пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
18 листопада 2025 року Справа № 05/36-54
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна
за участю представників сторін:
від заявника: Поліщук Т.М. - директор
від ДВС у місті Луцьку: Арсенюк О.В. - довіреність від 03.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в приміщенні Господарського суду Волинської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Аргос» про скасування арешту по справі №05/36-54 за позовом Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аргос» про стягнення 4 269 006 грн 50 коп,
10.11.2025 на адресу суду надійшла заява ТОВ “Аргос», згідно якої просить скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця від 09.12.2010 у межах виконавчого провадження №22846994 з коштів ТОВ “Агрос» на всіх рахунках у банківських установах.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 справа розподілена судді Гарбару І.О.
Ухвалою суду від 10.11.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Аргос» про скасування арешту прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 18 листопада 2025 року о 09:50 год. Запропоновано відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Головному управлінню ДПС у Рівненській області до дня судового засідання надати в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України відзив по суті викладених у заяві обставин, документи в його обґрунтування.
17.11.2025 представниця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України сформувала в системі «Електронний суд» відзив, в якому вказала, що оскільки виконавче провадження завершено 01.02.2011 року з підстав, що не передбачають зняття арешту з майна боржника. Виконавче провадження завершено у зв'язку з відсутністю у боржника майна (в редакції Закону № 606-XIV від 1999 року), виконавчий збір в межах даного виконавчого провадження не стягнуто. А тому просить суд відмовити в задоволені заяви про скасування арешту нерухомого майна, накладеного в межах виконавчого провадження №22846994 (обтяження №10536244 від 26.11.2010, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 4269006,50 грн.).
17.11.2025 представниця Головному управління ДПС у Рівненській області сформувала в системі «Електронний суд» клопотання, в якому зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргос» перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Волинській області. Згідно з даними інформаційно-телекомунікаційної системи Головного управління ДПС у Рівненській області згідно інтегрованої картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос» (ЄДРПОУ 20121705)заборгованість відсутня. Просила розглянути заяву без участі представника Головного управління ДПС у Рівненській області.
Представниця заявника в судовому засіданні просила заяву задовольнити.
Представниця ДВС у місті Луцьку в задоволенні заяви просила відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали заяви суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі за текстом - відділ ДВС) перебувало виконавче провадження № 22846994 з примусового виконання виконавчого листа 05/36-1 від 12.10.2010, виданого Господарським судом Волинської області (виконавчий документ повернуто стягувану 01.02.2011 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV).
У межах вказаного виконавчого провадження 09.12.2010 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до виконання в АТ КБ «Приватбанк», ПАТ «ВіЕйБі Банк», ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК», ПАТ »ПРОМШВЕСТБАНК", а саме:
- р/р 26002055499022 (долар США), 26001055499023 (євро), 26003055499002 (гривня), 26004055499020 (гривня), 26041055499027 (гривня), 6059055499020 (гривня), НОМЕР_1 (гривня) у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 303440, код 20121705;
- р/р НОМЕР_2 (долар США , гривня) у ПАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 380537, код 20121705;
- р/р НОМЕР_3 у ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК», МФО 303484, код 20121705;
-р/р НОМЕР_4 у ПАТ «ПРОМІНВБСТБАНК», МФО 303138, код 20121705.
Крім цього, в межах даного виконавчого провадження було накладено арешт нерухомого майна ТОВ «Аргос», обтяження № 10536244 від 26.11.2010, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 4269006,50 грн.
Як слідує з матеріалів справи, ВДВС у місті Луцьку ЗМУЮ у листах від 27.02.2024 №47773, 31.05.2024 №128660 повідомив, що в межах виконавчого провадження №22846994 по виконанню виконавчого листа №05/36-1 від 12.10.2010, 09.12.2010 винесено постанову про арешт коштів боржника. 01.02.2011 державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна. Крім того, згідно даного виконавчого провадження накладено арешт на нерухоме майно, обтяження №10536244 від 26.11.2020, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 4 269 006 грн 50 коп. Заява про зняття арешту з рахунків, нерухомого та рухомого майна ТОВ «Аргос» задоволенню не підлягає у відповідності до ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження».
Також, на виконанні відділу ДВС перебувало виконавче провадження № 26494364 з примусового виконання виконавчого листа 2-8664 від 12.05.2011, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області (виконавчий документ повернуто стягувагу 21.12.2018 відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»), та виконавче провадження № 52100099 з примусового виконання наказу № 903/340/16-1, виданого 16.08.2016 господарським судом Волинської області (виконавчий документ повернуто стягувану 09.06.2021 відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).
Повернуті виконавчі документи для примусового виконання повторно не пред'являлися, на даний час будь-які виконавчі провадження стосовно ТОВ «Аргос» відсутні.
Відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання судового рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 12.10.2023 та ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.04.2024 задоволено скарги ТОВ «Аргос» та зобов'язано відділ Державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна та рахунків товариства.
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Волинській області від 31.10.2025 за ТОВ «Аргос» не числиться будь-якої заборгованості.
Відповідно до положень ст.ст.5, 18, 40 Закону України “Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Такі ж норми містилися і в Законі України “Про виконавче провадження» у попередніх редакціях.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 56 Закону України “Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.
При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Пунктом 5 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження» передбачена можливість зняття арешту за рішенням суду.
Відповідно до положень ч. 4ст. 59 ЗУ “Про виконавче провадження»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Частиною 2 ст. 50 ЗУ “Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до ЗУ “Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Як встановлено судом, будь-яких відкритих виконавчих проваджень щодо ТзОВ “Аргос» з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 12.10.2010 №05/36-1 немає.
Суд зауважує, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, дійсного виконавчого документу та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору з боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, яке закріплено у статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Схожого висновку дійшов Верховний суд у постанові №2/0301/806/11 від 13.07.2022.
З врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви ТОВ «Аргос» в повному обсязі.
Керуючись ст. 234 ГПК України, Законом України “Про виконавче провадження», господарський суд,
1. Заяву задовольнити.
2. Зняти арешт, накладений у виконавчому провадженні №22846994 на підставі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт коштів боржника від 09.12.2010.
Скасувати арешт нерухомого майна, накладений в межах виконавчою провадження №22846994, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Аргос» (обтяження №10536244 від 26.11.2010, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 4269006,50 грн).
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повна ухвала виготовлена 18.11.2025.
Суддя І. О. Гарбар