ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 910/9369/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП"
про стягнення 6 370 708,59 грн.,
Без повідомлення учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП" (далі - відповідач) грошових коштів у загальному розмірі 6 370 708,59 грн., з яких: 4 947 804,00 грн. - безпідставно набуті кошти, 1 422 904,59 грн. - штрафні санкції.
Слід зазначити, що у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" вказало, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат останнього на оплату послуг професійної правничої допомоги склав 76 448,51 грн. та буде уточнений під час розгляду справи.
Ухвалою від 30.07.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/9369/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 28.08.2025 року.
Ухвалою від 28.08.2025 року господарський суд міста Києва відклав підготовче засідання на 17.09.2025 року.
08.09.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 08.09.2025 року, в якому останній просив суд поновити йому процесуальний строк на подання та долучити до матеріалів справи відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП" на позовну заяву разом із доказами, що підтверджують заперечення відповідача проти позову.
16.09.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача від 15.09.2025 року на відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 17.09.2025 року суд продовжив Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП" процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву до 08.09.2025 року та долучив відзив відповідача і відповідь позивача на відзив до матеріалів справи. Крім того, суд встановив відповідачу процесуальний строк на подання заперечень до 29.09.2025 року, продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/9369/25 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 15.10.2025 року.
30.09.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли сформовані у цій системі 29.09.2025 року заперечення відповідача.
07.10.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява відповідача від 07.10.2025 року про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.
10.10.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" від 10.10.2025 року, в яких останнє вказало, що докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
До початку призначеного підготовчого засідання 15.10.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП" від 14.10.2025 року.
Ухвалою від 15.10.2025 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/9369/25 та призначив її до судового розгляду по суті на 05.11.2025 року.
Рішенням від 05.11.2025 року в справі № 910/9369/25 господарський суд міста Києва задовольнив вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП" на користь позивача 4 947 804,00 грн. безпідставно набутих коштів, 1 422 904,59 грн. неустойки та 76 448,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
11.11.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" від 10.11.2025 року № 10-11/25-01, в якій останнє просило суд стягнути на його користь з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги в загальній сумі 687 070,85 грн. (з яких: 50 000,00 грн. - витрати на оплату послуг адвоката з підготовки позовної заяви, складання інших процесуальних документів та участі у судових засіданнях; 637 070,85 грн. - "гонорар успіху"). До цієї заяви позивач долучив копію укладеного 12.08.2024 року між ним та адвокатом Сидорчук Ольгою Євгенівною договору про надання правової допомоги № 12/08 (далі - Договір) разом із дорученням від 20.07.2025 року № 4 до цього правочину, копію акту приймання-передачі правничої допомоги від 06.11.2025 року № 4 до Договору на суму 50 000,00 грн., а також копію виданого адвокату Сидорчук Ользі Євгенівні ордеру від 12.08.2024 року серії АІ № 1679349 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ", зокрема, у господарському суді міста Києва.
Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведені приписи, суд дійшов висновку про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" від 10.11.2025 року № 10-11/25-01 про відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/9369/25 без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" від 10.11.2025 року № 10-11/25-01 про відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.
Так, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" вказало, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат останнього на оплату послуг професійної правничої допомоги склав 76 448,51 грн. та буде уточнений під час розгляду справи. Разом із тим, у заяві від 10.11.2025 року № 10-11/25-01 позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП" витрати на оплату професійної правничої допомоги в загальній сумі 687 070,85 грн.
На підтвердження розміру означених витрат позивач долучив до матеріалів справи копію укладеного між ним (клієнт) та адвокатом Сидорчук Ольгою Євгенівною (Адвокат) Договору, за умовами якого Адвокат надає правову допомогу (професійну правничу допомогу) клієнту (далі - послуги), що включає захист, представництво та надання інших видів правової допомоги (професійної правничої допомоги) клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором відповідно до окремих Доручень на надання правової допомоги (далі - Доручення), а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надану правову допомогу.
За умовами пункту 3.1 Договору правова допомога, передбачена пунктом 1.1 цього Договору, надається Адвокатом клієнтові на платній основі за ціною, що визначається сторонами у додаткових угодах до даного Договору або Дорученнях.
У Дорученні від 20.07.2025 року № 4 до Договору його сторони погодили, що у порядку та на умовах, визначених Договором, Адвокат надає правову допомогу (професійну правничу допомогу) клієнту, що включає здійснення захисту та представництва клієнта в господарському суді міста Києва у судовій справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП" грошових коштів у загальному розмірі 6 370 708,59 грн., з яких: 4 947 804,00 грн. - безпідставно набуті кошти, 1 422 904,59 грн. - штрафні санкції.
Відповідно до пункту 2 Доручення № 4 у перелік надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) входить складання та подання до господарського суду міста Києва процесуальних документів, необхідних для виконання цього Доручення № 4, участь у судових засіданнях (підготовчих судових засіданнях) під час розгляду судової справи в господарському суді міста Києва.
За умовами пункту 3 Доручення № 4 вартість надання послуги, передбаченої у пункті 1 Доручення № 4 (гонорар Адвоката) визначається у вигляді "гонорару успіху" та становить 10 % від суми задоволених позовних вимог у судовій справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП" грошових коштів у загальному розмірі 6 370 708,59 грн., з яких: 4 947 804,00 грн. - безпідставно набуті кошти, 1 422 904,59 грн. - штрафні санкції, а також погодинна оплата послуги, яка становить:
- складання процесуальних документів у судовій справі та їх подання до господарського суду міста Києва - 3 500,00 грн./1 година;
- участь у судових засіданнях (підготовчих судових засіданнях) під час розгляду судової справи в господарському суді міста Києва - 1 500,00 грн./1 година.
У пункті 4 Доручення № 4 сторони Договору погодили, що клієнт зобов'язується оплатити вартість послуг протягом 30-ти календарних днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг відповідно до Доручення № 4.
Слід зазначити, що 06.11.2025 року сторони Договору підписали відповідний акт приймання-передачі правничої допомоги, за яким Адвокат надав клієнту наступні послуги:
- підготовка позовної заяви про стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП" у загальному розмірі 6 370 708,59 грн. та подача позовної заяви до господарського суду міста Києва - тривалістю 7 годин загальною вартістю 24 500,00 грн.,
- підготовка відповіді на відзив та подача до господарського суду міста Києва - тривалістю 4 години загальною вартістю 14 000,00 грн.,
- підготовка додаткових пояснень та подача до господарського суду міста Києва - тривалістю 2 годин загальною вартістю 7 000,00 грн.,
- участь у судових засіданнях по розгляду справи (28.08.2025 року, 17.09.2025 року, 05.11.2025 року) - тривалістю 3 години загальною вартістю 4 500,00 грн.
Загальна вартість наведених послуг склала 50 000,00 грн.
Крім того, у вказаному акті приймання-передачі правничої допомоги сторони Договору зафіксували, що відповідно до пункту 3 Доручення № 4 "гонорару успіху" становить 10 % від суми задоволених позовних вимог у судовій справі № 910/9369/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП" про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 6 370 708,59 грн., з яких: 4 947 804,00 грн. - безпідставно набуті кошти, 1 422 904,59 грн. - штрафні санкції, та становить 637 070,85 грн.
Загальна вартість наданих послуг Адвоката у межах Доручення № 4 до Договору становить 687 070,85 грн. (пункт 4 акту приймання-передачі правничої допомоги від 06.11.2025 року № 4).
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року в справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року в справі № 910/906/18.
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Судом враховано, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.
Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Так, щодо розподілу заявленої позивачем до стягнення суми гонорару "успіху" в розмірі 637 070,85 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 202, частини 1 статті 203, частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст двостороннього договору як правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ці умови не можуть суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
В аспекті цивільно-правових зобов'язань виконавця, предметом договору про надання правової допомоги є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності в інтересах другої сторони (клієнта).
Таким чином, гонорар за прийняття судового рішення на користь позивача, який відповідно до Договору визначається у розмірі 10 % від суми задоволених позовних вимог у судовій справі, є так званим "гонораром успіху", який передбачений як форма матеріального заохочення адвоката з метою посилення його зацікавленості у результаті розгляду справи.
Отже, додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення в справі за своїм змістом і правовою природою не є платою за надані послуги в розумінні статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Судове рішення є результатом вирішення спору. Воно приймається та підписується виключно суддями. Отже, погодження між стороною спору та її адвокатом розміру гонорару останнього за позитивний результат вирішення спору у вигляді прийняття судом відповідного судового рішення не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим відповідний гонорар не підлягає стягненню з відповідача в порядку статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час, суд звертає увагу на положення частини 7 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування (у даному випадку - 687 070,85 грн.), істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку (76 448,51 грн.), суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Щодо розподілу решти заявленої позивачем до стягнення суми витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 50 000,00 грн., суд зазначає таке.
Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (пункт 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993 року).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.
Разом із тим, від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП" обґрунтованого клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в частині вартості послуг щодо складення останнім процесуальних документів та участі у судових засіданнях, понесених позивачем у зв'язку із розглядом справи № 910/9369/25, не надходило, тоді як із доданих до матеріалів справи документів вбачається, що наведені понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн. є підтвердженими.
З огляду на те, що відповідачем не подано обґрунтованого клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення судових витрат та не доведено суду належними та допустимим доказами обставин, які свідчать про наявність підстав для відмови у стягненні чи зменшення належного до стягнення розміру адвокатських витрат (в частині вартості послуг щодо складення адвокатом процесуальних документів та участі у судових засіданнях), та які безпосередньо вказані у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес до справи), зважаючи на те, що фактично понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу на суму 50 000,00 грн. є підтвердженими, враховуючи задоволення рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2025 року позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ", суд дійшов висновку про те, що обов'язок з відшкодування витрат у сумі 50 000,00 грн. покладається на відповідача.
Відтак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" від 10.11.2025 року № 10-11/25-01 про відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/9369/25 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" від 10.11.2025 року № 10-11/25-01 про відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/9369/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУПП" (04119, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 36-А,офіс 202; код ЄДРПОУ 39675755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" (04080, місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 23; код ЄДРПОУ 32209542) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС ПОДОЛ-СІТІ" від 10.11.2025 року № 10-11/25-01 про відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/9369/25 відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено та підписано 18.11.2025 року
Суддя В.С. Ломака