ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.11.2025Справа № 910/675/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 39316,57 грн.
без виклику (повідомлення) представників сторін,
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення утвореної за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2Л, кв. 12, основної заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з листопада 2018 року до жовтня 2021 року в розмірі 22 525,27 грн., трьох процентів річних у сумі 2898,23 грн. та інфляційних втрат у сумі 10692,42 грн.; основної заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з грудня 2019 року до жовтня 2021 року в сумі 1791,57 грн., трьох процентів річних у сумі 265,07 грн., інфляційних втрат у розмірі 968,38 грн.; заборгованості зі внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії у розмірі 175,63 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на пропуску позивачем строку позовної давності. Крім того, відповідач зауважив на відсутності в актах звірки підпису посадової особи відповідача та зазначив про не надання доказів відправлення актів наданих послуг та рахунків відповідачу. До того ж, датовані у період з 01.01.2019 по 31.10.2021 акти є самостійними правочинами та не підпадають під строк дії Договорів від 25.05.2022 та від 27.05.2022 року. Також, відповідач просив замінити сторону в справі та залучити до участі у справі правонаступника відповідача - Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Управління справами».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про заміну сторони в справі та залучення правонаступника відмовлено.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 24.05.2016 відповідач є власником квартири, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тимошенка Маршала, буд. 2Л, кв. 12, площа приміщення 97,6 кв.м.
Із наданих до матеріалів справи доказів слідує, що за адресою м. Київ, вул. Тимошенка Маршала, буд. 2 Л, встановлено вузол комерційного обліку (теплолічильник - SKS - 3, теплообчислювач - SKS - 3, витратомір - SDU - 1, термоопір - Pt - 500).
На підтвердження надання позивачем послуг з централізованого опалення до будинку за адресою: м. Київ, вул. Тимошенка Маршала, буд. 2 Л, останнім долучено до матеріалів справи копії корінців нарядів на включення та відключення будинку від опалення у спірний період та добові відомості споживання опалення.
За період з січня 2019 року по жовтень 2021 року позивачем складено акти надання послуг з централізованого опалення відповідачу за особовим рахунком № 023024900120101, залишок боргу за якими з урахуванням часткової оплати становить 22 525,27 грн.
У зв'язку з цим, позивачем сформовано рахунок на оплату заборгованості за послуг з централізованого опалення від 30.09.2024 на суму 22 525,27 грн. щодо боргу станом на 01.09.2024 з урахуванням оплат в поточному періоді.
Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з грудня 2019 року до жовтня 2021 року в сумі 1791,57 грн.
Також, позивачем складено акти виконаних робіт з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії відповідачу за період з березня 2020 року по вересень 2021 року на суму 175,63 грн.
Надалі, 27.05.2022 між позивачем (далі - Виконавець) та Відокремленим підрозділом «Управління справами» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Споживач) укладено Договір №023024900120101/68-125-08-22-00997 про надання послуги з постачання гарячої води до нежитлових приміщень та/або службових квартир, відповідно до якого Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Крім того, 25.05.2022 між позивачем (далі - Виконавець) та Відокремленим підрозділом «Управління справами» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Споживач) укладено Договір №023024900120101/68-125-08-22- 00992 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир, відповідно до якого Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 51 зазначених договорів сторони погодили, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин, які існували з 01.11.2021 року.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України " Про житлово-комунальні послуги " у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частина 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Споживач теплової енергії зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання; зберігати вузол обліку та пломби на ньому в належному стані; повідомляти теплопостачальну організацію про недоліки в роботі вузла обліку; вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії; надавати необхідні розрахункові документи на вимогу представників теплопостачальної організації для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам вузла обліку; повідомити теплопостачальну організацію про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору; не допускати переобладнання системи теплоспоживання, яке призводить до порушення теплового балансу будинку, будівлі (споруди); у міжопалювальний період виконувати обов'язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об'єкта до опалювального періоду або надати рішення (лист) щодо гарантії забезпечення безпечної експлуатації системи теплоспоживання; (пункт 40 Правил користування тепловою енергією).
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Дана правова позиція викладена в постановах від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16, від 25.09.2019 у справі № 522/401/15-ц, від 10.12.2018 у справі № 638/11034/15-ц тощо.
Отже, незважаючи на відсутність оформлених із позивачем договірних відносин до 01.11.2021, відповідач був зобов'язаний вносити плату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця.
Судом ураховані доводи відповідача про те, що рахунок на оплату заборгованості за послуг з централізованого опалення на суму 22 525,27 грн. щодо боргу станом на 01.09.2024 позивачем сформовано лише 30.09.2024, як і рахунок на оплату заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води на суму 1791,57 грн.
У той же час, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за житлово-комунальні послуги, а також не є відкладальною обставиною.
До того ж, відповідачем упродовж 2019-2020 років здійснювалася часткова оплата за послуги з централізованого опалення, та в липні 2020 року та грудні 2021 року часткова оплата за послуги з централізованого постачання гарячої води, що відповідачем під час розгляду справи не заперечувалося.
Щодо зауважень відповідача про неналежність в якості доказів актів звіряння взаєморозрахунків між сторонами з підстав відсутності підпису уповноваженої особи відповідача на таких актах, суд зазначає наступне.
Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.
У той же час, позивачем на підтвердження позовних вимог надано відповідні первинні документи - акти надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, корінці нарядів на включення та відключення будинку від опалення у спірний період та добові відомості споживання опалення.
Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з листопада 2018 року до жовтня 2021 року в розмірі 22 525,27 грн., та заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з грудня 2019 року до жовтня 2021 року в сумі 1791,57 грн.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
За арифметичним перерахунком суду, з відповідача підлягають стягненню нараховані за період з 01.02.2019 до 30.09.2024 на суму 22525,27 грн. боргу за послуги з централізованого опалення три процентів річних у сумі 2898,23 грн. та інфляційні втрати в сумі 10692,42 грн., та за період із 01.01.2020 до 30.09.2024 на суму 1791,57 грн. боргу за послуги з централізованого постачання гарячої води нараховані три проценти річних у сумі 265,07 грн., інфляційні втрати в розмірі 968,38 грн.
При цьому, відповідач контррозрахунку нарахованих трьох процентів річних та інфляційних втрат не надав.
Пунктом 11 частини першої ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено плату за абонентське обслуговування, яка нараховується при наданні комунальних послуг. Плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов'язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).
Відповідно до частини п'ятої ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; лати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем складено акти виконаних робіт з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії відповідачу за період з березня 2020 року по вересень 2021 року на суму 175,63 грн.
Доказів оплати зазначеної суми боргу матеріали справи не містять.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з положеннями статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Частинами 3, 4 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, дія якого тривала до 30.06.2023 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину".
Одночасно, відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває й наразі.
Згідно з пунктом 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачем строк позовної давності за вимогами про стягнення основного боргу, трьох процентів річних та інфляційних втрат не сплив.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) основну заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 22 525 (двадцять дві тисячі п'ятсот двадцять п'ять) грн. 27 коп., три проценти річних у сумі 2898 (дві тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн. 23 коп., інфляційні втрати в сумі 10692 (десять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 42 коп.; основну заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 1791 (одна тисяча сімсот дев'яносто одна) грн. 57 коп., три проценти річних у сумі 265 (двісті шістдесят п'ять) грн. 07 коп., інфляційні втрати в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 38 коп.; заборгованість зі внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії у розмірі 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 63 коп., 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова