пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
06 листопада 2025 року Справа № 903/587/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еско Централь", м. Київ
до відповідача: Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради, м. Ківерці, Волинська обл.
про визнання недійсним правочину та зобов'язання внести зміни до договору,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: Єресько О.С. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Кушнірука А.В. (в залі суду)
06.06.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Еско Централь" до Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради про:
- визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради, код ЄДРПОУ 43375352, оформлений заявою від 31.03.2025 № 401/01-18/2-25 щодо розірвання Енергосервісного договору №21 від 15.09.2023;
- зобов'язання Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради внести зміни до Енергосервісного договору №21 від 15.09.2023, а саме додаток 1 в частині строку виконання заходу №3.
Ухвалою суду від 10.06.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еско Централь" до Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради про визнання недійсним правочину та зобов'язання внести зміни до договору залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду впродовж 10-ти календарних днів з дня одержання цієї ухвали: доказів сплати судового збору в сумі 1 816,80 грн.
Позивач ухвалу суду отримав 11.06.2025. Строк для усунення недоліків - по 16.06.2025.
12.06.2025 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви та долучення доказів доплати судового збору.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 16 липня 2025 року о 11:00 год.
Відповідач ухвалу суду отримав 18.06.2025.
Строк для подання відзиву - по 03.07.2025.
01.07.2025 надійшов відзив відповідача, згідно якого позовні вимоги заперечує. Зазначає, що до Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради не надходило проектно -кошторисної документації виготовленої Виконавцем для погодження об'єму виконання робіт з власником об'єкта нерухомості Ківерцівською міською радою, будь-яких заяв та клопотань про надання доступу до приміщень для виконання робіт з енергосервісу на адресу відповідача не надходило, а також, Гуманітарним відділом Ківерцівської міської ради будь-яких погоджень про початок виконання робіт з енергосервісу не надавалося. У зв'язку з невиконанням умов першого та інших наступних етапів надання послуг, порушення строків виконання робіт та не узгодження проектно-кошторисних робіт, було прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку. Позивач не надав належних доказів того, що "об'єктивні причини" (мобілізаційні заходи та дефіцит робочої сили) виключають його вину у відставанні від графіку. Незважаючи на повідомлення Позивача про об'єктивні причини, саме на ньому лежить обов'язок довести, що ці обставини дійсно унеможливлювали виконання робіт у встановлений строк та що вони не залежать від його волі. Акти за грудень 2024 року (перерахунок), січень 2025 року, лютий 2025 року та березень 2025 року були отримані Відповідачем, але не сплачені.
Позивач у поясненнях від 16.07.2025 зазначає, що поданий відповідачем відзив на позовну заяву немає юридичної сили та не може бути долучений до матеріалів справи, оскільки не надісланий на адресу позивача. Відповідачем відзив на позовну заяву було подано - 01.07.2025, у ньому будь-яка інформація (надання відповіді або повідомлення про наявність підстав для відмови) відсутня. Також відповідачем не подавалась і окрема заява свідка.
15.07.2025 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці.
У судовому засіданні представниця позивача заявила усне клопотання про зобов'язання відповідача надати відповіді на поставлені у позовній заяві питання позивача. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не заперечила.
Ухвалою суду від 16.07.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еско Централь" про зобов'язання Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради надати відповідь на письмове опитування позивача, яке викладене у позовній заяві, задоволено. Зобов'язано Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради в особі уповноваженої особи, надати до Господарського суду Волинської області та позивачу відповіді на питання, поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Еско Централь" у позовній заяві, в порядку, передбаченому ст. 90 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено учасників судового процесу про відкладення підготовчого засідання на 04 серпня 2025 року о 12:00 год.
25.07.2025 надійшов відзив відповідача з доказами надіслання позивачу.
31.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли відповіді на питання, поставлені ТОВ "Еско Централь" у позовній заяві.
У клопотанні від 04.08.2025 відповідач просить відкласти підготовче засідання та продовжити його строк на 30 днів у зв'язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншій судовій справі та веденням між сторонами переговорів щодо способу досудового врегулювання спору.
Ухвалою суду від 04.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №903/587/25 на 30 днів. Повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 27 серпня 2025 року о 12:30 год.
У судовому засіданні 27.08.2025 представниця позивача заявила усні клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також зобов'язати відповідача надати відповіді на поставлені позивачем питання у належній формі.
Ухвалою суду від 27.08.2025 повідомлено позивача та відповідача про відкладення підготовчого засідання на 09 вересня 2025 року о 14:00 год. Зобов'язано Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради в особі уповноваженої особи, надати до Господарського суду Волинської області та позивачу відповіді на питання, поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Еско Централь" у позовній заяві, з дотриманням усіх вимог, передбачених ст. ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України.
04.09.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином оформленої заяви свідка з відповідями на поставлені позивачем запитання.
08.09.2025 на адресу суду надійшло клопотання позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням, зокрема системи автоматичного регулювання теплового потоку в залежності від температури зовнішнього повітря (ІТП) із системою диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання на об'єкті енергосервісу (1 захід згідно додатку 1 до договору); неопалювального горищного перекриття в частині його утеплення (2 захід згідно додатку 1 до договору); фасаду об'єкта енергосервісу в частині його утеплення (3 захід згідно додатку 1 до договору) за їх місцезнаходженням - за адресою об'єкта енергосервісу - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Шевченка, 13.
Клопотання обґрунтоване тим, що огляд вказаних доказів остаточно підтверджуватиме виконання позивачем конкретних енергоефективних заходів згідно додатку 1 до договору (що є позицією позивача), або спростовуватиме виконання позивачем всіх енергоефективних заходів згідно додатку 1 до договору (що є позицією відповідача).
Відповідач у запереченнях від 09.09.2025 на клопотання позивача про огляд доказів зазначає, що позивач подав клопотання про огляд доказів не зазначивши про їх наявність при поданні позовної заяви та не обґрунтувавши неможливості їх подання при звернення з позовом до суду, що суперечить вимогам ГПК України щодо строків подання доказів. Згідно з ухвалою суду від 27.08.2025, суд зобов'язав позивача подати клопотання у письмовій формі, але це не звільняє його від обов'язку дотримуватися загальних процесуальних строків. В обґрунтування необхідності проведення огляду речових доказів позивач також зазначає про те, що було надано комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих та інших заходів, однак, в першу чергу не надає погодженого Сторонами проекту на виконання робіт та іншої первинної документації, яка передбачена умовами Договору. Позивач проводив огляд об'єкта енергосервісу, лише 04.09.2025 року, однак, як вбачається без участі відповідача та без обґрунтування причин неможливості проведення огляду об'єкта енергосервісу до моменту подання позовної заяви, при цьому, приєднуючи до клопотання додаткові докази, які зазначені в додатках, та не порушує перед судом питання про поновлення строку на їх подання. Предметом спору є визнання недійсним одностороннього правочину, тобто заяви від 31.03.2025 року №401/01-18/2-25 про розірвання договору та зобов'язання внести зміни до Енергосервісного договору №21 від 15.09.2023 року, а саме, додаток №1 в частині строку виконання заходу №3. Відповідно позивачем не обґрунтовано, яке відношення мають надані до клопотання докази до підстав та предмету спору, адже спір стосується підстав для розірвання договору, якими слугували неналежне, неповне та несвоєчасне виконання своїх зобов'язань перед відповідачем.
Розгляд клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу щодо відповідача.
У судовому засіданні 09.09.2025 представниця позивача клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу підтримала. В обґрунтування клопотання про застосування щодо відповідача заходів процесуального примусу зазначила, що відповідачем не виконано обов'язку щодо надання відповідей на поставлені у позовній заяві питання.
Представник відповідача клопотання заперечив, оскільки вимоги суду щодо надання відповідей на поставлені позивачем питання виконані відділом.
Відповідно до ч.1 ст. 131 ГПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно з ч.1 ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
З вищенаведених приписів ст. 131 та 135 ГПК України вбачається, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються саме судом у визначених цим Кодексом випадках. При цьому вчинення заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу є правом суду.
Згідно частини 1 статті 90 ГПК України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Згідно частини 2 статті 90 ГПК України, учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.
Судом встановлено, що представник позивача у позовній заяві, користуючись своїм правом, передбаченим статтею 90 ГПК України, поставив відповідачу питання, які, на думку представника позивача, мають значення для встановлення обставин справи.
Ухвалами суду від 16.07.2025, 27.08.2025 зобов'язано Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради в особі уповноваженої особи, надати до Господарського суду Волинської області та позивачу відповіді на питання, поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Еско Централь" у позовній заяві, в порядку, передбаченому ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.
31.07.2025, 04.09.2025 від відповідача надійшли відповіді на питання, поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Еско Централь" у позовній заяві.
Таким чином, вимоги ухвал суду відповідачем виконані.
Суд критично оцінює доводи представниці позивача щодо наявності з боку відповідача зловживання процесуальними правами, оскільки ненадання відповідей на поставлені запитання саме по собі не підпадає під перелік дій, що можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами у частині 2 статті 43 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, виконання відповідачем вимог ухвал суду, надання належним чином оформлених відповідей на поставлені позивачем питання, підстави для визнання дій відповідача зловживанням процесуальними правами відсутні, у зв'язку з чим суд протокольною ухвалою від 09.09.2025 відмовив у задоволення клопотання позивача про застосування до відповідача заходів процесуального примусу.
Розгляд клопотання позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням.
У судовому засіданні 09.09.2025 представниця позивача клопотання підтримала. В обґрунтування клопотання зазначила, що огляд вказаних доказів остаточно підтверджуватиме або спростовуватиме виконання позивачем енергоефективних заходів енергосервісу, перелік яких наведено у додатку 1 до договору від 15.09.2023. Просила визнати причини неподання клопотання разом із позовною заявою поважними та задовольнити дане клопотання.
Представник відповідача клопотання заперечив. Зазначив, що клопотання подане з порушенням строку. Позивачем не обґрунтовано, яке відношення мають надані до клопотання докази до підстав та предмету спору, адже спір стосується підстав для розірвання договору, якими слугували неналежне, неповне та несвоєчасне виконання своїх зобов'язань перед відповідачем.
Згідно ст. 93 ГПК України, речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дозволяють встановити обставини, що мають значення для справи.
Відповідно ч.ч. 1-3 ст. 82 ГПК України, письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.
У клопотанні позивач просить здійснити огляд доказів за їх місцезнаходженням, зокрема системи автоматичного регулювання теплового потоку в залежності від температури зовнішнього повітря (ІТП) із системою диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання на об'єкті енергосервісу (1 захід згідно додатку 1 до договору); неопалювального горищного перекриття в частині його утеплення (2 захід згідно додатку 1 до договору); фасаду об'єкта енергосервісу в частині його утеплення (3 захід згідно додатку 1 до договору) за їх місцезнаходженням - за адресою об'єкта енергосервісу - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Шевченка, 13.
У даному випадку суд не володіє спеціальними знаннями у сфері іншій, ніж право, та не може самостійно встановити обставини, про які зазначає позивач, зокрема здійснити перевірку встановлення системи автоматичного регулювання теплового потоку в залежності від температури зовнішнього повітря (ІТП) із системою диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання на об'єкті енергосервісу; неопалювального горищного перекриття в частині його утеплення; фасаду об'єкта енергосервісу в частині його утеплення, у тому числі шляхом огляду речових доказів, про які зазначив позивач.
Крім того, із поданої позивачем позовної заяви не вбачається, що позивач не може підтвердити обставини виконання робіт/заходів енергосервісу за договором, на які він посилається, документально та/чи нормативно.
Відтак, позивачем у достатній мірі не обґрунтовано необхідність огляду доказів за місцем їх знаходження, у зв'язку з чим суд протокольною ухвалою від 09.09.2025 у задоволенні клопотання позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням відмовив.
У судовому засіданні представниця позивача заявила усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою ознайомлення та надання заперечень по суті поданої відповідачем заяви.
Суд протокольною ухвалою від 09.09.2025 оголосив перерву до 11.09.2025 до 11:00 год.
11.09.2025 надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання з метою ознайомлення з поданою заявою свідка, позиція якого у заяві відрізняється від раніше поданого документу відповідачем. Просить продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів.
У судовому засіданні представниця позивача заявила усне клопотання про надання додаткового строку для подання доказів.
У судовому засіданні представник відповідач клопотання позивача заперечив.
Враховуючи тривалі строки підготовчого провадження, їх продовження ухвалою суду від 04.08.2025, суд протокольною ухвалою від 11.09.2025 відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення та продовження строків підготовчого провадження, дозволив представниці позивача надати додаткові пояснення щодо заяви свідка.
За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони.
Статтею 80 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).
Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013, від 27.03.2024 №907/439/22).
Докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 27.06.2023 у справі №910/161/181/18, від 28.02.2024 №910/12005/22).
У постанові №913/703/20 від 16.09.2022 Верховний Суд зазначив, що така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом додаткових доказів незалежно від причин їх неподання позивачем. Навпаки, саме допущення такої можливості судом матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 19.10.2021 у справі №903/533/21).
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).
Частина четверта статті 80 ГПК України передбачає, що, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до частини п'ятої статті 80 ГПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Згідно з приписами частини восьмої статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Представниця позивача у судовому засіданні 11.09.2025 просить встановити додатковий строк для подання доказів. У той же час у порушення приписів статті 80 ГПК України не наводить об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений строк; не наводить доказів, які підтверджують, що позивач та його представник здійснили всі залежні від них дії, спрямовані на отримання конкретних доказів.
Частина 1 ст. 43 ГПК передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Однією із засад судочинства в силу приписів ст.129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи вищевикладене, принципи змагальності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційності, що передбачає для врахування значення розгляду справи для сторін та час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, суд протокольною ухвалою від 11.09.2025 відмовив у задоволенні заяви позивача про встановлення додаткового строку для подання доказів.
Крім того, у судовому засіданні 11.09.2025 представниця позивача заявила усне клопотання про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_1 , оскільки надані ним пояснення є неточними та суперечать матеріалам справи.
Суд протокольною ухвалою від 11.09.2025 задовольнив клопотання представниці позивача, викликав в судове засідання як свідка ОСОБА_1 , а також закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 02.10.2025 об 11:00 год.
Судом встановлено, що направлена за місцезнаходженням свідка ОСОБА_1 , вказаним самим свідком у заяві свідка, яка посвідчена нотаріально, ухвала суду від 11.09.2025 повернута об'єктом поштового зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження свідка, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення ухвали суду про виклик свідка у судове засідання, а саме - 23.09.2025.
На вимогу суду свідок ОСОБА_1 не з'явився.
02.10.2025 надійшли додаткові пояснення позивача, дозвіл на подання яких надавався судом у судовому засіданні 11.09.2025, та які прийняті судом до розгляду протокольною ухвалою від 02.10.2025.
У судовому засіданні 02.10.2025 представниця позивача заявила усне клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження з метою подання доказів.
З метою повного та всебічного розгляду справи, неявку свідка, суд протокольною ухвалою від 02.10.2025 зобов'язав представницю позивача оформити заявлене у судовому засідання клопотання у письмовій формі та подати суду докази його надіслання відповідачу, розгляд справи по суті відклав на 15.10.2025 о 11:30 год.
Згідно з ч. 2-4 ст. 66 ГПК України свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також право на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
Відповідно до ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Суд має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з'явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.
В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Відповідно до ч. 1 ст. 211 ГПК України допит свідка здійснюється тільки за ухвалою суду у випадках, встановлених цим Кодексом. Кожний свідок допитується окремо.
Ухвалою суду від 02.10.2025 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи по суті на 15 жовтня 2025 року о 11:30 год. Викликано для допиту у судове засідання на 15 жовтня 2025 року о 11:30 год, як свідка, начальника Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).
15.10.2025 на адресу суду надійшли клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого провадження з метою надання позивачу можливості подати додаткові докази по справі. Зазначає, що поява нової позиції свідка, яка не узгоджується з попередніми діями Відповідача, потребує з'ясування судом обставин виконання енергосервісних заходів, а також витребування додаткових доказів, пов'язаних із фактичним наданням послуг позивачем та впровадженням енергоефективних рішень, у зв'язку з чим 03.10.2025 представником позивача адвокатом Єресько О.С., був направлений адвокатський запит директору Ківерцівського ліцею №3 Луцького району Волинської області з метою отримання офіційного підтвердження відповідних обставин. Просить вирішити питання щодо долучення до матеріалів справи додатків, доданих до клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, поданого представником Позивача адвокатом Коцюбою Т.М. через систему «Електронний суд» 05.09.2025.
Крім того 15.10.2025 надійшли додаткові пояснення позивач по суті позовних вимог.
У судовому засіданні 15.10.2025 представник відповідача просив оголосити перерву для ознайомлення з поданими позивачем новими доказами.
У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв'язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суд від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.
Після закриття підготовчого провадження суд призначає справу до судового розгляду по суті (пункт 3 частини другої статті 185 ГПК України).
Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Тобто, підготовче засідання та судове засідання мають різну мету, що обумовлено різними завданнями, які стоять перед підготовчим провадженням та розглядом по суті, формами проведення яких вони є.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що відповідно до практики Верховного Суду, яка враховується судами на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
У постанові Верховного Суду від 02.10.2019 р. у справі № 916/2421/18 суд касаційної інстанції висловився щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.
31.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли відповіді на питання, поставлені ТОВ "Еско Централь" у позовній заяві. Належним чином оформлена заява свідка на адресу суду надійшла 04.09.2025.
Представнику позивача у судових засіданнях від 09.09.2025, 11.09.2025 повідомлено судом про наявність такої заяви, проте будь-які клопотання про ознайомлення чи долучення додаткових доказів у судовому засіданні представницею позивача не заявлялись.
Судом враховано, що відповіді надані відповідачем у заяві свідка, поданій 04.09.2025 та відповіді надані у заяві від 30.07.2025 є ідентичними, тому позивач володів інформацією про правову позицію відповідача на поставлені питання.
Щодо питання про долучення до матеріалів справи додатків, доданих до клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, поданого представницею позивача, суд зазначає, що вимогами клопотання від 05.09.2025 є огляд доказів за їх місцезнаходження, яке вирішене у судовому засіданні 09.09.2025. Будь-яких додаткових вимог про долучення додаткових доказів клопотання не містить.
Судом враховано положення ст. 80 ГПК України, згідно якої позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд протокольною ухвалою від 15.10.2025 відмовив у задоволенні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки позивач не навів наявності виняткових та вагомих обставин, які б свідчили про можливість повернення до стадії підготовчого провадження, а клопотання спрямоване лише на подання додаткових доказів без обґрунтувань причин поважності пропуску строку для їх подання.
Суд зазначає, що повернення до стадії підготовчого провадження у цій справі призведе до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі, а саме позивачу, значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи господарського судочинства.
Щодо поданих позивачем додаткових пояснень на стадії розгляду справи по суті, суд зазначає таке.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, зокрема, на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі «Walchli v. France», заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; «ТОВ «Фріда» проти України», заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Так, відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. В межах позовного провадження законодавець надав можливість учасникам справи у повній відповідності із ст. 161 ГПК України висловити свої міркування у п'яти основних заявах по суті справи: позивачу у позовній заяві та відповіді на відзив, відповідачу у відзиві на позовну заяву та запереченнях та третій особі у поясненнях, що передбачено ст. 251 ГПК України. Порядок, строки, механізм подання цих заяв по суті справи чітко регламентується ГПК України. В свою чергу, подання інших пояснень можливе лише з дозволу суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не надавав дозвіл позивачу на подання додаткових пояснень на стадії розгляду справи по суті з окремого питання, оскільки підстави для подання таких пояснень наразі відсутні.
Позивач не просив дозволу подати додаткові пояснення, які він надіслав 15.10.2025, а суд не визнавав їх подання необхідним.
Отже, дії позивача у повній мірі не відповідають вимогам ГПК України, оскільки останній діє не у спосіб, передбачений ГПК України, що виключає підстави для прийняття додаткових пояснень від 30.10.2025 до розгляду.
Крім того, суд наголошує, що до вказаних додаткових пояснень позивачем долучено нові докази, які раніше учасником справи до матеріалів справи не подавалися, а також наведено обґрунтування щодо них.
З огляду на зазначене, суд протокольною ухвалою від 15.10.2025 додаткові пояснення позивача залишив без розгляду.
У судових засіданнях 15.10.2025, 22.10.2025 оголошувалась перерва до 22.10.2025, 30.10.2025 відповідно.
У судовому засіданні учасники справи дали свої пояснення, доводи, висловили думку з питань, які виникли під час розгляду справи.
Після стадії судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
На підставі вищевикладеного, суд протокольною ухвалою від 30.10.2025 відклав ухвалення та проголошення судового рішення у справі на 06.11.2025 о 10:30 хв.
У судовому засіданні 16.11.2025 проголошено скорочене судове рішення.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
15.09.2023 між Гуманітарним відділом Ківерцівської міської ради (замовник) та ТОВ «ЕСКО ЦЕНТРАЛЬ» (виконавець) укладено Енергосервісний договір №21.
Згідно умов договору його предметом є здійснення енергосервісу будівлі Ківерцівського ліцею №3 Луцького району Волинської області, м. Ківерці, вул. Шевченка, 13 Луцького району Волинської області (далі - Енергосервіс), оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення замовником споживання теплової енергії порівняно із споживанням (витратами) за відсутності енергосервісу. Енергосервісом є комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) енергосервісу, перелік яких наведено у Додатку 1 (п. 1.1).
Ціна договору становить 10 268 389,91 грн (п. 2.1).
Строк дії договору становить 13 років 206 днів. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.12.2036 (п. 6.1, 6.2).
Відповідно до п.п. 7.1, 7.3 договору оплата за договором здійснюється замовником за рахунок скорочення споживання та/або витрат замовника на оплату теплової енергії порівняно із споживанням та/або витратами на оплату теплової енергії за відсутності таких заходів за відповідний період на підставі тарифів, що діяли у період, за який здійснюється оплата. Оплата за договором здійснюється щомісяця.
Згідно п. 9.1 Виконавець зобов'язаний:
1) забезпечити у визначені в Додатку №1 строки здійснення заходівенергосервісу. Змінити строк виконання здійснення заходів енергосервісу у разі об'єктивних на те причин;
2) розробити та погодити проектну документацію, оформити дозвільні документи, необхідні для здійснення заходів енергосервісу.
Виконавець має право продовжити строки для здійснення заходів енергосервісу, у разі необхідності, протягом 10 робочих днів з дня виникнення такої потреби, протягом 5 робочих днів з дня виникнення такої потреби письмово повідомити замовника щодо такого продовження строків (п.п. 5 п. 9.2.).
Відповідно до п.п. 6 п. 9.3 договору замовник зобов'язаний у разі подовження або зміни виконавцем строків здійснення заходів енергосервісу або самих таких заходів, прийняти таке подовження або заміну.
Згідно п. 11.1 договір може бути розірвано за згодою сторін.
За умовами п. 11.4 Договір може бути розірвано в односторонньому випадку з ініціативи замовника у разі відставання виконавцем від графіку здійснення комплексу технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) заходів енергосервісу більш ніж на 60 (шістдесят) робочих днів з вини виконавця або в разі настання умов, передбачених розділом 15 договору.
Пунктом 12.3 договору передбачено, що виконавець протягом 30 робочих днів з дати завершення пуско-налагоджувальних робіт/введення в експлуатацію обладнання передає замовникові майно (обладнання, матеріали), що утворене (встановлено) за цим договором на відповідальне безоплатне зберігання за договором зберігання на строк дії енергосервісного договору.
Відповідно до п. 13.1 виконавець зобов'язаний забезпечити розробку та погодження проектної документації, оформлення дозвільних документів, необхідних для здійснення заходів енергосервісу, за умов вимог законодавства щодо обов'язковості отримання технічних умов, дозвільної документації та розробки проектно-кошторисної документації на відповідні роботи та послуги, що входять до енергоефективних заходів, визначених у додатку 1 до договору.
Розробка проектної документації та дозвільних документів входить до складу та ціни договору та не потребує додаткової оплати з боку замовника (п. 13.4).
Виконавець надає замовнику копії усієї проектної та виконавчої документації до виконаних робіт в рамках договору, а після повного виконання зобов'язань за договором чи дострокового припинення, один примірник проектної та виконавчої документації (п. 13.5).
Згідно п. 17.2 зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, якщо інше не встановлено законом.
Додатком №1 до договору визначено перелік енергоефективних заходів енергосервісу по об'єкту - будівля Ківерцівського ліцею №3 м. Ківерці (т. 1 а.с. 14 на звороті).
Сторонами також укладені Додатки 2-10 до договору (т. 1 а.с. 15-21).
Між сторонами підписано протоколи розрахунків скорочення рівня споживання теплової енергії та акти про виконання зобов'язань, зокрема досягнення скорочення обсягу скорочення рівня споживання теплової енергії та витрат на оплату теплової енергії, зокрема:
- від 15.12.2023 за листопад 2023 року, вид енергоресурсів - теплова енергія, на суму 130 777,87 грн;
- від 15.12.2023 за грудень 2023 року, вид енергоресурсів - теплова енергія, на суму 186628,09 грн;
- від 15.03.2024 за лютий 2024 року, вид енергоресурсів - теплова енергія, на суму 278096,18 грн;
- від 15.04.2024 за березень 2024 року, вид енергоресурсів - теплова енергія, на суму 138509,24 грн;
- від 12.11.2024 за жовтень 2024 року, вид енергоресурсів - теплова енергія, на суму 56357,59 грн;
- від 12.12.2024 за листопад 2024 року, вид енергоресурсів - теплова енергія, на суму143 148,93 грн;
- від 16.12.2024 за грудень 2024 року, вид енергоресурсів - теплова енергія, на суму 149509,72 грн.
Відповідачем здійснено оплату таких актів: від 15.12.2023, 15.12.2023, 15.03.2024, 15.04.2024, 12.11.2024, 16.12.2024, 12.12.2024, що підтверджується платіжними інструкціями від 20.12.2023 на суму 186 628,09 грн, від 20.12.2023 на суму 130 777,87 грн, від 21.03.2024 на суму 278 096,18 грн, від 24.04.2024 на суму 138 509,24 грн, від 19.11.2024 на суму 56357,59 грн, від 18.12.2024 на суму149 509,72 грн, від 18.12.2024 на суму 143 148,93 грн.
Відповідачем на адресу позивача надіслано повідомлення від 02.01.2025 №01/01-18/2-25 про розірвання енергосервісного договору №21 від 15.09.2023. Зазначає, що товариством не дотримано графіку здійснення комплексу технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) заходів енергосервісу більше ніж на 60 робочих днів, без існування будь-яких об'єктивних причин. Повідомляє про розірвання енергосервісного договору №21 від 15.09.2023 по закінченню семи календарних днів з моменту пред'явлення даного повідомлення. До повідомлення долучено додаткову угоду № 1 про дострокове розірвання договору за підписом замовника.
ТОВ «Еско Централь» у письмовому повідомленні від 01.01.2025 №01.1 повідомляє замовника про виникнення з об'єктивних причин (мобілізаційні заходи співробітників ТЦК та СП та гострий дефіцит робочої сили в країні для завершення вузькопрофільної роботи з утеплення фасаду об'єкта енергосервісу) та продовження строків виконання третього етапу заходу «утеплення фасаду об'єкта енергосервісу» до повного його виконання у 2025 році та просить прийняти таке продовження в силу п.п. 6, 9.2 договору.
У листі-відповіді №20.1 від 20.01.2025 ТОВ «Еско Централь» на лист відповідача від 02.01.2025 №01/01-18/2-25 зазначає, що товариство не погоджується із зазначеними в листі обставинами. Предметом договору від 15.09.2023 №21 є здійснення енергосервісу будівлі, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення замовником споживання теплової енергії порівняно із споживанням (витратами) за відсутності енергосервісу. Енергосервісом є комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енерогоефективних) та інших заходів енергосервісу, перелік яких наведено у Додатку 1. Одностороннє розірвання договору замовником є неможливим, оскільки настання умов, передбачених п. 11.1 договору, не відбулось. Вказано, що об'єкт енергосервісу вже фактично утеплений на 45-50% і роботи призупинені, оскільки через дію місцевого ТЦК робітники, які виконували роботи, змушені були їх призупинити у зв'язку із мобілізаційними заходами. На разі є гострий дефіцит робочої сили в країні. Керуючись п.п. 9.2.5-9.3.6 інформує про продовження строків здійснення заходів енергосервісу утеплення фасаду об'єкта енергосервісу до повного його виконання у 2025 році.
Позивачем на адресу відповідача направлено листи від 16.01.2025 №16.2, від 04.02.2025 №04.02, від 05.03.2025 №05.1, від 05.04.2025 №05.4 з пропозицією підписати акти про виконання зобов'язань та протоколи розрахунків скорочення рівня споживання теплової енергії.
Листом від 14.02.2025 №14.02 ТОВ «Еско Централь» надіслано ГВ Ківерцівської міської ради додаткову угоду в доповнення до листа від 20.01.2025 №20.1.
В той же час, додаткова угода, акти про виконання зобов'язань, протоколи розрахунків скорочення рівня споживання теплової енергії в матеріалах справи відсутні.
06.03.2025 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №06.01 на суму 199115,68 грн заборгованості за договором.
Відповідач у відповіді від 31.03.2025 №401/01-18/2-25 на претензію позивача повідомляє, що до відділу не надходило будь-яких заяв та клопотань про надання товариством доступу до приміщень для виконання робіт з енергосервісу, а гуманітарним відділом будь-яких погоджень про початок виконання товариством робіт з енергосервісу не надавалось. У зв'язку з невиконанням товариством умов першого та інших наступних етапів надання послуг, правових підстав для задоволення пред'явленої претензії немає, адже підписання договору не свідчить про автоматичне надання послуг. У зв'язку із тим, що товариством порушено визначені умови договору, не погоджено відповідну проектно-кошторисну документацію, порушено графік проведення та здачі робіт згідно етапів, відсутність надання послуг з енергозбереження, передбачених умовами договору, починаючи з моменту укладення договору, звертається з повідомленням про розірвання договору в односторонньому порядку. з урахуванням п.п. 11.2, 11.4 договору по закінченню семи календарних днів з моменту пред'явлення даного повідомлення. Долучено додаткову угоду №1 від 31.03.2025 про розірвання договору №21 від 15.09.2023.
Згідно наданих у судовому засіданні 15.10.2025 пояснень свідка - начальника Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради ОСОБА_1, причиною відмови від договору слугувало ненадання передбаченої умовами договору технічної документації та невиконання всього обсягу робіт у встановлені згідно відповідного Графіку терміни. Зазначив, що якісь заходи позивачем проводились, але вони не відповідають умовам спірного договору, оскільки встановити вид робіт без розробленої проектно-кошторисної документації не можливо. Оплата згідно долучених до позовної заяви акті здійснювалась не за виконані роботи, а за економію теплової енергії. Оплата перестала проводитися у зв'язку з відсутністю документації, яка б підтверджувала б виконання саме робіт, передбачених умовами договору та графіком. Під час огляду фахівцями міської ради будівельних матеріалів та фактично виконаних робіт позивачем встановлено їх невідповідність, встановленим будівельним нормам. Утеплення фасаду приміщення розпочато у червні-серпні 2024 року та виконано позивачем частково. Чи встановлено, передбачене умовами договору обладнання, чи утеплено горище, особисто не бачив, оскільки підтверджуючих документів про це на адресу відповідача не надано. На адресу відповідача не було надіслано належним чином оформленої та затвердженої проектної документації на виконання умов договору.
Крім того, свідком надано відповіді на поставлені у судовому засіданні представницею позивача запитання.
Однією із позовних вимог ТОВ «Еско Централь» є визнання недійсним з моменту вчинення односторонній правочин Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради оформлений заявою від 31.03.2025 № 401/01-18/2-25 щодо розірвання Енергосервісного договору №21 від 15.09.2023.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Тобто припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Положеннями ст. 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частинами першою і другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Отже, зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов'язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов'язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за загальним правилом, встановленим чинним законодавством, зміна та розірвання договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 по справі № 916/1684/18.
За змістом наведених положень закону одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі N 910/11397/18, якою обґрунтована касаційна скарга.
З урахуванням приписів пункту 11.4 спірного енергосервісного договору №21 від 15.09.2023 договір може бути розірвано в односторонньому випадку з ініціативи замовника у разі відставання виконавцем від графіку здійснення комплексу технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) заходів енергосервісу більш ніж на 60 (шістдесят) робочих днів з вини виконавця.
Відповідно до частин 1, 3 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Частиною 5 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Суд відзначає, що оформлене у визначеному відповідним договором порядку волевиявлення однієї із сторін на дострокове припинення його дії за своїми наслідками є одностороннім правочином про розірвання відповідного договору, а відтак, при його вчиненні мають бути дотриманні встановлені законодавством вимоги, необхідні для чинності такого правочину.
Пунктом 2 частини першої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
Загальні підстави визнання правочину недійсним і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215 та 216 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Разом з цим, статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі № 6-301цс15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15).
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Таким чином, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а також доведено наявність порушеного права.
В контексті вищенаведеного, суд звертає увагу на те, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і, в залежності від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Як неодноразово наголошував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїх постановах від 07.04.2021 у справі №910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі №904/5480/19, під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Під порушенням розуміється такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Отже, якщо договір було розірвано неправомірно однією зі сторін, то порушені права контрагента, в залежності від встановлених судом обставин, дійсно можуть відновлюватися, у тому числі, шляхом визнання відповідного одностороннього правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
При цьому варто враховувати, що позов про визнання недійсним одностороннього правочину із розірвання договору по суті спрямований на визнання чинності (дії) такого договору і зобов'язань, що за ним виникли, спонукання до їх подальшого виконання в натурі.
Як вбачається зі змісту заяви відповідача від 02.01.2025 №01/01-18/2-25 причиною одностороннього розірвання спірного договору слугувало порушення ТОВ «Еско Централь» графіку здійснення комплексу технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) заходів енергосервісу більше ніж на 60 робочих днів без існування будь-яких об'єктивних причин (т. 1 а.с. 34-35).
У заяві відповідача від 31.03.2025 №401/01-18/2-25 причиною розірвання вказано про відсутність клопотань товариства про надання доступу до приміщень для виконання робіт з енергосервісу; відсутність будь-яких погоджень замовником про початок виконання робіт з енергосервісу; не виконання першого та наступних етапів надання послуг; не погодження проектно-кошторисної документації; порушення графіку проведення та здачі робіт згідно етапів; відсутність надання послуг з енергозбереження починаючи з моменту укладення договору (т. 1 а.с. 47-51).
Згідно із преамбулою Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" енергозберігаючі (енергоефективні) заходи це заходи, спрямовані на впровадження та виробництво енергоефективних продукцій, технологій та обладнання.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" енергосервіс - комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів; енергосервісний договір - договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Як встановлено судом, в доповнення до договору між сторонами укладено Додаток 1 до нього «Перелік енергоефективних заходів енергосервісу», згідно якого визначено такі заходи та їх строки:
- Захід № 1: встановлення системи автоматичного регулювання теплового потоку в залежності від температури зовнішнього повітря (ТПП) із системою диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання на об'єкті енергосервісу. Етапи та строки виконання: виконання проектної документації - ІІІ квартал 2023 року; виконання монтажних робіт - ІІІ квартал 2023 року - ІV квартал 2023 року, пуско-налагоджувальні роботи - ІV квартал 2023 року. Умови впровадження: за умови вчасної видачі усієї необхідної технічної документації замовником та теплопостачальною організацією.
- Захід № 2: утеплення неопалювального горищного перекриття. Етапи та строки виконання: виконання робіт - ІV квартал 2023 року - І квартал 2024 року. Умови впровадження: допуск виконавця до об'єкту енергосервісу.
- Захід № 3: утеплення фасаду об'єкта енергосервісу. Етапи та строки виконання: виконання проектно кошторисної документації - ІІ квартал 2024 року, виконання монтажних робіт - ІІ квартал 2024 року - ІV квартал 2024 року. Умови впровадження: за умови погодження проектної документації замовником, допуску виконавця до об'єкту енергосервісу.
- Захід № 4: надання послуг з енергосервісу (забезпечення рівня скорочення споживання та витрат на теплову енергію) - 01 жовтня 2023 року - 30 грудня 2036 року. Умови впровадження: за умови виконання вимог, які вказані в пункті 1 даного переліку та дотримання температурного графіку та тиску теплопостачальною організацією.
Під умовами впровадження слід розуміти технічні вимоги та обмеження (вимоги державних будівельних норм, техніки безпеки та охорони праці, певні етапи підготовчих чи капітальних заходів, що мають передувати впровадженню енергоефективних заходів за енергосервісним договором тощо), дотримання яких є необхідним для здійснення запропонованих заходів енергосервісу.
Суд також звертає увагу, що Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики 25.07.2006 № 258 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості 13.02.2012 № 91), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017 (далі - Правила), встановлюють основні організаційні й технічні вимоги до експлуатації електроустановок та електрообладнання (далі - електроустановки) споживачів і направлені на забезпечення надійної, безпечної та раціональної експлуатації електроустановок.
Відповідно до п. 3.1. Правил для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок у споживача повинна бути така технічна документація: затверджена проектна документація (креслення, пояснювальні записки тощо) з усіма змінами; однолінійні схеми первинних і вторинних електричних з'єднань усіх напруг для нормальних режимів роботи електрообладнання; акти випробувань та вимірювань електроустановок; акти прийняття електроустановок в експлуатацію, виконавчі схеми первинних і вторинних електричних з'єднань; акти розмежування електричних мереж за балансовою належністю та експлуатаційною відповідальністю між споживачем і електропередавальною організацією; технічні паспорти основного електрообладнання, будівель і споруд об'єктів, сертифікати на електрообладнання і матеріали, що підлягають сертифікації; інструкції з експлуатації електроустановок, крім того, споживач повинен мати: а) посадові інструкції, інструкції з охорони праці та пожежної безпеки на кожному робочому місці, програми підготовки працівників (які, як правило, повинні знаходитись у кожному структурному підрозділі підприємства чи самостійної виробничої дільниці споживача); б) договори про постачання електричної енергії, а у разі передавання електричної енергії послідовно мережами декількох суб'єктів господарювання - договори про спільне використання технологічних електричних мереж (про технічне забезпечення електропостачання споживача).
Згідно п. 9.1 спірного договору від 15.09.2023 №21 виконавець зобов'язаний забезпечити у визначені в Додатку №1 строки здійснення заходів енергосервісу; розробити та погодити проектну документацію, оформити дозвільні документи, необхідні для здійснення заходів енергосервісу.
Згідно Додатку 1 до договору захід № 1 енергосервісу включає в себе етап виконання проектної документації, кінцевий строк якого визначений - ІІІ квартал 2023 року. Умови впровадження заходу № 1 є вчасна видача усієї необхідної технічної документації замовником та теплопостачальною організацією.
Під умовами впровадження слід розуміти технічні вимоги та обмеження (вимоги державних будівельних норм, техніки безпеки та охорони праці, певні етапи підготовчих чи капітальних заходів, що мають передувати впровадженню енергоефективних заходів за енергосервісним договором тощо), дотримання яких є необхідним для здійснення запропонованих заходів енергосервісу (Додаток 1 до договору).
Таким чином, граничний термін для виготовлення та виконання проектної документації сторонами визначено - ІІІ квартал 2023 року.
У поясненнях від 16.07.2025 позивач зазначає, що 26.08.2024 позивачем на адресу відповідача надіслано проектну документацію, що підтверджується відповідними скрін-шотами.
Таким чином самим позивачем зазначено про її надсилання з порушенням, визначених Додатком 1 до договору, строків.
Водночас долучений до пояснень скрін-шот, як доказ надіслання проектної документації замовнику, не є належним та допустимим доказом в розуміння положень ГПК України, оскільки з нього не можливо встановити відправника та отримувача повідомлення, зміст файлу під назвою «ТОМ1 9-2024. Ліцей Ківерці_1».
Проектна документація, а також будь-яка інша технічна документація, яка підтверджувала б виконання заходу № 1, визначеного Додатком № 1 договору, в матеріалах справи відсутня, позивачем не надана. Належні докази її розроблення, погодження та надіслання замовнику також відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позивач у строк, передбачений Додатком 1 до договору (та протягом наступних 60 робочих днів) не виконав проектну документацію.
