ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 910/14226/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (до пред'явлення позову)
Особи, які отримають статус учасника справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн»
відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
1. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна
2. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
17.11.2025 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:
1) вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс» та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження, користування і розпорядження необоротними активами, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс» у вигляді нерухомого та рухомого майна, а саме:
1.1) квартиру, загальною площею 147,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907366180000;
1.2) квартиру, загальною площею 91,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907382180000;
1.3) квартиру, загальною площею 80,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907391380000;
1.4) квартиру, загальною площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1907400880000;
1.5) легковий автомобіль чорного кольору BMW Х7 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (VIN номер: НОМЕР_2 ).
2) вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, у тому числі приватним та державним нотаріусам, та всім іншим органам (особам), уповноваженим на проведення державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та/або обтяжень у тому числі, але не виключно, вносити відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/ або його складових частин: Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна на об'єкти нерухомого майна, а саме:
2.1) квартиру, загальною площею 147,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907366180000;
2.2) квартиру, загальною площею 91,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907382180000;
2.3) квартиру, загальною площею 80,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907391380000;
2.4) квартиру, загальною площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1907400880000;
2.5) легковий автомобіль чорного кольору BMW Х7 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (VIN номер: НОМЕР_2 ).
Обгрунтовуючи подану до суду заяву, заявник вказує на те, що він є засновником (з часткою у статутному капіталі 100%), кінцевим бенефеціарним власником та контролером з прямим вирішальним впливом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн».
Однак, 29.01.2025 заявнику стала відома інформація, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну відомостей про юридичну особу щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн», а саме про зміну засновника з ОСОБА_1 на іншу особу з наступними відомостями: « ОСОБА_2 , країна громадянства: Італія, країна реєстрації: Італія, адреса засновника: АДРЕСА_5 , розмір внеску до статутного фонду: 2944744,00 грн, частка (%): 100,00%».
Як вказує заявник, внесення зазначених відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є рейдерською схемою протизаконного заволодіння майновими правами товариства, реалізованою за змовою спеціальних суб'єктів, які наділені повноваженнями надавати нотаріальні послуги та здійснювати державну реєстрацію внесення змін про юридичних осіб.
Зазначені реєстраційні зміни про склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі акту приймання-передачі частки (корпоративних прав) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» від 16.02.2022 року, згідно відомостей якого на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» від 16.02.2022 ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняв частку у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн», що в грошовому еквіваленті становить 2944744 грн. 00 коп.
Зазначений акт приймання-передачі частки (корпоративних прав) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» нібито вчинений на спеціальному бланку нотаріального документу серії НPP №675234, який зареєстрований в реєстрі за №675, №676 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем (номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 4266).
Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, проведену 29.01.2025 зі зміни складу засновників юридичної особи здійснено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною (номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 3896).
Однак, як вказує заявник, він не підписував жодні документи та не вчиняв жодних правочинів з передачі частки в розмірі 100% статутного капіталу Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» громадянину Італії ОСОБА_2 , не підписував акту приймання-передачі частки (корпоративних прав) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» від 16.02.2022.
Як стало відомо заявнику, 05.02.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну відомостей відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн», а саме змінено відомості про керівника з ОСОБА_3 на керівника в особі незаконного набувача частки в розмірі 100% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» - ОСОБА_2 на підставі Рішення одноосібного учасника №5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» від 03.02.2025 про звільнення з посади директора ОСОБА_3 та призначення на посаду директора ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко Віталієм Валерійовичем (номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю 8824) на офіційному нотаріальному бланку серії НТК № 132884.
Також вказаним приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченком Віталієм Валерійовичем 05.02.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу №1000701070009066146 про зміну кінцевого бенефіціарного власника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , зміну керівника з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зміну структуру власності.
Таким чином, як зазначає заявник, було легалізовано злочинну схему захоплення майна (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» шляхом її кінцевої реалізації через внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну відомостей про юридичну особу, тобто засвідчення державною реєстрацією юридичного факту, який вчинений всупереч законній процедурі та волевиявленню законного власника та через внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника та кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн».
Заявник вказує, що у відповідь на адвокатський запит надати інформацію, чи вчинялася ОСОБА_5 нотаріальна дія з посвідчення підпису ОСОБА_1 на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. було надано відповідь, що нотаріусу не відомі особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за вчиненням нотаріальної дії з посвідчення підписів на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» від 16.02.2022 до ОСОБА_5 , як до суб'єкту надання нотаріальних послуг звернення дані особи не зверталися.
Спеціальний бланк нотаріального документа серії НРР 675234 було використано 2022 року на зовсім іншу нотаріальну дію (на яку поширюється ст. 8 Закону України «Про нотаріат»).
Крім того, заявник зазначає, що відомостей про перетинання державного кордону України громадянином ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 01.01.2020 по 12.02.2025 року в Базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» - не виявлено».
Від ОСОБА_5 на адресу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві надійшов лист за вих. №11/06-16 від 19.03.2025 року, в якому ОСОБА_5 вказувалося, що нотаріальний бланк серії НРР 675234 був використаний 16.02.2022 для засвідчення справжності підписів представників юридичних осіб на Протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕГІОН КОЗЕЛЕЦЬ». Записи в Реєстрі для нотаріальних дій за №675, №676 у 2022 році зроблені щодо інших нотаріальних дій.
Заявник вказує, що інформація, надана ОСОБА_5 , підтверджується копією Протоколу №160222-3 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕГІОН КОЗЕЛЕЦЬ» від 16.02.2022 року, викладеного на нотаріальному бланку серії НРР 675234.
Крім того, як вказує заявник, ОСОБА_2 діяв на території України на підставі паспорту серії НОМЕР_3 та РНОКПП № НОМЕР_4 . Відповідно до листа ГУ ДПС в м. Києві вих. №9813/5/26-15- 12-06- 07-СІ від 26.03.2025 встановлено, що на ім'я ОСОБА_2 був виданий реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_4 за зверненням 29.10.2024 року довіреної особи ОСОБА_7 на підставі довіреності від 10.10.2024 року до центру обслуговування платників Головного управління ДПС у м. Києві на підставі наданих представником документів.
Вказані обставини, як зазначає заявник, є доказом підробленості акту приймання-передачі частки (корпоративних прав) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» від 16.02.2022, оскільки в даному акті зазначено РНОКПП ОСОБА_2 , який фактично був виданий не раніше, ніж 29.10.2024 року, при тому, що сам акт посвідчено начебто 16.02.2022.
Крім того, 30.04.2025 позивачу від ОСОБА_2 надійшла відповідь, зміст якої зводився до надання свідчень, що ОСОБА_2 кордон України не перетинав, а паспорт НОМЕР_3 був викрадений у ОСОБА_2 під час перебування у відрядженні у м. Брно Чеської Республіки 04.10.2024 - 06.10.2024. Про викрадення паспорту ОСОБА_2 було подано заяву до корпусу карабінерів Апулії відділення Барі, Сан Нікола, яка була оформлена протоколом BACS552024 1012103056615.
Отже, як вказує заявник:
1) ОСОБА_2 кордон України в період з 01.01.2020 по 12.02.2025 року не перетинав,
2) нотаріальний бланк серії НРР №675234 був використаний ОСОБА_5 для засвідчення справжності підписів представників юридичних осіб на Протоколі загальних зборів учасників ТОВ «АГРО- РЕГІОН КОЗЕЛЕЦЬ»,
3) РНОКПП на ім'я ОСОБА_2 , який зазначений в акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» від 16.02.2022 було отримано довіреною особою ОСОБА_7 через 2 роки після підписання цього акту,
4) показання ОСОБА_2 про викрадення його паспорту в період 04.10.2024 - 06.10.2024 та протокол корпусу карабінерів Апулії відділення Барі, Сан Нікола BACS5520241012103056615, яким було оформлено правопорушення з крадіжки паспорту, чітко вказує на те, що рейдерське захоплення Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» було здійснене шляхом викрадення паспорту ОСОБА_2 з метою подальшого підроблення акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» 16.02.2022, який на той момент був використаний ОСОБА_5 для вчинення інших нотаріальних дій.
Тобто, як вказує заявник, з наведеного вбачається, що станом на зараз над Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн»» встановлено протиправно контроль невідомою особою/групою невідомих осіб, які продовжують вчиняти дії, що фактично спрямовані на виведення активів з балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн», і дані дії є предметом досудового розслідування в межах кримінального провадження №12025100100000570 від 05.02.2025.
Заявник зазначає, що на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» обліковувалось наступне майно:
1.1) квартира, загальною площею 147,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907366180000;
1.2) квартира, загальною площею 91,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907382180000;
1.3) квартира, загальною площею 80,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907391380000;
1.4) квартира, загальною площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1907400880000;
1.5) легковий автомобіль чорного кольору BMW Х7 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (VIN номер: НОМЕР_2 ).
Однак, особами, які незаконно встановили контроль над Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн», активно вживаються наступні дії, спрямовані на виведення майна з балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн».
Так, заявник вказує, що з Єдиного державного реєстру вбачається, що приватним нотаріусом КМНО Фісенко Т.П. 08.10.2025 зареєстровано (номер запису 1000711020000053008) Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс» (код ЄДРПОУ 45914127) з розміром статутного капіталу 2944744 грн. у складі єдиного учасника та директора ОСОБА_8 .
06.11.2025 приватним нотаріусом КМНО Фісенко Т.П. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, відомостей про зміну керівника (номер запису 1000711070001053008) з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 .
14.11.2025 приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, відомостей про зміну кінцевого бенефіціарного власника, зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи (номер запису 1000711070002053008).
Учасниками Товариств з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс» зазначаються: 1) ОСОБА_8 Громадянство: Таджикистан Адреса: АДРЕСА_6 Розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) (грн.): 2944744,00 грн та 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн», Ідентифікаційний код: 41006978, Адреса: Україна, місто Київ, вул. Світлицького, будинок 35. Розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) (грн.): 33800400,00 грн.
Інформація про кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс»: ОСОБА_2 Громадянство: Італія Тип бенефіціарного володіння: Непрямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив): 91.99.
З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що збільшення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс» на 33800400,00 грн. було здійснено за рахунок майна, яке перебувало на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн».
11.11.2025 приватним нотаріусом КМНО Гавриловою О.В. нотаріально посвідчено акт приймання-передачі майна, серія та номер: 1281; 1282, рішення про надання згоди на передачу майна, серія та номер: 1, рішення про надання згоди на передачу майна, серія та номер: 1279; 1280.
На підставі переліку зазначених документів 12.11.2025 приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В. проведено перереєстрацію права власності щодо:
1) житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , внесено запис на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 81823905 від 12.11.2025 за новим власником Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс»,
2) житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_2 , внесено запис на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 81823428 від 12.11.2025 за новим власником Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс»,
3) житлової нерухомості за адресою м. Київ, вулиця Драгомирова Михайла (вулиця Верхогляда Андрія; вулиця Драгомірова Михайла), будинок 14-А, квартира 3008, внесено запис на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 81822799 від 12.11.2025 за новим власником Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс»,
4) житлової нерухомості за адресою м. Київ, вулиця Драгомирова Михайла (вулиця Верхогляда Андрія; вулиця Драгомірова Михайла), будинок 14-А, квартира 3009, внесено запис на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 81821836 від 12.11.2025 за новим власником Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс»,
5) легковий автомобіль BMW Х7 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (VIN номер: НОМЕР_2 ) перереєстровано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс».
Таким чином, як вказує заявник, після протиправного позбавлення ОСОБА_1 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн», ОСОБА_2 та іншими особам, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» внесено до статутного (складеного) капіталу новоствореного Товариств з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс» нерухоме та рухоме майно, що обліковувалось на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн».
Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з положеннями частини 5 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Положеннями частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
З аналізу положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що означеною нормою процесуального права передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Тобто, за змістом частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року в справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Також судом враховано висновок, викладений у Рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 року № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, «з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову» (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За результатами дослідження поданих заявником документів суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень останнього про те, що невжиття зазначеного ним заходу забезпечення позову може призвести до вибуття спірного нерухомого майна із власності відповідача 2, що зумовить неможливість задоволення позову у зв'язку із обраним позивачем способом захисту та суб'єктним складом сторін. Крім того, зміна власника цього нерухомого та рухомого майна після прийняття відповідного рішення про задоволення вимог може унеможливити фактичне виконання майбутнього рішення суду в цій справі.
Суд також звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, а відтак у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом.
ЄСПЛ у контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 року в справі «Кюблер проти Німеччини», заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».
Водночас під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Заявник пояснив, що 30.10.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/40578/25 скасовано арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №761/5250/25 у кримінальному провадженні №12025100100000570.
А вже 14.11.2025 приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. проведено державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме та рухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс».
Таким чином, через 15 днів після зняття арешту спірне нерухоме та рухоме майно було відчужено Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс».
Отже, як вказує заявник, наявні об'єктивні підстави вважати, що після подання позову про визнання недійсним акту приймання-передачі, укладеного між відповідачами, ними будуть вчинятись дії щодо подальшого відчуження, поділу, обтяження нерухомого та рухомого майна, що унеможливить виконання рішення суду та призведе до неефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 , за захистом яких він має намір звернутися до суду, оскільки відчуження прав, або обтяження, вимагатиме звернення з іншим способом захисту до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про існування реальної загрози ефективному захисту та поновленню порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову й подальші ймовірні дії відповідача 2 з відчуження майна унеможливлять ефективний захист порушеного права позивача без нових звернень до суду.
