ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 910/11185/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421)
до
Фізичної особи-підприємця Курінного Костянтина Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 110 621,63 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Курінного Костянтина Васильовича (далі - ФОП Курінний К.В./відповідач) про стягнення 110 621,63 грн, у тому числі: 81 428,99 грн - заборгованості з орендної плати, 15 420,04 грн - заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою 8 953,68 грн - пені, 1 505,87 грн - інфляційних втрат, 870,18 грн - 3% річних та 2 442,87 грн - штрафу, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2954 від 15.04.2019.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.09.2025 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ФОП Курінний К.В. відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта»: №0610278703676.
Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.04.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Курінним Костянтином Васильовичем (далі - орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - підприємство-балансоутримувач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2954, відповідно до якого орендодавець на підставі затвердженого орендодавцем протоколу засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва від 11.03.2019 №57, передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 5-А літ. «Б», для розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.
Об'єктом оренди є нежитлова будівля загальною площею 126,1 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору (п. 2.1. договору).
Згідно із п. 3.1. договору орендна плата визначена за результатами конкурсу, затвердженими від 14.03.2019 та згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток) становить без ПДВ: 67 грн 77 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку березень 2019 року 8 545,33 грн. Крім того, орендар відшкодовує підприємству-балансоутримувачу щомісячно витрати, що пов'язані з платою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди з ПДВ. Розмір відшкодування витрат, що пов'язані з платою податку за користування земельною ділянкою, змінюється з вимогою підприємства-балансоутримувача в односторонньому порядку у випадку змін розмірів цього податку згідно з чинним законодавством України, про що орендарю повідомляється письмово. Черговість зарахування орендної плати та інших платежів відбувається відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України. Якщо договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендодавця.
За умовами п. 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
У разі користування об'єктом протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.3., п. 3.5. договору).
Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
За змістом умов п. 3.6. та п. 3.9. договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Оплата витрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.
Згідно із п. 4.2.20. договору орендар зобов'язаний після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
У п. 4.3.2. договору зазначено, що підприємство-балансоутримувач зобов'язане здійснювати контроль за виконанням орендарем умов цього договору і у разі виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів вжити заходів щодо погашення заборгованості, в тому числі проводити відповідну претензійно-позовну роботу.
За умовами п. 6.2. договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. Крім того, орендар згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. У випадку примусового стягнення орендної плати та інших платежів у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також можуть стягуватися у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням та іншими процедурами розірвання договорів (монтаж, зберігання тощо).
Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 15.04.2019 до 13.04.2022 (п. 9.1. договору).
За умовами п. 9.7. договору, у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід'ємною частиною цього договору.
14.05.2019 позивач передав, а відповідач прийняв за актом приймання-передачі нерухомого майна в орендне користування згідно з наведеним вище договором нежитлові приміщення, загальною площею 126,1 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, буд. 5-А літ. «Б».
У період з 01.12.2024 по 31.07.2025 відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди №2954 від 15.04.2019 належним чином не виконував, внаслідок чого у ФОП Курінного К.В. за цей період утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 81 428,99 грн, а також борг з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2023 по 31.07.2025 у розмірі 15 420,04 грн.
Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2954 від 15.04.2019, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 81 428,99 грн та боргу з відшкодування податку за користування земельною ділянкою у розмірі 15 420,04 грн, а також нараховує пеню у сумі 8 953,68 грн, 3% річних у розмірі 870,18 грн, інфляційні втрати у сумі 1 505,87 грн та штрафу у розмірі 2 442,87 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Судом встановлено, що 15.04.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, відповідачем, як орендарем та позивачем, як балансоутримувачем, укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2954, відповідно до якого згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 14.05.2019 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення, загальною площею 126,1 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, буд. 5-А літ. «Б».
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З умов договору вбачається, що відповідач зобов'язаний сплачувати на рахунок позивача орендну плату та компенсацію витрат позивача за користування земельною ділянкою (п. 3.1. та п. 3.6. договору).
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зокрема, відповідно до п. 3.7. договору оренда плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Судом встановлено, що у період з 01.12.2024 по 31.07.2025 відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2954 від 15.04.2019 належним чином не виконував, внаслідок чого у ФОП Курінного К.В. за цей період утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 81 428,99 грн, а також борг з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2023 по 31.07.2025 у сумі 15 420,04 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку позивача за період з 15.04.2019 по 31.07.2025, при цьому, відповідач не надав суду будь-яких інших доказів.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням встановленого вище, суд дійшов висновку, що ФОП Курінний К.В. порушив умови договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2954 від 15.04.2019 та положення ст. 526 ЦК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 81 428,99 грн та боргу з відшкодування податку за користування земельною ділянкою у сумі 15 420,04 грн.
Щодо вимог КП «Київтеплоенерго» про стягнення із ФОП Курінного К.В. пені у розмірі 8 953,68 грн, 3% річних у сумі 870,18 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 505,87 грн та штрафу у сумі 2 422,87 грн, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
За змістом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, за умовами п. 6.2. договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. Крім того, орендар згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. У випадку примусового стягнення орендної плати та інших платежів у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також можуть стягуватися у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням та іншими процедурами розірвання договорів (монтаж, зберігання тощо).
Суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, та встановив, що КП «Київтеплоенерго» невірно визначило період нарахування пені з огляду на положення ч. 6 ст. 232 ГК України, який був чинним у період, за який здійснюється нарахування пені, крім того, при обчисленні інфляційних втрат позивач також допустив арифметичну помилку, проте їх розмір не перевищує суми, обрахованої судом.
Так, за розрахунком суду, обґрунтованими до стягнення є суми 8 414,21 грн - пені, 1 505,87 грн - інфляційних втрат, 870,18 грн - 3 % річних та 2 442,87 грн - штрафу у розмірі 3% від суми заборгованості, що має наслідком часткове задоволення цих вимог.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - задовольнити частково.
Стягнути із Фізичної особи-підприємця Курінного Костянтина Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) заборгованість з орендної плати у розмірі 81 428 (вісімдесят одна тисяча чотириста двадцять вісім) грн 99 коп., заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою у сумі 15 420 (п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять) грн 04 коп., пеню у розмірі 8 414 (вісім тисяч чотириста чотирнадцять) грн 21 коп., 3% річних у сумі 870 (вісімсот сімдесят) грн 18 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 505 (одна тисяча п'ятсот п'ять) грн 87 коп., штраф у сумі 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн 87 коп. та судовий збір у розмірі 2 410 (дві тисячі чотириста десять) грн 58 коп.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Віта БОНДАРЧУК