А тому, суд констатує, що навіть за вказаних обставин відповідачу вже було достатньо для розірвання договору з позивачем в односторонньому порядку на підставі п. 11.4 договору починаючи з 23.12.2023 року (60 робочих днів після закінчення ІІІ кварталу 2023 року).
Крім того, Додатком 1 до договору серед переліку енергоефективних заходів, що планується запровадити за енергосервісним договором також передбачається Захід №3 про утеплення фасаду об'єкта енергосервісу, виконання якого має здійснюватися у такі етапи та строки: виконання проектно-кошторисної документації - ІІ квартал 2024 року; виконання монтажних робіт - ІІ квартал 2024 року - ІV квартал 2024 року. Умови впровадження: за умови погодження проектної документації замовником, допуску виконавця до об'єкту енергосервісу.
Як встановлено судом, серед підстав для одностороннього розірвання договору відповідачем у листі від 31.03.2025 №401/01-18/2-25 вказано про не погодження проектно-кошторисної документації, порушення графіків проведення та здачі робіт.
У заяві свідка від 03.09.2025 ОСОБА_1, який є начальником Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради, вказано, що зі сторони ТОВ «Еско Централь» не надано доказів письмового погодження заходів енергосервісу та здачу відповідачем у строк відповідних робіт/заходів передбачених умовами Договору (т. 1 а.с. 168).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_1 також зазначив, що причиною відмови від договору слугувало ненадання передбаченої умовами договору проектно-кошторисної документації та невиконання всього обсягу робіт у встановлені згідно відповідного Графіку терміни. Вказав, що якісь заходи позивачем проводились, але вони не відповідають умовам спірного договору, оскільки встановити вид робіт без розробленої проектно-кошторисної документації не можливо. Також підтвердив, що утеплення фасаду приміщення Ківерцівського ліцею розпочато у червні-серпні 2024 року та виконано позивачем частково.
У матеріалах справи відсутні докази розроблення та погодження проектно-кошторисної документації у визначений Додатком 1 до договору строк, в тому числі відсутні акти, на підтвердження своєчасного виконання позивачем робіт з утеплення об'єкта енергосервісу.
У той же час самим позивачем у листі від 20.01.2025 №20.1 зазначено про виконання робіт з утеплення фасадів на 45-50%.
Крім того, про не завершення виконання вказаного заходу №3, у визначений Додатком 1 до договору строк, свідчать також вимоги позовної заяви про зобов'язання відповідача внести зміни в додаток 1 до договору в частині строку виконання заходу №3, а також стверджується показаннями свідка ОСОБА_1 .
Прострочка позивачем виконання робіт з утеплення фасаду об'єкта енергосервісу після 22.09.2024 та 25.03.2025 (60 робочих днів після граничного строку виконання - ІІ квартал 2024 (виконання проектно-кошторисної документації) та IV квартал 2024 року (виконання монтажних робіт) також надавала право відповідачу на його розірвання в односторонньому порядку.
Посилання позивача на відсутність заперечень відповідача щодо надісланих на його адресу листів від 01.01.2025, 14.02.2025 про продовження строків виконання заходів енергосервісу, не береться судом до уваги, оскільки такі листи надіслані позивачем після одностороннього розірвання договору замовником листом від 02.01.2025 №01/01-18/2-25.
Крім того, докази отримання відповідачем повідомлення позивача №01.1 від 01.01.2025 про зміну строків здійснення заходів енергосервісу в матеріалах справи відсутні.
Судом враховано, що підписання та оплата відповідачем актів про виконання зобов'язань від 15.12.2023, 15.12.2023, 15.03.2024, 15.04.2024, 12.11.2024, 16.12.2024, 12.12.2024 без зазначення конкретного виду виконаних робіт не спростовує встановлені судом обставини щодо несвоєчасного виконання позивачем комплексу заходів енергосервісу, визначених Додатком 1 до договору.
При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б передачу замовникові майна (обладнання, матеріалів), що утворене (встановлено) за енергосервісним договором №21 від 15.09.2023 у відповідності до п. 12.3 цього договору.
Таким чином, судом встановлено, що строк відставання від графіку здійснення комплексу технічних енергоефективних заходів, зокрема виконання проектно-кошторисної документації, виконання робіт з утеплення фасаду об'єкту енергосервісу, становить більше 60 робочих днів, що є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи замовника.
Обставини подальшого надання послуг з енергосервісу судом не розглядаються та не досліджуються, оскільки не спростовують встановлені обставини порушення позивачем графіку здійснення комплексу технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) заходів енергосервісу більш ніж на 60 робочих днів та не охоплюють предмет доказування у цій справі.
Отже, відповідач правомірно з визначених підстав скористався правом на одностороннє розірвання договору, повідомивши про це позивача належним чином.
Доказів на спростування порушення строків щодо виконання графіку здійснення комплексу відповідних технічних енергоефективних заходів та підтвердження належного їх виконання позивач суду не надав.
Ураховуючи вищевикладене, судом встановлено відсутність передбачених законодавством підстав для визнання оспорюваного одностороннього правочину відповідача про розірвання договору недійсним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 917/1761/23 від 04.02.2025.
У зв'язку з правомірним розірвання замовником спірного договору в односторонньому порядку, правові підстави для задоволення позовної вимоги ТОВ «Еско Централь» про зобов'язання відповідача внести зміни в енергосервісний договір №21 від 15.09.2023, а саме в додаток 1, в частині строку виконання заходу №3, відсутні.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, передбачені ст. 129 ГПК України, підстави покладення витрат по сплаті судового збору на відповідача відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 130, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еско Централь" до Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради, оформлений заявою від 31.03.2025 № 401/01-18/2-25 щодо розірвання Енергосервісного договору №21 від 15.09.2023 та про зобов'язання Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради внести зміни до Енергосервісного договору №21 від 15.09.2023, а саме додаток 1 в частині строку виконання заходу №3.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя С. В. Бідюк