ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.11.2025Справа № 910/10175/25
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА МОНОЛІТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА СВЕРСТЮКА, будинок 21, Ідентифікаційний код юридичної особи 35646495)
до роТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (01104, місто Київ, вул.Бастіонна, будинок 14а, офіс 42, ідентифікаційний код юридичної особи 39534785) стягнення заборгованості у розмірі 515 152 грн. 83 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА МОНОЛІТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 515 152 грн. 83 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором субпідряду №1874/1-1 від 01.11.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 року відкрито провадження у справі №910/10175/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
05.09.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
30.10.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.08.2025 року направлена до електронного кабінету Сторін у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставку процесуального документа до електронного кабінету Сторін.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА МОНОЛІТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (Генпідрядник) було укладено Договір субпідряду №1874/1-1, відповідно до умов якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання власними та/або залученими (за погодженням з Генпідрядником) силами та засобами якісно, у встановлені даним договором строки та порядку, виконати комплекс робіт по влаштуванню дослідних кущів з буроін'єкційних паль та проведенню статичних випробувань паль, влаштуванню буроін'єкційних паль під житловий будинок та під фундамент крану на об'єкті, згідно виданої Генпідрядником проектної документації, договірної ціни та додатків до договору. (а.с.12-23)
Загальні строки виконання робіт за Договором: початок робіт -листопад 2021 року, закінчення робіт - грудень 2024 року. (п.2.1 Договору)
Датою закінчення Робіт вважається дата їх прийняття Генпідрядником на умовах цього Договору. (п.2.3 Договору)
Відповідно до п.2.5 Договору після закінчення виконання Робіт Субпідрядник зобов?язаний повідомити Генпідрядника про готовність результату Робіт до здачі і скласти остаточний Акт прийому-передачі повного комплексу виконаних Робіт.
Згідно з п.4.1 Договору вартість Робіт за даним Договором (договірна ціна) визначається Сторонами відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, чинного законодавства України, розрахунку договірної ціни (Додаток Nє 1 до Договору):
- влаштування 1 м3 буроіп?скційних паль становить 1 320, 00 грн. в т. ч. ПДВ 20%;
- виготовлення 1 т армокаркасів - 4 500, 00 грн. в т. ч. ПДВ 20% з доставкою ;
- доставка великогабаритної техніки (1 к-т) - 65 000, 00 грн. в т. ч. ПДВ 20%;
- проведення статичних випробувань, 1 шт. - 35 000, 00 грн. в т. ч. ПДВ 20%.
Загальна ціна Договору визначається, у підписаних Сторонами, скріплених печатками Сторін додатках до цього Договору. Договірна ціна або договірні ціни (якщо такі будуть) до цього Договору складені урахуванням матеріалів Субпідрядника/ Генпідрядника/Замовника.
Після підписання даного Договору Генпідрядник сплачує Субпідряднику авансовий платіж у розмірі, визначеному Генпідрядником. (п.5.1 Договору)
Згідно з п.5.2 Договору розрахунки за фактично якісно виконані Роботи здійснюються у наступному порядку:
Оплата Генпідрядником здійснюється у розмірі 95 (дев?яносто п?ять) відсотків від суми кожного оформленого Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 з урахуванням наданих авансових платежів згідно з п. 5.1. даного Договору до 20-го числа кожного наступного за звітним місяцем, в якому Субпідрядником виконувались роботи згідно даного Договору.
Накопичені за період будівництва 5 (п?ять) відсотків відкладеного платежу (як гарантія виконання зобов?язань Субпідрядника за Договором) сплачуються Генпідрядником в термін до 120 (сто двадцять) робочих днів після закінчення робіт та передачі виконавчої документації в повному обсязі Генпідряднику.
У п.6.1.1 Договору визначено, що приймання виконаних проміжних Робіт здійснюється щомісячно, або по факту виконання етапу робіт. Роботи приймаються за Актом виконаних робіт ф. КБ-2в (далі - Акт КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 (далі - Довідка КБ-3). Субпідрядник належним чином складає Акт КБ-2в та Довідку КБ-3 у чотирьох примірниках, погоджує зміст з представником служби технічного нагляду Замовника після чого передає Генпідряднику до 20-го числа місяця, що є звітним. Генпідрядник протягом 5 (п?яти) робочих днів з дати одержання від Субпідрядника Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 за звітний місяць, перевіряє обсяг та якість виконаних Робіт та при відсутності заперечень, підписує вказані документи і передає їх в двох примірниках Субпідрядинку.
У разі не підписання актів виконаних Робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних Робіт за формою КБ-3 при відсутності мотивованої відмови протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання відповідальними працівниками Генпідрядника зазначених документів, такі роботи вважаються здані Субпідрядником та прийняті Генпідрядником. (п.6.1.2 Договору)
Приймання-здачу повного обсягу результатів закінчених Робіт здійснюється після 100% виконання Субпідрядником своїх зобов?язань за даним Договором, виконання Робіт та передання повного комплекту виконавчої документації. (п.6.2.1 Договору)
Пунктом 8.8 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних якісно робіт в строки визначені договором, Генпідрядник зобов'язаний сплатити Субпідряднику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заборгованості за кожен день прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору субпідряду №1874/1-1 від 01.11.2021 року Позивач виконав комплекс робіт по влаштуванню дослідних кущів з буроін'єкційних паль та проведенню статичних випробувань паль, влаштуванню буроін'єкційних паль під житловий будинок та під фундамент крану на об'єкті, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 31.12.2021 року на суму в розмірі 225 525 грн. 56 коп., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (а.с.24-26)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за вказаним Договором у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» перед Позивачем становить 225 525 грн. 56 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» інфляційні у розмірі 128 816 грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 24 015 грн. 69 коп. та пеню у розмірі 136 795 грн. 15 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що з урахуванням вартості фактично виконаних Робіт та використаних матеріалів, борг Субпідрядника за послуги генпідряду (п. 5.5 Договору) становить: 225535.56 х 0.4 = 90 214 грн 22 коп. (дев'яносто тисяч двісті чотирнадцять гривень 22 копійки), де 225 535 грн 56 коп. (двісті двадцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень 56 копійок) - вартість виконаних Робіт.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА МОНОЛІТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору субпідряду №1874/1-1 від 01.11.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України)
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору субпідряду №1874/1-1 від 01.11.2021 року Позивач виконав комплекс робіт по влаштуванню дослідних кущів з буроін'єкційних паль та проведенню статичних випробувань паль, влаштуванню буроін'єкційних паль під житловий будинок та під фундамент крану на об'єкті, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 31.12.2021 року на суму в розмірі 225 525 грн. 56 коп., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.24-26)
Згідно з п.5.2 Договору розрахунки за фактично якісно виконані Роботи здійснюються у наступному порядку:
Оплата Генпідрядником здійснюється у розмірі 95 (дев?яносто п?ять) відсотків від суми кожного оформленого Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 з урахуванням наданих авансових платежів згідно з п. 5.1. даного Договору до 20-го числа кожного наступного за звітним місяцем, в якому Субпідрядником виконувались роботи згідно даного Договору.
Накопичені за період будівництва 5 (п?ять) відсотків відкладеного платежу (як гарантія виконання зобов?язань Субпідрядника за Договором) сплачуються Генпідрядником в термін до 120 (сто двадцять) робочих днів після закінчення робіт та передачі виконавчої документації в повному обсязі Генпідряднику.
У п.6.1.1 Договору визначено, що приймання виконаних проміжних Робіт здійснюється щомісячно, або по факту виконання етапу робіт. Роботи приймаються за Актом виконаних робіт ф. КБ-2в (далі - Акт КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 (далі - Довідка КБ-3). Субпідрядник належним чином складає Акт КБ-2в та Довідку КБ-3 у чотирьох примірниках, погоджує зміст з представником служби технічного нагляду Замовника після чого передає Генпідряднику до 20-го числа місяця, що є звітним. Генпідрядник протягом 5 (п?яти) робочих днів з дати одержання від Субпідрядника Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 за звітний місяць, перевіряє обсяг та якість виконаних Робіт та при відсутності заперечень, підписує вказані документи і передає їх в двох примірниках Субпідрядинку.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги умови Договору субпідряду №1874/1-1 від 01.11.2021 року, Суд приходить до висновку, що обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» по оплаті виконаних робіт за Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 31.12.2021 року на суму в розмірі 225 525 грн. 56 коп., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року у розмірі 95 відсотків від суми Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 настав 20.01.2022 року.
В той же час, приймання-здачу повного обсягу результатів закінчених Робіт здійснюється після 100% виконання Субпідрядником своїх зобов?язань за даним Договором, виконання Робіт та передання повного комплекту виконавчої документації. (п.6.2.1 Договору)
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять, а Позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження закінчення виконання робіт та передачі виконавчої документації в повному обсязі Генпідряднику. А тому обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» по оплаті виконаних робіт за Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 31.12.2021 року на суму в розмірі 225 525 грн. 56 коп., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року у розмірі 5% відповідно до п.5.2 Договору на момент розгляду даної справи не настав.
Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача в частині ненадходження коштів від Замовника, оскільки статтею 617 Цивільного кодексу України визначено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання; зокрема особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналізуючи зміст Договору субпідряду №1874/1-1 від 01.11.2021 року, Суд зазначає, що цей правочин не містить посилання на основний договір підряду, не містить конкретної інформації стосовно замовника за договором підряду, а також відомостей щодо порядку та строків надходження коштів на рахунки відповідача.
За приписами частини 1 статті 9 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з частиною 2 статті 838 Цивільного кодексу України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, спірні правовідносини у даній справі виникли між позивачем та відповідачем щодо виконання конкретних робіт, які були фактично виконані й прийняті Відповідачем, а тому у останнього виник обов'язок по оплаті, який не ставиться в залежність від отримання грошових коштів від Замовника, оскільки у разі відсутності надходження коштів від замовника будь-який визначений строк на оплату взагалі відсутній, адже надходження на рахунок відповідача коштів від замовника не є обставиною, яка неминуче настане, а є такою, яка може не наступити ніколи.
Крім того, Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на п.5.4 Договору, яким передбачено, що Субпідрядник оплачує Гепідряднику послуги генпідряду у розмірі 4.0% від вартості фактично виконаних Робіт та використаних матеріалів Субпідрядником за виключенням вартості матеріалів переданих Субпідряднику від Генпідрядника, відповідно до Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 за кожний звітний місяць. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Генпідрядника. Надані послуги генпідряду оформляються актами виконаних робіт та податковими накладними. Генпідрядник має право при розрахунках з Субпідрядником утримувати суму послуг генпідряду та зменшувати оплату на суму послуг, оскільки Відповідач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом щодо стягнення з Позивача заборгованості зі сплати послуги генпідряду й наявність такої заборгованості не є підставою для вирахування вказаної суми з вартості виконаних й прийнятих робіт під час ухвалення вказаного рішення судом.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА МОНОЛІТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» за Договором субпідряду №1874/1-1 від 01.11.2021 року становить 214 249 грн. 28 коп. (225 525 грн. 56 коп. *95%/100%)
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА МОНОЛІТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» в розмірі 214 249 грн. 28 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 214 249 грн. 28 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 21.01.2022 року по 17.06.2025 року у розмірі 24 015 грн. 69 коп. та інфляційні у розмірі 128 816 грн. 43 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період з 21.01.2022 року по 17.06.2025 року у розмірі 24 015 грн. 69 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення бази для нарахування 3% річних, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 21.01.2022 року по 17.06.2025 р. у розмірі 21 888 грн. 65 коп.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 21.01.2022 року по 17.06.2025 року у розмірі 128 816 грн. 43 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення бази для нарахування інфляційних, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню інфляційні за загальний період прострочки з 21.01.2022 року по 17.06.2025 р. у розмірі 121 208 грн. 85 коп.
Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 21.01.2022 р. по 30.06.2023 р. у розмірі 136 795 грн. 15 коп.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин сторін) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Судом встановлено, що умовами договору сторони не передбачили можливості нарахування неустойки понад шість місяців.
Разом з тим Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ "Прикінцеві положення" ГК України доповнено пунктом 7 такого змісту: "7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.26. Верховний Суд, проаналізувавши приписи статті 232 ГК України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України констатує, що приписи пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання більше ніж за шість місяців.
Проаналізувавши приписи статті 232 Господарського кодексу України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, Суд зазначає, що приписи пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання більше ніж за шість місяців.
З системного аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що припис пункту 7 "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України є абсолютно визначеним та не передбачає розширеного чи звуженого тлумачення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 911/858/22 та від 22.02.2023 у справі № 910/13704/21.
Пунктом 8.8 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних якісно робіт в строки визначені договором, Генпідрядник зобов'язаний сплатити Субпідряднику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заборгованості за кожен день прострочення.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 21.01.2022 р. по 30.06.2023 р. у розмірі 136 795 грн. 15 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення бази для нарахування пені, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки з 21.01.2022 р. по 30.06.2023 р. у розмірі 130 956 грн. 20 коп.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА МОНОЛІТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 214 249 грн. 28 коп., 3% річних у розмірі 21 888 грн. 65 коп., інфляційні у розмірі 121 208 грн. 85 коп., пеня у розмірі 130 956 грн. 20 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, Суд звертає увагу Позивача, що відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Вказана норма набрала чинності з 04 жовтня 2021 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі № 916/228/22 зазначено, що особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір», щодо відсутності підстав вимагати сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта.
За таких підстав, з урахуванням того, що Позивачем позовна заява була подана з використанням системи «Електронний суд», при зверненні до суду з вказаним позовом підлягає застосуванню норми ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», чого останнім зроблено не було при зверненні до суду з вказаним позовом та сплаті судового збору.
Частиною першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, Позивач має право звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА МОНОЛІТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (01104, місто Київ, вул.Бастіонна, будинок 14а, офіс 42, ідентифікаційний код юридичної особи 39534785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА МОНОЛІТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА СВЕРСТЮКА, будинок 21, Ідентифікаційний код юридичної особи 35646495) заборгованість у розмірі 214 249 (двісті чотирнадцять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 28 коп., 3% річних у розмірі 21 888 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн. 65 коп. 65 коп., інфляційні у розмірі 121 208 (сто двадцять одна тисяча двісті вісім) грн. 85 коп., пеню у розмірі 130 956 (сто тридцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 20 коп.. та судовий збір у розмірі 5 859 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 64 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17 листопада 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин