ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 910/10990/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Києва 3» (03118, місто Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 150Г, квартира 66; ідентифікаційний код 43942731)
про стягнення 115 433,60 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Києва 3» (далі - ТОВ «Нерухомість Києва 3»/відповідач) про стягнення 115 433,60 грн, у тому числі: 70 287,62 грн - заборгованості з орендної плати, 20 905,27 грн заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою, 14 850,47 грн - пені, 5 740,80 грн - інфляційних втрат, 1 540,82 грн - 3% річних та 2 108,62 грн - штрафу, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №3487 від 02.11.2021.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.09.2025 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ТОВ «Нерухомість Києва 3» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, однак, 02.10.2025 до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 08.09.2025 з відміткою АТ «Укрпошта»: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
02.11.2021 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Києва 3» (далі - орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №3487, відповідно до якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у п. 6 Умов.
Згідно із п. 4.1. змінюваних Умов договору, об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 132,60 кв.м. (І та ІІ поверхи), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 31-В, літ. «Б» та обліковуються на балансі КП «Київтеплоенерго».
Відповідно до п. 8.1. змінюваних Умов договору місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону - 4 011,00 грн, без податку на додану вартість.
У відповідності до п. 8.2. змінюваних Умов договору компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою та витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг: компенсуються орендарем в порядку, передбаченому п. 6.5. договору або в інший, не заборонений законодавством спосіб.
За умовами п. 9.1. та п. 10 змінюваних Умов договору розмір авансового внеску орендної плати становить 2 (дві) місячні орендні плати - 8 022,00 грн, без податку на додану вартість. Сума забезпечувального депозиту - 8 022,00 грн, без податку на додану вартість.
Пунктом 3.2. незмінюваних Умов договору передбачено, що орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Відповідно до п. 3.3 незмінюваних Умов договору орендар сплачує оренду плату щомісяця до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
За умовами п. 3.4. незмінюваних Умов договору орендар сплачує орендну плату на підставі пп. 8.1. п. 8 Умов та п. 3.2. цього договору оренди. Додатково до орендної плати та авансового внеску орендної плати, зазначених у підпункті 8.1. та пункті 9 Умов, нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою та авансовим внеском. До забезпечувального депозиту, зазначеного у п. 10 Умов, не здійснюється додаткове нарахування податку на додану вартість.
Згідно із п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується балансоутримувачем.
Відповідно до п. 3.8. договору, на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Крім того, орендар згідно із п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Строк дії договору - 5 років з дати набрання чинності цим договором (п. 11 змінюваних Умов договору).
02.11.2021 позивач передав, а відповідач прийняв за актом приймання-передачі нерухомого майна в орендне користування згідно з наведеним вище договором нежитлові приміщення, загальною площею 132,60 кв. м., розташовані у будівлі центрального теплового пункту за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 31-В, літ. «Б», що перебувають на балансі КП «Київтеплоенерго».
У період з 01.02.2022 по 30.06.2025 відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди №3487 від 02.11.2021 належним чином не виконував, внаслідок чого у ТОВ «Нерухомість Києва 3» за цей період утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 70 287,62 грн, а також заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2023 по 30.06.2025 у розмірі 20 905,27 грн.
Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №3487 від 02.11.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 70 287,62 грн та заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою у розмірі 20 905,27 грн, а також нараховує пеню у сумі 14 850,47 грн, 3% річних у розмірі 1 540,82 грн, інфляційні втрати у сумі 5 740,80 грн та штрафу у розмірі 2 108,62 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
За змістом ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Судом встановлено, що 02.11.2021 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, відповідачем, як орендарем та позивачем, як балансоутримувачем, укладено договір оренди №3487, відповідно до якого згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 02.11.2021 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення, загальною площею132,60 кв.м., розташовані у будівлі центрального теплового пункту за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 31-В, літ. «Б», що перебувають на балансі позивача.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З умов договору вбачається, що відповідач зобов'язаний сплачувати на рахунок позивача орендну плату та компенсацію витрат позивача за користування земельною ділянкою (п. 8.1. та п. 8.2. змінюваних Умов договору).
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зокрема, відповідно до п. 3.3 незмінюваних Умов договору орендар сплачує оренду плату щомісяця до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Судом встановлено, що у період з 01.02.2022 по 30.06.2025 відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди №3487 від 02.11.2021 належним чином не виконував, внаслідок чого у ТОВ «Нерухомість Києва 3» за цей період утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 70 287,62 грн, а також борг з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2023 по 30.06.2025 у сумі 20 905,27 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку позивача за період з 02.11.2021 по 24.07.2025, при цьому, відповідач не надав суду будь-яких інших доказів.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням встановленого вище, суд дійшов висновку, що ТОВ «Нерухомість Києва 3» порушило умови договору оренди №3487 від 02.11.2021 та положення ст. 526 ЦК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 70 287,62 грн та заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою у сумі 20 905,27 грн.
Щодо вимог КП «Київтеплоенерго» про стягнення із ТОВ «Нерухомість Києва 3» пені у розмірі 14 850,47 грн, 3% річних у сумі 1 540,82 грн, інфляційних втрат у розмірі 5 740,80 грн та штрафу у сумі 2 108,62 грн, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
За змістом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, відповідно до п. 3.8. договору, на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Крім того, орендар згідно із п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні втрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, та встановив, що позивач допустив арифметичну помилку при обчисленні 3% річних, разом із тим, оскільки їх розмір не перевищує розміру, обчисленого судом, ці вимоги також підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Києва 3» (03118, місто Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 150Г, квартира 66; ідентифікаційний код 43942731) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) заборгованість з орендної плати у розмірі 70 287 (сімдесят тисяч двісті вісімдесят сім) грн 62 коп., заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою у сумі 20 905 (двадцять тисяч дев'ятсот п'ять) грн 27 коп., пеню у розмірі 14 850 (чотирнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн 47 коп., 3% річних у сумі 1 540 (одна тисяча п'ятсот сорок) 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 740 (п'ять тисяч сімсот сорок) грн 80 коп., штраф у сумі 2 108 (дві тисячі сто вісім) грн 62 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 60 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Віта БОНДАРЧУК