ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 910/10967/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, 31, ідентифікаційний код 31650052)
до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ідентифікаційний код 24175269)
про стягнення 12 621, 33 грн,
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - відповідач) про стягнення 12 621, 33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" на підставі договору страхування наземних транспортних засобів №HFMK00591 від 04.08.2024 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Ford Kuga д.р.н. НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Mercedes Benz д.р.н. НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп". Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 12 621, 33 грн страхового відшкодування.
08.09.2025 до відкриття провадження у справі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач не визнає позов, оскільки за його розрахунком вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Ford Kuga д.р.н. НОМЕР_1 склала 96 572, 19 грн за вирахуванням франшизи 3200, 00 грн, яка була виплачена на користь позивача, при цьому позивачем взагалі не було вирахувано суму франшизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15.09.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" подано відповідь на відзив, у якій позивач наголошує на належності як доказу наданого ним дослідження фахівця щодо можливого розміру вартості ремонту колісного транспортного засобу №42620 від 14.08.2025, окрім того позивач фактично здійснив ремонт транспортного засобу, загальна сума витрат на ремонт перевищила суму, визначену позивачем.
Відповідач своїм правом на подання заперечень, передбаченим приписами статті 167 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
04.08.2024 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" як страховиком та ОСОБА_1 як страхувальником укладено договір страхування наземних транспортних засобів за страховим продуктом "Міні-Каско" №HFMK00591, предметом якого є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором, а саме: Ford Kuga НОМЕР_1 , VIN Рік випуску, НОМЕР_3 .
Згідно договору до страхових випадків відноситься, зокрема, дорожньо-транспортна пригода (ДТП).
Умовами договору визначено, що такий набирає чинності з 05.08.2024, але не раніше 00:00 годин дати, що йде наступною за датою сплати страхової премії (у повному обсязі) та діє до 24:00 годин 04.08.2025.
13.09.2024 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Ford Kuga д.р.н. НОМЕР_1 та автомобіля Mercedes Benz д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.10.2024 у справі №752/20232/24, провадження №3/752//8009/24 встановлено порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Актом (протоколом) огляду ТЗ - заява на виплату від 17.09.2024 зафіксовано характер пошкоджень автомобіля Ford Kuga д.р.н. НОМЕР_1 .
Відповідно до рахунку №2184487 від 22.09.2024, складеного ФОП Сєрєбряком С.В., вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Kuga д.р.н. НОМЕР_1 склала 159 792, 05 грн.
01.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" із заявою про виплату страхового відшкодування по договору у розмірі 130 000, 00 грн.
Позивачем складений та підписаний страховий акт №2324196-1 від 04.10.2024, яким пошкодження транспортного засобу - Ford Kuga д.р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховою подією та призначено до виплати страхове відшкодування в загальному розмірі 130 00, 00 грн.
На підставі складеного страхового акту, виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземних транспортних засобів за страховим продуктом "Міні-Каско" №HFMK00591 від 04.08.2024, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" перерахувало на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 130 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №59105 від 04.10.2024.
При цьому, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Mercedes Benz д.р.н. НОМЕР_2 станом на 13.09.2024 була застрахована у відповідача згідно з полісом № ЕР-220233517; ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000, 00 грн, франшиза 3 200, 00 грн.
Позивач зазначає, що звертався до відповідача з вимогами про виплату страхового відшкодування, однак відповідачем сплачено лише частину належної суми - в розмірі 96 572, 19 грн, що підтверджується довідкою - підтвердження надходження коштів вих. №1930/2025/вих. від 27.03.2025.
В той же час, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого автомобілю Ford Kuga д.р.н. НОМЕР_1 , позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертна компанія "ФАВОРИТ-АССИСТАНС". Згідно дослідження фахівця щодо можливого розміру вартості ремонту колісного транспортного засобу вих. №42620 від 14.08.2025 зроблено висновок щодо можливої вартості ремонту Ford Kuga д.н.р. НОМЕР_1 після його аварійного пошкодження станом на 13.09.2024, яка з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без врахування ВТВ склала 129 951, 53 грн (112 393, 52 грн без ПДВ).
Викладене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення решти невиплаченого страхового відшкодування в сумі 12 621, 33 грн (112 393, 52 грн (вартість матеріального збитку без ПДВ) - 96 572, 19 грн (виплачена сума) - 3 200, 00 грн (франшиза згідно полісу № ЕР-220233517) = 12 621, 33 грн).
В свою чергу, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на власне дослідження - Визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу вих. №4281 від 21.10.2024, за яким вартість ремонту Ford Kuga д.н. р. НОМЕР_1 після його аварійного пошкодження станом на 13.09.2024 склала 99 772, 19 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 108 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Отже, з огляду на положення ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов'язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.10.2024 у справі №752/20232/24, провадження №3/752//8009/24 встановлено, що транспортний засіб автомобіль марки Mercedes Benz д.р.н. НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло пошкодження автомобіля марки Ford Kuga д.н. р. НОМЕР_1 знаходився під керуванням ОСОБА_2 .
Доказів того, що ОСОБА_2 не мав права керування транспортним засобом автомобілем марки Mercedes Benz д.р.н. НОМЕР_2 та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 на законних підставах керував вказаним транспортним засобом.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_2 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки Mercedes Benz д.р.н. НОМЕР_2 , відшкодовується ОСОБА_2 як особою, яка на законних підставах керувала вказаним транспортним засобом.
Доказів наявності вини інших осіб в ДТП, що відбулася 04.08.2024 суду не надано.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформлений полісом серії ЕР №220233517, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки Mercedes Benz д.р.н. НОМЕР_2 , який був діючим на момент ДТП - 04.08.2024.
Згідно п.п. 1.1, 1.4 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Отже, оскільки ОСОБА_2 експлуатував автомобіль марки Mercedes Benz д.р.н. НОМЕР_2 на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля була застрахована Приватним акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 зазначеного вище Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Вказаним договором (поліс ЕР №220233517) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн, франшиза - 3 200, 00 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача, у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП), виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (160 000,00 грн) і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, за мінусом франшизи та ПДВ.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 у справі №910/6094/17, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, від 14.05.2018 у справі №910/5092/17, від 01.06.2018 у справі №910/20199/17, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16 та від 02.10.2018 у справі №910/171/17.
Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави дійти висновку, що, в даному випадку, страховик виплачує страхове відшкодування в розмірі оціненої шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, а в іншій частині відшкодування покладається на винну особу, так як між відповідачем та його страхувальником укладено договір обов'язкового страхування.
Розрахунок оціненої шкоди здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 якої відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу (КТЗ) чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
Таким чином, вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом має сплатити страховик як страхове відшкодування.
У розділі IV Методики наведено вимоги до оцінки КТЗ і викладення її результатів та зазначено, що така оцінка передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об'єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень. За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, який повинен містити, зокрема, висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертна компанія "ФАВОРИТ-АССИСТАНС" з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого автомобілю Ford Kuga д.р.н. НОМЕР_1 , у відповідності до Методики.
Згідно дослідження фахівця щодо можливого розміру вартості ремонту колісного транспортного засобу вих. №42620 від 14.08.2025 зроблено висновок щодо можливої вартості ремонту Ford Kuga д.н.р. НОМЕР_1 після його аварійного пошкодження станом на 13.09.2024, яка з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без врахування ВТВ склала 129 951, 53 грн (112 393, 52 грн без ПДВ).
Вказане дослідження складено спеціалістом Гармідаровою Ю.П., (посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 24.01.2024 МФ № 8664-ПК).
Зі змісту дослідження вих. №42620 від 14.08.2025 вбачається, що спеціалістом були використані дані ремонтної калькуляції №42620 14.08.2025, які визначені за допомогою розрахунку електронної системи "AUDATEX", які відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
При цьому, перелік зазначених у ремонтній калькуляції ремонтних робіт та використаних запчастин, за змістом відповідають рахунку №2184487 від 22.09.2024, що не спростовується наданим відповідачем висновоком вих. №4281 від 21.10.2024.
За таких обставин, враховуючи встановлений дослідженням розмір матеріального збитку, який виплачує страховик у відповідності до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" (оціненої шкоди) потерпілій особі у разі настання страхового випадку - ДТП, визначені полісом серії ЕР №220233517, розміри лімітів відповідальності та франшизи, за вирахуванням сплаченої суми, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 12 621, 33 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ідентифікаційний код 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, 31, ідентифікаційний код 31650052) суму страхового відшкодування в розмірі 12 621 грн 33 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 18.11.2025
Суддя Л.Г. Пукшин