ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 910/10860/25
Господарський суд міста Києва у складі судді І.О. Андреїшиної, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данила Щербаківського 16" (03190, м. Київ, вул. Данили Щербаківського, 16, ідентифікаційний код 40651161)
про стягнення 54 643, 84 грн,
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данила Щербаківського 16" про стягнення 301 257,76 грн заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.09.2024 до 31.10.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено процесуальні строки для подання пояснень по суті спору.
30.09.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву.
27.10.2025 через підсистему «Електронний суд» позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній зазначає, що 08.10.2025 відбулося засідання комісії позивача з розгляду актів порушень ПРРЕЕ, на якому зазначене рішення було переглянуто і прийнято нове рішення, оформлене протоколом № 176 від 08.10.2025, згідно якого здійснено розрахунок обсягу електричної енергії згідно фактичного споживання, визначеного за допомогою показників вузлів обліку електричної енергії, які зазначені в Акті-претензії № 57 від 06.02.2025 за період вересень-жовтень 2024 року.
Так, у заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 54 643, 84 грн заборгованості.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данила Щербаківського 16" (далі - відповідач, споживач) подало позивачу заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.08.2018 № 18/ЦОКК12/13/1/137561.
Листом №1/03/09/13/26274 від 31.08.2018 позивач повідомив відповідача про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Отже, з 01.08.2018 розподіл електричної енергії, на об'єкт по вул. Данила Щербаківського, 16, здійснюється на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєднано ОСББ «Данила Щербаківського,16» згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на умовах договору про постачання електричної енергії № 22020 з особовим рахунком споживача НОМЕР_1, далі - договір та точкою розподілу 62Z778094291062N,62Z6124532308452.
У додатку 2 до договору «Паспорт точки розподілу електричної енергії» зазначено адресу об'єкта споживача - вул. Данила Щербаківського, 16 в м. Києві.
В додатку № 3 до договору зазначені відомості про розрахункову засоби обліку активної та реактивної енергії.
В додатку 6 до договору міститься Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.
В додатку 7 до договору міститься однолінійна схема електропостачання.
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", як оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайту https://dtek-kem.com.ua редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії/.
Умовами договору про постачання електричної енергії (далі - договір про постачання з основним споживачем), за яким постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 94,85 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком 2 до договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Точки продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та/або «Загальна схема електропостачання», які є невід'ємними частинами даного Договору.
Листом від 28.02.2024 позивач, як оператор системи розподілу ( ОСР), попередив відповідача про припинення електропостачання ( розподілу) електричної енергії у зв'язку із заборгованістю відповідача за спожиту електричну енергію перед постачальником - ТОВ «Київські енергетичні послуги».
Відповідно до електронного реєстру споживачів для здійснення обмеження/ припинення електроживлення за заборгованість за спожиту електричну енергію відповідно до умов укладених договорів про постачання електричної енергії між споживачами та постачальником за 14 березня 2024 відповідачу мало бути припинено електропостачання 14.03.2024.
06.02.2025 позивачем за участю представника відповідача - Корзюк О. Г. (Голова правління) було складено Акт-претензію № 57 про порушення договірних умов, яким зафіксовано порушення споживачем п.п. 12-14 п. 5.5.5. ПРРЕЕ (не припинив власне електроспоживання відповідно до умов договору відповідно до пп.3 п. 5.5.5. ПРРЕЕ з причини неповної оплати за спожиту електричну енергію), що призвело до втрат електричної енергії, спожитої після запланованої дати відключення.
В згаданому акті-претензії було зазначено час, місце та дату його розгляду комісією з розгляду актів порушення - 17.02.2025, о 10:30 год за адресою: вул. Новокостянтинівська, 1а каб. 119.
17.02.2025 відбулося засідання комісії позивача, на яке представник відповідача (споживача) не з'явився. Комісія розглянула акт-претензію № 57 від 06.02.2025.
На засіданні було прийнято рішення: нарахування провести згідно показів приладів обліку. Позивачеві нарахована вартість електричної енергії в розмірі 301 257,76 грн. Розрахунком визначено обсяг електричної енергії в розмірі 30 470 кВт*год. Період нарахування з 01.09.2024 по 31.10.2024. Рішення комісії позивача оформлене протоколом № 56 від 17.02.2025.
Листом від 21.02.2025 відповідачу направлено протокол засідання комісії, розрахунок та рахунок на оплату, що підтверджується списком рекомендованих листів від 01.03.2025
Водночас, 08.10.2025 відбулося засідання комісії позивача з розгляду актів порушень ПРРЕЕ, на якому зазначене рішення було переглянуто і прийнято нове рішення, оформлене протоколом № 176 від 08.10.2025, згідно якого здійснено розрахунок обсягу електричної енергії згідно фактичного споживання, визначеного за допомогою показників вузлів обліку електричної енергії, які зазначені в Акті-претензії № 57 від 06.02.2025 за період вересень-жовтень 2024 року.
Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що вартість розподіленої електричної енергії в розмірі 301 257,76 грн за період з 01.09.2024 по 31.10.2024, визначеної відповідно до Рішення комісії Позивача з розгляду актів порушень ПРРЕЕ, оформлене протоколом № 56 від 17.02.2025 до розміру 54 643, 84 грн, встановленого відповідно до нового рішення, оформленого протоколом № 176 від 08.10.2025, згідно якого здійснено розрахунок обсягу електричної енергії згідно фактичного споживання, визначеного за допомогою показників вузлів обліку електричної енергії, які зазначені в Акті- претензії № 57 від 06.02.2025 за період вересень-жовтень 2024 року.
Позивач зазначає, що станом на дату подачі позову заборгованість відповідача становить 54 643, 84 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон).
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Учасники ринку електричної енергії за статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За приписами частин 1-4 статті 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей в енергопостачальника. Показники якості енергії узгоджуються сторонами шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами в договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).
У п.2 вказаної постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви - приєднання за формою, наведеною в додатку до цієї постанови.
Відповідно до п. 1.2.15. Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
За п.3.1.7. Правил, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
За умовами п.3.2.5. Правил, за яким укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується в передбаченому договором порядку (п.3.2.13. Правил).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 4.3 та п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - правила) затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно до п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: 1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; 2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.
Згідно з п. 7.10. ПРРЕЕ, припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу.
У разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати.
Збитки, пов'язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.
Судом встановлено, що на підставі даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії сформовано та видано рахунок, зокрема, за розрахунковий період з 01.09.2024 по 31.10.2024 року, а саме:
- від 06.02.2025 № 57 на суму 54 643,87 грн.
Судом враховано, що вартість розподіленої електричної енергії в розмірі 301 257,76 грн за період з 01.09.2024 до 31.10.2024, визначеної відповідно до Рішення комісії позивача з розгляду актів порушень ПРРЕЕ, оформлене протоколом № 56 від 17.02.2025 до розміру 54 643, 84 грн, встановленого відповідно до нового рішення, оформленого протоколом № 176 від 08.10.2025, згідно якого здійснено розрахунок обсягу електричної енергії згідно фактичного споживання, визначеного за допомогою показників вузлів обліку електричної енергії. які зазначені в Акті- претензії № 57 від 06.02.2025 за період вересень-жовтень 2024 року.
Відповідно до п. 17, п. 26 та пп. 26.1. - 26.6. Додатку 4 «Порядок розрахунків» до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії :
« 17. Оплата вартості необлікованої, внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, розподіленої електричної енергії, у разі не можливості відключення Споживача з незалежних від Оператора системи розподілу причин, розрахована Оператором системи розподілу, на підставі відповідного Акту про порушення договірних умов, здійснюється Споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу, не пізніше ніж через 30 календарних днів від дня отримання протоколу комісії та розрахункових документів.
26. У разі відсутності у Споживача договору про постачання електричної енергії або у разі не можливості, з незалежних від Оператора системи розподілу причин (недопуск працівників Оператора системи розподілу для відключення, законодавча заборона (обмеження) відключення, тощо) ОСР складає Акт про порушення договірних умов, а у разі недопуску Споживачем представників ОСР до перевірки ТКО та/або до відключення - складає Акт про недопуск. В Акті про порушення договірних умов зазначаються покази приладів обліку (за наявності такої можливості), а також дата, час та місце проведення Комісії з розгляду питань про порушення договірних умов споживачами. У разі відмови споживача від отримання/підписання Акту про порушення договірних умов, ОСР готує Споживачу запрошення на комісію та направляє цінним листом з описом вкладення та, за можливості, дублює на електронну пошту Споживача/представника Споживача. Комісія розглядає питання щодо визначення обсягу та вартості розподіленої електричної енергії у спірний період та приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. На підставі прийнятого Комісією рішення, ОРС здійснює нарахування та виставляє рахунок Споживачу. При цьому розрахунки між Сторонами ведуться наступним чином:
26.1. Обсяг розподіленої електричної енергії визначається згідно з фактичним споживанням, визначеним за допомогою показників розрахункових засобів обліку електричної енергії Споживача. У разі відсутності в Оператора системи розподілу можливості отримання показників засобів обліку електричної енергії (недопуску Споживачем до приладів обліку електричної енергії, тощо), обсяг розподіленої електричної енергії Споживачу розраховується виходячи з дозволеної (договірної) потужності струмоприймачів та кількості годин і днів використання таких струмоприймачів, визначених Договором. У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача режим роботи Споживача приймається рівним 8 год в день, 5 днів на тиждень. Редакція від 11.07.2025 3
26.2. Вартість розподіленої електроенергії визначається за ціною закупівлі електричної енергії Оператором системи розподілу на втрати електричної енергії в мережах на балансуючому ринку у відповідному розрахунковому періоді та з урахуванням вартості послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача за тарифом (ціною) на послугу з розподілу електричної енергії та з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії.
26.3. Період розрахунку визначається: - з моменту припинення дії та не укладення Споживачем договору про постачання електричної енергії та до моменту отримання повідомлення про укладення договору про постачання електричної енергії. - із запланованої дати відключення, яка зазначена в заявці Електропостачальника (у разі не можливості, з незалежних від Оператора системи розподілу причин, що підтверджені документально здійснити відключення) до повного припинення постачання електричної енергії Споживачу або до відкликання заявки Електропостачальником.
26.4. Оператор системи розподілу надсилає Споживачу протокол засідання комісії та рахунок на оплату наступними способами (одним та/або декількома з перелічених): - врученням особисто Споживачу або представнику Споживача працівниками ОСР; - шляхом направлення супровідного листа з переліком доданих документів засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Датою отримання Споживачем вказаних документів вважається дата отримання рахунку Споживачем або уповноваженим представником Споживача під підпис та/або дата доставлення (в т. ч. в абонентську поштову скриньку) документів засобами поштового зв'язку до відділення Споживача, що зафіксована в системі обігу відправлень відповідної компанії поштового зв'язку незалежно від того, чи було таке відправлення отримане Споживачем
26.5. Оплата Споживачем, вартості послуг з розподілу, яка розрахована у відповідності до цього пункту даного Додатку, здійснюється на підставі платіжних документів Оператора системи розподілу із зазначенням обсягу та вартості електричної енергії, в строки зазначені в п. 17 даного Додатку.
26.6. Споживач має право звернутися в ОСР щодо перерахунку обсягу електричної енергії згідно фактичного споживання, визначеного на підставі зафіксованих показників приладів обліку».
З огляду на те, що станом на дату звернення позивачем до суду з відповідним позовом, відповідачем не була сплачена заборгованість за заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.09.2024 до 31.10.2024, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 54 643,87 грн є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як встановлено судом, сплачений Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" судовий збір у сумі 4 882,70 грн, зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, приймаючи до уваги заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, при цьому позивачем надмірно сплачено судовий збір у розмірі 1 267,60 грн, а також, враховуючи заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про повернення частини судового збору, суд дійшов висновку про повернення Приватному акціонерному товариству "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" із Державного бюджету України частини сплаченого судового збору у розмірі 2 460,30 грн (1 267,60 грн - надмірно сплачений судовий збір та 1 192,70 грн - повернення судового збору за зменшення розміру позовних вимог).
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данила Щербаківського 16" (03190, м. Київ, вул. Данили Щербаківського, 16, ідентифікаційний код 40651161) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011) заборгованість у розмірі 54 643 (п'ятдесят чотири тисячі шістсот сорок три) грн 84 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Приватному акціонерному товариству "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011) з Державного бюджету України частину суми судового збору у розмірі 2 460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн 30 коп., сплаченого згідно з платіжною інструкцією №3928103 від 02.04.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 18.11.2025
Суддя І.О. Андреїшина