ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2025Справа № 915/899/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне обладнання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 227 105,70 грн,
за участю представників:
позивача: Тамазликара Л.Й.;
відповідача: Горбача А.М.;
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальне обладнання" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор) про стягнення 2 436 766,39 грн, з яких: 2 343 414,00 грн - основна заборгованість, 23 049,97 грн - три проценти річних, 70 302,42 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товарів від 26 травня 2025 року № 4600007593 в частині повної та своєчасної оплати переданої продукції.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 5 серпня 2024 року матеріали вказаної позовної заяви передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2024 року (суддя Ягічева Н.І.) відкрито провадження в справі № 915/899/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
15 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій Товариство просило суд стягнути на його користь з відповідача 48 537,56 грн трьох процентів річних та 178 568,17 грн інфляційних втрат, вказуючи на те, що згідно з платіжною інструкцією від 12 листопада 2024 року № 307379 Оператор сплатив суму основної заборгованості у розмірі 2 343 417,00 грн. Вказану заяву Товариства прийнято до розгляду протокольною ухвалою суду від 20 листопада 2024 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28 квітня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 29 липня 2025 року касаційну скаргу Товариства задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 18 грудня 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 квітня 2025 року скасовано, а справу № 915/899/24 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Частиною 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Вищевказана постанова Верховного Суду в цій справі мотивована тим, що: "…обмежившись посиланнями на те, що погоджений сторонами строк виконання відповідачем взятого на себе обов'язку з оплати поставленого товару у розумінні пунктів 4.2, 5.8 договору має обраховуватися саме з дати складання та підписання акта приймання товарів за кількістю та якістю, суди попередніх інстанцій безпідставно не надали належної комплексної правової оцінки всім умовам договору, у тому числі суди залишили поза увагою положення пунктів 5.8, 5.14 та підпунктів 5.14.1, 5.14.2 пункту 5.14 договору, на які посилався позивач як на підставу позову як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі. Колегія суддів звертає увагу на те, що дослідження вказаних умов договору в частині порядку прийняття товару, впливає на встановлення дати його поставки, яка у спірних правовідносинах є визначальною для встановлення чіткої дати початку та дати завершення прострочення виконання грошового зобов'язання, що, у свою чергу, є обов'язковим для застосування частини другої статті 625 ЦК України. Крім того, суди залишили поза увагою та не спростували належним чином доводи позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин приписів Інструкції про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкції про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-7, із доповненнями та змінами, застосування яких щодо порядку приймання товарів та фіксації претензій щодо якості або кількості поставлених товарів сторони передбачили в підпунктах 5.14.1, 5.14.2 пункту 5.14 договору, яким, як зазначалося вище, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки…".
Протоколом проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 серпня 2025 року вказану справу було передано на розгляд судді Павленку Є.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 серпня 2025 року справу № 915/899/24 прийнято вказаним суддею до свого провадження та призначено підготовче засідання у справі.
28 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив від 27 серпня 2025 року вих. № ТОВВИХ-25-13386 (з урахуванням постанови Верховного Суду від 29 липня 2025 року в даній справі), у якому останній проти задоволення позову заперечував та вказав, що на час звернення позивача до суду строк оплати не настав, оскільки спірний товар був прийнятий відповідачем лише після усунення його недоліків по якості за актом від 16 жовтня 2024 року. Умовами укладеного між сторонами договору чітко визначено, що перебіг строку оплати за товар починається саме з дати підписання відповідачем акта приймання товарів за кількістю та якістю, а не видаткової накладної. Приймання товару здійснюється саме в порядку, встановленому умовами договору. У свою чергу, положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року № П-6 (далі - Інструкція П-6) та до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 (далі - Інструкція П-7) можуть застосовуватися виключно в частині, яка не суперечить умовам договору, які не передбачають будь-яких додаткових умов щодо прийняття товару, зокрема, виклику представника продавця для його участі в підписанні акта приймання товару. Крім того, сам позивач підписав видаткову накладну № 12 лише 14 жовтня 2024 року та зареєстрував у визначеному договором порядку податкову накладну за наслідками вказаної господарської операції 29 жовтня 2024 року, що спростовує твердження останнього про порушення Оператором строків оплати спірного товару за такою видатковою накладною. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсаційних виплат є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
1 вересня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (з урахуванням постанови Верховного Суду від 29 липня 2025 року в даній справі) від цієї дати, у якій останній вказав, що акти про невідповідність товарів по якості складені Оператором з порушенням положень Інструкції П-6 та Інструкції П-7. При цьому, Товариство наполягало на застосуванні положень Інструкцій П-6 та П-7 до спірних правовідносин сторін, оскільки договором не встановлено, у якій саме частині вказані Інструкції суперечать умовам укладеного між сторонами договору. Ураховуючи чисельні порушення відповідачем положень Інструкцій П-6 та П-7 при складані акта про невідповідність товарів по якості, а також положення пункту 6 Інструкції П-7, Оператор зобов'язаний був прийняти обумовлений товар і скласти відповідний акт до 3 березня 2024 року. На думку позивача, Оператор без достатніх правових підстав зволікав з прийняттям товару, у зв'язку з чим в останнього виник обов'язок оплатити товар за видатковою накладною від 12 лютого 2024 року № 12 у строк з 4 березня 2024 року по 13 березня 2024 року. У свою чергу, видаткова накладна № 12 була підписана позивачем саме 12 лютого 2024 року, тоді як 14 жовтня 2024 року був лише накладений електронний цифровий підпис уповноваженого представника позивача. При цьому, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, коли і яким чином були усунуті виявлені ним недоліки спірного товару. Позивач наполягав на правомірності його вимог про стягнення з відповідача передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) компенсаційних виплат. Разом із вказаною заявою по суті справи позивач також подав заяву про участь його представника в засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 2 вересня 2025 року задоволено.
3 вересня 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява від цієї ж дати про участь його представника в засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 3 вересня 2025 року задоволено.
9 вересня 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення від 8 вересня 2025 року вих. № ТОВВИХ-25-14066ф, у яких останній навів свої доводи на спростування заперечень й аргументів позивача, викладених у відповіді на відзив.
У підготовчому засіданні 11 вересня 2025 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено її розгляд по суті на 16 жовтня 2025 року.
У судовому засіданні 16 жовтня 2025 року було оголошено перерву до 6 листопада 2025 року.
У судовому засіданні 6 листопада 2025 року представник Товариства підтримав вимоги, викладені у позовній заяві (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), наполягав на їх задоволенні.
Представник Оператора у цьому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві та запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
26 травня 2023 року, за результатами проведення тендерної закупівлі за № UA-2023-03-27-011252а "Інструменти для паяння м'яким і твердим припоєм та для зварювання, машина та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання (Агрегати зварювальні)", код класифікатора ДК 021:2015:42660000-0, між Оператором і Товариством було укладено договір № 4600007593 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), за умовами якого останнє зобов'язалось у визначений договором строк передати у власність покупця інструменти для паяння м'яким і твердим припоєм та для зварювання, машини та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання (агрегати зварювальні) (далі - товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до договору (далі - специфікація), а Оператор - прийняти й оплатити такі товари.
Цей правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до пункту 1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації.
У специфікації (додаток № 1 до договору) сторони погодити найменування, асортимент, кількість, вартість і строк поставки товару, а саме: агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі та агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі у кількості 4 комплекти, по ціні 1 603 315,00 грн (без ПДВ) за комплект, загальною вартістю 6 413 260,00 грн (без ПДВ); агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі з причепом у кількості 13 комплектів, по ціні 1 952 845,00 грн (без ПДВ) за комплект, загальною вартістю 25 386 985,00 грн (без ПДВ). Виробник товарів - "Yamabiko Corporation" (Японія). Строк поставки - 280 днів з дати укладення договору.
Ціна договору, яка визначається загальною вартістю товарів, зазначених у специфікації, становить 38 160 294,00 грн з ПДВ (пункт 3.1. вказаного правочину).
Відповідно до пунктів 2.1.-2.3. договору якість і комплектність товарів повинні відповідати стандартам, технічним умовам, технічній та/або іншій документації, яка зазначається у додатках до цього договору й містить вимоги до товарів згідно з додатком № 2. Якість товарів не повинна бути нижче вимог щодо якості, встановлених чинним законодавством України для такого виду товару. Товари повинні бути новими й такими, що не були у використанні. Постачальник зобов'язаний передати покупцю Товари у тарі та (або) в упаковці, що відповідає якості, комплектності і вимогам, встановленим стандартами, технічними умовами, кресленнями, рецептурами, зразками (еталонами) виробника та (або) національними стандартами, якщо такі передбачені.
За пунктами 4.1., 4.2. договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у розділі 15 цього правочину, на умовах, визначених цією угодою. Оператор зобов'язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20-ти та не пізніше 30-ти календарних днів з дати поставки.
Постачальник, якщо він є платником ПДВ, зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, із зазначенням обов'язкових реквізитів відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у порядку та в строки, встановлені ПК України. Несвоєчасне надання постачальником податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушеннями порядку заповнення, встановленого ПК України, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або непідтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН у терміни, передбачені ПК України, є відкладальною обставиною для настання обов'язку покупця щодо здійснення оплати товарів за цим договором до моменту одержання покупцем такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з ЄРПН про підтвердження факту здійснення такої реєстрації постачальником та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання (пункти 4.3, 4.4. вказаного правочину).
Відповідно до пунктів 5.1., 5.3. договору постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Товариство зобов'язане одночасно з товаром передати покупцю документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають передачі разом із товаром відповідно до цього правочину та чинного законодавства України. Поставка товарів здійснюється на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита" (місце поставки згідно специфікації), правил Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року), з урахуванням умов пункту 5.1 цього правочину.
За пунктом 5.8. договору датою поставки товарів є дата підписання покупцем акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.14 цього договору і передачі постачальником у повному обсязі наступних документів: видаткової накладної; паспортів та/або інших документів з технічною інформацією товарів (агрегатів зварювальних, причепів (шасі), рукавичок з крагами (рукавиць захисних для зварювальників)), складених виробником або його офіційним представництвом або дистриб'ютором в Україні (якщо зазначені документи складено іншою ніж українською мовою, надається переклад українською мовою); гарантійний талон із зазначенням серійного номеру та терміну гарантії на кожну одиницю товару; інструкції (керівництва) з експлуатації товару, складених виробником відповідної продукції (агрегатів зварювальних, щитків зварника з автосвітлофільтром) (якщо зазначені документи складено іншою ніж українською мовою, надається переклад українською мовою); скан-копії завірених постачальником сертифікатів та/або декларацій відповідності зварювальних агрегатів Технічному регламенту безпеки машин, Технічному регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, Технічному регламенту низьковольтного електричного обладнання, Технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання; скан-копії завіреного постачальником сертифікату та/або декларації відповідності рукавичок з крагами (рукавиць захисних для зварювальників) EN 388 , EN 407, EN 12477; скан-копій завіреного постачальником сертифікату та/або декларацій відповідності щитків зварника з автосвітлофільтром EN 166, EN 175, EN 379; комплекту документів для постановки причепу (шасі) двохосного на облік у Сервісному центрі МВС України та можливості експлуатації по автошляхам України; товарно-транспортної накладної; рахунку-фактури; інших необхідних документів, якщо такі зазначені в додатку № 2.
Пунктом 5.7. договору визначено, що приймання Оператором товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання Товариством його обов'язку з поставки обумовлених товарів і відсутності в покупця претензій щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику в порядку, визначеному договором та чинним законодавством України.
За пунктами 5.9., 5.10. договору, у разі виявлення недоліків переданого товару (будь-яка невідповідність товару вимогами нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договору, або вимогам, що пред'являються до товарів, а також інформації про товар, наданій виробником (постачальником), Оператор має право, незалежно від можливості використання товарів за призначенням, вимагати від Товариства за своїм вибором: пропорційного зменшення вартості товарів; безоплатного усунення недоліків товарів у визначений Оператором строк, але не пізніше 30-ти календарних днів з моменту отримання постачальником повідомлення покупця про виявлені недоліки; відшкодування витрат на усунення недоліків товарів. У разі виявлення істотних недоліків товарів (недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, або який виник з вини виробника (постачальника) й після його усунення проявляється знову з незалежних від покупця причин і наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 календарних днів; робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором), недотримання гарантій, визначених пунктом 1.3. договору, Оператор має право за своїм вибором: відмовитися від договору шляхом його розірвання в односторонньому порядку й вимагати повернення сплаченої за товари грошової суми; вимагати заміни товарів на товари належної якості та/або на товари, які відповідають гарантіям, наданим постачальником відповідно до пункту 1.3. цієї угоди, у визначений покупцем строк, але не пізніше 30-ти календарних днів з моменту отримання постачальником повідомлення про заміну товарів.
Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акта приймання товарів за кількістю та якістю. Приймання товарів покупцем розпочинається з перевірки якості та кількості поставленого товару умовам цього договору та вимогам Інструкцій П-6 та П-7, які застосовуються до правовідносин сторін у тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим договором. Покупець в односторонньому порядку підписує акт приймання товарів за кількістю та якістю у порядку, передбаченому цим договором. У випадку участі постачальника у прийманні товарів за кількістю та якістю, відповідний акт підписується обома сторонами (пункт 5.14.вищевказаного правочину).
За пунктом 5.15. договору неналежне оформлення постачальником документів, зазначених у пункті 5.8 договору, або відсутність хоча б одного із цих документів, або невиконання чи неналежне виконання інших вимог договору вважається простроченням постачальника, до усунення якого покупець має право відстрочити виконання своїх зобов'язання з оплати товарів.
Відповідно до пункту 6.4.1. вказаного правочину Товариство має право вимагати від покупця належного виконання зобов'язань з оплати товарів лише у разі підписання актів приймання товарів за кількістю та якістю покупцем відповідно до пункту 5.14. договору.
Згідно з пунктами 6.3.4 та 6.3.5. договору Товариство зобов'язалось: забезпечити безоплатне усунення порушень умов договору, що виникають в Оператора у зв'язку з нестачею, недоліками, невідповідністю вимогам по якості (комплектності), кількості товарів; у разі поставки товарів неналежної якості (комплектності) та/або надання послуг неналежної якості - виконати вимоги покупця.
За пунктами 13.1., 13.7. та 13.9. вказаного правочину, з метою виконання умов договору, сторони будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Під "обміном електронними документами" сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою системи електронного документообігу "DEALS". Сторони погоджують, що первинний електронний документ (акт виконаних робіт/наданих послуг, видаткова накладна тощо) складається в момент здійснення господарської операції. Дата складання, зазначена як обов'язковий реквізит в первинному електронному документі, вважається датою належним чином оформленого первинного документа для цілей бухгалтерського та податкового обліку, за умови його підписання стороною, яка отримала цей електронний документ. Датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ та складання податкової накладної буде вважатись дата складанням первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання сторонами КЕП.
Будь-які повідомлення за договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово й направлені іншій стороні на її адресу, зазначену в розділі 15 цієї угоди, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або доведені до відома іншої сторони кур'єром під розписку та/або на електронну адресу, зазначену в пункті 14.12 цього правочину (пункт 14.9. договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31 травня 2024 року (включно), а в частині розрахунків - до їх повного виконання (пункт 12.1. вказаного правочину).
9 лютого 2024 року позивач звернувся до Оператора з повідомленням про поставку обумовленого договором товару, а також вказав своїх повноважених представників на підписання акта приймання товарів за кількістю та якістю.
Як зазначав позивач у своєму позові, на виконання умов вказаного правочину 12 лютого 2024 року він передав на підставі видаткової накладної від зазначеної дати № 12 для приймання Оператором товар - "Агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі з причепом" на загальну суму 2 343 414,00 грн (у тому числі ПДВ).
Разом із вказаним товаром відповідачу були надані: видаткова накладна від 12 лютого 2024 року № 12, товарно-транспортна накладна від 12 лютого 2024 року № Р14 (копія вказаної ТТН з підписами уповноважених осіб вантажовідправника та вантажоодержувача наявна в матеріалах справи), рахунок на оплату від 12 лютого 2024 року № 10 на суму 2 343 414,00 грн, а також інші товаросупровідні документи. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи. Факт передачі спірного товару позивачем 12 лютого 2024 року відповідачем не заперечувався.
З наявної у матеріалах справи копії акта невідповідності ТМЦ по кількості та/або якості від 22 лютого 2024 року вбачається, що під час прийняття спірного товару Оператором були виявлені такі недоліки: ненадання Товариством оформленої відповідно до пункту 5.8 договору товаросупровідної документації; відсутність супровідної документації, визначеної пунктом 5.8 договору (відсутність гарантійних талонів на кожну одиницю товару, експлуатаційної та технічної документації на допоміжне обладнання, що входить у комплектацію товару та необхідне для реєстрації в регіональних СЦ МВС, відсутність обов'язкових додатків до сертифікату типу колісного транспортного засобу). Крім того, Оператором була встановлена невідповідність поставленого товару технічним вимогам, обумовленим додатком № 2 до договору, а саме - невідповідність конструкції рами причепу. У цьому ж акті зафіксовано, що поставлений позивачем товар, всупереч умовам договору, складається з різних частин різних виробників, а не є продукцією обумовленого виробника - компанії "Yamabiko Corporation". Вказаний акт підписаний членами приймальної комісії Оператора, а також представником позивача.
Про виявлені недоліки щодо якості товару Оператор повідомив Постачальника листом від 26 лютого 2024 року № ТОВВИХ-24-2856 з пропозицією їх усунути відповідно до умов договору.
Листом від 26 лютого 2024 року вих. № 2602/1ІN позивач повідомив Оператора про те, що: недотримання технічних характеристик, визначених у додатку № 2, зумовлене тим, що: "при виробництві причепів було застосовано технологічні рішення, необхідні для забезпечення експлуатаційних характеристик, гарантування безпеки та збільшення корисного простору кузова, що у сукупності є належним виконанням договору з відповідним покращенням характеристик виробу без збільшення договірної ціни"; виробник товарів «Yamabiko Corporation» виготовляє зварювальні агрегати, генератори та іншу техніку й не виготовляє причепів, рукавичок, щитків та іншого обладнання, а "Агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі" є комплектним інженерним рішенням; щодо відсутності супровідної документації покупець відомостей не надав. Зауваження та претензії щодо порушення відповідачем порядку прийняття товару за актом від 22 лютого 2024 року у вказаному листі позивач не зазначав. У цьому ж листі позивач визнав, що ним було допущено ряд технічних помилок при підготовці та комплектуванні пакету супровідних документів (відносно паспорта та ПаличZ5xxxx), а додатки №№ 1, 2 до сертифікату типу колісного транспортного засобу могли загубитись при постачання та прийманні.
З наявної у матеріалах справи копії акта приймання ТМЦ за кількістю та якістю від 28 лютого 2024 року № 1 вбачається, що комісією Оператора при повторному прийманні товару в присутності представників постачальника було зафіксовано, що викладені в акті від 22 лютого 2024 року зауваження Товариством усунуті не були. У зв'язку з цим відповідач у порядку пункту 5.9. договору визначив перелік недоліків поставленого товару, які підлягали усуненню постачальником. У цьому ж акті зазначено, що приймання товару відбудеться після усунення усіх зауважень Товариством. Вказаний акт підписаний членами приймальної комісії відповідача та уповноваженим представником позивача (із зауваженням останнього: "З актом не згоден. Акт складено з порушенням Інструкції П-7").
Листом від 29 лютого 2024 року № ТОВВИХ-24-3143 Оператор повторно повідомив позивача про недоліки товару з пропозицією їх усунути.
Листом від 4 березня 2024 року вих. № 0403/1N позивач висловив свої зауваження до акта приймання ТМЦ від 28 лютого 2024 року.
Листом від 18 березня 2024 року № ТОВВИХ-24-4250 Оператор повідомив позивача про наявність недоліків товару та заявив вимогу про вивезення вказаного товару з території промислового майданчика Миколаївського ЛВУМГ або здійснення його заміни постачальником на належний.
Листом від 20 березня 2024 року вих. № 2003/1N позивач повідомив про безпідставність визначених відповідачем зауважень до товару та вимагав прийняти останній.
Копії усіх вищевказаних листів наявні в матеріалах справи, факт їх надсилання та отримання сторонами не заперечувався.
З матеріалів справи також вбачається, що після звернення Товариства до суду з цим позовом про стягнення 2 436 766,39 грн, з яких: 2 343 414,00 грн - основна заборгованість, 23 049,97 грн - три проценти річних, 70 302,42 грн - інфляційні втрати, спірний товар був прийнятий відповідачем у визначеному договором порядку за актом приймання товарів за кількістю та якістю від 16 жовтня 2024 року. Копія вказаного акта, підписаного у визначеному договором порядку, наявна в матеріалах справи.
Судом встановлено, що прийнятий на підставі акта від 16 жовтня 2024 року товар був оплачений відповідачем у визначений пунктом 4.1. договору строк - 12 листопада 2024 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від вказаної дати № 307379 на суму 2 343 414,00 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми виникає у боржника лише в разі прострочення грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року в справі № 918/631/19.
