ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у відстроченні виконання рішення
13.11.2025Справа № 910/215/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши
заяву Державного підприємства «Гарантований покупець»
про відстрочення виконання рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Сан»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 1 989 355,71 грн
за участю представників:
від позивача: Маркова Т.Л.
від відповідача: Подобєд О.В.
До Господарського суду міста Києва звернулося Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", заявник) із заявою про відстрочення виконання рішення суду у даній справі.
У обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що виконання судового рішення залежить не лише від волі боржника, а в більшій мірі - від виконання спеціальних обов'язків ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке має значну заборгованість перед ДП "Гарантований покупець", щодо забезпечення надходження грошових коштів підприємству для оплати електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом. Також заявник вказав на неможливість забезпечення виконання зобов'язань з оплати електричної енергії за «зеленим» тарифом у інший спосіб, ніж шляхом додержання механізму, встановленого Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641. При цьому фінансування діяльності Гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису, затвердженого Регулятором, підприємство залучено до функціонування критичної сфери інфраструктури в період воєнного стану, а через збройну агресію Російської Федерації проти України господарська діяльність учасників ринку електричної енергії ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасне постачання електричної енергії та несвоєчасна оплата у повному обсязі вартості послуг підприємства. Крім того заявник зазначив про відсутність його вини у невиконанні договірних зобов'язань та тяжкий фінансовий стан підприємства, що ускладнює виконання судового рішення, а тому просив відстрочити виконання рішення у справі строком на один рік з моменту його прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 вказану заяву було прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 13.11.2025 в порядку, визначеному ст. 331 ГПК України.
Стягувач (ТОВ «Енерджі Сан») подав заперечення проти заяви щодо відстрочення боржнику виконання рішення, в яких вказав, що заборгованість відповідача за договором виникла ще у 2019 році і з того часу Гарантований покупець не вжив будь-яких заходів, спрямованих на її погашення, відтак, його заява про відстрочку свідчить про затягування та подальше відтермінування виконання судового рішення. Також стягувач зазначив, що боржник належним чином не обґрунтував обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, не надав доказів того, що через рік у нього буде наявна можливість виконати рішення суду у даній справі, а додані до заяви звіти не свідчать про складний фінансовий стан Гарантованого покупця та наявність інших підстав, з якими законодавець пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
У судовому засіданні, представник заявника (боржника) подану заяву підтримав, просив її задовольнити.
Представник ТОВ «Енерджі Сан» проти заяви боржника заперечив, просив відмовити у її задоволенні.
Суд, розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, заслухавши думку учасників справи та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі від 05.06.2025 позов ТОВ «Енерджі Сан» про стягнення 1 989 355,71 грн задоволено частково; стягнуто з ДП «Гарантований Покупець» заборгованість у сумі 933 117,41 грн, пеню в сумі 51 856,32 грн, штраф у сумі 65 318,22 грн, інфляційні втрати в сумі 620 523,08 грн, 3% річних у сумі 110 363,50 грн та судовий збір у сумі 26 717,68 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 заяву ТОВ «Енерджі Сан» про розподіл судових витрат задоволено частково; стягнуто з ДП «Гарантований покупець» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 26 860,63 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 вказані судові рішення скасовано та ухвалено нові, яким позовні вимоги та заяву про розподіл судових витрат задоволено частково; стягнуто з ДП «Гарантований покупець» 933 117,41 грн - основного боргу, 20 115,56 грн - три проценти річних, 99 351,14 грн - інфляційних втрат, 12 631,01 грн - судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції, 16 855,01 грн - судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції та 15 879,00 грн - витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції.
06.11.2025 на виконання наведеного судового рішення Господарським судом міста Києва були видані відповідні накази.
У своїй заяві боржник просить відстрочити виконання судового рішення на один рік.
Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно з роз'ясненнями Вищого господарського суду України, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, відстрочкою є відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Водночас, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Отже законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
У якості підстави для відстрочення виконання рішення суду відповідач вказує на відсутність належного фінансування ДП «Гарантований покупець», наявність значної заборгованості виробників електричної енергії перед боржником та скрутний фінансовий стан підприємства, що у цілому ускладнюють виконання рішення.
Разом з тим суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статті 525, 526 цього Кодексу визначають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також норми закону не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок коштів своїх контрагентів або бюджету, у виконанні власних обов'язків за зобов'язаннями (звільнення від відповідальності, відстрочення або розстрочення зобов'язань), як і не передбачають такого положення й умови договору купівлі-продажу електроенергії № 478/01 від 02.08.2019, укладеного сторонами.
При цьому статтею 1 ЦК України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
Суд звертає увагу заявника на те, що договір укладений сторонами є двостороннім, в якому не передбачено можливість невиконання зобов'язання, в тому числі уникнення відповідальності, у зв'язку з невиконанням зобов'язання третіх осіб перед відповідачем.
Твердження ДП «Гарантований покупець» про те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини, суд також відхиляє, оскільки неналежне виконання грошових зобов'язань контрагентом державного підприємства (ПрАТ "НЕК "Укренерго") не є підставою для звільнення його від виконання своїх договірних зобов'язань.
Поряд з цим будь-яких нормативних актів, які б на законодавчому рівні встановлювали інший порядок та спосіб виконання зобов'язань відповідача перед позивачем, ніж передбачено договором та Порядком купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, немає.
З іншого боку обов'язок держави полягає у захисті прав виробників "зеленої" електроенергії, тому саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, які використовують альтернативні джерела енергії, і було створено ДП «Гарантований покупець», відтак, воно зобов'язане добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками.
За таких обставин факт наявності заборгованості контрагентів перед боржником не є виключною обставиною для звільнення останнього від виконання зобов'язань з оплати придбаної електроенергії та відповідальності за прострочення зобов'язання за рішенням суду.
Стосовно долучених до заяви звітів про фінансовий стан ДП «Гарантований покупець» суд зазначає, що в них міститься інформація за 2023 та 2024 роки, проте, суд слід врахувати, що рішення у даній справі було ухвалене у 2025 році, відтак, надані звіти не містять актуальної та належної інформації про фінансовий стан боржника в означеному році.
Крім того суд враховує майнові інтереси іншої сторони договору (стягувача), оскільки у зв'язку з введенням на території України військового стану через збройну агресію Російської федерації всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому стягувач у справі також перебуває в несприятливому економічному стані, а неповернення належних йому коштів відповідачем протягом тривалого часу призводить до негативних наслідків у господарській діяльності і ТОВ «Енерджі Сан».
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наявність заборгованості, підтверджена обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Виходячи з цього та з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України і Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Тобто у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Також відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Отже, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").
Таким чином суд вважає, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012), а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
З урахуванням викладеного господарський суд приходить до висновку, що відсутні підстави для відстрочення виконання рішення у даній справі.
Тож, керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/215/25 відмовити.
Вступна та резолютивна частини ухвали оголошені в судовому засіданні 13 листопада 2025 року.
Повна ухвала складена 18 листопада 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Головіна К.І.