ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.11.2025Справа № 910/10191/25
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк"
до ОСОБА_1
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант Фрукт Торг";
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Агент"
про звернення стягнення на предмет застави
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Приходько Т.П.;
від відповідача - не з'явився;
від третіх осіб 1-2 - не з'явилися.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) у якій позивач просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ФРУКТ ТОРГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС АГЕНТ" перед ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" за Генеральним кредитним договором №69/2018/КОД-КБ-ГКД від 17.07.2018 в загальній сумі 5 555549,78 доларів США, 2179193,43 євро та 4125 864,08 грн. - звернути стягнення на належне ОСОБА_1 майно, що є предметом застави за Договором застави №69/2018/КОД-КБ-ГКД-З10 від 01.08.2023, а саме: транспортний засіб марки Mercedes-Benz, моделі S400, 2017 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , колір - чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , місцезнаходження предмету застави: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 8047 від 27 липня 2023 р., Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 8047 від 27 липня 2023 р., - шляхом проведення прилюдних торгів під час примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на Предмет застави в рамках процедури виконавчого провадження з визначенням початкової ціни рухомого майна, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Підставою виникнення вимог Банку до відповідача за даною позовною заявою, є Генеральний кредитний договір №69/2018/КОД-КБ-ГКД від 17.07.2018 укладений між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" та ТОВ "ЕКСПРЕС АГЕНТ" та ТОВ "ГРАНД ФРУКТ ТОРГ" де останніми не виконується свого обов'язку з погашенням кредитного боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 01.10.2025.
Ухвалою суду від 01.10.2025 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 20.10.2025.
Ухвалою суду міста Києва від 20.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.11.2025.
У судовому засіданні 12.11.2025 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог та позов просив задовольнити. Представники відповідача та третіх осіб в засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином, заяв чи клопотань по справі не подавали.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
17.07.2018 між АБ «УКРГАЗБАНК» як кредитором/банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ-1», Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАРА ЮА", Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІНА", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКЗОТІК ФРУКТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОКАРІС", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРІНТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "АВАНГАРД" як позичальниками було укладено генеральний кредитний договір №69/2018/КОД-КБ-ГКД (далі - Генеральний кредитний договір).
Пунктом 1.1 Генерального кредитного договору визначено, що даний Генеральний кредитний договір визначає загальні умови та порядок здійснення Банком на користь Позичальника Кредитних операцій у межах Загального ліміту, визначеного п.1.3. Генерального кредитного договору, а також встановлює права та обов'язки, відповідальність Сторін та інші умови, які визнаються Сторонами обов'язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального кредитного договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального кредитного договору та Додаткових договорів, укладених в рамках Генерального кредитного договору, які зазначені в Додатку 1 до Генерального кредитного договору.
До Генерального кредитного договору сторонами неодноразово вносилися зміни та доповнення.
Так, Додатковою угодою №3 від 04.04.2019 до Генерального кредитного договору зі складу позичальників виключено ТОВ "ПРОКАРІС", ТОВ "ФРУТАЛІНА", ТОВ "ТОРІНТ". Цією ж Додатковою угодою до складу Позичальників за Кредитним договором включено ТОВ «ФЕМЕЛІФРУКТ », ТОВ «ДЕЛЬФА- ФРУКТ» та ТОВ «БІГБАН».
Додатковими угодами до Генерального кредитного договору №4 від 18.07.2029, №5 від 25.11.2019, №6 від 31.03.2020, №7 від 20.10.2020, №9 від 26.01.2021, №14 19.07.2021 оформлено зміни у суб'єктному складі позичальників.
Відповідно до Додаткової угоди № 23 від 01.02.2022 до Генерального кредитного договору, у зв'язку з включенням до Генерального кредитного договору позичальника-2 ТОВ «ГФ ТОРГ», змінами інших умов кредитування, сторони домовились внести зміни та доповнення до Генерального кредитного договору, шляхом викладення його в новій редакції.
Крім того, Додатковою угодою №37 від 13.08.2024 до Генерального кредитного договору, зв'язку з виключенням зі складу позичальників за Кредитним договором позичальника-1, а саме: ТОВ «БРОКЕР ПРАЙМ», та включенням до складу позичальників ТОВ «ЕКСПРЕС АГЕНТ», та змінами інших умов кредитування, сторони домовились викласти Кредитний договір у новій редакції.
Фактично, укладенням вищевказаної Додаткової угоди, за Генеральним кредитним договором сформувався остаточний склад позичальників: ТОВ «ЕКСПРЕС АГЕНТ» (позичальник-1) та ТОВ «ГРАНД ФРУКТ ТОРГ» (позичальник-2).
За умовами п. 1.2 Генерального кредитного договору кредитні операції здійснюються у порядку, визначеному у відповідних Додаткових договорах та з урахуванням положень Генерального кредитного договору. Кредитні операції за Генеральним кредитним договором проводяться виключно після укладання Додаткових договорів до Генерального кредитного договору, які є невід'ємною частиною Генерального кредитного договору та містять посилання на Генеральний кредитний договір. Умови проведення Банком Кредитних операцій викладені на офіційному сайті Банку: www.ukrgasbank.com.
Згідно з п. 1.3 Генерального кредитного договору загальний ліміт за Генеральним кредитним договором встановлюється в розмірі 8200000,00 доларів США 00 центів.
Відповідно до положень пункту 1.4 Генерального кредитного договору строк кредитування та проведення Кредитних операцій за Генеральним кредитним договором встановлюється з 17.07.2022 по 14.07.2028 (включно). Строки кредитування та строки проведення Кредитних операцій за Додатковими договорами встановлюються в Додаткових договорах, але в будь - якому разі не можуть перевищувати строк кредитування та проведення Кредитних операцій, що встановлений даним пунктом Генерального кредитного договору.
Пунктом 3.7 Генерального кредитного договору встановлено, Базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість встановлюється у Додаткових договорах.
Максимальна процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість, що може бути застосована Банком, складає 100,01 (сто цілих одну соту ) процентів річних. Базова процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість за Додатковим договором може бути фіксованою або змінюваною. Розмір та тип процентної ставки за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість визначається у Додаткових договорах з урахуванням норм Генерального договору.
Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами, виходячи з Базового розміру процентів за користування кредитними коштами відповідно до цього пункту Генерального кредитного договору, або процентної ставки за користування кредитними коштами на прострочену заборгованість, визначеному відповідно до п .3.13. Генерального кредитного договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.
Згідно з умовами п. 3.9 Генерального кредитного договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, а також в день закінчення строку на який надано Кредит відповідно до Додаткового договору, в день повного (у т . ч . дострокового ) погашення заборгованості по Кредиту (для кредитів або невідновлюваних кредитних ліній) та в день зазначений в письмовому повідомленні Банку про дострокове розірвання (для овердрафтів та відновлюваних кредитних ліній ) відповідного Додаткового договору та/або Генерального кредитного договору на рахунок, вказаний в Додатковому договорі. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п. 3.13 Генерального кредитного договору. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день. що передує такому вихідному або святковому дню.
Пунктом 1.7 Генерального кредитного договору визначено, що всі зобов'язання, що випливають з Генерального кредитного договору та з будь-яких Додаткових договорів/змін та доповнень до Генерального кредитного договору та Додаткових договорів, що будуть укладені Сторонами до Генерального кредитного договору, вважаються зобов'язаннями Позичальника за Генеральним кредитним договором.
Крім того, п. 1.8 Генерального кредитного договору передбачено, що Позичальники відповідають перед Банком як солідарні боржники за виконання зобов'язань, передбачених Генеральним кредитним договором. Виконання вказаних в Генеральному кредитному договорі грошових зобов'язань може виконуватися кількома Позичальниками (кожним в частині) або окремим Позичальником у повному обсязі . Сторони домовились, що виконання зобов'язань, передбачених Генеральним кредитним договором, будь-яким із Позичальників Банк приймає як виконання відповідного зобов'язання та вважається, що таке зобов'язання виконано належним чином та за згодою всіх Позичальників.
20.06.2023 між Банком і позичальником-2 укладено Додатковий договір №69/2018/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ7 до Генерального кредитного договору про надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії (траншевої) (далі - Додатковий договір).
За змістом пункту 1.1 Додаткового договору Банк на умовах Генерального кредитного договору та цього Додаткового договору відкриває позичальнику-2 відновлювану мультивалютну кредитну лінію (траншеву) з лімітом в сумі 9440000 доларів США.
Додатковою угодою № 1 від 05.10.2023 Додатковий договір викладено у новій редакції, у зв'язку із зміною номеру Додаткового договору, виду та форми кредитної лінії з відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (траншевої) на відновлювальну мультивалютну кредитну лінію та присвоєно Додатковому договору новий номер - №69/2018/КОД-КБ-ГКД-ВКЛ7.
Так, п. 1.1 Додаткового договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 30.01.2024) передбачено, що Банк на умовах Генерального кредитного договору та цього Додаткового договору відкриває Позичальнику-2 відновлювану мультивалютну кредитну лінію (далі - Кредит) в сумі 8067420,40 доларів США (далі - «Ліміт кредитування за Додатковим договором») в межах встановленого Загального ліміту за Генеральним кредитним договором, з можливістю вибірки кредитних коштів в євро, доларах США та гривні, а Позичальник-2 зобов'язується повернути Кредит в межах строку кредитування, встановленого в п. 2 цього Додаткового договору, та сплатити Плату за Кредит на умовах та в строки (терміни), визначені Генеральним кредитним договором та Додатковим договором.
Пунктом 1.2 Додаткового договору визначено, що цільове використання (мета) Кредиту: поповнення обігових коштів. Ліміт кредитування за Додатковим договором відкривається з 20.06.2023 по 15.07.2025 (включно) (п. 2.1 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 29.07.2024)). Позичальник-2 зобов'язаний сплачувати Кредит у строки визначені в графіку зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії за Додатковим договором (Додаток 2 до даного Додаткового договору) та, у будь - якому випадку повернути Кредит у повному обсязі в строк, встановлений в п. 2.1 даного Додаткового договору.
Відповідно до пункту 3.1 Додаткового договору Базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п. 2 даного Додаткового договору на строкову заборгованість встановлюється: - в євро в розмірі 7,1 % річних; - в доларах США в розмірі 7,7 % річних; - в гривні в розмірі 24,78 % річних.
Відповідно до п. 4 Додаткового договору кредитні кошти надаються Банком Позичальнику-2 окремими траншами, шляхом перерахування з відповідного рахунку в євро № НОМЕР_5 , в доларах США № НОМЕР_6 , в гривні № НОМЕР_7 , відкритого в АБ «УКРГАЗБАНК» на відповідний поточний рахунок Позичальника в євро № НОМЕР_8 , в доларах США № НОМЕР_8 , в гривні № НОМЕР_8 , відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК». При цьому, за згодою Банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у відповідну валюту, згідно з умовами та на цілі, передбачені цим Додатковим договором, для подальшого використання за цільовим призначенням.
Погашення Кредиту Позичальник-2 здійснює на відповідний рахунок в євро № НОМЕР_9 , в доларах США № НОМЕР_10 , в гривні № НОМЕР_11 , відкритий в Банку, в строк, встановлений в п. 2 даного Додаткового договору (п. 5 Додаткового договору). Сплату процентів позичальник здійснює на відповідний рахунок в євро № НОМЕР_9 , в доларах США № НОМЕР_10 , в гривні № НОМЕР_11 , або на рахунок доходів майбутніх періодів відкритий в Банку, на умовах, визначених у п. 3.9, п.3.12 Генерального кредитного договору (п. 5 Додаткового договору).
На виконання умов Генерального кредитного договору та Додаткового договору, Банком було відкрито Позичальнику-2 відновлювальну мультивалютну кредитну лінію та видано в її рамках Позичальнику-2 кредитні кошти.
Факт отримання Позичальником-2 кредитних коштів підтверджується виписками з позичкових рахунків та копіями меморіальних ордерів.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про Національний банк України» та частиною 1, 2 статті 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003р. N254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за №559/7880 (в редакції, чинній станом на дату оформлення виписки), визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції.
Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Приписами п. 5.4 Положення про організацію операційної діяльності в банках України передбачено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
При цьому, п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. А відтак, виписка по особовому рахунку Позичальника є доказом, що підтверджує як факт надання кредитних коштів так і факт невиконання позичальником зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів.
Вищевикладене також підтверджується судовою практикою з цього питання, зокрема, Постановою Верховного Суду по справі № 913/758/16 від 24.01.2018.
Позивачем, на підтвердження обліковування сум, що є предметом стягнення у цьому спорі, надані банківські виписки з рахунків відповідачів, які підтверджують наявність заборгованості перед позивачем.
Так, позивач зазначає, що позичальник-2 (ТОВ «ГРАНД ФРУКТ ТОРГ») свої зобов'язання виконує неналежним чином. Станом на 02.07.2025 заборгованість позичальника-2 за Генеральним кредитним договором становить 5555549,78 доларів США, 2179193,43 євро у тому числі: 2147846,80 Євро - заборгованість по кредиту прострочена; 31346,63 Євро - заборгованість по процентах прострочена; 5468513,06 доларів США - заборгованість по кредиту прострочена; 87036,72 доларів США - заборгованість по процентах прострочена.
Крім того, п. 5.4.1 Генерального кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 42) передбачено, що у кожному окремому випадку невиконання зобов'язань, передбачених умовами п.п. 4.2.6., 4.2.7, 4.2.9, 4.2.16.-4.2.22., .4.2.24., 4.2.25., 4.2.27., 4.2.28., 4.2.29.- 4.2.39., 4.2.41., 4.2.43., 4.2.44., 4.2.45, 4.2.46, 4.2.47., 4.2.48, 4.2.49., 4.2.50., 4.2.51., - 4.2.54. цього Генерального кредитного договору, позичальник сплачує штраф у розмірі та в порядку погодженому сторонами та визначеному в Додатку 9 до нього.
Сума штрафу обчислюється від суми фактичної заборгованості за основним боргом за усіма Додатковими договорами до цього Генерального кредитного договору, перерахованої в еквівалент національної валюти за офіційним курсом гривні до валюти заборгованості, встановленим Національним банком України на дату відправлення Банком повідомлення Позичальнику про необхідність сплати штрафу. Штраф сплачується в національній валюті на рахунок та у терміни зазначені у повідомленні Банку.
Додатком №9 до Генерального кредитного договору передбачено розмір штрафу за порушення відповідних пунктів ГКД у розмірі 0,25% від розміру заборгованості за ГКД за кожний окремий випадок порушення.
За порушення зобов'язань, передбачених п. 4.2.7.7, 4.2.33, 4.2.37, 4.2.47 та 4.2.48 Генерального кредитного договору, позичальнику-2 нараховано штраф у розмірі 4125864, 08 грн.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 572 Цивільного кодексу України, визначено, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань, що випливають з Генерального кредитного договору, 01.08.2023 між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 як заставодавцем укладено Договір застави № 69/2018/КОД-КБ-ГКД-З10 (далі - Договір застави).
13.08.2024 між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору застави № 69/2018/ КОД-КБ-ГКД-З10 (транспортного засобу), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О., 01.08.2023 за реєстровим №1689, за змістом якого: у зв'язку з виключенням з Генерального кредитного договору 69/2018/КОД-КБ-ГКД від 17.07.2018 позичальника -1, а саме: ТОВ «БРОКЕР ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 39459389) та включенням нового позичальника, а саме: ТОВ «ЕКСПРЕС АГЕНТ» (код ЄДРПОУ 44619823), та приведенням у відповідність Договору до діючої на даний час у Заставодержателя типової редакції, Сторони домовились внести зміни та доповнення до Договору, шляхом викладення тексту Договору в новій редакції наступного змісту (за виключенням п. 2.2 Договору).
Відповідно до пункту 1.1 Договору застави, цей Договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з Генерального кредитного договору № 69/2018/КОД-КБ-ГКД від 17.07.2018 (а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього), надалі - кредитний договір, укладеного між Заставодержателем та ТОВ «ЕКСПРЕС АГЕНТ» (код ЄДРПОУ 44619823), ТОВ «ГРАНД ФРУКТ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 43947127), далі за текстом - позичальник-1 та позичальник-2, разом та кожен окремо - позичальник, згідно з яким позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі повернути кредит у повному обсязі, сплатити проценти за користування кредитними коштами, в т.ч. сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), сплатити комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором та/або цим Договором, відшкодувати Заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Цей Договір забезпечує також виконання Позичальником перед Заставодержателем в повному обсязі зобов'язань щодо повернення грошових коштів, отриманих за кредитним договором та сплати інших платежів, передбачених кредитним договором, після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, зокрема, але не виключно. зобов'язань, що виникають з будь-яких правочинів, що укладені або будуть укладені в майбутньому на виконання чи у зв'язку з невиконанням кредитного договору, договорів про реструктуризацію/врегулювання заборгованості за кредитним договором, рішень суду про стягнення заборгованості, мирових угод, тощо, у порядку та на умовах, визначених такими правочинами.
За змістом пункту 2.1 Договору застави предметом застави є транспортний засіб марки Mercedes-Benz, моделі S400, 2017 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , колір - чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3 (далі - предмет застави).
Місцезнаходження предмету застави: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 8047 від 27.07.2023.
Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 8047 від 27.07.2023.
Відповідно до пункту 2.2 Договору застави, згідно зі звітом про оцінку предмету застави, який складено ТОВ «ЕССЕТ ЕКСПЕРТАЙЗ» від 14.06.2023, вартість предмету застави визначено у розмірі 2621000 гривень без ПДВ (далі - заставна вартість).
Відповідно до пункту 2.3 Договору застави заставодавець засвідчує, що:
2.3.1 на підставах, передбачених чинним законодавством України, він має право відчужувати предмет застави;
2.3.2 предмет застави належить Заставодавцю на праві власності яке отримано ним на правомірних підставах;
2.3.3 на підставах, передбачених чинним законодавством України, на предмет застави може бути звернене стягнення;
2.3.6 предмет застави вільний від зобов'язань, крім тих, що передбачені цим договором;
2.3.11 він ознайомлений з положеннями кредитного договору та згоден забезпечувати виконання всіх його умов.
За змістом пункту 3.1.5 Договору застави заставодержатель має право, зокрема, вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буду задоволена, - звернути стягнення на предмет застави у разі порушення Позичальником обов'язків передбачених кредитним договором.
Відповідно пункту 3.1.6 Договору застави, у разі невиконання позичальником умов кредитного договору (у тому числі порушення строку погашення кредиту+, графіку погашення кредиту, строків сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій) звернути стягнення на Предмет застави та задовольнити за рахунок Предмета застави свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначаються на момент виконання цих вимог, включаючи проценти, комісії, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов'язання, неустойку, необхідні витрати на утримання, звернення стягнення та реалізацію предмета застави.
Згідно п. 6.1 Договору застави Заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави у наступних випадках: - якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні суми кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті сум процентів, та/або при несплаті або частковій несплаті комісій, та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки; - у разі порушення Заставодавцем/Позичальником обов'язків за цим та/або кредитним договором та невиконання вимоги Заставодержателя про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або в позасудовому порядку згідно з Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» або будь-яким іншим способом, що не суперечить чинному законодавству на момент звернення стягнення та реалізації предмета застави. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет застави не позбавляє права Заставодержателя звернутися до суду.
Відповідно до п. 4.2 Договору застави, строк позовної давності (в т.ч. вимог про стягнення неустойки) за цим Договором становить 5 (п'ять) років у відповідності до чинного законодавства України.
Згідно з п. 7.1 Договору застави цей Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за цим Договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), застава, передбачена цим Договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.
15.05.2025 у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Генеральним кредитним договором, Банк засобами поштового зв'язку направляв Позичальнику-1 та Позичальнику-2 лист-вимогу вих. № 13921/15915/2025 від 14.05.2025 з вимогою про повернення заборгованості за кредитом протягом тридцяти днів з дати пред'явлення вимоги. Листом-вимогою вих. № 13921/13953/2025 від 29.04.2025 Банк вимагав від Позичальника-1 та Позичальника-2 сплатити штрафу за порушення визначених Генеральним кредитним договором обов'язків.
Також, 17.06.2025 банк засобами поштового зв'язку направляв ОСОБА_1 вимогу про виконання порушеного Позичальником зобов'язання, шляхом сплати всієї суми заборгованості за Кредитним договором протягом тридцяти днів з дати пред'явлення вимоги, з метою недопущення звернення стягнення на предмет застави. Проте, листи-вимоги Банку проігноровано позичальником-1, позичальником-2 та не отримано заставодавцем ОСОБА_1 . Станом на поточну дату, заборгованість за Генеральним кредитним договором залишається не погашеною.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, за ст.174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З урахуванням вимог ст. 41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Як убачається із наданого позивачем розрахунку, заборгованість позичальника за кредитом перед банком складає : 2147846,80 Євро - заборгованість по кредиту; 31346,63 Євро - заборгованість по процентах; 5468513,06 доларів США - заборгованість по кредиту; 87036,72 доларів США - заборгованість по процентах та штраф у розмірі 4125864,08 грн.
Вказаний розрахунок суд вважає обґрунтованим та такий розрахунок ні відповідачем, ні третіми особами не оспорюється.
Разом з тим, доказів погашення заборгованості за кредитним договором вказаної суми боргу матеріали справи не містять та відповідачем суду таких доказів не надано.
Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст.589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст.590 Цивільного кодексу України).
Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом (ст.591 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст.19 Закону України "Про заставу").
У ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
16.07.2025 позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) зареєстровано відомості про звернення стягнення за Договором застави № 69/2018/ КОД-КБ-ГКД-З10 від 01.08.2023, щодо Предмета застави, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 98278125 від 16.07.2025.
При цьому суд зауважує, що стягнення заборгованості за основним зобов'язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов'язання, адже саме кредитор має право обрати, яким чином здійснювати стягнення заборгованості. Звернення стягнення на предмети застави відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже, таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.
Звернення стягнення на предмети застави є додатковим (акцесорним), а не альтернативним способом захисту порушеного права, який може бути використаний разом з основним або окремо, що не є подвійним стягненням заборгованості, і тому, невизнання можливості одночасного стягнення кредитної заборгованості за договором та звернення стягнення на предмет застави суперечило б принципам господарського судочинства, а також не сприяло захисту прав та інтересів учасників судового розгляду.
Отже, позивач, як кредитор має право обирати спосіб стягнення заборгованості, в тому числі одночасно звертаючись із вимогою про стягненням заборгованості та вимогою про зверненням стягнення на предмети застави.
За вказаних обставин, ураховуючи, що забезпечене заставою зобов'язання за Генеральним кредитним договором третьою особою не виконано, заборгованість перед банком в сумі 5555549,78 доларів США, 2179193,43 євро та 4125864,08 грн (обґрунтований розмір встановленій судом під час розгляду спору, що підтверджується матеріалами справи) за основним боргом (кредитом) та за процентами за користування кредитом не сплачена, суд дійшов висновку, що позивачем у відповідності до вище вказаних норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про заставу", Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та умов договору застави майна, правомірно заявлені позовні вимоги про звернення стягнення на майно за договором застави № 69/2018/КОД-КБ-ГКД-З10 від 01.08.2023, а саме: транспортний засіб марки Mercedes-Benz, моделі S400, 2017 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , колір - чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що на праві власності належить відповідачу шляхом продажу зазначеного майна на аукціоні (публічних торгах) за ціною, визначеною відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи наведене, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення більш вірогідних доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та в рахунок погашення заборгованості третіх осіб перед позивачем за генеральний кредитний договір №69/2018/КОД-КБ-ГКД від 17.07.2018 в загальній сумі 5555549 доларів 78 центів США, 2179193 євро 43 євроцента та 4125864 грн 08 коп., звернути стягнення на майно за договором застави № 69/2018/КОД-КБ-ГКД-З10 від 01.08.2023, а саме: транспортний засіб марки Mercedes-Benz, моделі S400, 2017 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , колір - чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що на праві власності належить відповідачу шляхом продажу зазначеного майна на аукціоні (публічних торгах) за ціною, визначеною відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
У рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Фрукт Торг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Агент" перед Публічним акціонерним товариством "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) за генеральним кредитним договором №69/2018/КОД-КБ-ГКД від 17.07.2018 в загальній сумі 5555549 (п'ять мільйонів п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) доларів 78 центів США, 2179193 (два мільйона сто сімдесят дев'ять тисяч сто дев'яносто три) євро 43 євроцента та 4125864 (чотири мільйони сто двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 08 коп. звернути стягнення на належне ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_12 ) майно, що є предметом застави за договором застави № 69/2018/КОД-КБ-ГКД-З10 від 01.08.2025, а саме: транспортний засіб марки Mercedes-Benz, моделі S400, 2017 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , колір - чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , місцезнаходження предмету застави: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 8047 від 27.07.2023, шляхом проведення прилюдних торгів під час примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет застави в рамках процедури виконавчого провадження з визначенням початкової ціни рухомого майна, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути з Коденець Світлани Володимирівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_12 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" (м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280) 31452 (тридцять одну тисячу чотириста п'ятдесят дві) грн судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 18.11.2025.
Суддя Р.Б. Сташків