ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню
м. Київ
12.11.2025Справа № 910/4171/25
Господарський суд міста Києва у складі судді М.О. Лиськова,
при секретарі судового засідання Самошиній І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТ СОФІЯ БУД"
про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі
За позовом Приватного підприємства "ПРОГРЕСБУД-2000"
(04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45-а/4, офіс №34А; ідентифікаційний код: 30725954)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТ СОФІЯ БУД"
(01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16В;
ідентифікаційний код: 39640130)
Про стягнення 380 086, 95 грн.
Та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТ СОФІЯ БУД" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16В;
ідентифікаційний код: 39640130)
До Приватного підприємства "ПРОГРЕСБУД-2000"
(04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45-а/4, офіс №34А; ідентифікаційний код: 30725954)
Про стягнення 986 624,24 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
У Господарському суді міста Києва розглядалась справа №910/4171/25 за позовом Приватного підприємства "ПРОГРЕСБУД-2000" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТ СОФІЯ БУД" про стягнення 380 086, 95 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТ СОФІЯ БУД" до Приватного підприємства "ПРОГРЕСБУД-2000" про стягнення 986 624,24 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 первісні позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТ СОФІЯ БУД" (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16В, ідентифікаційний код: 39640130) на користь Приватного підприємства "ПРОГРЕСБУД-2000" (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 45-а/4, офіс № 34А, ідентифікаційний код: 30725954) 249 408,95 грн. пені, 11 023,73 грн. штрафу, 52 527,34 грн. інфляційних втрат, 5 119,18 грн. 3% річних та 4771,18 грн. судового збору. А також Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 зустрічні позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" (код ЄДРПОУ 30725954, адреса: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 45-а/4, оф.34А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" (код ЄДРПОУ 39640130, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16-в) штраф в розмірі 986 624,24 грн. та 11 839,49 грн. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі №910/4171/25 залишено без задоволення, а Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі №910/4171/25 залишено без змін.
23.10.2025 на виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 було видано відповідні накази.
24.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТ СОФІЯ БУД" надійшла заява про визнання наказу, виданого 23.10.2025 Господарським судом міста Києва у справі № 910/4171/25, таким, що не підлягає виконанню. Заявник просить суд визнати виконавчий документ - наказ, виданий 23.10.2025 Господарським судом міста Києва у справі № 910/4171/25 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі № 910/4171/25 про стягнення з ТОВ "СЕНТ СОФІЯ БУД" на користь Приватного підприємства "ПРОГРЕСБУД-2000" 249408,95 грн. пені, 11023,73 грн. штрафу, 52527,34 грн. інфляційних втрат, 5119,18 грн. 3% річних та 4771,18 грн. судового збору, а всього 322850,38 грн., таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з відсутністю обов'язку боржника перед стягувачем повністю в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "СЕНТ СОФІЯ БУД" і Приватним підприємством "ПРОГРЕСБУД-2000" на суму 322850,38 (триста двадцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят грн. 38 коп.) грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТ СОФІЯ БУД" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню призначено на 05.11.2025.
В судове засідання призначене на 05.11.2025 представники учасників справи не з'явилися, причин неявки суд не повідомили.
Протокольною ухвалою суду від 05.11.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання за виконавчим документом та відкладено розгляд означеної заяви у судовому засіданні на 12.11.2025.
Присутній у судовому засіданні 12.11.2025 представник ТОВ "СЕНТ СОФІЯ БУД" аргументи та доводи заяви підтримав, просив суд її задовольнити.
Представник користь Приватного підприємства "ПРОГРЕСБУД-2000" у судове засідання 12.11.2025 не з'явився, причин неявки суд не повідомив.
У відповідності до статті 328 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТ СОФІЯ БУД" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї заяви, суд зазначає таке.
В обґрунтування означеної заяви заявник вказує, що Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі № 910/4171/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНТ СОФІЯ БУД» на користь Приватного підприємства «ПРОГРЕСБУД-2000» 249408,95 грн. пені, 11023,73 грн. штрафу, 52527,34 грн. інфляційних втрат, 5119,18 грн. 3% річних та 4771,18 грн. судового збору, а всього 322850,38 грн., а також стягнуто з Приватного підприємства «Прогресбуд-2000» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Буд» штраф в розмірі 986624,24 грн. та 11839,49 грн. судового збору, а всього 998463,73 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 910/4171/25 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Прогресбуд-2000» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі №910/4171/25 залишено без задоволення а рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі № 910/4171/25 залишено без змін.
На виконання вказаного судового рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ від 23.10.2025 № 910/4171/25 про стягнення з ТОВ «СЕНТ СОФІЯ БУД» на користь Приватного підприємства «ПРОГРЕСБУД-2000» 249408,95 грн. пені, 11023,73 грн. штрафу, 52527,34 грн. інфляційних втрат, 5119,18 грн. 3% річних та 4771,18 грн. судового збору, а всього 322850,38 грн.
22.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕНТ СОФІЯ БУД» надіслало на адресу Приватного підприємства «ПРОГРЕСБУД-2000» засобами поштового зв'язку та через Електронний суд ЄСІТС заяву від 22.10.2025 № 22/10/2025 про припинення зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Такими чином, на переконання заявника, Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі № 910/4171/25 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 910/4171/25 є підставами для зарахування зустрічних однорідних вимог за цією заявою, оскільки вказані судові рішення є обов'язковими для виконання обома сторонами: і Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНТ СОФІЯ БУД» і Приватним підприємством «ПРОГРЕСБУД-2000», оскільки відповідно до вказаних судових рішень взаємні грошові вимоги є безспірними, зустрічними, однорідними, їх строк виконання на момент направлення заяви настав.
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст.328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно із частиною 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Наведеного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.
Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.
Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання. Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц.
Отже, до матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Аналогічні положення містяться у частині 3 статті 203 ГК України.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Таким чином, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо) (такий правовий висновок сформульовано у пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16).
Важливою умовою, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання, розміру зобов'язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.
Отже, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов, як зустрічність вимог, однорідність вимог, строк виконання яких настав, та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов'язання, його змісту та умов виконання.
Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов'язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Саме у межах цього судового провадження і підлягають встановленню обставини припинення зобов'язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу, у тому числі внаслідок вчинення правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 601 Цивільного кодексу України.
Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Водночас, стаття 602 ЦК України не містить заборони на зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконавчого провадження як засобу виконання зобов'язання, визначеного рішенням суду, отже, зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення (постанова Верховного Суду і від 08.09.2021 у справі №761/33621/18).
У справі №910/11116/19 Верховний Суд зазначив, що однією з підстав припинення зобов'язання, яка визначена частиною першою статті 601 ЦК України, є припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог; відповідно до частини другої статті 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін; зарахування зустрічних вимог між позивачем та відповідачем відповідає умовам, які визначені статтею 601 ЦК України; зарахування зустрічних вимог між позивачем та відповідачем не підпадає під дію частини п'ятої статті 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається, зокрема, зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.
Отже, виконання наказу господарського суду може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства, в тому числі - шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, встановлених ст. 601 ЦК України, та відсутності обставин, встановлених ст.602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.
Обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов'язань боржника, адже в іншому випадку між сторонами з цього приводу виникає спір про право, який не можливо вирішити лише шляхом застосування процесуальної норми.
Суд зауважує, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому).
Заперечуючи проти задоволення заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, ПП «Прогресбуд-2000» зазначило, що підставі Договору №1 про відступлення права вимоги від 16 жовтня 2025 року, укладеного між Первісним кредитором та Новим кредитором, Приватне підприємство «Прогресбуд-2000» відступило ПП «ГРЕМІ» (надалі - Новий кредитор) право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНТ СОФІЯ БУД» на суму 249 408,95 грн. пені, 11 023,73 грн. штрафу, 52 527,34 грн. інфляційних втрат, 5 119,18 грн. 3% річних та 4771,18 грн. судового збору. на підставі договору підряду на виконання робіт № 18-10-21 від 18.10.2021 року в рамках судової справи № 910/4171/25 (Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 року у справі № 910/4171/25).
Таким чином, за твердженням ПП «Прогресбуд-2000», передбачене вказаними вище Основними договорами та Рішенням суду право вимоги Первісного кредитора до Боржника в зв'язку з відступленням цього права вимоги підлягає сплаті Новому кредитору, а отже зарахування зустрічних вимог є неможливим.
З огляду на зазначене, враховуючи закріплену у ст. 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину щодо Договору №1 про відступлення права вимоги від 16.10.2025 року, суд погоджується із твердженнями стягувача, що ТОВ «СЕНТ СОФІЯ БУД» не є боржником ПП «Прогресбуд-2000», а заява про зарахування не відповідає умові про існування зустрічних однорідних вимог.
Суд зауважує, що обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов'язань боржника.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «СЕНТ СОФІЯ БУД» про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 про стягнення з ТОВ «СЕНТ СОФІЯ БУД» 322 850,38 грн. на користь ПП «Прогресбуд-2000» таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТ СОФІЯ БУД" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №910/4171/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.11.2025
Суддя М.О. Лиськов