номер провадження справи 19/146/25
17.11.2025 Справа № 908/2845/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (49045, м. Дніпро, проспект Науки, буд. 72, ідентифікаційний код 02066747)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (69096, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-а, каб. 8, ідентифікаційний код 40308189)
про стягнення 21 736,58 грн
без виклику учасників справи
До Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява (вх. № 3115/08-07/25 від 10.09.2025) Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» про стягнення штрафних санкцій за договором № 0686-СК-Д від 11.06.2024 року в розмірі 21 736,58 грн.
Позов обґрунтовано приписами ст.ст. 11, 24, 15, 16, 20, 509, 526, 530, 610, 629, 655, 662, 664, 640, 689, 693 ЦК України, та мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договорами відпуску паливно-мастильних матеріалів, за попередньо оплаченими стягувачем, однак непогашеними боржником скретч-картами, заборгованість за яким стягнута на підставі судового наказу у справі № 908/2584/25 від 01.09.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 10.06.2025, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2845/25 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Оскільки предметом спору у даній справі є зокрема стягнення з відповідача суми в розмірі 21 736,58 грн, справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, дана справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.09.2025 позовну заяву Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара до ТОВ "Інкам Фінанс" про стягнення 21 736,58 грн прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2845/25, присвоєно справі номер провадження 19/146/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; запропоновано відповідачу подати до суду не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, одночасно надіслати позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи (з описом вкладення). Суд також зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
До матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа - ухвали суду про відкриття провадження у справі №908/2845/25 від 15.09.2025, до електронного кабінету відповідача 17.09.2025, 15:25.
Судом встановлено, що в установлений ухвалою суду строк, відзив до суду не надійшов.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи №908/2845/25 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 17.11.2025.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
11.06.2024 Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара (далі - ДНУ, Покупець, позивача) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (далі - Постачальник, відповідач) укладено договір № 0686-СК-Д (далі - Договір - 1)
Відповідно до п.п. 1.1-1.2 Договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупую у власність Бензин А-95 та дизпаливо (код ДК 021:2015-09130000-9 нафта та дистиляти ) далі- Товар, а Покупець зобов'язується сплатити та прийняти вказаний товар% Бензин А-95 950 літрів, ціна 52.00 грн за літр, всього 49400,00 грн з ПДВ, дизпаливо, 595 літрів, за ціною 51,00 грн за літр, всього на 30 245,00 грн з ПДВ, разом на 79745,00 грн. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до “Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20 грудня 1997 року.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що товар вважається переданим постачальнику і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Згідно з п. 3.1 Договору, ціна Договору становить : 79745,00 грн з ПДВ 20%-13290,83 грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 5.1 Договору, строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документу.
Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скетч-карт.(п.5.2.1, розділ 5 Договору).
Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару після чого обов'язки сторін по погашених скетч-картах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скетч-карті (п.5.2.2, розділ 5 Договору).
Згідно з п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Відповідно до п.10.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Договір договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 10.1 Договору та діє до 31.12.2024 (п. 10.2 Договору).
Платіжною інструкцією №584 від 12.06.2024 позивачем здійснено оплату за договором № 0686-СК-Д від 11.06.2024.
На виконання договору складено та підписано видаткову накладну №0001/0001627 від 11.06.2024 на 950 літрів бензину А-95 та 595 літрів дизпалива, відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної.
Покупець в повному обсязі не отримав оплачений товар через його відсутність на АЗС.
Також, 07.10.2024 Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара (далі - ДНУ, Покупець, позивача) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (далі - Постачальник, відповідач) укладено договір № 0829-СК-Д (далі - Договір - 1)
Відповідно до п.п. 1.1-1.2 Договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупую у власність Бензин А-95 та дизпаливо (код ДК 021:2015-09130000-9 нафта та дистиляти ) далі- Товар, а Покупець зобов'язується сплатити та прийняти вказаний товар: Бензин А-95 1200 літрів, ціна 51.99 грн за літр, всього 62 388,00 грн з ПДВ, дизпаливо, 700 літрів, за ціною 50,49 грн за літр, всього на 35 343,00 грн з ПДВ, разом на 97 731,00 грн. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до “Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20 грудня 1997 року.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що товар вважається переданим постачальнику і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Згідно з п. 3.1 Договору, ціна Договору становить : 97 731,00 грн з ПДВ 20%-16288,53 грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 5.1 Договору, строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документу.
Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скетч-карт.(п.5.2.1, розділ 5 Договору).
Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару після чого обов'язки сторін по погашених скетч-картах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скетч-карті (п.5.2.2, розділ 5 Договору).
Згідно з п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Відповідно до п.10.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Договір договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 10.1 Договору та діє до 31.12.2024 (п. 10.2 Договору).
Платіжною інструкцією №112 від 07.10.2024 позивачем здійснено оплату за договором № 0829-СК-Д від 07.10.2024.
На виконання договору складено та підписано видаткову накладну №0001/0003596 від 07.10.2024 на 1200 літрів бензину А-95 та 700 літрів дизпалива, відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної.
Покупець в повному обсязі не отримав оплачений товар через його відсутність на АЗС.
Позивач вказав, що, звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ «Інкам Фінанс» заборгованість за договорами № 0686-СК-Д від 11.06.2024 та № 0829-СК-Д від 07.10.2024.
Господарським судом Запорізької області 01.09.2025 заяву Дніпровського національного університету імені Олесі Гончара задоволено, видано наказ №908/2584/25, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» на користь стягувача - Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара суму основного боргу в розмірі 136 041 (сто тридцять шість тисяч сорок одна) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 242 (двісті сорок дві) грн. 24 коп.
На підставі п. 7.2, 7.3.1 Договорів, ст. 625 ЦК України, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 3742,03 грн, 3% річних - 640,59 грн, пені- 5574,84 грн за договором № 0686-СК-Д за період з 11.06.2024 по 31.12.2024 та втрати від інфляції в розмірі 5068,80 грн, 3% річних - 688,92 грн, пені - 6021,40 грн за договором № 00829-СК-Д за період з 07.10.2024 по 31.10.2024, а всього штрафних санкцій на суму 21 736,58 грн.
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, вважає, що відповідач не виконав зобов'язання з поставки пального, заборгованість стягнуту судом не сплатив, в зв'язку з невиконання зобов'язань ТОВ «Інкам Фінанс» позивач звернуся до суду з даним позовом про стягнення штрафних санкцій
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договорів здійснено оплату за паливно-мастильні матеріали в загальному розмірі 177476,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №584 від 12.06.2024 на суму 79745,00 грн, № 1112 від 07.10.2024 на суму 97731,00 грн.
За умовами п. 1.5 Договору поставки відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
11.06.2024 та 07.10.2024 ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» здійснена поставка скретч-карток на пальне на адресу Дніпровського Національного університету імені Олеся Гончара, що підтверджується видатковими накладними №0001/0001627 від 11.06.2024 та №0001/000/3596 від 07.10.2024.
Місце поставки (передачі) товару (п. 5.2 Договору): передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу: скретч-картки (п. 5.1 Договору поставки).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язання з поставки ПММ, попередньо оплаченого позивачем, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість на суму 136 041,00 грн, яка стягнута судовим наказом у справі № 908/2584/25 від 01.09.2025.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до приписів ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі №5011-42/13539-2012/3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.
З матеріалів справи вбачається, що через відсутність палива на АЗС відповідача позивач не зміг використати скретч-картки на бензин А-95 та дизпаливо на загальну суму 136 041,00 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в розмірі 136 041,00 грн з ТОВ «Інкам Фінанс».
01.09.2025 заяву позивача задоволено, Господарським судом Запорізької області видано судовий наказ про стягнення з ТОВ Інкам Фінанс» на користь Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара 136 041,00 грн заборгованості.
Таким чином, з викладених обставин вбачається невиконання відповідачем умов договору щодо належної поставки товару та виникнення у нього зобов'язання із повернення позивачу передоплати за непоставлений товар.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Суд відзначає, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо не поставки ПММ, не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає поверненню.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача, на підставі п. 7.2, 7.3.1 Договорів, ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати в розмірі 3742,03 грн, 3% річних - 640,59 грн, пеню - 5574,84 грн за договором № 0686-СК-Д за період з 11.06.2024 по 31.12.2024 та втрати від інфляції в розмірі 5068,80 грн, 3% річних - 688,92 грн, пеню - 6021,40 грн за договором № 00829-СК-Д за період з 07.10.2024 по 31.10.2024, а всього штрафних санкцій на суму 21 736,58 грн.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 Господарського кодексу України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин та нарахування пені, передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Виходячи із положень статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у такого боржника в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму «інфляційних втрат» як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Відповідно до п.7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.
У разі порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення (п.п. 7.3.2 Договору).
Оскільки мало місце неналежне виконання зобов'язань відповідачем щодо поставки товару, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, однак суд не погоджується з визначеним позивачем періодом їх нарахування.
Позивачем необґрунтовано визначено період нарахування з 11.06.2024 за Договором № 0686-СК-Д від 11.06.2024 та з 07.10.2024 за договором № 0829-СК-Д від 07.10.2024.
За умовами Договорів та згідно з правилами пред'явлення талонів (скретч-карток) обов'язок відповідача відпустити паливо на АЗС (заправити авто) виникає в момент пред'явлення талону (скретч-картки).
Позивачем не надано до матеріалів справи доказів пред'явлення 11.06.2024 та 07.10.2024 скретч-карток, як не надано і доказів звернення до відповідача з вимогами повернути передплалу за пальне у наведені дати.
Проте судом встановлено, що позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з вимогами про стягнення заборгованості за вищевказаними договорами шляхом пред'явлення вимог про видачу судового наказу.
Як зазначено вище, Господарським судом Запорізької області 01.09.2025 у справі № 908/2584/25 видано судовий наказ про стягнення з ТОВ «Інкам Фінанс» на користь Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара суму основного боргу в розмірі 136 041 (сто тридцять шість тисяч сорок одна) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 242 (двісті сорок дві) грн 24 коп. Судовий наказ набрав законної сили 22.09.2025.
Таким чином обрахунок слід проводити з 22.09.2025.
При цьому, заявляючи вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені позивач визначає період їх нарахувань з 11.06.2024 по 31.12.2024 за Договором № 0686-СК-Д та з 07.10.2024 по 31.12.2024 за Договором № 0829-СК-Д.
Наведений позивачем розрахунок є необґрунтованим в частині визначення періоду обрахування, оскільки обов'язок повернення грошових коштів у вигляді попередньої оплати виник у відповідача не з дати укладення договорів (11.06.2024 та 07.10.2024), а в результаті не виконання обов'язку щодо відпуску пального на АЗС, що підтверджено матеріалами справи та судовим рішенням - судовим наказом у справі № 908/2584/25, який набрав законної сили з 22.09.2025.
Таким чином нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат слід проводити з 22.09.2025.
Зважаючи на заявлення позивачем вимог за період, за який в нього ще таке право не виникло, а також зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, підстави для задоволення позову відсутні.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
У зв'язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці, застосуванням графіків відсутності електропостачання рішення складено та підписано 18.11.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.