номер провадження справи 22/185/25
18.11.2025 Справа № 908/2901/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/2901/25
за позовом: НОВООЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (вул. Першого Травня, буд. 96, с. Новоолександрівка, Бериславський район, Херсонська область, 74231)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРІХІВСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСПТЕХНІКИ» (вул. Привокзальна, буд. 4, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70501)
про стягнення 303 200,00 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
17.09.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № 02-27/555 від 17.09.2025) НОВООЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРІХІВСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСПТЕХНІКИ» про стягнення 204500,00 грн. основного боргу, 84000,00 грн. пені, 14700,00 грн. штрафу.
Позов обґрунтовано не поставкою відповідачем товару, попередньо оплаченого за договором про закупівлю (поставку) товарів № 2 від 11.05.2023 та неповерненням відповідачем у повному обсязі здійсненої попередньої оплати.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач відзив на позов не надав.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2901/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.09.2025 суддею Ярешко О.В. позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
29.09.2025, у встановлений судом строк, через систему “Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.10.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2901/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвала від 06.10.2025 була доставлена до зареєстрованого електронного кабінету позивача 06.10.2025, що підтверджується відповідною довідкою.
Відповідач, у порушення ст. 6 ГПК України, не зареєстрував електронний кабінет.
Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду, місцезнаходженням відповідача є: вул. Привокзальна, буд. 4, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70501.
Іншої адреси місцезнаходження відповідач суду не повідомив.
Ухвала від 06.10.2025, що була надіслана на зазначену вище адресу відповідача рекомендованим листом, повернулася до суду без вручення адресату у зв'язку з відсутністю адресата.
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Телефонограма відповідачу про судовий розгляд справи передана не була у зв'язку з відсутністю телефонного зв'язку з абонентом, про що складено акт від 10.10.2025.
Ухвала також була надіслана на відому суду електронну пошту відповідача та 10.10.2025 була доставлена до його електронної скриньки, що підтверджується відповідною довідкою.
Відповідач про судовий розгляд справи повідомлявся також шляхом розміщення 13.10.2025 відповідного оголошення на сайті Судової влади України у мережі Інтернет.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судом було дотримано права відповідача у частині належного повідомлення про судовий розгляд справи. Відповідач наданим йому процесуальним законом правом щодо подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, за наявними матеріалами справи.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Таким чином, розгляд справи по суті у цій справі розпочався з 06.11.2025.
Рішення по суті ухвалено судом 18.11.2025.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують
11.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ОРІХІВСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСПТЕХНІКИ» (постачальник за договором, відповідач) та НОВООЛЕКСАНДРІВСЬКОЮ СІЛЬСЬКОЮ РАДОЮ (покупець, позивач) укладений договір про закупівлю (поставку) товарів № 2, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар (продукцію) згідно умов договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію (п.п. 1.1, 1.2 договору).
Згідно п. 1.3, найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені у додатках до договору.
Згідно пункту 2.1, ціною договору є загальна сума цін на продукцію - 210000,00 грн. з ПДВ, що поставляється за даним договором.
Ціна на продукцію визначається у додатках до договору (п. 2.2).
За умовами п. 2.5, розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника протягом 30 календарних днів з моменту отримання продукції.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно додатку до договору. Місце, строк (графік) поставки продукції зазначається в заявці, строк поставки за заявкою не повинен перевищувати 3-х робочих днів з моменту її отримання постачальником.
У розділі 5 договору сторони визначили порядок приймання-передачі продукції.
Згідно п. 5.2, постачальник зобов'язаний у письмовій формі (лист, факс) у розумний строк до дати поставки сповістити покупця про дату та час надходження продукції у погоджений пункт призначення, а також надати інформацію про вантажоперевізника та іншу інформацію, що необхідна покупцю для прийняття продукції.
Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції (п. 5.3). Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця у момент, передбачений п. 5.3 договору (п. 5.5).
Постачальник, згідно пп. 7.3.1 п. 7.3 договору, зобов'язався забезпечити поставку продукції у строки (графік), встановлені цим договором.
Відповідно п. 9.2, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2% вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
За умовами п. 12.1, цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками (за наявності) сторін і діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Сторонами до договору підписано додаток № 1, в якому визначено найменування продукції: причіп 2ПТС-4 зерн, кількість - 1 шт., ціна за одиницю продукції з ПДВ - 210000,00 грн.; сума з ПДВ - 210000,00 грн. (пункт 1 додатку).
Відповідно п. 3 додатку, умови розрахунків: протягом 30 календарних днів з моменту отримання продукції.
Постачальник, згідно пункту 4 додатку, здійснює поставку продукції (автомобільним транспортом) за такими реквізитами вантажоодержувача: Херсонська обл., Бериславський район, с. Новоолександрівка, вул. Першого Травня, буд. 96.
Строк поставки: до 31.05.2023 (пункт 5 додатку).
ТОВ “ОРІХІВСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСПТЕХНІКИ» виписало позивачу рахунок на оплату № 000560 від 19.05.2023 на суму 210000,00 грн. за товар: причіп 2ПТС-4 зерн.
Між сторонами договору було підписано видаткову накладну № 000560 від 19.05.2023 щодо товару: причіп 2ПТС-4 зерн. у кількості 1 шт. на суму 210000,00 грн.
Позивач, зазначаючи у призначенні платежу: «причіп 2ПТС-4 з. зг. дог № 2 11.05.23 рах. № 000560, накл. № 000560 19.05.23» перерахував 19.05.2023 згідно платіжного доручення № 121 на рахунок відповідача суму 210000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 121 від 19.05.2023 (оплачено казначейською службою 31.05.2023) та випискою з рахунку за 31.05.2023.
Позивач надіслав відповідачу лист від 15.09.2023 № 02-27/275, в якому зазначив про сплату суми 210000,00 грн. за договором № 2 про закупівлю (поставку) товарів від 11.05.2023. У зв'язку з не поставкою причіпу просив повернути кошти у сумі 210000,00 грн. на вказані банківські реквізити позивача.
Згідно виписки з рахунку за 18.09.2023, ТОВ “ОРІХІВСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСПТЕХНІКИ» перерахувало на рахунок позивача суму 5500,00 грн. зазначивши у призначенні платежу: «Часткова оплата згідно листа № 1 від 15.09.2023».
Як зазначив позивач у позовній заяві та у заяві про усунення недоліків позовної заяви, кошти у сумі 5500,00 грн. були повернуті відповідачем саме за вимогою позивача, що викладена у листі від 15.09.2023 № 02-27/275.
Позивачем надано до матеріалів справи копії інвентаризаційного опису необоротних активів (основні засоби) від 05.01.2024, в якій вказано причіп 2ПТС-4, інвентаризаційний номер 1014200017, фактична наявність - 0 (нуль) штук, та протоколу інвентаризаційної комісії від 05.01.2024. У протоколі зазначено, що станом на 31.12.2023 постачальник не надав товар і не повернув кошти, остаточні нестачі - 210000,00 грн.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
З матеріалів та обставин справи встановлено, що підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір від 11.05.2023 № 2 про закупівлю (поставку) товарів.
Отже, до спірних правовідносин застосовуються положення законодавства про поставку та купівлю-продаж.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За умовами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов'язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до приписів статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно статті 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, зобов'язання за договором повинні бути виконані, незважаючи на інші обставини.
Судом встановлено, що на виконання умов вказаного вище договору позивачем був оплачений замовлений товар у повному обсязі у сумі 210000,00 грн.
Факт отримання вказаних грошових коштів відповідачем не заперечено та не спростовано.
Разом з тим, відповідачем взагалі товар (причіп), що був попередньо оплачений позивачем, за договором поставлений не був.
Так, за умовами п. 5.3 договору, датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції.
Відповідно пункту 5 додатку № 1 до договору, строк поставки продукції: до 31.05.2023.
Сторонами не надано суду підписаного ними акту приймання-передачі продукції, що мала бути поставлена за договором № 2. Матеріали справи не містять, у відповідності до п. 5.2 договору, письмового повідомлення відповідачем позивача щодо дати поставки та часу надходження продукції у пункт призначення, інформації про вантажоперевізника, тощо.
Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року в справі № 918/631/19.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 у справі № 918/631/19).
Отже, не має значення причини порушення таких строків. Сума попередньої оплати (авансу), який покупець має намір стягнути у судовому порядку у зв'язку з простроченням поставки товару є грошовим зобов'язанням продавця.
Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов'язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у ч. 1 ст. 655 ЦК, яка встановлює обов'язок продавця передати товар саме у власність покупця.
Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРІХІВСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСПТЕХНІКИ» з поставки товару згідно умов договору № 2 від 11.05.2023 через звернення позивача до постачальника (відповідача) з листом від 15.09.2023 № 02-27/275 змінилося на повернення попередньої оплати.
З огляду на викладене позивач законно скористався своїм правом вимагати повернення передоплати за непоставлений відповідачем товар, оскільки таке право у позивача існує паралельно з правом вимагати поставки оплаченого товару, при цьому, такі права покупця є альтернативними, тобто взаємовиключними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").
Згідно приписів ст.ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказів передання відповідачем позивачу товару (причіпу) сторонами суду не надано.
Відповідно матеріалів справи, відповідач на вимогу позивача (лист від 15.09.2023 № 02-27/275) повернув останньому грошові кошти у сумі 5500,00 грн.
Залишок суми у розмірі 204500,00 грн. (210000,00 грн. (сума попередньої оплати) - 5500,00 грн. (сума повернутої попередньої оплати) = 204500,00 грн.) відповідач позивачу не повернув. Відповідні докази у матеріалах справи відсутні.
Відповідач проти позову не заперечив, доказів виконання зобов'язання щодо передачі позивачу товару у повному обсязі або повернення суми 204500,00 грн. не надав.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 204500,00 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та доведеною.
Позивач із посиланням на пункт 9.2 договору просив стягнути з відповідача пеню у сумі 84000,00 грн., яка нарахована за 20 днів прострочення період із 01.06.2023 по 20.06.2023, та штраф у сумі 14700,00 грн.
При порушенні виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується з свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня є різновидом санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, суть якого може полягати як в зобов'язанні сплатити гроші (грошове зобов'язання), так і в зобов'язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов'язання).
Пунктом 9.2 договору встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2% вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Судом встановлено обставину невиконання відповідачем зобов'язання з поставки товару у строк, визначений договором (до 31.05.2023).
Отже, позивач правомірно заявив до стягнення пеню та штраф.
Розрахунки пені та штрафу, складені позивачем, судом перевірені та визнаються арифметично правильними.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 84000,00 грн. пені та 14700,00 грн. штрафу.
Враховуючи наведене, позов у цілому задовольняється судом повністю.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у сумі 3638,40 грн. стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРІХІВСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСПТЕХНІКИ» (вул. Привокзальна, буд. 4, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70501, код ЄДРПОУ 44955170) на користь НОВООЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (вул. Першого Травня, буд. 96, с. Новоолександрівка, Бериславський район, Херсонська область, 74231, код ЄДРПОУ 26283404) 204500 (двісті чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 84000 (вісімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. пені, 14700 (чотирнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. штрафу, 3638 (три тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 40 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 18 листопада 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко