ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 910/9499/25
За позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Радянська наука"
про стягнення 165 237,33 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач, КП "Київтеплоенерго") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Радянська наука" (далі - відповідач, ЖБК "Радянська наука") про стягнення 165 237,33 грн, з яких: 90 211,35 грн основного боргу, 39 745,15 грн пені, 6 423,77 грн 3% річних та 28 857,06 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №311110 від 15.08.2018 на постачання теплової енергії у гарячій воді за період постачання з листопада 2024 року по квітень 2025 року.
Безпосередньо у позовній заві позивачем заявлено клопотання про повернення КП "Київтеплоенерго" надмірно сплаченого судового збору згідно квитанції від 23.07.2025 № 3981 у розмірі 500,55 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2025 (суддя Курдельчук І.Д.) прийнято позовну заяву КП "Київтеплоенерго" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9499/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у змішаній (електронній і паперовій) формі.
08.09.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнав позов у повному обсязі, просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
10.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про часткове закриття провадження у справі, відповідно до якої позивач просив суд закрити провадження у справі № 910/9499/25 в частині вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 90 211,35 грн.
10.09.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії виконано не в строки визначені Договором №311110 від 15.08.2018 на постачання теплової енергії у гарячій воді, у зв'язку з чим просить суд стягнути пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 (суддя Курдельчук І.Д.) залишено відзив без руху, встановлено строк усунення недоліків п'ять робочих днів з дня вручення даної ухвали, спосіб усунення - реєстрація електронного кабінету а ЄСІТС.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 задоволено самовідвід судді Курдельчука І.Д. від розгляду справи за позовом КП "Київтеплоенерго" до ЖБК "Радянська наука" про стягнення грошових коштів, відведено суддю Курдельчука І.Д. від розгляду справи № 910/9499/25, матеріали справи № 910/9499/25 передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 справу № 910/9499/25 передано на розгляд судді Гумезі О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2025 прийнято справу № 910/9499/25 до свого провадження. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 повернуто КП "Київтеплоенерго" з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 500,55 грн.
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/1352/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 закрито провадження у справі № 910/9499/25 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 90 211,32 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено заяви по суті справи та додані до них докази, а також заяви з процесуальних питань.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва» від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "Київтеплоенерго".
15.08.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Радянська наука" (далі - споживач) було укладено Договір № 311110 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).
Відповідно до п 1.1 Договору, постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому Договорі.
Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2019 (п. 4.1 Договору).
Відповідно до п. 4.4 Договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.
Письмових заяв, відповідно до п. 4.4 Договору про його припинення, сторонами Договору не заявлялося, докази протилежного в матеріалах справи відсутні. За таких обставин, Договір є пролонгованим до 01.06.2026.
Відповідно до п. 2.2.1 п. 2.2 Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (Додатки № 3, № 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними у Додатку № 1.
Згідно з п. 2.3.1 Договору, споживач зобов'язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку № 2 до Договору.
Судом встановлено, що у Додатку № 2 до Договору, сторони погодили тарифи та порядок розрахунків.
Згідно з п. 9 Додатку № 2 до Договору, споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує за адресою: просп. Повітрофлотський, 58, оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Пунктом 10 Додатку № 2 до Договору передбачено, що споживач на відкритий розрахунковий рахунок постачальника щомісячно:
- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію;
- до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначають Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 (далі - Правила).
Відповідно до п. 40 Правил споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Згідно п. 36 Правил Теплопостачальна організація зобов'язується, зокрема, забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.
Судом встановлено, що позивачем належним чином поставлялась відповідачу теплова енергія за Договором.
Судом встановлено, що 06.11.2024 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Житлово-будівельним кооперативом "Радянська наука" було укладено Угоду № Р-311110/2024/11 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до Договору № 311110 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 15.08.2018 (далі - Угода).
Відповідно до умов цієї угоди, споживач визнає та підтверджує заборгованість перед КП "Київтеплоенерго" за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 311110 від 15.08.2018 станом на 01.11.2024 загальною сумую 482 277,62 грн з урахуванням ПДВ (п. 1 Угоди).
Відповідно до п. 2 Угоди, Споживач зобов'язується сплатити зазначену у п. 1 цієї Угоди суму заборгованості протягом листопада 2024 - січня 2025 щомісячними сплатами згідно з Додатком № 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно з вищевказаним Договором.
При проведенні сплати заборгованості, зазначеної у п. 1 цієї Угоди, споживач зобов'язується посилатися в реквізитах "призначення платежу" платіжного документа на № та дату укладення цієї Угоди. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані КП "Київтеплоенерго" кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання теплової енергії, а залишок коштів (за наявності) - на виконання цієї Угоди (п. 4 Угоди)
Додатком № 1 до Угоди сторонами погоджено графік погашення заборгованості: до 25.11.2024 - 160 759,21 грн; до 25.12.2024 - 160 759,21 грн; до 25.01.2025 - 160 759,20 грн.
Пунктом 3 Угоди сторони домовились, що Споживач разом із сплатою суми, зазначеної у п. 1 цієї Угоди, зобов'язується у повному обсязі оплачувати поточне споживання згідно з Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 311110 від 15.08.2018.
Судом встановлено, що позивач поставляв відповідачу теплову енергію за Договором у період з листопада 2024 року по квітень 2025 року.
Факт постачання теплової енергії за Договором у період з листопада 2024 року по квітень 2025 року підтверджується наявними в матеріалах справи корінцями нарядів на включення та відключення об'єктів теплопостачання (будинки за адресами: м. Київ, вул. Воробйова Геннадія Генерала, 8-А, 10-А, 12-А, 16, 20), актами про готовність вузла комерційного обліку теплової енергії до роботи по кожній адресі та відомостями обліку споживання теплової енергії по кожній адресі, що долучені позивачем до позовної заяви.
Відповідно до Актів приймання-передавання товарної продукції позивачем відповідачу у період з листопада 2024 року по квітень 2025 року було поставлено теплову енергію на загальну суму 1 507 060,63 грн, що підтверджується Актом приймання-передавання товарної продукції за листопад 2024 року на суму 173 538,60 грн, Актом приймання-передавання товарної продукції за грудень 2024 року на суму 168 465,71 грн, Актом приймання-передавання товарної продукції за січень 2025 року на суму 361 774,22 грн, Актом приймання-передавання товарної продукції за лютий 2025 року на суму 432 159,32 грн, Актом приймання-передавання товарної продукції за березень 2025 року на суму 327 587,06 грн, Актом приймання-передавання товарної продукції за квітень 2025 року на суму 43 535,72 грн.
Судом встановлено, що відповідач сплатив заборгованість за Угодою № Р-311110/2024/11 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 06.11.2024 до Договору № 311110 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 15.08.2018 за спожиту теплову енергію отриману до 01.11.2024.
В той час, відповідач частково здійснював оплату за спожиту теплову енергію у період з листопада 2024 року по квітень 2025 року.
14.05.2025 позивач надіслав відповідачу Вимогу № 4/04.11/4803/16 щодо сплати заборгованості. У вказаній Вимозі позивач повідомив відповідача, про наявність заборгованості у розмірі 270 248,09 грн, що виникла у період з 01.11.2024 по 01.05.2025.
25.07.2025 КП "Київтеплоенерго" склало Довідку № 30/вих-311110, про те, що сума боргу Житлово-будівельного кооперативу "Радянська наука" за Договором № 311110 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 15.08.2018 становить 90 211,35 з ПДВ, за рахунок оплат загальною сумою 170 812,00 грн (з ПДВ).
Судом встановлено, що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача повну оплату за постачання теплової енергії № 311110 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 15.08.2018 у розмірі 90 211,35 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що відповідач здійснив оплату основного боргу у розмірі 90 211,35, що підтверджується платіжною інструкцією № 1647 від 31.07.2025 на суму 20 000,00 грн, платіжною інструкцією № 1660 від 26.08.2025 на суму 30 000,00 грн, платіжною інструкцією № 1661 від 28.08.2025 на суму 30 000,00 грн, платіжною інструкцією № 1669 від 01.09.2025 на суму 20 211,35 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 закрито провадження у справі № 910/9499/25 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 90 211,35 грн.
Суд розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача 39 745,15 грн пені, 6 423,77 грн 3% річних та 28 857,06 грн інфляційних втрат.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені у розмірі 39 745,15 грн суд зазначає наступне.
За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 3.3 Договору споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожен день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
Із наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що останнім було враховано п. 3.3 Договору, та здійснено розрахунок пені виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені на суму заборгованості, яка виникла у період з листопада 2024 року по квітень 2025 року, з урахуванням часткових оплат.
Здійснивши перевірку за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" наведеного позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 39 745,15 грн, в той час як правильною є сума 40 045,64 грн.
Приписами статті 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормативне визначення принципу диспозитивності надає право учаснику справи вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд ч. 2 ст. 14 ГПК України.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України).
З огляду на зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 39 745,15 грн підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 6 423,77 грн 3% річних та 28 857,06 грн інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості, яка виникла у період з листопада 2024 року по квітень 2025 року суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд звертає увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є спеціальним заходом відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Аналогічні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості яка виникла у період з листопада 2024 року по квітень 2025 року, без урахування часткових оплат.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" власний розрахунок 3% річних, врахувавши вірні періоди прострочення та суми боргу, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 6 423,77 грн, в той час як правильною є сума 4 039,82 грн.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" власний розрахунок інфляційних втрат, врахувавши вірні періоди прострочення та суми боргу, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 28 857,06 грн, в той час як правильною є сума 26 449,04 грн.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 39 745,15 грн пені, 6 423,77 грн 3% річних та 28 857,06 грн інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.
З Житлово-будівельного кооперативу "Радянська наука" на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягають стягненню 39 745,15 грн пені, 4 039,82 грн 3% річних та 26 449,04 грн інфляційних втрат. В частині позовних вимог про стягнення 2 383,95 грн 3% річних та 2 408,02 грн інфляційних втрат позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні приписи містить частина 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 закрито провадження у справі № 910/9499/25 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 90 211,35 грн, суд дійшов висновку про покладення судового збору в розмірі 1 514,00 грн на відповідача та повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1 514 грн.
Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Радянська наука" (Україна, 03049, місто Київ, ВУЛИЦЯ КУРСЬКА, будинок 10-А, квартира 2; ідентифікаційний код: 22908450) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (Україна, 01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5; ідентифікаційний код: 40538421) 39 745,15 грн (тридцять дев'ять тисяч сімсот сорок п'ять гривень 15 коп.) пені, 4 039,82 грн (чотири тисячі тридцять дев'ять гривень 82 коп.) 3% річних, 26 449,04 грн (двадцять шість тисяч чотириста сорок дев'ять гривень 04 коп.) інфляційних втрат та 1 514,00 грн (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять гривень 00 коп) судового збору.
3. Повернути Комунальному підприємству Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (Україна, 01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5; ідентифікаційний код: 40538421) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 1 514,00 грн (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 коп), згідно платіжної інструкції № 3981 від 23.07.2025.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 18.11.2025.
Суддя Оксана ГУМЕГА