Ухвала від 17.11.2025 по справі 902/560/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"17" листопада 2025 р. Справа № 902/560/20

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Тимошенко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Вінницької області від 23.07.2025 (суддя Маслій І.В.)

у справі № 902/560/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект-Плюс"

до Фермерського господарства "Ланецького"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Вінницької області від 23.07.2025, серед іншого: задоволено клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. від 18.07.2025 у справі № 902/121/25; затверджено звіт арбітражного керуючого (розпорядника майна) Томашука М.С. № 01-16/198 від 17.07.2025 за наслідками процедури розпорядження майном боржника ФГ "Ланецького"; затверджено звіт арбітражного керуючого (розпорядника майна) Томашука М.С. про нарахування та сплату грошової винагороди розпорядника майна, понесення та відшкодування витрат; припинено процедуру розпорядження майном Фермерського господарства "Ланецького" (код ЄДРПОУ 36244177) та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича у справі № 902/560/20; визнано боржника - Фермерське господарство "Ланецького" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; задоволено заяву арбітражного керуючого Томашука М.С. про згоду на участь у справі № 902/560/20; призначено ліквідатором Фермерського господарства "Ланецького" арбітражного керуючого Томашука Миколу Савелійовича; зобов'язано посадові особи Фермерського господарства "Ланецького" протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора, передати арбітражному керуючому (ліквідатору) Томашуку М.С. бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Не погодившись із вказаним процесуальним рішенням, Ланецький І.Є. (в якості особи, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, але суд вирішив питання про її права, інтереси та обов'язки) звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Вінницької області від 23.07.2025 та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. від 18.07.2025 у справі № 902/121/25 та затвердженням пов'язаних із цим вимог.

Одночасно, скаржник просить поновити строк на оскарження постанови Господарського суду Вінницької області від 23.07.2025 у справі № 902/560/20 та встановити додатковий процесуальний строк на подачу доказів до даної апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подана через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС 13.11.2025 та надійшла до Північно - західного апеляційного господарського суду 14.11.2025.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги встановлено ст. 258 ГПК України.

Відповідно до п. 2 частини 3 статті 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з пп. 8 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) апеляційної і касаційної скарги на постанову суду про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (погашення боргів боржника) ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Отже ставка судового збору є незмінною, до ставки судового збору може бути застосований понижуючий коефіцієнт у разі звернення до суду в електронній формі.

Апелянтом оскаржується постанова Господарського суду Вінницької області від 23.07.2025 у справі № 902/560/20, розмір судового збору за подання апеляційної скарги в електронній формі на яку становить 4 844,80 грн (3 028,00 грн х 2 х 0,8).

Скаржник до апеляційної скарги доказів сплати 4 844,80 грн судового збору не додав.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено перелік учасників у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Не повідомлений належним чином учасник справи позбавлений можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. Крім того, неповідомлення учасника справи про звернення з апеляційною скаргою порушує його процесуальні права, принципи рівності усіх учасників судового процесу та змагальності сторін, закріплені у ст. 2 ГПК України.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що остання не містить доказів належного повідомлення ФГ "Ланецького" про оскарження судового рішення. Відтак суд зауважує, що скаржником не повідомлено належним чином усіх учасників провадження про оскарження судового рішення, як того вимагають приписи ст. 258 ГПК України.

Разом з тим, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд зазначає таке.

В силу приписів ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову прийнято судом першої інстанції 23.07.2025. Відповідно, останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 12.08.2025.