У позовній заяві позивач пояснив, що він має намір звернутися до суду з позовом про:
1) визнання недійсним акту приймання-передачі, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс», що підтверджує факт передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс», серія та номер: 1281; 1282 від 11.11.2025, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою Ольгою Василівною;
2) скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс», індексний номер: 81823905 від 12.11.2025 щодо об'єкту житлової нерухомості за адресою: м. Київ, вулиця Драгомирова Михайла (вулиця Верхогляда Андрія; вулиця Драгомірова Михайла), будинок 14-А, квартира 3006 (РНОНМ: 1907366180000);
3) скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс», індексний номер: 81823428 від 12.11.2025 щодо об'єкту житлової нерухомості за адресою: м. Київ, вулиця Драгомирова Михайла (вулиця Верхогляда Андрія; вулиця Драгомірова Михайла), будинок 14-А, квартира 3007 (РНОНМ: 1907382180000);
4) скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс», індексний номер: 81822799 від 12.11.2025 щодо об'єкту житлової нерухомості за адресою: м. Київ, вулиця Драгомирова Михайла (вулиця Верхогляда Андрія; вулиця Драгомірова Михайла), будинок 14-А, квартира 3008 (РНОНМ: 1907391380000);
5) скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс», індексний номер: 81821836 від 12.11.2025 щодо об'єкту житлової нерухомості за адресою: м.Київ, вулиця Драгомирова Михайла (вулиця Верхогляда Андрія; вулиця Драгомірова Михайла), будинок 14-А, квартира 3009 (РНОНМ: 1907400880000).
Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є розумним, обґрунтованим та адекватним, має логічний зв'язок з предметом позову та має наслідком лише збереження існуючого становища до набрання рішенням законної сили та протягом дев'яноста днів після цього (частина 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, вказаний захід забезпечення позову, за висновком суду, є співмірним із предметом позовних вимог, а накладення арешту на майно є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.
Так, арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовну презумпцію права власності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року в справі №911/3594/17 (провадження № 12-234гс18)).
За таких обставин, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомості, тобто заборони на право розпоряджатися цим майном, у даному випадку спрямоване на те, щоб протягом судового розгляду спору по суті суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою та забезпечив протягом розгляду справи продовження існування стану, який є предметом спору.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального та ефективного захисту прав позивача, у разі задоволення позовних вимог.
При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, судом оцінено, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
На переконання суду, запропонований позивачем захід забезпечення позову не призведе до порушення майнових прав відповідача та не вплине на його господарську діяльність.
Враховуючи наведене, суд наголошує, що запропонований заявником захід забезпечення позову в цій справі не є тотожним з позовними вимогами, є адекватним та ефективним, а також носить тимчасовий характер, не завдає шкоди та збитків іншим учасникам справи. Разом із тим, вжиття вказаних заявником заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача (а також і стягувача у виконавчому провадженні) у разі задоволення позову.
Водночас судом враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, про те, що звернення учасника господарського товариства до суду з позовом про визнання недійсним вчиненого товариством правочину та надання судом такому учаснику судового захисту є можливим, зокрема, якщо учасник господарського товариства доведе існування у нього перешкод у зміні виконавчого органу товариства (рейдерське захоплення активів чи документів товариства, протидія інших учасників та посадових осіб товариства) та ризиків неможливості ефективно захистити права у випадку затримки з поданням позову (ризики подальшого відчуження чи обтяження майна, сплив позовної давності тощо).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу, що відповідно до практики ЄСПЛ якщо встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або у випадку ліквідації - через її ліквідаторів, то звернення учасника (акціонера) компанії до суду розглядається як звернення самої компанії, а не як звернення такого учасника (акціонера) від власного імені.
Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду, для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.
Враховуючи відсутність доказів можливості завдання збитків заявленим позивачем заходом забезпечення позову, з урахуванням законодавчо обґрунтованого характеру вжитого заходу, суд дійшов висновку про відсутність підстав вимагати від заявника зустрічного забезпечення.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку задовольнити подану ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову у справі №910/14226/25 (до пред'явлення позову).
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс» та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження, користування і розпорядження необоротними активами, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс» у вигляді нерухомого та рухомого майна, а саме:
2.1) квартиру, загальною площею 147,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907366180000;
2.2) квартиру, загальною площею 91,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907382180000;
2.3) квартиру, загальною площею 80,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907391380000;
2.4) квартиру, загальною площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1907400880000;
2.5) легковий автомобіль чорного кольору BMW Х7 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (VIN номер: НОМЕР_2 ).
3. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, у тому числі приватним та державним нотаріусам, та всім іншим органам (особам), уповноваженим на проведення державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та/або обтяжень у тому числі, але не виключно, вносити відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/ або його складових частин: Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна на об'єкти нерухомого майна, а саме:
3.1) квартиру, загальною площею 147,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907366180000;
3.2) квартиру, загальною площею 91,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907382180000;
3.3) квартиру, загальною площею 80,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907391380000;
3.4) квартиру, загальною площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1907400880000.
4. Cтягувачем за даною ухвалою є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_5 )
Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс» (04215, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35; ідентифікаційний код: 45914127)
4. Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання до 19.11.2028.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя О.М. Спичак