.06.2025, № 08-03/736 від 07.04.2025, № 08-03/601 від 14.03.2025, № 08-03/620 від 19.03.2025, № 08-03/660 від 26.03.2025, № 08-03/607 від 17.03.2025, № 08-03/592 від 13.03.2025, направлені ДП «РЕМ» на адресу ПрАТ «НЕК «Укренерго», щодо незгоди відповідача з обсягами електроенергії, визначеними позивачем, не є належними доказами дотримання порядку врегулювання розбіжностей між сторонами, встановленого чинним законодавством та договором, а зводяться фактично до надання користувачем власних актів приймання-передачі за вищевказаний період.
При цьому наведені ДП «РЕМ» у актах коригування обсяги послуг з передачі електричної енергії, ніяким чином не були обґрунтовані та не були підтверджені відповідачем, про що у відповідь повідомляв останнього позивач листами № 01/3971 від 22.01.2025, № 01/10121 від 18.02.2025, № 01/16474 від 17.03.2025, в яких також ПрАТ «НЕК «Укренерго» нагадувало, що користувач повинен надати обґрунтування розбіжностей обсягів згідно з п. 6.5 договору, і процедура оскарження не звільняє його від платіжного зобов'язання у визначений договором термін.
При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що ані умовами договору, ані будь-якими іншими нормативними документами не передбачено іншого порядку складення актів (зокрема, з новими даними) чи перезавантаження скоригованих даних користувачем (відповідачем), а функція оформлення первинних документів покладена на ОСП (позивача).
Крім того матеріали справи свідчать, що позивачем були виставлені рахунки-фактури відповідачу, а саме:
- за грудень 2024 - № ПР-0028164/0537-02041-ПП від 15.12.2024 на суму 3 628 275,73 грн, № ПР-0028696/0537-02041-ПП від 24.12.2024 на суму 3 759 942,31 грн, ПР-0029209/0537-02041-ПП від 05.01.2025 на суму 3 917 830,82 грн;
- за січень 2025 - № ПР-0030258/0537-02041-ПП від 15.01.2025 на суму 4 631 451,36 грн, № ПР-0030761/0537-02041-ПП від 25.01.2025 на суму 4 683 670,45 грн, № ПР-0031268/0537-02041-ПП від 05.02.2025 на суму 5 140 896,43 грн;
- за лютий 2025 - № ПР-0032300/0537-02041-ПП від 14.02.2025 на суму 4 719 133,44 грн, № ПР-0032799/0537-02041-ПП від 25.02.2025 на суму 5 013 270,83 грн, № ПР-0033314/0537-02041-ПП від 05.03.2025 на суму 3 919 332,37 грн;
- за березень 2025 - ПР-0034356/0537-02041-ПП від 14.03.2025 на суму 4 616 195,65 грн, № ПР-0034860/0537-02041-ПП від 25.03.2025 на суму 4 618 330,09 грн, ПР-0035366/0537-02041-ПП від 04.04.2025 на суму 4 882 047,46 грн;
- за квітень 2025 - № ПР-0036420/0537-02041-ПП від 15.04.2025 на суму 4 599 386,86 грн, № ПР-0036923/0537-02041-ПП на суму 4 215 876,79 грн, № ПР-0037435/0537-02041-ПП від 05.05.2025 на суму 4 147 870,85 грн;
- за травень 2025 - № ПР-0038498/0537-02041-ПП на суму 4 140 484,27 грн, № ПР-0039012/0537-02041-ПП від 25.05.2025 на суму 4 181 157,40 грн, № ПР-0039533/0537-02041-ПП від 05.06.2025 на суму 4 533 989,69 грн.
З указаних рахунків вбачається, що при розрахунку вартості послуги з передачі електричної енергії ОСП використовував як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язаними та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця сплатити фактичний обсяг послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць (подібний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 13.03.2024 у справі № 904/5899/21).
Зазначені рахунки були надіслані відповідачу та одержані ним, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн.
Таким чином судом встановлено, що у період за лютий - серпень 2024 року, січень-травень 2025 року, з урахуванням актів коригування, відповідачу були надані послуги з передачі електричної енергії загальною вартістю 116 420 656,69 грн.
Однак передбачені договором платежі відповідач не здійснив.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання зі сплати вартості наданих послуг з передачі електричної енергії за договором, а факт заборгованості відповідача належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі в сумі 116 420 656,69 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо нарахування позивачем інфляційних втрат у сумі 1 488 594,87 грн та 3% річних у сумі 562 516,14 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту статей 612, 625 Цивільного кодексу України вбачається, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, а є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 ЦК України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.
При цьому суд враховує, що укладеним договором сторони визначили порядок розрахунків за надану послугу окремо: з оплати планових платежів та з оплати за актом приймання-передачі послуги, відтак, невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків, передбачених нормами ст. 611, 625 ЦК України.
У вказаних висновках суд звертається до правових позицій Верховного Суду, які викладено у постановах від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22, від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22, від 13.03.2024 у справі № 904/5899/21 та від 04.07.2023 у справі № 910/10061/22.
Отже позивач має право нарахувати інфляційні втрати та 3 % річних за порушення строку оплати як планового, так і фактичного обсягів послуги.
Виходячи з викладеного та зважаючи на встановлене судом прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем 3% річних, суд встановив, що вказана складова боргу розрахована правильно та з відповідача підлягає стягненню сума 562 516,14 грн, як просив позивач.
Щодо розрахунку інфляційних втрат у сумі 1 488 594,87 грн, то суд зазначає, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19, від 01.10.2020 у справі № 910/11820/18, від 10.02.2021 у справі № 910/14257/19.
Провівши власний розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що позивач не врахував вищезазначену методику розрахунку та визначив неправильні індекси інфляції.
За розрахунком суду фактична сума інфляційних втрат є більшою (1 593 747,61 грн), ніж заявлено позивачем, однак, зважаючи на те, що суд не може вийти за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 1 488 594,87 грн, тобто у заявленому позивачем розмірі.
Отже позов ПрАТ «НЕК «Укренерго» суд задовольняє повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про стягнення 118 471 767,70 грн задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний номер 32402870) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) заборгованість у сумі 116 420 656 (сто шістнадцять мільйонів чотириста двадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн 69 коп., інфляційні втрати у сумі 1 488 594 (один мільйон чотириста вісімдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 87 коп., 3% річних у сумі 562 516 (п'ятсот шістдесят дві тисячі п'ятсот шістнадцять) грн. 14 коп. та судовий збір у сумі 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.
Скорочене рішення оголошене в судовому засіданні 06 листопада 2025 року.
Повне судове рішення складене 17 листопада 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня підписання повного рішення.
Суддя Головіна К. І.