Як зазначалось вище, апеляційна скарга сформована у підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС 13.11.2025 та надійшла до суду апеляційної інстанції 14.11.2025, тобто поза межами строку, встановленого на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Частинами 2 та 3 статті 256 ГПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Апелянт - ОСОБА_1 зазначає про те, що апеляційна скарга подається ним як особою, яка не була залучена до участі у справі. Вказане випливає з того, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.04.2025 у справі № 902/560/20(902/1247/24), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025, визначено розміри статутного капіталу ФГ "Ланецького" та розміри часток його учасників, серед іншого, розмір частки учасника ОСОБА_1 - 100 грн, що становить 25 % статутного капіталу; витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25% частки статутного капіталу, майна ФГ "Ланецького", як цілісного майнового комплексу, до складу якого входить майно, набуте фермерським господарством на підставах, що не заборонені законом, в тому числі майно (рухоме та нерухоме), що належить фермерському господарству, право оренди земельних ділянок, нерозподілений прибуток, майнові права та інші права, що належать фермерському господарству, набуте ним на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу ФГ "Ланецького" від 02.04.2020, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Зазначеним рішенням встановлено, що рішенням зборів засновників фермерського господарства, оформленим протоколом № 25032020 від 25.03.2020, ОСОБА_1 незаконно було звільнено з посади голови фермерського господарства та виключено зі складу засновників, у зв'язку з чим усі послідуючі рішення вищого органу ФГ "Ланецького", а також договір купівлі-продажу фермерського господарства як цілісного майнового комплексу від 02.04.2020 були прийняті з порушенням його прав, внаслідок протиправного позбавлення корпоративних прав.

Повний текст постанови суду від 15.09.2025 у справі № 902/560/20(902/1247/24) складено 22.09.2025 та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25.09.2025.

При цьому апелянтом відзначається, що ОСОБА_1 відповідно до вказаних рішень став учасником (засновником) ФГ "Ланецького" станом на 02 жовтня 2025 року, і оскаржувана постанова суду від 23.07.2025 впливає на права, інтереси та обов'язки скаржника, адже судом вирішено питання про обов'язки скаржника, як учасника фермерського господарства, яке ухвалено без участі останнього.

Водночас апелянтом наголошується, що станом на дату подачі даної апеляційної скарги ОСОБА_1 не отримано повного тексту оскаржуваного процесуального рішення (постанови) від 23.07.2025 у справі № 902/560/20.

З огляду на наведені обставини та обгрунтування просить поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги.

Судом в даному випадку враховується, що право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

За умовами ст. 9 Закону України "Про доступ до судових рішень" особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про надання можливості ознайомитися із судовим рішенням у приміщенні суду; надання можливості виготовити копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів; виготовлення копії судового рішення апаратом суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 254 та ч. 1 ст. 256 ГПК України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Оскаржувана постанова Господарського суду Вінницької області від 23.07.2025 у справі № 902/560/20 про банкрутство, за своїм змістом, відноситься до рішень (позаяк шляхом постановлення ухвал вирішуються процедурні питання, пов'язані з рухом справи), а тому апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів.

Положеннями ч. 2 ст. 261 ГПК України передбачено виключне право особи, яка не залучена до участі у справі, на подання апеляційної скарги поза межами присічного річного строку з дня складення повного судового рішення. Вказане обумовлено тим, що такій особі суд не надсилає будь-яких процесуальних документів під час розгляду справи, а констатувати факт порушення своїх прав судовим рішенням особа взмозі лише після ознайомлення з повним текстом рішення. Отже така особа вправі подати апеляційну скаргу з моменту виявлення судового рішення, яким порушуться її права, інтереси або обов'язки.

Разом з цим правило ч. 2 ст. 261 ГПК України не звільняє особу, яка не брала участі у справі, подати апеляційну скаргу з дотриманням визначеного ст. 256 ГПК України двадцятиденного строку, відлік якого починається з моменту отримання копії судового рішення або ознайомлення з його текстом (ст. 9 Закону України "Про доступ до судових рішень").

За вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено, окрім іншого, дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а також докази в підтвердження отримання копії судового рішення.

Необхідність зазначення такої інформації з підтверджуючими доказами зумовлена тим, що суд має здійснити перевірку дотримання строків подання апеляційної скарги враховуючи положення ст. 256, 261 ГПК України та відповідно вирішити питання про їх поновлення перед відкриттям апеляційного провадження.

З вказаного судом береться до уваги, що ОСОБА_1 є активним учасником справи № 902/560/20 про банкрутство ФГ "Ланецького" в якості голови Фермерського господарства "Кальній", яке в свою чергу визнано кредитором боржника - ФГ "Ланецького".