Відповідно до частини 1 статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
У постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 29 липня 2025 року (у складі колегії суддів: головуючої Волковицької Н.О., суддів Могил С.К., Случ О.В.) зазначено таке: "Колегія суддів звертає увагу на те, що дослідження умов договору в частині порядку прийняття товару впливає на встановлення дати його поставки, яка у спірних правовідносинах є визначальною для встановлення чіткої дати початку та дати завершення прострочення виконання грошового зобов'язання, що, у свою чергу, є обов'язковим для застосування частини другої статті 625 ЦК України".
Однак, умовами пунктів 4.2. та 5.9. укладеного між сторонами договору чітко визначено, що початком перебігу строку оплати відповідачем переданого позивачем товару є дата підписання Оператором акта приймання продукції та передання постачальником усіх визначених цим правочином товаросупровідних документів.
Застережень про автоматичне прийняття відповідачем продукції та обов'язок її оплатити у разі порушення порядку прийняття товару за Інструкціями П-6 та П-7, або внаслідок несвоєчасного підписання Оператором відповідного акта, укладений між сторонами договір не містить.
Разом із цим, пунктом 6.4.1. договору прямо передбачено право постачальника вимагати від покупця оплатити товар лише у разі підписання останнім акта приймання товару за кількістю та якістю.
Однак, положення пункту 5.14. договору жодним чином не впливають і не змінюють встановлений сторонами строк оплати спірного товару.
Пріоритетність застосування положень пункту 5.8. зазначеного договору при обчисленні перебігу строку оплати товару, а саме: з дати підписання відповідного акта приймання товару, - була встановлена в рішенні Господарського суду міста Києва від 9 вересня 2024 року, яке залишене без змін постановою Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду у справі № 910/5810/24 (спір між цими ж сторонами щодо цього ж договору) та набрало законної сили.
Інакше тлумачення погоджених сторонами умов договору, укладеного на підставі Закону України "Про публічні закупівлі", нівелювало б інші положення цього ж правочину, зокрема, пункти 5.15. та 6.2.3. договору, які передбачають право Оператора не оплачувати неприйнятий ним товар.
В обґрунтування свого позову Товариство посилалося на те, що відповідач при прийнятті товару порушив вимоги, передбачені Інструкцією П-7.
Водночас, відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" можуть застосовуватися лише ті акти законодавства колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.
У даному випадку питання щодо якості товарів та порядку пред'явлення вимоги у зв'язку з недоліками проданого товару врегульовані положеннями статей 673-681 ЦК України та статей 268-269 ГК України (який був чинний на час спірних правовідносин сторін).
Так, частиною 1 статті 673 ЦК України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Згідно з приписами статті 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.
За умовами частини 1 статті 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, у розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару (частина 4 статті 680 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово пред'являв Товариству вимоги в зв'язку з недоліками поставленого товару у межах встановленого договором та чинним законодавством строку.
Суд також звертає увагу на те, що застосування положень Інструкції П-7 до правовідносин сторін у частині підписання відповідачем акта приймання товару суперечить положенням пункту 5.8 цього правочину з огляду на можливість підписання такого акта Оператором в односторонньому порядку (без залучення продавця).
У свою чергу, обставини подальшого прийняття відповідачем спірного товару, а також обґрунтованість його вимог щодо усунення Товариством недоліків товару не є предметом даного спору. Дії відповідача щодо необґрунтованого, на думку позивача, неприйняття товару в установленому законом порядку позивачем не оскаржувалися.
При цьому, позивач не довів у встановленому законом порядку факту належного виконання покладеного на нього обов'язку з поставки обумовленого товару належної якості з усіма товаросупровідними документами до нього. Клопотання про призначення експертизи для встановлення факту належної якості переданого відповідачу товару позивач не заявляв.
Судом також враховано, що спірний договір був укладений між сторонами за результатами проведення відкритих торгів у порядку Закону України "Про публічні закупівлі". Відтак, позивач був належним чином ознайомлений з умовами оплати спірного договору, - з дати підписання відповідачем відповідного акта.
Враховуючи викладене, а також приписи пунктів 4.2 та 5.9 договору, грошове зобов'язання відповідача з оплати спірного товару виникло з 6 листопада 2024 року, кінцевий строк оплати - до 15 листопада 2024 року включно. Відтак, строк оплати спірного товару відповідачем порушений не був, у зв'язку з чим підстави для нарахування заявлених позивачем на підставі статті 625 ЦК України компенсаційних виплат відсутні. У зв'язку з цим позовні вимоги Товариства є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин у задоволенні позову Товариства слід відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17 листопада 2025 року.
Суддя Є.В. Павленко