вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
13.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4111/25
За позовом Садівничого товариства "Ізумруд" (Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Обухівка)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про визнання недійсним договору
Суддя: Татарчук В.О.
Секретар судового засідання: Анділахай В.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Чередниченко О.С.;
від третьої особи: Запорожець Д.Б.
Садівниче товариство "Ізумруд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", в якій просить:
- визнати договір реструктуризації заборгованості, укладений 02.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Садівничим товариством "Ізумруд", недійсним на підставі положень статті 233 Цивільного кодексу України.
Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Разом з цим, у позовній заяві позивач зазначає в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.08.2025. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія".
06.08.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову, відповідно до змісту яких третя особа заперечує проти задоволення позову.
20.08.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову у повному обсязі.
За результатами судового засідання 28.08.2025 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 16.09.2025.
12.09.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
У судовому засіданні 16.09.2025 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про надання часу для підготовки заперечень на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 14.10.2025.
14.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.10.2025.
30.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Букур М.Є., надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності учасника справи. В обґрунтування зазначив, що між позивачем та ним відбувається процес розірвання договору про надання правової допомоги у зв'язку зі зміною позивачем свого представника, у зв'язку з чим, просить проводити подальший судовий розгляд за відсутності адвоката - Букура Максима Євгеновича, як представника позивача. Також представник позивача зазначив, що про розірвання договору про надання правової допомоги буде повідомлено разом із заявою про припинення повноважень представника у справі.
У судове засідання 30.10.2025 позивач і третя особа не забезпечили явку своїх представників, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2025 відкладено розгляд справи по суті на 13.11.2025.
13.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від директора позивача надійшло клопотання про долучення доказів, поновлення строку на їх подання та відкладення розгляду справи. В клопотання просить долучити до матеріалів справи копії договору позики 20/07-25 від 20.07.2025, укладеного між позивачем та членом СТ «Ізумруд» на суму 100000,00грн (внесення коштів підтверджується випискою по особистому рахунку товариства (лист 4)), поворотна безпроцентна фінансова допомога від ТОВ «Ревайс» (виписка по особистому рахунку товариства (лист 5)) на суму 20000,00грн та на суму 80000,00грн (виписка по особистому рахунку товариства (лист 7)), на загальну суму 100000,00грн, а загалом - 200000,00грн поворотної фінансової допомоги.
Також, просив відкласти розгляд справи на пізніші дату та час у зв'язку з необхідністю укладення договору про надання правової допомоги та забезпечення участі представників позивача у судовому розгляді.
У призначене судове засідання 13.11.2025 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання ухвали суду від 30.10.2025 до його електронного кабінету.
Доказом належного повідомлення позивача про розгляд справи є наявна у справі сформована системою діловодства суду ("Діловодство спеціалізованого суду") довідка про доставлення 30.10.2025 до його електронного кабінету ухвали суду від 30.10.2025.
У судовому засіданні 13.11.2025 відповідач та третя особа заперечували щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи з посиланнями на необґрунтованість.
Позов підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Частиною четвертою статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю укладення договору про надання правової допомоги, але безпосередньо у судове засідання не з'явився.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У розумінні наведених положень законодавства обов'язковими умовами для застосування передбачених у частині четвертій статті 202, пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у засідання суду є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (абзац одинадцятий пункту 3.3 постанови Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №910/11119/17).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов'язковою і наслідки неявки не роз'яснювалися.
У цій же постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму у значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21.
У частині четвертій статті 236 Господарського процесуального кодексу України, що встановлює вимоги щодо законності та обґрунтованості судового рішення, передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Заява адвоката Букура М.Є. про проведення засідання за відсутності учасника справи, господарським судом не приймається як заява про розгляд справи за відсутності позивача, оскільки вона стосується повідомлення суду про припинення повноважень адвоката Букура М.Є. як представника позивача, що також підтверджується клопотанням про долучення доказів, поданим директором позивача.
Таким чином, приймаючи до уваги неявку представника позивача в судове засідання з розгляду справи по суті, обізнаність позивача про дату, час і місце проведення засідання суду, а також зважаючи на відсутність з його боку заяв чи клопотань щодо можливості проведення судового засідання без участі представника позивача, позов має бути залишений без розгляду.
Залишення позову без розгляду через за вказаних обставин не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд справи.
Усталена прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (частина друга статті 226 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00грн.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті (в тому числі позовної заяви), в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні з позовом до суду через систему "Електронний суд", позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028,00грн згідно з платіжною інструкцією №173 від 25.07.2025, замість 2422,40грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605,60грн (а.с. 10 том 1)
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 605,60грн підлягає поверненню з Державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Крім того, суд враховує передбачені пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" нормативні положення, згідно з якими сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2422,40грн у складі 3028,00грн, згідно з платіжною інструкцією №173 від 25.07.2025, поверненню не підлягає.
Керуючись статтями 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву Садівничого товариства "Ізумруд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про визнання недійсним договору - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили 13.11.2025.
Ухвала суду може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено: 18.11.2025.
Суддя В.О. Татарчук