ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.11.2025Справа № 910/9779/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Морозова С.М., розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5", м. Дніпро
до Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ
про стягнення 988 291,35 грн, -
06.08.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач) суми заборгованості в розмірі 988 291,35 грн, у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язків за Договором про надання послуг №ВТО/7/КПР від 20.01.2025 року, в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи №910/9779/25 передано на розгляд судді Морозову С.М.
Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.
З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 15.09.2025 року в електронному вигляді було надіслано відповідачу в його електронний кабінет (довідка про доставку електронного листа 17.09.2025 року міститься в матеріалах справи).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 02.10.2025 року (включно).
Відповідач правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -
20.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» (позивач, виконавець) та Управлінням освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач, замовник) укладено Договір про надання послуг №ВТО/7/КПР (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується у 2025 році надати послуги, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги за вартістю, на умовах та у порядку, встановленими цим Договором.
Найменування послуг: ДК 021:2015 ДК 021:2015 55320000-9 Послуги з організації харчування (Послуги з організації шкільного харчування в закладах загальної середньої освіти Печерського району). (п. 1.2. Договору).
Пунктом 1.3. Договору сторонами передбачено, що обсяг послуг виконуваних за цим Договором визначений в калькуляції (додаток №1).
Ціна цього Договору становить 18 619 945,00 грн без ПДВ. (п. 3.1. Договору).
Пунктом 4.4. Договору сторонами узгоджено, що розрахунки за надання послуг здійснюється на ст. 49 Бюджетного кодексу України на умовах можливої відстрочки платежу до 60 календарних днів з моменту фактичного надання послуг відповідно до актів наданих послуг. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюватиметься протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2025 року в частині фінансових зобов'язань - до їх повного виконання сторонами. (п. 14.1. Договору).
Додатком №1 до Договору сторони погодили калькуляцію та дислокацію.
Так, на виконання умов Договору між сторонами підписано Акт надання послуг №5 від 10.04.2025 року на суму в розмірі 988 291,35 грн.
Втім, як зазначає позивач, відповідачем розрахунок з позивачем на вказану суму проведено не було.
У зв'язку з непроведенням повної оплати вартості послуг за Договором, позивач звернувся до суду з даним позовом, і з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 988 291,35 грн.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором послуг.
Статтею 901 ЦК України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Як встановлено вище, на підставі Договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму в розмірі 988 291,35 грн, що підтверджується вказаним вище актом надання послуг.
Пунктом 4.4. Договору сторонами передбачено, що розрахунки за надання послуг здійснюється на ст. 49 Бюджетного кодексу України на умовах можливої відстрочки платежу до 60 календарних днів з моменту фактичного надання послуг відповідно до актів наданих послуг. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюватиметься протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
Отже, сторонами в Договорі узгоджено, що оплата за надані послуги здійснюється на умовах відстрочки платежу до 60 календарних днів з моменту фактичного надання послуг відповідно до актів наданих послуг.
Враховуючи, що акт надання послуг сторонами підписано без зауважень, тому термін для здійснення оплати вартості послуг настав та відповідачем не виконаний на суму в розмірі 988 291,35 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Проте, суд зазначає, що двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. З укладенням такого договору виконавець бере на себе обов'язок надати послуги і водночас набуває права вимагати їх оплати, а замовник зі свого боку набуває права вимагати від виконавця передачі цих послуг та зобов'язаний здійснити їх оплату.
Як вже зазначено, п. 4.4. Договору сторонами визначено кінцевий строк здійснення відповідачем оплати наданих позивачем послуг.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що послуги позивачем надані, а відповідачем прийняті, проте не оплачені останнім, відповідач є таким, що не виконав свого обов'язку передбаченого умовами укладеного між сторонами Договору.
Отже, враховуючи, що відповідачем не здійснено оплату наданих позивачем послуг в повному обсязі, суд дійшов до висновку, що у встановлений законом, статтею 530 ЦК України та п. 4.4. Договору, строк, заборгованість за надані послуги в розмірі 988 291,35 грн, погашена не була; позивачем належним чином відповідно до статей 525, 526, 901, 903 ЦК України та статей 181, 193 ГК України доведена, документально підтверджена і відповідачем не спростована.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача в розмірі 988 291,35 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 988 291,35 грн.
Судовий збір, у розмірі 11 859,50 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у зв'язку із поданням до суду позовної заяви в електронній формі, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39833860, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» (код ЄДРПОУ 35601826, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 1) суму заборгованості в розмірі 988 291,35 грн (дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч двісті дев'яносто одна гривна 35 копійок) та суму судового збору в розмірі 11 859,50 грн (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 50 копійок).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. МОРОЗОВ