61022, м. Харків, пр. Науки, 5
____________________________________________________________________________ У Х В А Л А
18.11.2025 Справа №904/5786/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
розглянувши заяву стягувача Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Київ в особі Луганської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Дніпро про видачу судового наказу про стягнення з боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Заказ», м.Артемівськ (п) заборгованості у розмірі 106616,93 грн
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Київ в особі Луганської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Дніпро звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в порядку наказного провадження із заявою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Заказ», м.Артемівськ(п) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором №88-17-4 від 01.01.2017 в розмірі 106616,93 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 означену вище заяву передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Донецької області.
Матеріали заяви з додатками по справі №904/5786/25 надійшли до Господарського суду Донецької області 13.11.2025.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025 справа передана на розгляд судді Курило Г.Є.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором) або із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.
Разом з цим, статтею 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту заяви.
У п. п. 4, 5 ч. 2 ст.150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Окрім того, відповідно до п.п. 3,4 ч. 3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
В обґрунтування поданої заяви заявник послався на порушення боржником зобов'язань за договором від 01.01.2017 №88-17-4.
Згідно договору №88-17-4 від 01.01.2017, що укладений між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заказ» (замовник), предметом договору є надання виконавцем телекомунікаційних послуг у відповідності до ліцензій виконавця на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення
Ціна договору визначається Додатком № 1 до цього договору (пункт 3.1. договору).
Виконавець щомісячно, не пізніше 3-го числа, складає акт прийняття наданих послуг, після чого направляє акт та рахунок замовнику (пункт 5.2. договору).
Замовник у триденний строк після отримання рахунку і акту, розглядає їх і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акт, скріплює печаткою і повертає виконавцю (пункт 5.3. договору).
За наявності зауважень або заперечень до рахунку або акту, замовник протягом трьох днів після їх отримання складає протокол зауважень або заперечень, направляє його виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли. В разі непогодження сторін на оперативній нараді, спірні питання вирішуються відповідно до чинного законодавства (пункт 5.4. договору).
У разі неотримання виконавцем протоколу зауважень або заперечень від замовника в зазначений п. 5.4. строк, послуга вважається прийнятою замовником в обсязі, визначеному актом прийнятгя наданих послуг, а сума, що зазначена в акті, вважається узгодженою сторонами і підлягає оплаті (пункт 5.5. договору).
Щомісячна оплата здійснюється за фактично відпрацьований час технічних засобів. До 10 числа наступного місяця замовник перераховує виконавцю повну вартість послуг наданих у поточному місяці (пункт 5.8. договору).
Цей договір набирає чинності з 01.01.2017 по 31.12.2017 включно, а в частині виникнення фінансових зобов'язань по договору - до їх повного виконання (пункт 9.1. договору).
Додатковими угодами до договору №88-17-4 від 01.01.2017 строк дії договору продовжувався, так додатковою угодою від 04.12.2020 виконавець і замовник прийшли до угоди продовжити термін дії договору до 31.12.2021.
До заяви про видачу судового наказу суду надані акти виконання робіт (надання послуг) від 31.12.2021 №980 (за грудень 2021 року) на суму 12568,39 грн, від 31.01.2022 №43 (за січень 2022 року) на суму 13568,52грн, від 28.02.2022 №139 (за лютий 2022 року) на суму 12253,08грн, від 31.03.2022 №192 (за березень 2022 року) на суму 13544,16 грн, від 30.04.2022 №246 (за квітень 2022 року) на суму 13130,04грн, від 31.05.2022 №287 (за травень 2022 року) на суму 13337,10 грн, від 30.06.2022 №324 (за червень 2022 року) на суму 13130,04 грн, від 31.07.2022 №352 (за липень 2022 року) на суму 11838,96 грн, від 31.08.2022 №380 (за серпень 2022 року) на суму 11983,18 грн, від 30.09.2022 №398 (за вересень 2022 року) на суму 3245,98 грн, а також відповідні рахунки.
Акти виконання робіт (надання послуг) підписані тільки з боку заявника, боржником не підписані, водночас, доказів направлення, відповідно до пункту 5.2. договору, означених актів виконання робіт (надання послуг) та рахунків боржнику для узгодження, заявником суду не надано.
При цьому, як зазначає заявник у заяві про видачу судового наказу, боржником за грудень 2021 року було оплачено 11982,52 грн від загальної суми в розмірі 12568,39 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №218 від 26.01.2022. Посилання на означений документ наявне в заяві та в переліку додатків доданих до розглядуваної заяви.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять копії платіжної інструкції №218 від 26.01.2022. Про відсутність вказаного документа відділом документального забезпечення та контролю (канцелярія) складено відповідний акт від 13.11.2025, який додано до матеріалів справи №904/5786/25.
Разом з цим, заявником заявлено до стягнення заборгованість за договором від 01.01.2017 №88-17-4, зокрема, за період з січня 2022 року по вересень 2022 року.
Однак, доказів продовження терміну дії договору №88-17-4 від 01.01.2017 на 2022 рік суду не надано.
На підставі вищевикладеного, суд не може вважати безспірною визначену заявником суму заборгованості.
Як вже зазначалось, наказне провадження передбачає безспірність грошової вимоги. Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу, суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Водночас, заявлена сума заборгованості має бути підтверджена первинним документами, що додаються до заяви, що вбачається із п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 150 та п. 4 ч.3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки подані разом із заявою про видачу судового наказу докази не підтверджують наявність безспірної заборгованості за договором №88-17-4 від 01.01.2017 у розмірі 106616,93 грн, господарський суд дійшов висновку, що заявником не підтверджено безспірність грошової вимоги, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про видачу судового наказу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку у задоволенні заяви про видачу судового наказу відмовити, на підставі п.1, п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 12, 147, 148, 150, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Київ в особі Луганської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Дніпро про видачу судового наказу про стягнення з боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Заказ», м.Артемівськ (п) заборгованості у розмірі 106616,93 грн - відмовити.
Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.Є. Курило