вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4978/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна Компанія "Мірана", 18001, м.Черкаси, вул.Небесної Сотні, буд.31/1, код ЄДРПОУ 44817091
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РИТЕЙЛ МАКС", 49040, м.Дніпро, бульвар Королеви Анни, буд.3А, код ЄДРПОУ 45432586
про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна Компанія "Мірана" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РИТЕЙЛ МАКС" про стягнення заборгованості за договором поставки № 1427-24ДП від 30.12.2024 у розмірі 513 354,58грн, штрафу за невиконання умов пункту 6.4. договору у розмірі 92 403,82грн, штрафу за невиконання умов пункту 6.7. договору у розмірі 51 335,45грн, інфляційних втрат у розмірі 13 447,44грн, 3 % річних у розмірі 6 286,84грн та судового збору у розмірі 7 700,32грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 справу № 904/4978/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2025 у справі № 904/4978/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна Компанія "Мірана" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: уточнити суму позову (конкретизувати ціну позову); надати докази доплати судового збору у розмірі 2 452,10грн.
15.09.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою додана уточнююча позовна заява та докази сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.
Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд з'ясував, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 була направлена відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням.
За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
03.10.2025 відповідач отримав копію ухвали суду від 18.09.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення 0610281244240.
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справи, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
30.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна Компанія "Мірана" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РИТЕЙЛ МАКС" (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 1427-24 ДП.
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується постачати покупцю товар для використання у підприємницькій діяльності на території України, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього на умовах цього договору.
Якісні і кількісні характеристики товару, що є предметом поставки, строки поставки за цим договором визначаються у замовленні та/або накладній на кожну партію окремо (пункт 1.2. договору).
Під товаром розуміються наступні групи продукції: тютюнові вироби, тютюновмісний виріб для електричного нагрівання, портативний електронний пристрій, товари IQOS, товари GLO, товари LiI SOLID, непродовольчі товари, нікотиновмісні порції (пункт 2.1. договору).
Товар, вказаний в пункті 2.1. цього договору, поставляється покупцю партіями (підпункт 2.2.1. пункту 2.2. договору).
Кожна партія товару визначається замовленням покупця, в якій зазначається: найменування товару, кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, марками, типами та додаткові до комплекту вироби (підпункт 2.2.2. пункту 2.2. договору).
Партія товару узгоджується сторонами на підставі замовлення та виходячи з наявності відповідного асортимент товару на складі постачальника. Замовлення погоджується довіреними особами сторін (пункт 3.1. договору).
Про наявність або відсутність заявленого покупцем асортименту товару. Сторони через своїх повірених осіб повідомляють завчасно до моменту оплати товару (пункт 3.2. договору).
Постачання здійснюється на умовах визначених за домовленістю сторін у кожному конкретному випадку, а саме: або транспортом постачальника, або транспортом покупця (ЕХW - склад постачальника, або DPP - склад покупця), відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року (пункт 3.3. договору).
Постачальник залишає за собою право відмовитися від виконання пункту 3.3. договору у разі, якщо покупець має протерміновану заборгованість по оплаті за раніше поставлений товар (пункт 3.4. договору).
Ризик випадкового знищення або пошкодження, переходять до покупця з моменту отримання товару та підписання довіреними особами покупця та постачальника видаткової накладної. Документом, що підтверджує належним чином поставлений товар є видаткова накладна підписана представниками обох сторін. З моменту передачі товару покупцю, товар належної якості поверненню не підлягає (пункт 3.5. договору).
Для отримання поставленого товару, покупець повинен надати належним чином оформлені документи: довіреність або інші документи, які підтверджують право отримання товару представником покупця (пункт 3.6. договору).
Якщо поставка здійснюється на умовах ЕХW, кількість та асортимент товару приймається покупцем на складі постачальника на підставі видаткових накладних. Обов'язок забезпечення належних умов перевезення товару покладається в даному випадку на покупця (пункт 3.7. договору).
Якщо поставка здійснюється на умовах DPP, кількість та асортимент товару приймається покупцем на складі покупця на підставі видаткових та/або товаротранспортних накладних. Обов'язок забезпечення належних умов перевезення товару покладається в даному випадку на постачальника (пункт 3.8. договору).
Вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається відповідно на кожну партію товару у видаткових накладних з урахуванням ПДВ (за наявності). Загальна сума даного договору визначається на підставі фактично поставленого товару згідно видаткових накладних (пункт 4.1. договору).
Загальна вартість договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма заявками до даного договору (пункт 4.2. договору).
Постачальник може змінити ціну товару під час оформлення замовлення, про що негайно повідомляє покупця. Зміна ціни товару не може бути пов'язана із стимулюванням продажу товару. Покупець може відмовитись від замовленого ним товару у зв'язку з підвищенням ціни (пункт 4.3. договору).
Розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 4.4. договору).
Покупець сплачує за товар протягом 7 днів, з дня поставки партії товару за видатковою накладною. Строк оплати за товар починає перебіг з дня постачання за кожну партію окремо.
Якщо між покупцем і постачальником виникла протермінована заборгованість, то постачальник має право не поставляти товар згідно умов даного договору до моменту погашення покупцем протермінованої заборгованості за цим договором.
Якщо між покупцем і постачальником існують інші укладені діючі договори, по яким виникла протермінована заборгованість, то постачальник має право не поставляти товар згідно умов даного договору до моменту погашення покупцем протермінованої заборгованості по іншим договорам.
Якщо між покупцем і постачальником існує укладений діючий договір, по якому виникла протермінована заборгованість, або існують невиконані зобов'язання по оплаті по договорам, які вже не діють, то постачальник має право зарахувати оплату здійснену за цим договором на закриття протермінованої заборгованості за іншим діючим договором, або на закриття невиконаних зобов'язань по договорам, які вже не діють.
Якщо у покупця виникла переплата, або невикористаний залишок грошових коштів по договорам, які вже не діють, і строк позовної давності по яким не сплив від дати утворення такої переплати/залишку, то постачальник за заявою покупця може зарахувати та обліковувати це як оплату за цим договором, або зарахувати на закриття невиконаних зобов'язані, по іншим договорам, які вже не діють.
Строк позовної давності та переплатами, або невикористаними залишками грошових коштів по цьому договору починає свій перебіг з наступної дати від дати утворення такої переплати/залишку (пункт 4.5. договору).
Товар вважається оплаченим в повному обсязі з моменту зарахування коштів, перерахованих покупцем, на поточний рахунок постачальника в банківській установі (пункт 4.6. договору).
Постачальник може ініціювати звірки взаєморозрахунків шляхом надіслання покупцю акту звірки, який покупець повинен розглянути і повернути постачальнику не пізніше 10-тн робочих днів з дня отримання акту звіряння (пункт 4.7. договору).
Постачальник зобов'язаний, зокрема постачати покупцеві товар в порядку та на умовах визначених даним договором; передати покупцю видаткову накладну на відповідну партію поставленого товару в момент поставки (підпункти 5.1.1., 5.1.2. пункту 5.1. договору).
Покупець зобов'язаний, зокрема прийняти товар, крім випадків, коли він мас право вимагати заміни товару; оплачувати товар згідно з умовами визначеними у цьому договорі та згідно з цінами зазначеними у видаткових накладних (підпункти 5.2.1., 5.2.2. пункту 5.2. договору).
Постачальник має право, зокрема вимагати від покупця виконання умов по оплаті товару; вимагати від покупця прийняття товару, що відповідає умовам пунктів 2.3., 2.4. договору та визначений у видаткових та/або товаротранспортних накладних; припинити постачання чергової партії товару, якщо покупець не повністю сплатив вартість попередньої партії товару (підпункти 5.3.1. - 5.3.3. пункту 5.3. договору).
У випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (пункт 6.1. договору).
Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається не винуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання (пункт 6.2. договору).
За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього договору винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 18 (вісімнадцять) відсотків від ціни замовленого товару зазначеного у видатковій накладній (пункт 6.4. договору).
У випадку прострочення оплати товару на умовах визначених цим договором покупець за кожен день прострочки сплачує пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період. У тому випадку якщо прострочка становить понад 10 календарних днів покупець додатково сплачу штраф 10% від суми простроченої суми (пункт 6.7. договору).
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє протягом двох років. Якщо жодна із сторін не повідомила про намір припинити дію цього договору після строку, на який його було укладено, то договір вважається пролонгованим на той самий строк (пункт 8.1. договору).
Термін закінчення дії цього договору, встановлюється за домовленістю сторін, шляхом направлення за 14 днів до вказаної поли, повідомлення про бажання розірвати договір. Таке застереження є можливим у разі відсутності невиконаних зобов'язань між сторонами та інших не вирішених спорів (пункт 8.2. договору).
Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.
На виконання умов договору позивачем поставлений ТОВ"РИТЕЙЛ МАКС" товар на загальну суму 584 385,30 грн, що підтверджується видатковими накладними №№ DP00012001 від 19.05.2025 на суму 69 619,50 грн, DP00012765 від 23.05.2025 на суму 69 793,90 грн, DP00012938 від 26.05.2025 на суму 30 388,60 грн, DP00013428 від 28.05.2025 на суму 49 683,40 грн, DP00014470 від 06.06.2025 на суму 48 710,00 грн, DP00016951 від 27.06.2025 на суму 50 044,00 грн, DP00017124 від 30.06.2025 на суму 30 525,70 грн, DP00018033 від 09.07.2025 на суму 24 640,90 грн, DP00018036 від 09.07.2025 на суму 22 079,70 грн, DP00018541 від 11.07.2025 на суму 50 019,70 грн, DP00018677 від 14.07.2025 на суму 49 669,00 грн, DP00020990 від 01.08.2025 на суму 29 619,00 грн, DP00021206 від 04.08.2025 на суму 29 686,70 грн, DP00021608 від 07.08.2025 на суму 29 905,20 грн.
Листом від 22.04.2025 позивач вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю "РИТЕЙЛ МАКС" протягом 7 днів з дня отримання вимоги перерахувати заборгованість. Згаданий лист був отриманий відповідачем 08.02.2025 та залишений без відповіді.
Листом від 13.08.2025 позивач повторно вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю "РИТЕЙЛ МАКС" сплатити заборгованість протягом 7 днів з дня отримання вимоги та повернути акт звірки взаєморозрахунків, не пізніше 4 календарних днів з дня їх отримання. Згаданий лист був залишений відповідачем без відповіді.
Позивач зазначає, що відповідачем не був повернутий підписаний акт звірки взаєморозрахунків.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору постачання № 1427-24ДП, строк дії договору, умови поставки, настання строку поставки товару, поставка/непоставка товару, правомірність заявленої до стягнення основної заборгованості, штрафу за невиконання умов договору, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Нормами частини першої статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно із частиною першою статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини першої статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
Частиною другою статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Суд з'ясував, що на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна Компанія "Мірана" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "РИТЕЙЛ МАКС" товар на суму 584 385,30 грн.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 27.08.2025 заборгованість за договором поставки № 1427-24ДП від 30.12.2024 складає 513 354,58 грн.
Відповідачем підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна Компанія "Мірана" екземпляр акту взаєморозрахунків повернутий позивачу не був.
Будь-яких претензій з поставки товару позивачем, відповідачем до суду не надано.
Отже такі дії відповідача свідчать про зловживанням правом, що суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 виснував, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Цей висновок був викладений у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц (провадження № 14-175 цс 20).
Позивач до матеріалів справи подав письмові докази, що підтверджують факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поставки № 1427-24ДП від 30.12.2024.
Відповідач жодним доказом не спростував надання послуг за договором поставки № 1427-24ДП від 30.12.2024
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 513 354,58 грн.
Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором поставки № 1427-24ДП від 30.12.2024 складає 513 354,58 грн, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.
Щодо стягнення штрафу за невиконання умов пункту 6.4. договору у розмірі 92 403,82грн, штрафу за невиконання умов пункту 6.7. договору у розмірі 51 335,45грн, інфляційних втрат за період з квітня 2025 по липень 2025 у розмірі 13 447,44грн та 3 % річних за період з 01.04.2025 по 27.08.2025 у розмірі 6 286,84грн.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього договору винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 18 (вісімнадцять) відсотків від ціни замовленого товару зазначеного у видатковій накладній (пункт 6.4. договору).
У випадку прострочення оплати товару на умовах визначених цим договором покупець за кожен день прострочки сплачує пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період. У тому випадку якщо прострочка становить понад 10 календарних днів покупець додатково сплачу штраф 10% від суми простроченої суми (пункт 6.7. договору).
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, арифметично правильним, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 1427-24ДП від 30.12.2024 у розмірі 513 354,58 грн, штрафу за невиконання умов пункту 6.4. договору у розмірі 92 403,82грн, штрафу за невиконання умов пункту 6.7. договору у розмірі 51 335,45грн, інфляційних втрат у розмірі 13 447,44грн та 3 % річних у розмірі 6 286,84грн.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (676 828,13грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 10 152,42 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 10 152,42грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна Компанія "Мірана" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РИТЕЙЛ МАКС" про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РИТЕЙЛ МАКС", 49040, м.Дніпро, бульвар Королеви Анни, буд.3А, код ЄДРПОУ 45432586 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна Компанія "Мірана", 18001, м.Черкаси, вул.Небесної Сотні, буд.31/1, код ЄДРПОУ 44817091 заборгованість у розмірі 513 354,58 грн (п'ятсот тринадцять тисяч триста п'ятдесят чотири гривні 58 копійок), штраф за невиконання умов пункту 6.4. договору у розмірі 92 403,82 грн (дев'яносто дві тисячі чотириста три гривні 82 копійки), штраф за невиконання умов пункту 6.7. договору у розмірі 51 335,45грн (п'ятдесят одна тисяча триста тридцять п'ять гривень 45 копійок), інфляційні втрати у розмірі 13 447,44грн (тринадцять тисяч чотириста сорок сім гривень 44 копійки), 3 % річних у розмірі 6 286,84грн (шість тисяч двісті вісімдесят шість гривень 84 копійки) та судовий збір у розмірі 10 152,42 грн (десять тисяч сто п'ятдесят дві гривні 42 копійки).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 17.11.2025
Суддя О.В. Перова