Справа № 485/2013/25
18 листопада 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява 13.11.2025 на підставі ухвали Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23.10.2025 за підсудністю.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 ЦПК України).
Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11«Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до позовної заяви про розірвання шлюбу додається оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу.
Відтак, встановлено, що позивачем суду не надано оригіналу свідоцтва про шлюб, яке після розірвання шлюбу зберігається в матеріалах цивільної справи, а рішення про розірвання шлюбу направляється до відповідно органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 115 СК України.
Суддя зазначає, що у випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у позивача, він не позбавлений можливості звернутись до відповідного органу із заявою про отримання дублікату свідоцтва про шлюб.
Оригінал свідоцтва про шлюб є обов'язковим письмовим доказом для цієї категорії справ, оскільки замість оригіналу зазначеного документа у разі задоволення позову видається судове рішення про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору, однак позивач посилаючись на норми ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», просить звільнити його від сплати судового збору, надавши документи на підтвердження статусу учасника бойових дій.
Оглянувши дані документи, суд вважає зазначити наступне.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону №3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження N 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17 (провадження №К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що в даному випадку подана ОСОБА_1 позовна заяву не стосується захисту прав позивача в розумінні ст.ст. 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Отже, позивач не може бути звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за зверненням до суду із позовом про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1, пп. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 3 028,00 гривні.
Тобто, враховуючи вимоги пп. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір має бути сплачено в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп на відповідний рахунок та надати суду оригінал квитанції, що підтверджує таку оплату.
Вищезазначені недоліки позовної заяви позбавляють на даний час можливості вирішити питання про відкриття провадження в даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Тому враховуючи викладене, позивачу слід усунути вищевказані недоліки позовної заяви.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, що: - способом виконання ухвали суду є складання тексту «позовної заяви» із усуненими недоліками, а не подання суду роз'яснень, заяв, пояснень; - виправлена позовна заява із вищевказаними судом доказами має бути подана в примірниках для суду та заінтересованих осіб; - у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню, що не перешкоджає повторному зверненню до суду; у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який встановити терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО