вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4954/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Дочірнього підприємства "Каспій", м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 182 355,59 грн.
Без участі представників сторін.
Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 59 766,77 грн., що складають суму заборгованості за договором № 1019 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 08.09.2016, 59 766,77 грн. - пені, 51 583,74 грн. - інфляції грошових коштів та 11 238,31 грн. - річних.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1019 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 08.09.2016 в частині своєчасної та повної оплати за надані у період з жовтня 2018 по січень 2020 послуги.
У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою від 08.09.2025 позовну заяву Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
15.09.2025 через канцелярію господарського суду позивачем подано клопотання, до якого останнім долучено докази часткової оплати за спожиті відповідачем у період з жовтня 2018 по січень 2020 послуги з централізованого водопостачання та водовідведення; копію договору № 1019 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення у читабельному вигляді та докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою від 22.09.2025 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4954/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засобами поштового зв'язку 22.09.2025.
Конверт із вказаною вище ухвалою повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.
За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати за надані у період з жовтня 2018 по січень 2020 послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.
08.09.2016 Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - водоканал, позивач у даній справі) та Дочірнім підприємством "Каспій" (далі - абонент, відповідач у даній справі) укладено договір № 1019 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - договір).
Відповідно до пункту 2.1. зазначеного вище договору водоканал зобов'язався надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги), а абонент - оплачувати послуги в порядку і на умовах, визначених договором та діючим законодавством.
Згідно з пунктом 2.2. договору місцем надання послуг водоканалом абоненту є точка розподілу, визначена сторонами в акті визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (Додаток № 1 до договору).
Об'єкт абонента, на який надаються послуги за договором, та його адреса: вул. Каспійська, б. 16 (пункт 2.3.).
У пункті 3.1. договору сторонами узгоджено, що надання послуг здійснюється водоканалом в межах місячних норм централізованого питного водопостачання та водовідведення, які визначені відповідно до розрахунку об'ємів послуг (Додаток № 3 договору), а саме, норма споживання абонентом води питної за договором складає: 2 604 м3/рік, 217 м3/місяць, 7,14 м3/добу; норма прийняття від абонента стічних вод за договором складає: 2 604 м3/рік, 217 м3/місяць, 7,14 м3/добу.
Зміни режиму відпущення/одержання води питної/стічних вод (зменшення, збільшення) проводиться шляхом укладання додаткових угод до договору. У разі збільшення норм споживання/скиду абонентом води питної/стічних вод за договором він повинен отримати технічні умови на ці обсяги.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що облік послуг здійснюється приладами і засобами обліку, які повинні бути встановлені абонентом за власний рахунок на водопровідних вводах та каналізаційних випусках згідно технічних умов на проектування комерційного вузла обліку з подальшим узгодженням такого проекту з водоканалом. Такий монтаж повинен бути здійснено особами, які мають ліцензію на право монтажу приладів і засобів обліку вимірювання, такі прилади та засоби обліку абонента беруться водоканалом на облік.
У разі відсутності або виходу з ладу приладів і засобів обліку абонент зобов'язаний встановити або замінити засіб та прилад обліку у строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів з дня укладення договору або виявлення поломки.
У випадку безоблікового водопостачання або водовідведення об'єм послуг, наданих абоненту, визначається за правилами, наведеними в п. 3.11. договору.
Перелік приладів та засобів обліку, за якими здійснюється облік обсягів послуг, наданих абоненту, визначений в додатку № 2 до договору (пункт 3.3.).
Всі прилади та засоби обліку абонента повинні бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства України (пункт 3.4. договору).
Відповідно до пункту 3.5. договору об'єм послуг, наданих абоненту, визначається за належним чином оформленими звітами за фактично спожиті послуги (Додаток № 3 договору), де зазначаються показники приладів і засобів, які є повіреними і опломбованими та працювали в діапазоні вимірів з нормованою погрішністю.
Згідно з пунктом 4.1. договору оплата послуг здійснюється абонентом відповідно до тарифів, діючих на момент отримання послуг, затвердженим органом, уповноваженим на це Законом України.
У випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється абонентом по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідного рішення такого уповноваженого органу.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що до 20 числа розрахункового місяця абонент отримує в водоканалі відповідним чином заповнений звіт про фактично спожиті послуги за розрахунковий місяць (Додаток № 3 до договору).
У разі ненадання звіту у встановлені цим пунктом строки, обсяги послуг визначаються відповідно до п. 3.1. договору.
У пункті 4.3. договору сторонами узгоджено, що, виходячи з даних звіту, наданого абонентом водоканалу (п. 4.2. договору), а також актів обстежень, не пізніше останнього числа розрахункового місяця, водоканал визначає об'єм наданих послуг за розрахунковий місяць та розмір оплати послуг за цей розрахунковий місяць та надає абоненту два примірника акта-рахунку приймання наданих послуг, підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою водоканала.
Абонент зобов'язаний самостійно отримувати від водоканалу два примірника актів-рахунків приймання наданих послуг.
Не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим, абонент повертає водоканалу один з двох, отриманих згідно п. 4.3. договору, примірників акта-рахунку приймання наданих послуг за розрахунковий місяць. Цей примірник повинен бути підписаний уповноваженою особою абонента та скріплений печаткою абонента (пункт 4.4. договору).
Згідно з пунктом 4.5. договору, якщо абонент має розбіжності щодо об'ємів наданих йому послуг, він зобов'язаний подати їх водоканалу у письмовій формі в строк, визначений в п. 4.4. договору, і оплатити в порядку та строки, визначені в п. 4.7. договору, той об'єм послуг, до якого абонент не має заперечень.
Розбіжності щодо обсягів наданих послуг вирішуються сторонами в порядку, визначеному в п. 9.3. договору.
Неповернення актів-рахунків приймання наданих послуг або заперечень до них в строк та в порядку згідно п. 4.4. договору, підтверджує визнання абонентом об'єму наданих йому послуг, розміру плати за них та прийняття їх в повному обсязі. У цьому випадку у подальшому їх перерахунок не проводиться.
Відповідно до пункту 4.7. договору розрахунок по оплаті послуг за розрахунковий місяць повинен бути проведений абонентом шляхом перерахування грошей на банківський рахунок водоканалу не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
В платіжному дорученні абонент повинен в призначенні платежу зазначити розрахунковий місяць, за який проводиться оплата, а також номер та дату договору. У разі відсутності у платіжному дорученні цих даних, така оплата зараховується водоканалом як оплата будь-якої заборгованості абонента перед водоканалом за договором.
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 08.09.2019, а в частині їх оплати - до повного виконання (пункт 9.1.).
Доказів пролонгації спірного договору матеріали справи не містять, а отже, останній припинив свою дію 09.09.2019.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначає про те, що ним у період з жовтня 2018 по січень 2020 було надано відповідачеві послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення на загальну суму 61 356,26 грн. відповідно до актів-рахунків № 88567 від 23.10.2018 на суму 5 858,26 грн., № 97470 від 22.11.2018 на суму 6 188,70 грн., № 105510 від 19.12.2018 на суму 8 761,20 грн., № 3555 від 28.01.2019 на суму 6 615,00 грн., № 12775 від 26.02.2019 на суму 7 688,10 грн., № 23796 від 26.03.2019 на суму 1 558,20 грн., № 32665 від 22 04.2019 на суму 1 969,80 грн., № 42614 від 24.05.2019 на суму 3 439,80 грн., № 51704 від 30.06.2019 на суму 2 706,96 грн., № 64425 від 26.07.2019 на суму 4 687,08 грн., № 71219 від 23.08.2019 на суму 3 776,64 грн., № 80931 від 19.09.2019 на суму 2 579,58 грн., № 90882 від 22.10.2019 на суму 2 167,94 грн., № 101354 від 21.11.2019 на суму 1 439,57 грн., № 112367 від 20.12.2019 на суму 1 864,06 грн., № 10235 від 31.01.2020 на суму 55,37 грн.
Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з оплати за надані позивачем у період з жовтня 2018 по січень 2020 послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення, здійснивши розрахунки частково.
Так, відповідно до залученої до матеріалів справи копії банківської виписки відповідачем здійснено оплату в сумі 4 349,84 грн. за рахунком від 25.09.2018, яка була частково, в сумі 1 589,49 грн., зарахована позивачем в якості оплати рахунку від 23.10.2025.
За твердженням позивача, станом на 10.06.2025 відповідачем не оплачені послуги, отримані у період з жовтня 2018 по січень 2020, на суму 59 766,77 грн., що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже було зазначено вище, розрахунок по оплаті послуг за розрахунковий місяць повинен бути проведений абонентом шляхом перерахування грошей на банківський рахунок водоканалу не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.7. договору).
Пунктом 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення" встановлено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, 25.09.2019 у справі №522/401/15-ц та 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі №904/6293/17.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 року у справі № 904/7377/17; в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 712/8916/17-ц).
Зважаючи на те, що, як вже було зазначено вище, доказів пролонгації спірного договору матеріали справи не містять, а отже, слід прийти до висновку, що останній припинив свою дію 09.09.2019, з належним підтвердженням факту надання послуг споживачу, останній не звільняється від їх оплати. При цьому надання послуг за спірною адресою у спірний період не спростовано відповідачем.
Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з оплати за надані позивачем у період з жовтня 2018 по січень 2020 послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення, здійснивши розрахунки частково в сумі 1 589,49 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за надані позивачем у період з жовтня 2018 по січень 2020 послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення в сумі 59 766,77 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми основного боргу слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 26.11.2018 по 12.08.2025 в сумі 11 238,31 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з грудня 2018 по липень 2025 в сумі 51 583,74 грн.
Розрахунок інфляції грошових коштів здійснено позивачем відповідно до умов договору та діючого законодавства, у зв'язку з чим зазначена в розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.
Розрахунок річних позивачем завищено з огляду на те, що останнім не враховано, що спірний договір припинив свою дію 09.09.2019, у зв'язку з чим, відповідно до пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення", оплата послуг, наданих відповідачеві у вересні 2019-січні 2020, повинна бути здійснена не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом.
Після здійсненого судом перерахунку сума річних за загальний період прострочення з 26.11.2018 по 12.08.2025 склала 11 234,13 грн., яка і підлягає до примусового стягнення з відповідача.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов'язку сплатити неустойку.
За несвоєчасну оплату послуг сторонами у пункту 8.3. договору встановлено відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.
Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім до стягнення заявлена пеня за загальний період прострочення з 26.11.2018 по 13.08.2025 в сумі 59 766,77 грн.
Розрахунок пені позивачем завищено у зв'язку з тим, що останнім не враховано положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У пункті 8.3. договору не визначений інший строк нарахування пені, ніж передбачено частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Крім того, нарахування пені за надані у вересні 2019-січні 2020 послуги є безпідставним, зважаючи на припинення дії спірного договору 09.09.2019.
Після здійсненого судом перерахунку сума пені за загальний період прострочення з 26.11.2018 по 26.03.2020 склала 8 735,81 грн., яка і підлягає до примусового стягнення з відповідача.
Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 165, 221, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Каспій" (49098, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КАСПІЙСЬКА, будинок 16, код ЄДРПОУ 25534949) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49001, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Троїцька, будинок 21 А, код ЄДРПОУ 03341305) 59 766,77 грн. - основного боргу, 8 735,81 грн. - пені, 11 234,13 грн. - річних, 51 583,74 грн. - інфляції грошових коштав та 2 180,57 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 133 501,02 грн.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 17.11.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко