ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 904/3274/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного
машинобудування"
(04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд. 2/10;
ідентифікаційний код: 14307699)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оралема-С"
(49008, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Робоча, буд. 79;
ідентифікаційний код: 24363061)
про стягнення 450 203, 65 грн.
Акціонерне товариство "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оралема-С" заборгованості в сумі 450203,65 грн, з яких: 364789,26 грн - основний борг, 48756,49 грн - пеня, 29887,92 грн - інфляційні втрати, 6769,98 грн - 3% річних.
Ухвало Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 передано матеріали справи № 904/3274/25 за позовом Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оралема-С" про стягнення 450203,65 грн. за територіальною підсудністю на розгляд Господарському суду міста Києва.
14.07.2025 матеріали справи №904/3274/25 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані для розгляду судді Лиськову М.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №904/3274/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення № 0610270333586 повернуто до суду з посиланням на закінчення встановленого терміну зберігання.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №904/3274/25 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Між Акціонерним товариством «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» (попереднє найменування - Державна акціонерна холдингова компанія «Артем», далі - Товариство, Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРАЛЕМА-С» (згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, попереднє найменування до 11.03.2025 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІБІЗНЕС», далі - ТОВ «ОРАЛЕМА-С», Орендар, Відповідач) 04 березня 1999 року укладено договір оренди № 2047 разом з Додатками №№ 1,2, Доповненням № 1 та додатковими угодами №№ 2, 3, 4, 5, 6 (далі - Договір оренди, Договір).
Відповідно до умов Договору, згідно Акту приймання-передачі майна в оренду від 04.03.1999 Товариство передало, а ТОВ «ОРАЛЕМА-С» прийняло в строкове платне користування нерухоме майно: нежиле приміщення адміністративного корпусу № 65, загальною площею 232,7 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 2/10 (теперішня назва вулиці - Юрія Іллєнка) (далі - Майно). Майно надане Орендарю з метою здійснення господарської діяльності по наданню фізкультурно-оздоровчих послуг населенню.
Відповідно до п. 2.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Пунктами 2.4, 5.9 Договору оренди передбачено, що розрахунки за орендоване майно проводяться шляхом щомісячних перерахувань на розрахунковий рахунок ДАХК «Артем» до 10 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 5.2 Договору оренди Орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату. Комунальні послуги оплачуються Орендарем за окремим Договором (п. 5.8 Договору).
Договір оренди вступив в дію 01 березня 1999 та діяв до 01 березня 2024.
Доповненням № 1 від 05.10.2000 року до Договору оренди майна № 2047 від 04.03.1999 пункт 1.1. Договору оренди доповнено новим реченням: «Та нежиле приміщення на території автостоянки, площею 291 м2, за адресою: м. Київ, вул. Мельникова,2/10», а у п. 1.2 додано слова: «та організацію кафе-більярдної».
Додатковою угодою № 6 від 01.07.2005 року пункт 1.1. Договору № 2047 від 04.03.1999 року доповнено новим реченням: «та нежитлове приміщення на території автостоянки площею 114,7 м2, за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 2/10». До пункту 2.1. Договору додано новий абзац: «щомісячна орендна плата за нежитлове приміщення, передане в оренду згідно з Додатковою угодою № 6 від 01.07.2005 року, площею 114,7 кв.м. визначається згідно з Розрахунком орендної плати (Додаток 1) та компенсації земельного податку (Додаток 2) і складає: - Додаток 1 - 2 867,50 грн без ПДВ, 573,50 грн ПДВ за ставкою 20%; 3 441,00 грн сума до сплати з ПДВ, в тому числі компенсація податку на землю. - Додаток 2 - 194,87 грн сума компенсації земельного податку в місяць без ПДВ, 38,97 грн ПДВ за ставкою 20%, 233,84 грн сума компенсації земельного податку в місяць з ПДВ».
