пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
18 листопада 2025 року Справа № 903/693/24
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна
за участю представників сторін:
від скаржника (боржника): Шульженко Д.Ю.
від стягувача: Гаргола О.А. - виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань
від Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: Бичук Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Волинської області скаргу Релігійної організації «Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» на дії та рішення державного виконавця по справі №903/693/24 за позовом Волинської обласної військової (державної) адміністрації до Релігійної організації «Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Адміністрація Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» про зобов'язання повернути майно,
30.07.2024 Волинська обласна військова (державна) адміністрація подала до суду позов до РГ Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви, в якому просить суд зобов'язати релігійну громаду Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви (релігійна організація Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви) повернути Волинській обласній військовій (державній) адміністрації культові будівлі, що розташовані у м. Володимирі, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято-Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні №№84/1, 84/2, 84/3), що є державною власністю, шляхом звільнення культових будівель та підписання відповідного акта приймання-передачі.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 позов задоволено Зобов'язано РГ Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви повернути Волинській обласній військовій (державній) адміністрації культові будівлі, що розташовані у м. Володимирі, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято-Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні №№84/1, 84/2, 84/3), що є державною власністю, шляхом звільнення культових будівель та підписання відповідного акта приймання-передачі. Стягнуто з РГ Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви (вулиця Соборна,25, місто Володимир, Волинська область, 44700, код ЄДРПОУ 21733830) на користь Волинської обласної військової (державної) адміністрації (Київський майдан,9, місто Луцьк, 430274, код ЄДРПОУ 13366926) 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) витрат по сплаті судового збору.
Постановою північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 у справі № 903/693/24 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 у справі №903/693/24 залишено без змін.
24.03.2025 на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі №903/693/24 видано накази на примусове виконання рішення №1 та №2.
31.10.2025 представник Релігійної організації «Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» сформував в системі «Електронний суд» скаргу, в якій просить суд:
1. Поновити строк на подання скарги на дії та рішення заступника начальника відділу Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бичук Людмили Сергіївни.
2. Прийняти до розгляду скаргу та призначити судове засідання з розгляду даної скарги, яке провести за участі представника Релігійної організації «СВЯТО УСПЕНСЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ», адвоката Ковальчука Ярослава Вадимовича, у режимі відеоконференції.
3. Визнати протиправними дії заступника начальника відділу Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бичук Людмили Сергіївни в межах виконавчого провадження № 77612316, які полягають у винесенні:
- Постанови від 09.10.2025 про поновлення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №1, виданого Господарського суду Волинської області 24.03.2025 в справі №903/693/24.
- Постанови від 09.10.2025 про залучення працівників органів внутрішніх справ.
4. Визнати протиправними та скасувати постанови заступника начальника відділу Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бичук Людмили Сергіївни в межах виконавчого провадження № 77612316:
- про поновлення вчинення виконавчих дій від 09.10.2025;
- про залучення працівників органів внутрішніх справ від 09.10.2025.
5. Визнати протиправними дії та рішення Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вчиненні та прийняті після винесення постанови від 09.10.2025 про поновлення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 77612316.
6. Зобов'язати заступника начальника відділу Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бичук Людмилу Сергіївну усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77612316.
Враховуючи те, що згідно з ч. 7 ст. 340 ГПК України відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду відповідної скарги, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Щодо поновлення строку на подання скарги, судом враховано наступне.
Статтею 341 ГПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно ч.ч.1-3 ст.242 ГПК України, копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до положень статті 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи те, що ухвалу Північно-західного апеляційного господарського від 09.10.2025 в справі № 903/693/24 надіслано до електронного кабінету скаржника пізніше 17 години, дана ухвала суду вважається врученою 21.10.2025.
Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, останнім днем десятиденного строку з дня, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав, є 31.10.2025.
Отже, строк на подання скарги на рішення та дії державного виконавця не є пропущеним.
Ухвалою суду від 03.11.2025 скаргу Релігійної організації «Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» на дії та рішення державного виконавця прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 18.11.2025 о 10:30 год. Запропоновано заступнику начальника відділу Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бичук Людмилі Сергіївні до дня судового засідання надати в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України відзив по суті викладених у скарзі обставин, документи в його обґрунтування.
12.11.2025 представниця Володимирського відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України сформувала в системі «Електронний суд» та надіслала на адресу суду відзив на скаргу, в якому просить суд відмовити у задоволенні скарги Релігійної організації “Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» на дії та рішення заступника начальника Володимирського відділу державної виконавчої служби Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бичук Людмили Сергіївни, в межах виконавчого провадження № 77612316, щодо винесення постанови від 09.10.2025 про поновлення вчинення виконавчих дій, та постанови від 09.10.2025 про залучення працівників органів внутрішніх справ, в повному обсязі.
17.11.2025 представник Адміністрації Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» сформував в системі «Електронний суд» заяву, в якій просить суд засідання проводити за відсутності представника за наявними матеріалами справи.
17.11.2025 представник Релігійної організації «Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» сформував в системі «Електронний суд» заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд:
1. Визнати протиправними дії заступника начальника відділу Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бичук Людмили Сергіївни в межах виконавчого провадження № 77612316, які полягають у винесенні:
- постанови від 09.10.2025 про поновлення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №1, виданого Господарського суду Волинської області 24.03.2025 в справі №903/693/24;
- постанови від 09.10.2025 про залучення працівників органів внутрішніх справ.
2. Визнати протиправними та скасувати постанови заступника начальника відділу Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бичук Людмили Сергіївни в межах виконавчого провадження № 77612316:
- про поновлення вчинення виконавчих дій від 09.10.2025;
- про залучення працівників органів внутрішніх справ від 09.10.2025.
3. Визнати протиправними дії та рішення Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вчиненні та прийняті після винесення постанови від 09.10.2025 про поновлення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 77612316.
4. Зобов'язати заступника начальника відділу Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бичук Людмилу Сергіївну усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77612316.
5. Зобов'язати Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути за актом приймання-передачі Релігійній організації «Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» культові будівлі, що розташовані у м. Володимирі, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні № №84/1, 84/2, 84/3).
В обгрунтування вказує, що з огляду на неврегульованість нормами Господарського процесуального кодексу України подання заяви про зміну предмету скарги на дії державного виконавця, за аналогією підлягають застосуванню норми частин третьої та четвертої статті 46 цього кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви, суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. Додатково скаржник доповнює раніше викладені підстави скарги, що є не є зміною підстав скарги.
Так, згідно з правовою позицією у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2025 у справі № 902/363/24:
«Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/2575/19, від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 27.01.2025 у справі №903/968/23».
Оскільки первісні обставини зберігаються, доповнюємо наступні обставини, оскільки 10.10.2025 будівлі фактично передані стягувачу (всупереч ухвалі суду про зупинення дії рішення суду), що є загальновідомою обставиною. З врахуванням викладеного просить доповнити вимоги скарги, а саме: «Зобов'язати Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути за актом приймання-передачі Релігійній організації «Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» культові будівлі, що розташовані у м. Володимирі, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні № №84/1, 84/2, 84/3)».
В судовому засіданні представник скаржника просив заяву від 17.11.2025 прийняти до розгляд та розгляд скарги здійснювати з врахуванням даної заяви.
Представник стягувача та Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не заперечили щодо приєднання заяви про зміну предмету позову.
Протокольною ухвалою від 18.11.2025 суд приєднав заяву про заміну предмету позову та ухвалив розгляд скарги здійснювати з врахування заяви Релігійної організації «Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» від 17.11.2025.
Представник скаржника просить суд скаргу задовольнити.
В судовому засіданні представник стягувача та Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просили суд в задоволенні скарги відмовити.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали скарги, суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 позов задоволено. Зобов'язано РГ Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви (вулиця Соборна, 25, місто Володимир, Волинська область, 44700, код ЄДРПОУ 21733830) повернути Волинській обласній військовій (державній) адміністрації (Київський майдан,9, місто Луцьк, 430274, код ЄДРПОУ 13366926) культові будівлі, що розташовані у м. Володимирі, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято-Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні №№84/1, 84/2, 84/3), що є державною власністю, шляхом звільнення культових будівель та підписання відповідного акта приймання-передачі.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 у справі №903/693/24 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 у справі №903/693/24 залишено без змін.
Господарським судом Волинської області виданий наказ №1 від 24.03.2025 у справі №903/693/24 на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 та Постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 903/693/24, а саме: «Стягувач: Волинська обласна військова (державна) адміністрація (Київський майдан, 9, місто Луцьк, 430274, код ЄДРПОУ 13366926) Боржник: РГ Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви (вулиця Соборна,25, місто Володимир, Волинська область, 44700, код ЄДРПОУ 21733830) Зобов'язати РГ Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви (вулиця Соборна,25, місто Володимир, Волинська область, 44700, код ЄДРПОУ 21733830) повернути Волинській обласній військовій (державній) адміністрації (Київський майдан,9, місто Луцьк, 430274, код ЄДРПОУ 13366926) культові будівлі, що розташовані у м. Володимирі, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято-Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні №№84/1, 84/2, 84/3), що є державною власністю, шляхом звільнення культових будівель та підписання відповідного акта приймання-передачі».
Наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 12.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 18.04.2025 виправлено описку в вступних, мотивувальних та резолютивних часинах ухвал від 05.08.2024, 03.09.2025, 17.09.2024, 01.10.2024, 31.10.2024 та рішенні від 12.11.2024 по справі №903/693/24, та постановлено вважати вірним назву відповідача: «Релігійна організація «Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви».
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.04.2025 виправлено помилку в наказі Господарського суду Волинської області №1 від 24.03.2025, зазначивши боржника: РО «Свято-Успенський кафедральний собор УПЦ» (вулиця Соборна,25, місто Володимир, Волинська область, 44700, код ЄДРПОУ 21733830).
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.04.2025 у справі №903/693/24 частково задоволено заяву Релігійної організації «Свято-Успенський кафедральний собор Української Православної Церкви» про відстрочення виконання судового рішення, відстрочено виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 до 29.05.2025.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 у справі №903/693/24 поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження на рішення господарського суду Волинської області від 12.11.2024 у справі №903/693/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Можелюка А.А. на рішення господарського суду Волинської області від 12.11.2024 у справі №903/693/24; зупинено дію рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 у справі №903/693/24.
Разом з тим, на примусовому виконанні Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №77612316.
25.03.2025 державним виконавцем на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно до ст. 28 Закону направлено рекомендованим поштовим відправленням.
Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Також, п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження вказано, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
25.03.2025 державним виконавцем на підставі ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
25.03.2025 державним виконавцем на підставі ст. ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
08.04.2025 державним виконавцем на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу.
16.04.2024 державним виконавцем на підставі ст. ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Господарського суду Волинської області від 14.04.2025 по справі №903/693/24 до розгляду питання по суті.
25.04.2025 державним виконавцем на підставі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.
25.04.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 8, 18 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, на підставі ухвали Господарського суду Волинської області від 24.04.2025 №903/693/24.
30.04.2025 державним виконавцем на підставі ст. ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 29.04.2025 №903/693/24 до 29.05.2025.
На адресу відділу, 08.05.2025 надійшла заява від представника боржника про зупинення вчинення виконавчих дій, по виконавчому провадженню №77612316 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №1 від 24.03.2025, на підставі п.2 ст. 34 Закону (ухвала Північно-Західного апеляційного Господарського суду від 05.05.2025).
Листом Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.05.2025, повідомлено що станом 09.05.2025 виконавче провадження № 77612316 зупинено на підставі п.6 ч.1 ст.34 Закону, за ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.04.2025 року у справі № 903/693/24. Оскільки, боржником не було додано належним чином оформлену заяву із наданням підтверджуючих документів, щодо зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п.2 ст.34 Закону по ухвалі Північно-Західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 по справі № 903/693/24, державним виконавцем 30.05.2025 винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій на підставі п.5 ст.35 Закону та перевірено виконання боржником наказу №1 по справі №903/693/24 виданого 24.03.2025 Господарським судом Волинської області, про що складено акт державного виконавця від 30.05.2025 про невиконання наказу №1 по справі №903/693/24 виданого 24.03.2025 Господарським судом Волинської області.
30.05.2025 державним виконавцем на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу.
30.05.2025 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про зупинення виконавчого провадження №77612316 від 25.03.2025 з примусово виконання Наказу Господарського суду Волинської області №1від 24.03.2025, відповідно до ухвали Північного-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 по справі №903/693/24.
30.05.2025 державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, відповідно до ухвали Північного-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 по справі №903/693/24.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 в справі №903/693/24 було постановлено:
« 1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року у справі № 903/693/24 - закрити.
2. Матеріали справи № 903/693/24 повернути до Господарського суду Волинської області.»
Волинською обласною військовою (державною) адміністрацією, 09.10.2025 направлено заяву про поновлення виконавчого провадження та призначення примусового виконання рішення суду, на підставі ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2025.
Відповідно до ч. 5 статі 35 Закону, державним виконавцем 09.10.2025 винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій, та призначено примусове виконання наказу № 1 по справі № 903/693/24 виданого 24.03.2025 Господарським судом Волинської області про зобов'язання РО Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви повернути Волинській обласній військовій (державній) адміністрації культові будівлі, що розташовані у м. Володимир, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято-Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні №№84/1,84/2,84/3), що є державною власністю, шляхом звільнення культових будівель та підписання відповідного акта приймання-передачі. Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
09.10.2025 заступником начальника відділу Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бичук Людмилою Сергіївною, керуючись частиною 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено залучити працівників Головного управління Національної поліції у Волинській області для проведення виконавчих дій в достатній кількості особового складу ГУНП у Волинській області, для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців та залучених осіб, при проведенні виконавчих дій, які будуть проводитись 10.10.2025 на 06:00 год. по примусовому виконанню наказу № 1 по справі № 903/693/24 виданого 24.03.2025 Господарським судом Волинської області.
10.10.2025 були проведені виконавчі дії по примусовому виконанню наказу №1 по справі № 903/693/24 виданого 24.03.2025 Господарським судом Волинської області про зобов'язання РО Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви повернути Волинській обласній військовій (державній) адміністрації культові будівлі, що розташовані у м. Володимир, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято-Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні №№84/1,84/2,84/3), що є державною власністю, шляхом звільнення культових будівель та підписання відповідного акта приймання-передачі.
03.11.2025 (подано 29.10.2025 через підсистему «Електронний суд») до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 у справі № 903/693/24. Крім того, в касаційній скарзі скаржником, відповідно до статті 332 Господарського процесуального кодексу України, заявлено клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 до закінчення перегляду в касаційному порядку ухвали Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2025.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2025, зокрема, але не виключно, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 у справі №903/693/24 в порядку письмового провадження. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 у справі № 916/2033/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку (вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки не містить належного обґрунтування, яке б дійсно свідчило про необхідність зупинення дії судового рішення у цій справі).
Разом з цим, скаржник доводить, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05 2025 у справі № 903/693/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року у справі № 903/693/24; зупинено дію рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року у справі №903/693/24. З огляду на це, державним виконавцем в межах ВП № 77612316 було винесено постанову від 30.05.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій, якою було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання Наказу №903/693/24, виданого Господарським судом Волинської області 24.03.2025. Дана постанова державного виконавця сторонами оскаржена не була. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 в справі №903/693/24 постановлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року у справі № 903/693/24 - закрито, а матеріали справи № 903/693/24 повернуто до Господарського суду Волинської області. Проте, в зазначеній ухвалі від 09.10.2025 року в справі № 903/693/24 Північно західний апеляційний господарський суд не вирішив питання про поновлення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року у справі № 903/693/24. Отже, доводить, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 у справі №903/693/24 є чинною та нескасованою в частині зупинення дії рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року у справі №903/693/24. А тому, вищезазначена постанова від 09.10.2025 про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №77612316 має бути визнана протиправною та скасована судом, а прийняті в подальшому рішення та вчиненні дії по примусовому виконанню наказу №1 по справі №903/693/24, виданого 24.03.2025 Господарським судом Волинської області, противоправними.
У відповідності до частини 1 статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частини 1, 3 статті 327 ГПК України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5)справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову. (частина п'ята статті 35 Закону України "Про виконавче провадження").
Невиконання судового рішення та несвоєчасне вчинення державним виконавцем передбачених законом дій безпосередньо порушує право стягувача за виконавчим документом.
Цією нормою, яка передбачає конкретні підстави для поновлення вчинення виконавчих дій, частиною п'ятою статті 35 Закону "Про виконавче провадження" передбачено загальне правило, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, а саме, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
Висновки щодо застосування частини п'ятої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» в розрізі строків та подій, до яких зупиняється вчинення виконавчих дій та підстави їх поновлення, викладені Верховним Судом у постанові від 01.11.2023 у справі №925/69/19 у подібних правовідносинах.
Отже, зазначені положення закону визначають механізми, які мають обов'язково бути застосовані у процесі виконання судових рішень.
З огляду на викладене, підстава для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77612316, ухвала Північно-Західного апеляційного Господарського суду від 05.05.2025, на дію рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 у справі № 903/693/24, яка стосувалася дій державного виконавця, була усунена на підставі ухвали Північно-Західного апеляційного Господарського суду від 09.10.2025, якою апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року у справі №903/693/24 - закрито.
В мотивувальн6ій частині ухвали від 09.10.2025 судом зазначено:
«Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи усе вищевстановлене, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, Скаржника на рішення Господарського суду Волинської області у справі №903/693/24 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України».
Згідно ч.2 ст.271 ГПК України, у випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
У відповідності до ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною третьою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Отже, суд приходить до висновку, що оскільки апеляційним судом апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року у справі №903/693/24 - закрито, а рішення Господарського суду набрало законної сили, то відпали підстави для зупинення дії рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 у справі №903/693/24.
Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про виконавче провадження" для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно частини 4 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі- Інструкція), залучення працівників поліції у межах наданих їм повноважень здійснюється виконавцем при виконанні рішень для забезпечення публічної безпеки і порядку, запобігання, припинення кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю виконавців, фізичних осіб, що виникли при проведенні виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів на підставі мотивованої постанови виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення виконавчої дії.
Як вбачається зі змісту постанови про залучення працівників органів внутрішніх справ від 09.10.2025, для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців, підставою для її винесення стало невиконання боржником, наказу № 1 по справі № 903/693/24 виданого 24.03.2025 Господарським судом Волинської області про зобов'язання Релігійної організації Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви повернути Волинській обласній військовій (державній) адміністрації культові будівлі, що розташовані у м. Володимир, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято-Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні № №84/1,84/2,84/3), що є державною власністю, шляхом звільнення культових будівель та підписання відповідного акта приймання-передачі.
Судом враховано, що постанови від 09.10.2025 про поновлення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №1, виданого Господарського суду Волинської області 24.03.2025 в справі №903/693/24 та про залучення працівників органів внутрішніх справ у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» оскаржені не були.
За таких обставин вимоги скаржника, Релігійної організації “Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» до Володимирського відділу державної виконавчої служби Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на дії та рішення державного виконавця по справі № 903/693/24, в межах виконавчого провадження № 77612316, щодо винесення постанови від 09.10.2025 про поновлення вчинення виконавчих дій, та постанови від 09.10.2025 про залучення працівників органів внутрішніх справ, є безпідставними та необґрунтованими.
Оскільки вимога скаржника про зобов'язання Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути за актом приймання-передачі Релігійній організації «Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» культові будівлі, що розташовані у м. Володимирі, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні № №84/1, 84/2, 84/3) є похідною від вищезазначених, то остання до задоволення не підлягає.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин скарги їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні скарги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван 7де Гурк проти Нідерландів)".
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
Керуючись ст.ст. 235, 339 ГПК України, ЗУ "Про виконавче провадження", суд -
В задоволенні скарги Релігійної організації «Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» на дії та рішення державного виконавця по справі №903/693/24 за позовом Волинської обласної військової (державної) адміністрації до Релігійної організації «Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Адміністрація Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» про зобов'язання повернути майно, відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повна ухвала суду підписана 18.11.2025.
Суддя І. О. Гарбар