вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"05" листопада 2025 р. Справа№ 910/2754/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Шушняев Р.М.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 (повне рішення складено 04.07.2025)
у справі № 910/2754/25 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення заборгованості у розмірі 3 622 949,28 грн,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі № 910/2754/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" заборгованість у розмірі 2 418 479,23 грн, 3% річних у розмірі 63 138,64 грн, інфляційні у розмірі 355 276,51 грн та судовий збір у розмірі 34 042,73 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 123 498,57 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції №964 від 21.02.2025 року.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне підприємство «Гарантований покупець» 23.07.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 року у справі № 910/2754/25 в частині задоволення позовних вимог; ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю; судові витрати покласти на позивача.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі № 910/2754/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Сітайло Л.Г., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2754/25.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі № 910/2754/25 до надходження до суду матеріалів справи.
14.08.2025 матеріали справи № 910/2754/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Сітайло Л.Г.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі № 910/2754/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі № 910/2754/25.
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі №910/2754/25 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику десятиденний термін, з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа (з системи електронного документообігу "Діловодство спеціалізованого суду"), ухвалу від 22.08.2025 було надіслано скаржнику до його електронного кабінету (доставлено 26.08.2025 о 12:13).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно п.п. 2, 5, 11 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Пунктом 4 ст. 116 ГПК України передбачено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 02.09.2025 надано суду докази сплати судового збору у розмірі 63 830,12 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі № 910/2754/25, справу призначено до розгляду на "05" листопада 2025 року о 14 год 20 хв.
У судове засідання з'явився представник позивача, надав пояснення у справі. Представник відповідача у судове засідання 05.11.2025 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Північним апеляційним господарським судом поставлено на обговорення питання зупинення апеляційного провадження.
Представник позивача проти зупинення апеляційного провадження не заперечував, покладався на розсуд суду.
Статтями 227, 228 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 270 та пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд апеляційної інстанції може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити апеляційне провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зміст статті 228 ГПК України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 915/547/17.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21).
Отже, за змістом вказаної норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов'язком суду. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об'єднана палата, Велика Палата Верховного Суду, здійснює перегляд справи (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі №910/22748/16, від 13.01.2023 у справі № 911/3023/19, від 20.11.2023 у справі №910/14224/20, від 18.11.2024 у справі № 907/1115/23, від 22.01.2025 у справі № 910/8568/23).
Пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.
Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет) (ухвала об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №910/4450/19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносини необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів.
Зпоміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини). За частиною 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 названого Закону).
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).
Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).
Судова колегія у справі № 916/5633/23, зокрема, не погодилася з викладеним у постанові від 12.05.2025 у справі № 910/19641/23 висновком Верховного Суду про те, що направлені гарантованим покупцем акти коригування фактично є анулюванням вже валідованих і сертифікованих даних, відображених в первинних актах купівлі-продажу, та зазначила, що можливість коригування обсягу фактично проданої та купленої електричної енергії на підставі отриманих оновлених сертифікованих даних комерційного обліку передбачена положеннями Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, і умовами укладеного сторонами справи договору.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення правової визначеності та подолання сумнівів щодо тлумачення положень чинного законодавства у контексті спірних правовідносин, колегія суддів вирішила передати справу №916/5633/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду задля відступу від викладеного в постанові Верховного Суду від 12.05.2025 у справі № 910/19641/23 висновку щодо застосування частини п'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.2 вказаного Порядку № 641, оскільки вважає, що можливість коригування даних комерційного обліку, зокрема, і шляхом визначення даних комерційного обліку на рівні "0", існувала і до прийняття постанови НКРЕКП від 19.04.2024 № 759, яка передбачила це у відповідних випадках.
В даній справі рішення суду першої інстанції, зокрема, обґрунтовано Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії затвердженого постановою від 26.04.2019 № 641.
Так, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що враховуючи викладене, з метою забезпечення єдності судової практики та зважаючи на предмет та підстави позову (стягнення коштів, які були сплачені за поставлену електричну енергію, виробництво якої здійснювалось на тимчасово окупованій території), вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/5633/23.
З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції вбачає за необхідне зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі № 910/2754/25 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду справи № 916/5633/23.
Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись ст. 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі № 910/2754/25 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду справи № 916/5633/23.
2. Зобов'язати учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи № 916/5633/23.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 287-291 ГПК України до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 17.11.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
А.І. Тищенко