Згідно з Актом приймання-передачі майна в оренду від 28.07.2007 року ДАХК «Артем» (Орендодавець) передає, а ТОВ «ОРАЛЕМА-С» (Орендар) додатково приймає в оренду в належному технічному стані нежитлове приміщення на території автостоянки, яке знаходиться на балансі Орендодавця за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, площею 114,7 м2.
Згідно з Актом повернення-прийому майна з оренди від 23.04.2016 року Орендар передає, а Орендодавець приймає з оренди нежиле приміщення в належному технічному стані, яке знаходиться на балансі Орендодавця за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, корпус 65, загальною площею 232,7 м2.
За актом повернення-приймання майна з оренди від 01.01.2025 р. Орендар передав, а Орендодавець прийняв з оренди у належному технічному стані нежитлові приміщення корпусу № 16, загальною площею 405,7 м2, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 2/10 (Додаток до договору оренди № 2047 від 04.03.1999).
У період з травня по грудень 2024 року до повернення Орендарем майна Товариством було виставлено відповідні рахунки для сплати орендних платежів, а саме: № 607 від 16.05.2024 на суму 56 561,12 грн, № 888 від 26.07.2024 на суму 58 152,30 грн, № 1023 від 15.08.2024 на суму 58 152,30 грн, № 1150 від 18.09.2024 на суму 58 501,21 грн, № 1313 від 21.10.2024 на суму 59 378,72 грн, № 1468 від 20.11.2024 на суму 60 447,55 грн, № 1611 від 18.12.2024 на суму 61 596,06 грн, всього на суму 412 789,26 грн.
Як вказує Позивач, зазначені вище рахунки Відповідач сплатив лише частково, що підтверджується платіжною інструкцією № 818 від 18 червня 2024 року на суму 48 000,00 грн, а тому Позивач вимушений констатувати порушення виконання зобов'язань з боку ТОВ «ОРАЛЕМА-С» та наявності станом на червень 2025 року дебіторської заборгованості за Договором оренди 364 789,26 грн (412 789,26 грн - 48 000,00 грн).
Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення Відповідачем грошового зобов'язання за Договором. Відповідач в установлений Договором строк в період з травня по грудень 2024 не здійснив сплату на користь позивача орендної плати в сумі 364789,26 грн.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
За змістом ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідач користувався орендованим майном, починаючи з 04.03.1999 по 31.12.2024, проте взяті на себе зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати виконував неналежним чином, зокрема, сплачував їх не у повному обсязі та з порушенням строку, встановленого п. 3.4. Договору.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктами 2.4, 5.9 Договору оренди передбачено, що розрахунки за орендоване майно проводяться шляхом щомісячних перерахувань на розрахунковий рахунок ДАХК «Артем» до 10 числа поточного місяця.
Отже, судом встановлено, що у період за період з травня по грудень 2024 включно заборгованість з орендної плати становить 364 789,26 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оралема-С" порушило умови договору про оренди № 2047 та положення ст. 526 ЦК України, що має наслідком задоволення вимог Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" про стягнення заборгованості у розмірі 364 789,26 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 48 756,49 грн., інфляційних витрат в сумі 29 887,92 грн. грн та 3% річних у розмірі 6 769,98 грн, нарахованих за період з 01.08.2024 по 05.06.2025, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 2.6 договору, у випадку несвоєчасного чи не в повному обсязі перерахування орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 0,1% суми заборгованості за кожен день прострочення.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, і суд визнає його арифметично вірним, таким чином ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
З огляду на вказані вище приписи законодавства та встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем умов договору щодо повного розрахунку за надані послуги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Оралема-С" (49008, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Робоча, буд. 79; ідентифікаційний код: 24363061) на користь Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" (04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд. 2/10; ідентифікаційний код: 14307699) 364 789,26 грн. - заборгованості, 48 756,49 грн. - пені, 6 769,98 грн. - 3% річних, 29 887,92 грн. - інфляційних втрат та 6 753,05 грн. - судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов