вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
11.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5868/18 (904/4074/24)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю.
за участю секретаря судового засідання (помічник за дорученням) Рустамової З.Р.
за участю представників учасників справи:
від позивача: повноважний представник не з'явився.
від відповідача: Чичва Олег Сергійович.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49057, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967) про визнання правочину укладеним
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967)
про визнання банкрутом
17.09.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49057, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967), в якому просить суд:
- визнати договір фінансового лізингу №DNF0GX0040300009 від 15.10.2014, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Ключове рішення», предметом якого було придбання приватного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , договором купівлі-продажу та визнати його дійсним та укладеним.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.09.2024 справу №904/5868/18 (904/4074/24) передано на розгляд судді Первушина Ю.Ю.
Позовна заява подана в межах справи №904/5868/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49057, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 19.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.11.2024 о 14:00 год.
Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідач у судове засідання не з'явився, 04.11.2024 через систему "Електронний суд" надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки на адресу ліквідатора не надходила позовна заява із додатками по справі №904/5868/18(904/4074/24), тому, ліквідатором було подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи через систему "Електронний суд".
У судовому засіданні 28.01.2025 оголошено перерву до 03.03.2025 о 11:30 год.
19.02.2025 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача надіслав відзив на позовну заяву (вх. суду №7219/25).
03.03.2025 через підсистему "Електронний суд" представник позивача надіслав відповідь на відзив (вх. суду №8852/25).
Позивач у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
У судовому засіданні заслухано пояснення представника відповідача. Представник відповідача вказувала на неможливість розгляду справи за відсутності позивача та необхідність у додатковому часі для ознайомлення із відповіддю на відзив.
Заслухавши пояснення представника відповідача, ураховуючи неявку позивача, ухвалою суду від 03.03.2025 відкладено судове засідання на 25.03.2025 о 12:30 год.
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте 25.03.2025 через підсистему "Електронний суд" надіслав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду №12645/25).
Під час слухання справи виникла необхідність у наданні додаткового часу представнику позивача для підготовки відповідей на поставленні судом питання.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та відкласти розгляд справи на 21.04.2025 о 14:00 год.
В судовому засіданні 21.04.2025 представники учасників провадження надали суду свої пояснення, за наслідками обговорення судом було проголошено ухвалу суду (протокольна) - Господарський суд Дніпропетровської області вирішив повернути без розгляду заяву позивача- ОСОБА_1 (вх. суду №16721/25 від 21.04.2025) про уточнення позовної заяви про визнання правочину договором купівлі - продажу, у порядку передбаченому ч. 5 ст. 46 ГПК України.
За наслідками судового засідання судом було проголошено перерву до 15:00 години 27.05.2025.
Через підсистему "Електронний суд" (вх. суду № 22612/25 від 27.05.2025) від позивача надійшла заява про зміну предмету позову. За змістом заяви позивач виклав позовні вимоги наступним чином: "Визнати договір фінансового лізингу №DNF0GX0040300009 від 15.10.2014, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Ключове рішення», предметом якого було придбання приватного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , договором купівлі-продажу та визнати цей договір купівлі-продажу укладеним. Звільнити Позивача від оплати судового збору у зв'язку з скрутним фінансовим становищем".
В судовому засіданні 27.05.2025 судом було досліджено матеріали справи, оголошено перерву до 23.06.2025 о 15:00 год.
В судовому засіданні 23.06.2025 з метою забезпечення дослідження доказів судом було зобов'язано представника позивача надати оригінали документів, копії яких надано з позовною заявою. Оголошено перерву до 14:00 год. 11.08.2025. Явку учасників провадження до наступного судового засідання визнана обов'язковою.
23.06.2025 через підсистему "Електронний суд" позивач надав для долучення до матеріалів справи інформацію з державного реєстру речових прав - інформаційну довідку 253693166 від 21.04.2021 з приводу реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними побутовими будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості: Так Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 61.8, житлова площа (кв.м): 36.9, Опис: літ.А - житловий будинок (шпали обкладені цеглою); літ.Б - гараж; літ.В - вбиральня; літ.Д - літня кухня; літ.Е - сарай; літ.к - колодязь; літ. я - помийна яма; № 1 - огорожа; № 7 - ворота; № 4 - хвіртка; № 8 - огорожа; І - дворове покриття за відповідачем.
До канцелярії господарського суду 04.08.2025 (вх. суду № 33806/25) від позивача надійшли оригінали документів для огляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні 11.08.2025 мали бажання прийняти участь представники позивача та відповідача, подали суду відповідні заяви.
Під час проведення судового засідання 11.08.2025, при спробі провести відеоконференцзв'язок, позивач та відповідач на зв'язок не вийшли, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 08.09.2025 о 12:00 год.
У судовому засіданні 08.09.2025 оголошено перерву до 30.09.2025 о 14:30 год.
Судове засідання суду 30.09.2025 було перервано, задля збереження життя та здоров'я учасників судового процесу, оскільки у місті Дніпрі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу).
Враховуючи обставину дії в Україні воєнного стану, неможливість проведення судового засідання під час повітряної тривоги, суд вирішив призначити судове засідання суду на 10.11.2025 о 14:00 год., для подальшого розгляду справи.
В судовому засіданні 10.11.2025 прийняли участь представник позивача та представник відповідача ліквідатор Чичва О.С. Під час судового розгляду судом було заслухано учасників провадження та проведено дослідження оригіналів доказів наданих позивачем для огляду. Після дослідження доказів, за згодою представників учасників, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Обставини справи встановлені судом та суть справи.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
15.10.2014 року між Позивачем та ТОВ «Ключове рішення» було укладено договір фінансового лізингу №DNF0GX0040300009, предметом якого було придбання приватного будинку, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Нова, 40. Договір було укладено шляхом підписання заяви про приєднання до публічного договору № №DNF0GX0040300009 (далі - Заява). Умови договору було розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ "Ключове рішення" www.planetestete.com.ua
Роздруківку публічного договору позивач додав до матеріалів справи (том-1, а.с. 29). Також до матеріалів справи позивач додав копію Заяви про приєднання до публічного договору (том-1, а.с. 16), оригінал надав суду для огляду в судовому засіданні.
Зо змістом Заяви сторонами було зазначено, що заява разом з Договором про надання нерухомості на умовах фінансового лізингу та Тарифами складає договір про надання нерухомості на умовах фінансового лізингу (далі - Договір). Умовами Заяви було визначено, що за цим Договором Лізінгодавєць передає Лізингоодержувачу в лізинг: будинок площею 61,8 кв.м., який розташований за адресою : Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Нова, 40; предмет лізингу та його вартість визначені специфікацією та додатком 1; строк лізингу - 60 місяців; мета використання предмету лізингу - особисте використання предмету лізингу; щомісячний платіж складає 5141,69 грн. та інше.
Грім наведеного 15 жовтня 2014 сторони підписали Додаток 1 до договору - специфікацію та акт приймання передачі, що підтверджує передачу від ТОВ "Ключове рішення" позивачу житлового будинку позивачу у користування (том-1, а.с. 30), та додаток 2 до Договору із визначенням графіку лізингових платежів (том, а.с. 31).
Пунктом 2.1 публічного договору лізингу, зокрема, визначено, що право власності на предмет лізингу від Лізингодавця до Лізингоодержувача переходить в момент підписання уповноваженими представниками сторін Акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності. Позивач наполягає, що нею було виконано всі умови договору, а тому вважає себе законним володільцем зазначеного вище житлового будинку.
Позивач стверджує, що даний договір не було нотаріально посвідчено, оскільки представники відповідача - ТОВ «Ключове рішення», запевнили Позивача, що таке нотаріальне посвідчення відбудеться після виплати повної вартості будинку.
Згідно наданих позивачем відомостей 14 червня 2017 року ним було повністю сплачено вартість будинку за вищевказаним договором, про що свідчать довідка Приватбанку від 20.06.2017 та Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності від 01.08.2017 року.
20.02.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було видано виконавчий напис №1474 про стягнення з ТОВ «Ключове рішення» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів в розмірі 5810743,49 грн.
21.06.2017 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Григорчуком П.В. було відкрито виконавче провадження № 54139457 щодо примусового виконання вимог вищевказаного виконавчого напису. В рамках даного виконавчого провадження 22.06.2017 цим же державним виконавцем винесено постанову про арешт майна (коштів) ТОВ «Ключове рішення» в межах суми стягнення за виконавчим написом та внесено відомості щодо обтяження майна (коштів) ТОВ «Ключове рішення» до Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 21055203.
З огляду на наведене позивач зазначив, що спірний житловий будинок також потрапив до переліку майна, на яке було накладено стягнення у вигляді арешту. Наявне обтяження позбавило Позивача можливості зареєструвати у передбаченому законом порядку набуте право власності на придбане та оплачене майно, користуватися та володіти спірним будинком, тому, керуючись вимогами ст.ст. 220, 317, 319, 321, 386, 392 ЦК України та статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» Позивач у 2017 році звернулася до суду з позовом про визнання договору дійсним, визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту для захисту своїх порушених та невизнаних майнових прав.
До матеріалів справи позивач надав ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24.11.2017 у справі № 757/48717/17-к. За змістом ухвали Печерського районного суду міста Києва було прийнято рішення клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування арешту майна задовольнити. Скасувати арешт майна, а саме: приватного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , володільцем якого є ОСОБА_2 , накладений відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2017 року, справа №757/34370/17-к.
В своєму позові від 2017 Позивач зазначала, що сторони вищезазначеного договору лізингу домовилися щодо усіх істотних його умов та відбулося повне виконання умов договору, але ТОВ «Ключове рішення» ухиляється від нотаріального посвідчення договору, посилаючись на те, що знаходиться в стані припинення з 17.11.2017, що унеможливлює укладення правочинів, що, в свою чергу, позбавляє Позивача можливості зареєструвати право власності на житловий будинок.
До матеріалів справи позивач надав судові рішення у справі №183/6571/17 першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Справу №183/6571/17 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Ключове рішення" та ПАТ КБ "Приватбанк" розглянуто Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області 20.06.2018.
За результатом розгляду вказаного позову, судом першої інстанції було ухвалено рішення, яким позовні вимоги Позивача були задоволені в повному обсязі, визнано дійсним договір фінансового лізингу №DNF0GX0040300009, укладений 15 жовтня 2014 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення», визнано за Позивачем право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , звільнено житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Григорчук П.В. від 22.06.2017 року.
В наслідок апеляційного перегляду наведеного судового рішення Дніпровським апеляційним судом постановою від 24.09.2019 рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року було скасовано, а у задоволенні позовних вимог про визнання договору дійсним, визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту було відмовлено.
Постановою від 08.04.2020 Верховного Суду постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року було залишено без змін.
Проаналізувавши висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08.04.2020 по справі №183/6571/17 позивач вирішила звернутися до господарського суду з новим позовом про визнання договору лізингу договором купівлі продажу та просить суд визнати такий договір купівлі - продажу дійсним та укладеним.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилалася до приписів статті 11, 16, 319, 321, 328, 220, 655 ЦК України, Закон України "Про фінансовий лізинг", наполягала на застосуванні приписів Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Протоколу до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час судового розгляду представник позивача 26.05.2025 подав до суду заяву про зміну предмету позову. З огляду на позицію відповідача, представник позивача заявив про потребу змінити (уточнити) прохальну частину позовних вимог та просив суд поновити строк для подання заяви про зміну предмету позову та визнати договір фінансового лізингу № DNF0GX0040300009 від 15.10.2014, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Ключове рішення», предметом якого було придбання приватного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , договором купівлі-продажу та визнати цей договір купівлі-продажу укладеним.
Заява позивача про зміну предмету позову була прийнята судом до розгляду.
Заперечуючи проти позову відповідач подав до суд відзив, за змістом якого зазначив про наступне.
Постановою суду від 17.01.2019 визнано ТОВ "Ключове рішення", м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967 - банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Чичву Олега Сергійовича.
Договір фінансового лізингу розповсюджуються норми ЦК України, які регулюють відносини з приводу купівлі-продажу, тому відповідно до статті 203 ЦК України такий договір укладається у письмовій формі, а у випадку участі в ньому фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Договір фінансового лізингу №DNF0GX0040300009 від 15.10.2014 підписаний ОСОБА_1 та ТОВ "Ключове рішення" відповідач вважає нікчемним.
В обґрунтування своєї думки ліквідатор ТОВ "Ключове рішення" посилався до приписів статей 11, 203, 626, 627, 657, 799, 806 ЦК України та наводив правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 08.04.2020 у справі №183/6571/17, від 18.08.2021 по справі №904/5868/18(904/1983/20), від 15.08.2025 №904/5868/18(904/4835/22), від 27.08.2019 у справі №922/648/18, від 25.07.2019 у справі №914/194/17, від 05.04.2023 по справі №361/3176/20.
Крім наведеного, ліквідатор ТОВ "Ключове рішення" зауважив про особливого правового режиму майна боржника в межах справи про банкрутство та неможливість відчуження майна банкрута по за межами правил встановлених КУзПБ; про неналежність обраного позивачем способу захисту своїх прав, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом та є неефективним; просив суд про застосування строків позовної давності.
Висновки суду.
Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння і користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, і які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених Законом України "Про фінансовий лізинг".
За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.
Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу.
Частиною 4 статті 203 ЦК України визначено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Статтею 657 ЦК України у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Отже, з урахуванням того, що на договір фінансового лізингу розповсюджуються норми ЦК України, які регулюють відносини щодо купівлі-продажу, тому відповідно до ст. 203 ЦК України такий договір укладається у письмовій формі, а у випадку участі в ньому фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
У даному випадку предметом договору лізингу є нерухоме майно, зокрема, житлова будівля та земельна ділянка. При цьому стороною договору є фізична особа
Статтею 379 ЦК України, яка має назву "Поняття житла", визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Частинами 1 та 3 ст. 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Найм (оренда) житла врегульовано главою 59 ЦК України.
За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 811 ЦК України, договір найму житла укладається у письмовій формі.
Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (частина 1 статті 209 ЦК України).
Договір оренди житла з викупом підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню (частина 2 статті 811 ЦК України).
Отже, відносини лізингу житлового нерухомого майна також врегульовані нормами ЦК України, як щодо купівлі-продажу жилого приміщення, так і щодо оренди (найму), а саме оренди житла з викупом і передбачають укладення таких договорів у письмовій формі та їх нотаріальне посвідчення.
Стаття 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (в редакції від 16.01.2004 яка діяла на момент підписання Договору) передбачала : Фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу; за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (частина 1 статті 2 закону).
Згідно приписів ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.
Аналіз наведених приписів Закону передбачає перехід права власності на предмет лізингу шляхом укладання сторонами договору купівлі-продажу.
Позивач посилається до умов п. 2.1 публічного договору який передбачає, що право власності на предмет лізингу від Лізингодавця до Лізингоодержувача переходить в момент підписання уповноваженими представниками сторін Акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності, але не раніше ніж через один рік, починаючи з дати підписання сторонами Акту прийому - передачі майна в лізинг.
Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності сторони підписали 01.08.2017.
За змістом Акту від 01.08.2017 сторони зазначили про виконання всіх обов'язків сторонами договору №DNF0GX0040300009 від 15.10.2014; Лізингоодержувач повністю сплатив Лізингодавцеві всі належні до сплати платежі за Договором; згідно договору лізингу - будинок № 40 по вул. новій в м. Нововммосковськ, Дніпропетровської області, загальною площею 61,8 кв. м. не було переоформлено право власності на Лізингоодержувача у зв'язку із накладеним арештом на компанію ТОВ "Ключове рішення".
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.11.2017 у справі №757/48717/17-к арешт на предмет лізингу було скасовано.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 судом було прийнято рішення відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення", м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Про те, в період з 24.11.2017 по 15.01.2019 сторони не уклали окремого договору купівлі-продажу предмету лізингу.
Частиною четвертою статті 203 ЦК України визначено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
В постанові від 08.04.2020 у справі №183/6571/17 за позовом ОСОБА_1 . Верховний Суд зазначив, що з урахуванням того, що на договір фінансового лізингу розповсюджуються норми ЦК України, які регулюють відносини з приводу купівлі-продажу, тому відповідно до статті 203 ЦК України такий договір укладається у письмовій формі, а у випадку участі в ньому фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно зі статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Отже, належним способом захисту порушеного права є застосування приписів статті 220 ЦК України - визнання судом договору дійсним.
Приймаючи до уваги наслідки судового розгляду справи №183/6571/17, позивачка вирішила звернутися до господарського суду із іншим предметом позову - визнати договір фінансового лізингу №DNF0GX0040300009 від 15.10.2014, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Ключове рішення», предметом якого було придбання приватного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , договором купівлі-продажу та визнати цей договір купівлі-продажу укладеним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п.5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови ВП ВС від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі №925/642/19).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
В даних правовідносинах належним способом захисту порушеного права позивача є звернення до суду із позовом про визнання договору дійсним, визнання права власності.
Відповідна правова оцінка була надана судом у справі №183/6571/17 за позовом ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту, що є підставою для відмови у задоволенні позову повністю.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49057, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967) про визнання договору фінансового лізингу № DNF0GX0040300009 від 15.10.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Ключове рішення», предметом якого було придбання приватного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , договором купівлі-продажу та визнати цей договір купівлі-продажу укладеним - відмовити.
Сплачений судовий збір залишити за Позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 17.11.2025.
Суддя Ю.Ю. Первушин