Разом з цим, на розгляді Північно - західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Фермерського господарства "Кальній" на постанову Господарського суду Вінницької області від 23.07.2025 у справі № 902/560/20.

Вказана апеляційна скарга ФГ "Кальній" подана 22.08.2025 через підсистему "Електронний суд" за підписом уповноваженого представника - керівника ФГ "Кальній" Ланецького Ігоря Євгеновича та без пропуску строку на апеляційне оскарження. Апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою відкрите 12.09.2025 та безпосередньо ОСОБА_1 брав участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції.

Зазначене спростовує твердження апеляційної скарги щодо необізнаності скаржника із повним текстом оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Судом також відмічається, що акцентуючи увагу на факті неотримання апелянтом ОСОБА_1 повного тексту оскаржуваного процесуального рішення у справі №902/560/20, як підставу для поновлення строку на подання апеляційної скарги, скаржник в подальшому обгрунтовуючи наявність підстав для скасування постанови зазначає: "Як вбачається з оскаржуваної постанови....", "Так, з тексту оскаржуваної постанови вбачається....", "Як зазначено в оскаржуваній постанові....", тощо.

Тобто про існування даного процесуального рішення, мотиви та обставини його ухвалення судом першої інстанції, скаржнику було достеменно відомо станом на липень 2025 року, що в свою чергу робить неспроможними твердження останнього відносно наявності будь-яких об'єктивних причин пропуску строків на подання апеляційної скарги в зв'язку з неотриманням повного тексту оскаржуваного рішення.

Статус учасника ФГ "Ланецького" ОСОБА_1 набуто 15.09.2025 року, з моменту прийняття постанови судом апеляційної інстанції у справі № 902/560/20(902/1247/24), оскільки ОСОБА_1 особисто був присутній в залі суду під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови (згідно протоколу судового засідання).

Отже, після набуття статусу учасника ФГ "Ланецького" (не залученого до участі у справі № 902/560/20 за доводами даної апеляційної скарги), та враховуючи цілковиту обізнаність з оскаржуваною постановою Господарського суду Вінницької області від 23.07.20205, ОСОБА_1 міг подати апеляційну скаргу протягом двадцяти днів з моменту прийняття постанови судом апеляційної інстанції у справі № 902/560/20(902/1247/24) - тобто до 06.10.2025 включно (з врахуванням вихідних днів).

Водночас, суд констатує, що апеляційна скарга у даній справі сформована у підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС 13.11.2025 та скаржником не наведено обставин та доказів на підтвердження поважних (об'єктивно непереборних) причин несвоєчасного подання апеляційної скарги.

Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відтак, вказаною статтею не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Встановлений ст. 119 ГПК України строк подання апеляційної скарги і є тим обмеженням доступу до суду, що забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності. У разі відсутності поважних причин та правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження такі обмеження правомірно застосовуються судом.

У розумінні ст. 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З правового контексту наведених норм слідує, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Відтак, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Зважаючи на приписи ст. 74 ГПК України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.

Натомість апелянтом не наведено та не підтверджено належними доказами поважних причин пропуску строку для подання апеляційної скарги, а вказані в тексті апеляційної скарги підстави визнаються неповажними.

В силу ч. 2 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Частиною 3 ст. 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи несплату скаржником судового збору за подання апеляційної скарги, доказів надсилання копії скарги всім учасникам справи та визнання судом неповажними підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення останньої без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Вінницької області від 23.07.2025 у справі № 902/560/20.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Вінницької області від 23.07.2025 у справі № 902/560/20 - залишити без руху.

3. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати суду докази сплати судового збору у розмірі 4 844,80 грн (отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Рiвненськ.м.тг/22030101; код отримувача: код за ЄДРПОУ 38012494; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA878999980313151206082017527; код класифікації доходів бюджету: 22030101); докази належного повідомлення Фермерського господарства "Ланецького" про оскарження судового рішення шляхом надіслання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів засобами електронного або поштового зв'язку; клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги із зазначенням інших підстав (за наявності таких) протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається останньому.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя Тимошенко О.М.