вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5552/25
За позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаера", м. Харків
про стягнення 43 251,91грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від позивача: Чернобай, юрисконсульт, довіреність від 02.01.2025 №21/11-14
Від відповідача: не з'явився
Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаера" заборгованість у розмірі 43 251,91грн, з яких:
- основний борг у розмірі 42 277,12грн;
- пеня у розмірі 388,35грн;
- 3 % річних у розмірі 391,87грн;
- інфляційні втрати у розмірі 194,57грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №16940 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з центрального водопостачання та центрального водовідведення від 29.05.2023 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 справу №904/5552/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання у справі на 27.10.2025.
У судовому засіданні 27.10.2025 оголошено перерву до 17.11.2025.
Відповідач у судове засідання 17.11.2025 з розгляду справи не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтаера" має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС, тому ухвали суду від 03.10.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 54).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ураховуючи вищевикладене, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження та розгляд справи.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтаера" не скористалось своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Щодо розгляду справи Господарським судом Дніпропетровської області.
У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
За загальним правилом, визначеним у частинах першій, другій статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно ж до частини першої статті 29 ГПК України "Підсудність справ за вибором позивача" право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
За частиною п'ятою цієї ж статті позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме:
якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання,
або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 15.06.2022 у справі №924/674/21 і відступу від цієї позиції (шляхом уточнення) станом на дату розгляду даної справи не було.
З огляду на те, що водопостачання відбувається за місцезнаходженням об'єкта-нафтобаза та обладнання, яке орендується відповідачем та знаходиться за адресою: вул. Океанська, буд. 11 в м. Дніпрі, спір підлягає розгляду Господарським судом Дніпропетровської області.
У судовому засіданні 17.11.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд
Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (Водозбут, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтаера" (споживач) укладено договір №16940 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з центрального водопостачання та центрального водовідведення від 29.05.2023.
Договір укладено на підставі заяви директора ТОВ "Нафтаера" Р. Шашкіна від 13.04.2023, в якій зазначено, що ТОВ "Нафтаера" орендує об'єкт нерухомого майна (комплекс нафтобази та обладнання), яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Океанська,11, є об'єктом (користувачем) водоспоживання.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива Про" об'єкт нерухомого майна передано в оренду ТОВ "Нафтаера" згідно договору оренди нафтобази та обладнання №1305 від 02.01.2023 строком на 35 місяців
Об'єкт нерухомого майна підключено до мереж водопроводу позивача і стоки надходять до приймальних колодязів з подальшим вивезенням на ЛСА.
Відповідно до п. 1 договору виконавець зобов'язався надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а споживач зобов'язався оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.
У пункті 2 договору сторони зазначили інформацію про споживача: вид діяльності 52.10 (складське господарство); норма водопостачання - 6532 м3; норма споживання централізованого водовідведення - вигріб; адреса об'єкта водоспоживання: вул. Океанська, буд. 11 в м. Дніпро.
Згідно Додатку №1 до договору від 29.05.2023 №16940 актом визначення точки розподілу надання послуг та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж по об'єкту, розташованому за адресою: вул. Океанська, буд. 11 в м. Дніпро, визначено границю водопровідних мереж по вводу №1 від водоводу d=1000 по вул. Малиновського, по вводу №2 В т.і ВК-1 та запірна арматура у точці підключення.
У камері, на місці підключення мереж водопостачання ТОВ "Нафтаера" до централізованої водопровідної мережі d=1000по вул. Сонячна Набережна встановлено прилад обліку СТВ-65 №5010.
Перелік об'єктів, а саме: найменування об'єкту - база, з розташуванням по вул. Океанська, 11 у м. Дніпро визначено у Додатку №2 до Договору від 29.05.2023 № 16940.
Розрахунок об'ємів послуг визначено у Додатку №7 до договору.
Характеристика вузлів/приладів комерційного обліку води наведена в додатку № 3 до договору.
Обсяг спожитих у будівлі (приміщенні у будівлі) послуг визначається за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку (п.9 договору).
Одиницею вимірювання обсягу спожитих споживачем послуг є куб.метр (п.10. договору).
Відповідно до п.16 договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку виконавцем щомісяця з 25 до 30 числа в присутності споживача (його представника), крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.
Споживач вносить однією сумою плату виконавцю за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до Правил надання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690 (п.19 договору).
Згідно п.21 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується споживачу, який є власником (користувачем) приміщення у будівлі, щомісяця.
Виконавець формує та надає споживачу рахунок на оплату спожитих послуг не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п.22 договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що є розрахунковим періодом (п.23 договору).
Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону (п.31 договору).
У відповідності до п.32 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до п.40 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності, тобто до 23.05.2024.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п.41 договору).
Позивачем, на виконання умов Договору, в період з березня 2025 року по серпень 2025 року було надано Відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 51400,44грн за наступними актами-рахунками приймання надання послуг:
№ 32033 від 27.03.2025 на суму 17572,80грн (а.с.14),
№ 44296 від 29.04.2025 на суму 12771,66грн (а.с.15),
№ 54814 від 27.05.2025 на суму 10512,30грн (а.с.16),
№ 64594 від 26.06.2025 на суму 5334,60грн (а.с.17),
№ 76187 від 28.07.2025 на суму 1663,14грн (а.с.18),
№86968 від 28.08.2025 на суму 3545,94грн (а.с.19).
Надані позивачем акти-рахунки підписані зі сторони водоканалу, проте підписів зі сторони абонента не містять.
Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Таких висновків також дотрималася і об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21 та Верховний Суд у справі №911/1981/20 від 05.10.2023.
У постанові від 22.08.2023 у cправі №910/14570/21 Верховний Суд також зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).
Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором.
Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №914/131/22, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
29.04.2025 відповідач сплатив 9 123,32грн, у зв'язку з чим заборгованість за березень зменшена та складає 8449,48грн.
Заборгованість за період з березня 2025 року по серпень 2025 року складає 42277,12грн (а.с.20).
26.06.2025 відповідачу надіслано досудове повідомлення, вих. № 2959/26-14, з проханням сплатити заборгованість в сумі 42277,12грн.
Відповідач заборгованість не сплатив, що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України (який був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пп. 21, 23 договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що є розрахунковим періодом.
Враховуючи умови договору, строк оплати вартості та послуги водопостачання та водовідведення є таким, що настав.
Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Відповідач доказів оплати вартості наданих послуг у розмірі 42 277,12грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом ( стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України (що був чинний на дату виникнення спірних відносин) розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами.
В пункті 32 договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 388,35грн за загальний період з 01.05.2025 до 22.09.2025 (по кожному акту - рахунку окремо) (а.с. 23).
З наданого розрахунку вбачається, що пеня розрахована відповідно до умов п. 32 договору (застосовано 0,01%) та заявлено до стягнення не більше 100% заборгованості.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 32 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Розрахунок є арифметично вірним.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені задовольняється судом у розмірі 388,35грн.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 391,87грн розраховані за період з 01.05.2025 по 22.09.2025 із заборгованості по кожному акту окремо в сумі 391,87 грн.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку 3% річних судом помилок не виявлено.
Розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат у загальній сумі 194,57грн здійснений за березень-квітень 2025 року з урахуванням сукупного індексу інфляції за визначений період.
Перевіркою розрахунку інфляційних втрат порушень не виявлено.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаера" заборгованості у розмірі 43 251,91грн, з яких: основний борг у розмірі 42 277,12грн; пеня у розмірі 388,35грн; 3 % річних у розмірі 391,87грн; інфляційні втрати у розмірі 194,57грн, підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 3028,00грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаера" заборгованості у розмірі 43 251,91грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаера" (ідентифікаційний код 34682037; вул. Тарасенка Георгія, будинок 33, м. Харків, 61000) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 03341305; вул. Троїцька, буд. 21А, м. Дніпро, 49001) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 42 277,12грн, пеню в розмірі 388,35грн, три відсотка річних в розмірі 391,87грн, втрати від інфляції в розмірі 194,57грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.11.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва