Справа № 128/4140/25
Іменем України
17 листопада 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
02.10.2025 о 16:48 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , що виражалось в висловлюванні брутальною лайкою та приниженні честі та гідності.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення, при складанні якого ОСОБА_1 був присутній,зі змістом якого ознайомлений, про що і підписався у даному протоколі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Так в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду вказаної категорії справ про адміністративне правопорушення та обізнаність ОСОБА_1 з наявністю відповідного судового провадження щодо нього, враховуючи відсутність доказів поважності причин неявки його до суду, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними в наданих суду матеріалах доказами.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Дослідивши надані суду матеріали, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 668250 від 10.10.2025; рапортом реєстрації повідомлення в журналі єдиного обліку № 23357 від 02.10.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.10.2025, яким від ОСОБА_2 було прийнято заяву по факту вчинення адміністративного правопорушення; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.10.2025 по даному факту; довідкою про звільнення ОСОБА_1 ; довідкою поліцейського офіцера громади СВГ ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Д. Безносюка від 17.10.2025.
Так, згідно наданих суду матеріалів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за однією адресою та внаслідок дій ОСОБА_1 була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає доведеним, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують його відповідальність, судом також не встановлено.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , обставини його вчинення, дані про його особу, суд дійшов висновку про можливість застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді накладення штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 605, 60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 280, 283, 294, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохіддержави судовий збір, що становить 605, 60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя: