Справа № 129/823/25
Провадження по справі № 2-а/129/68/2025
"23" жовтня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді Бондар О.В.,
без участі сторін та їх представників розглянув в судовому засіданні в залі суду в місті Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
установив:
10.03.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 147, винесеної 28.02.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., справу просить закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення; на обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що згідно оскаржуваної ним постанови 16.09.2024 ОСОБА_1 отримав повістку №1881 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10.00 18.11.2024 для визначення призначення на особливий період, проте ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано актами неприбуття по повістці за вх. № 13328/7 від 18.11.2024, крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-ю добу за вх. № 13609/14 від 21.11.2024 та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-ю добу за вх. № 13832/3 від 25.11.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, оскільки у повістці № 1881 зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повинен з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 18.11.2024 о 10.00 для визначення призначення на особливий період, за адресою АДРЕСА_1 , позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , 27.06.24 оновив вчасно дані, пройшов 22.04.2024 року ВЛК, про що свідчить інформація з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , має номер в реєстрі Оберіг 070620220693973500009. Ні ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ні Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 не містить таку мету виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 як «для визначення призначення на особливий період», за наявності офіційної інформації в реєстрах ОСОБА_2 щодо перебування позивача на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 у посадових осіб не було правових підстав викликати його саме до цього відділу для уточнення даних; крім того, позивач повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до повістки 18.11.2024, з урахуванням зазначених у п. 24 Порядку термінів тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 сплинув 25.02.2025, про виявлення порушення відповідач складав акти 18.11.2024, 21.11.2024, 25.11.2024 про що він зазначив у своїй постанові. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності № 147 винесена 28.02.2025 з пропуском строків притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
21.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечив, вважав винесену ним постанову законною, а позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими, однак зазначений відзив та додатки до нього суд до уваги брати не має законних підстав з огляду на подання відзиву поза межами наданого відповідачу строку, а саме п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, тобто з 13.03.2025 р., поважних причин пропуску встановленого судом строку представником відповідача не зазначено, оскільки передбачені законом повноваження ІНФОРМАЦІЯ_1 не є такою причиною, а клопотання про продовження строку подання відзиву заздалегідь до суду не подавалося.
В судове засідання позивач та його представник не прибули, у заяві представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений по час і місце розгляду справи, у поданій до суду 21.04.2025 р. заяві просив про розгляд справи у його відсутність.
Суд дослідив надані сторонами докази і приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.02.2025 року №147 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що 16.09.2024 ОСОБА_1 отримав повістку №1881 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10.00 18.11.2024 для визначення призначення на особливий період, проте ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано актами неприбуття по повістці за вх. № 13328/7 від 18.11.2024, крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-ю добу за вх. № 13609/14 від 21.11.2024 та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-ю добу за вх. № 13832/3 від 25.11.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. у повістці № 1881 зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повинен з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 18.11.2024 о 10.00 для визначення призначення на особливий період, за адресою АДРЕСА_1 , позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , 27.06.24 оновив вчасно дані, пройшов 22.04.2024 року ВЛК, про що свідчить інформація з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , має номер в реєстрі Оберіг 070620220693973500009. Ні ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ні Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 не містить таку мету виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 як «для визначення призначення на особливий період», за наявності офіційної інформації в реєстрах ОСОБА_2 щодо перебування позивача на обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 у посадових осіб не було правових підстав викликати його саме до цього відділу для уточнення даних; крім того, позивач повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до повістки 18.11.2024, з урахуванням зазначених у п. 24 Порядку термінів тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 сплинув 25.02.2025, про виявлення порушення відповідач складав акти 18.11.2024, 21.11.2024, 25.11.2024 про що він зазначив у своїй постанові. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності № 147 винесена 28.02.2025 з пропуском строків притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер правопорушення.
Отже, відповідно до викладеного, орган чи посадова особа уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. На цьому акцентував увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). За ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Системний аналіз правовідносин та нормативно- правових актів, що їх регулюють, свідчить про те, що оскаржувана постанова вимогам закону не відповідає, під час розгляду справи та винесення постанови відповідачем були порушені вимоги ст. 268 КУпАП України, а саме безпідставно не враховані ті обставини, що у повістці № 1881 зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повинен з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 18.11.2024 о 10.00 для визначення призначення на особливий період, за адресою АДРЕСА_1 , позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , 27.06.24 оновив вчасно дані, пройшов 22.04.2024 року ВЛК, про що свідчить інформація з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , має номер в реєстрі Оберіг 070620220693973500009. Ні ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ні Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 не містить таку мету виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 як «для визначення призначення на особливий період», за наявності офіційної інформації в реєстрах Оберіг щодо перебування позивача на обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 у посадових осіб не було правових підстав викликати його саме до цього відділу для уточнення даних, - за таких обставин оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню, крім того, позивач повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до повістки 18.11.2024, з урахуванням зазначених у п. 24 Порядку термінів тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 сплинув 25.02.2025, про виявлення порушення відповідач складав акти 18.11.2024, 21.11.2024, 25.11.2024 про що він зазначив у своїй постанові. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності № 147 винесена 28.02.2025 з пропуском передбаченого ст.38 КУпАП тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю через закінчення строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Порядок розподілу судових витрат визначено ст.139 КАС України, згідно з якою при задоволенні позову сторони,яка не є суб'єктом владних повноважень,всі судові витрати,які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень,що виступав відповідачем у справі,або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 605,60 грн. які потрібно стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову №147 від 28.02.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., провадження у справі закрити.
Процесуальні витрати в розмірі 605,60 грн. стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: