вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1286/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши заяву позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода») про забезпечення позову, подану одночасно з пред'явленням позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода», код ЄДРПОУ - 45522165, місцезнаходження - 08140, Київська область, Бучанський район, село Білогородка, вулиця Компресорна, будинок, 3,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сочки Михайла Петровича, РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ,
про стягнення боргу за договором поставки,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» (далі - позивач), через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 13.11.2025 (зареєстрованою за вх.№02.3.1-05/1393/25 від 13.11.2025) до Фізичної особи-підприємця Сочки Михайла Петровича (далі - відповідач) про стягнення боргу за договором поставки від 06.03.2025 №325 в сумі 2465,10 грн, враховуючи неоплату відповідачем таких коштів за поставлений товар згідно видаткових накладних № 10060 від 13.09.2025 та №10061 від 13.09.2025.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025.
Одночасно з пред'явленням позову у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» подало заяву про забезпечення позову від 13.11.2025, за змістом якої позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову:
- шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Фізичної особи-підприємця Сочки Михайла Петровича в межах суми позову в розмірі 2 465,10 грн, судового збору у розмірі 3 028,00 грн, та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн.;
- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Сочки Михайла Петровича в межах суми позову в розмірі 2 465,10 грн, судового збору у розмірі 3 028,00 грн, та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн, що знаходяться на всіх рахунках Фізичної особи-підприємця Сочки Михайла Петровича у банківських та/або фінансових установах, які будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом встановлено таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ч. 5 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Судом встановлено, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ч. 5 ст. 139 ГПК України, так як заява не містить документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Зазначена норма має імперативний характер і передбачає не право суду на повернення заяви, а саме обов'язок такого повернення. Також, невиконання вимог ГПК України щодо змісту заяви про забезпечення позову має наслідком повернення заяви, а не прийняття рішення про відмову у забезпеченні позову.
Отже, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 5 ст. 139 ГПК України.
З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду.
Разом з тим, зважаючи на те, що заява про забезпечення позову подана до суду в електронній формі, паперовий примірник заяви поверненню не підлягає.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити заявникові, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 139, 140, 235, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» матеріали заяви про забезпечення позову від 13.11.2025, поданої одночасно з пред'явленням позову у справі.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до статей 255-257 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 17 листопада 2025 року.
Суддя С.В.Сисин