вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" жовтня 2025 р. Справа№ 910/10912/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Ходаківської І.П.
Гаврилюка О.М.
а участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 20.10.2025:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерного товариства "Укpнaфта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024
у справі №910/10912/23 (суддя - Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Укpнaфта"
про стягнення 152 002 237,46 грн.,
Короткий зміст заявлених вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі також - позивач, ТОВ Оператор газотранспортної системи України") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (далі також - відповідач, ПАТ "Укpнaфта") про стягнення 152 002 237,46 грн, з яких 104 691 455,67 грн основного боргу, 13 387 518,98 грн пені, 29 189 399,97 грн інфляційних втрат, 3% річних на суму 4 733 862,84 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортування природного газу №1907000632 від 14.11.2019 в частині своєчасної сплати вартості перевищення договірної потужності за липень-грудень 2020 року, лютий 2021 року - грудень 2022 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 104 691 455 (сто чотири мільйони шістсот дев'яносто одна тисяча чотириста п'ятдесят п'ять) грн 67 коп. основної заборгованості, 29 189 399 (двадцять дев'ять мільйонів сто вісімдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн 97 коп. інфляційних втрат, 4 733 862 (чотири мільйони сімсот тридцять три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн 84 коп. 3% річних, 6 693 759 (шість мільйонів шістсот дев'яносто три тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн 49 коп. пені, 939 400 (дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/10912/23. В іншій частині позову відмовлено.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався таким:
- перевищення замовленої потужності відбулося у точках входу (в т. ч. віртуальних точках), які перелічені у зведених актах приймання-передачі природного газу. Тобто, за наслідками остаточної алокації оператором встановлено, що на вказані точки входу до газотранспортної системи від замовника надійшли обсяги природного газу з перевищенням замовленої потужності (замовленого обсягу);
- матеріалами справи підтверджується направлення позивачем відповідачу актів наданих послуг за перевищення договірної потужності та звітів про використання замовленої потужності за газові місяці за липень-грудень 2020 року, лютий 2021 року - грудень 2022 року.
- у відповідача, як у замовника, в силу положень п. 11.3 договору з моменту отримання актів наданих послуг та рахунків на їх оплату виник обов'язок сплатити на користь позивача вартість перевищення договірної потужності саме за даними останнього. В матеріалах справи не міститься жодних доказів на підтвердження факту звернення відповідача до позивача з метою уточнення фактичних обсягів перевищення використання договірної потужності з метою дотримання положень п. 4.1 договору щодо свого обов'язку не перевищувати замовлені потужності, а також своєчасно оплачувати вартість наданих послуг. Крім того, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту складання та направлення позивачу мотивованої відмови від підписання актів;
- відповідач у порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної додаткової плати за перевищення розміру замовленої потужності за за липень-грудень 2020 року, лютий 2021 року - грудень 2022 року, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем;
- аргументи відповідача з приводу неналежного оформлення та відправлення рахунків на оплату відповідно до п. 19.2 договору є необґрунтованими, оскільки порядок направлення рахунку на оплату за перевищення замовленої потужності на електронну адресу відповідача прямо передбачений п. 8.3 договору і можливість підписання рахунку на оплату шляхом проставлення електронного цифрового підпису прямо передбачена положеннями Закону України "Про електронні довірчі послуги";
- дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм ст. 625 ЦК України та застосування відповідальності відповідно до умов п. 13.5 договору;
- судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність і відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства;
- на думку суду першої інстанції обґрунтованим та справедливим є стягнення з відповідача на користь позивача 6 693 759,49 грн пені (50%).
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23 у частині відмови у задоволенні позову про стягнення 6 693 759 грн 49 коп. пені, що становить зменшення її розміру на 50 %. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" зводяться до того рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, не відповідає зазначеним вимогам законодавства, що свідчить про надання судом першої інстанції при ухваленні Оскаржуваного рішення пріоритету саме доказам та доводам відповідача і ненадання при цьому відповідної (належної) правової оцінки доказам (доводам) позивача.
Також скаржник зазначає, що враховуючи принцип рівності сторін, який вимагає «справедливого балансу інтересів між сторонами», не можуть бути односторонньо застосовані на користь відповідача положення ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укpнaфта" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 по справі № 910/10912/23 в частині задоволених вимог і прийняти нове рішення, яким в частині вимог про стягнення 104 691 455 грн 67 коп. основної заборгованості, 29 189 399 грн 97 коп. інфляційних втрат, 4 733 862 грн 84 коп. 3% річних, 6 693 759 грн 49 коп. пені - відмовити.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення ухвалено з порушенням ст. 236 ГПК України, судом першої інстанції здійснено формальний підхід до розгляду справи, ухвалено рішення на підставі не повно і не всебічно з'ясованих обставин, не дослідження в судовому засіданні обставин на які посилався скаржник, без врахування обставин, які акцентовані та аргументовані скаржником; не наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зокрема скаржник зазначає таке:
- позивач не надав поденний розрахунок плати за перевищення договірної потужності із зазначенням обсягу замовленої потужності по точках входу, обсягу перевищення потужності саме відповідачем;
- до обсягу фактично використаної потужності відповідача позивач включив обсяги інших замовників послуг транспортування;
- відповідач не подавав номінацій на ті обсяги газу, щодо яких оператор розрахував перевищення договірної потужності;
- можливість підписання звітів і рахунків за перевищення договірної потужності, як і надсилання їх у електронній формі, договором та законом не передбачена;
- надані оператором документи в електронній формі на оптичному диску не мають юридичної сили електронного доказу, оскільки вони не підписані електронним підписом представника позивача.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу, письмові пояснення та клопотання учасників апеляційного провадження
30.01.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаружване рішення у відповідній частині залишити без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до такого:
- безпідставними є доводи Відповідача про те, що наданий електронний документ «Укрнафта ЗВІТ_2020-2022.xlsx» не є ні оригіналом, ні належним чином засвідченою його копією.
- доводи апелянта щодо неналежного оформлення звітів і рахунків, які сформовані в електронному вигляді, підписані електронним підписом та надіслані йому через Інформаційну платформу є необґрунтованими та є результатом невірного тлумачення норм законодавства та умов Договору.
- доводи відповідача про невідповідність способу надсилання йому звітів та рахунків, які є підставою для сплати ним за перевищення потужності, умовам Договору транспортування є безпідставними.
- твердження апелянта про те, що постановою НКРЕКП № 773 від 23.04.2024 не змінено, а «доповнено» Кодекс ГТС новими положеннями, що не є зміною цього нормативно-правового акту, не заслуговує на увагу, оскільки Апелянт очевидно помиляється у базових правових категоріях і не бере до уваги положення ст. 42 Закону України «Про правотворчу діяльність».
10.02.2025 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на бухгалтерську довідку від 31.10.2024, стверджує про наявність дебіторської заборгованості інших замовників послуг за договорами транспортування, яка динамічно збільшується, що нібито свідчить про наявність скрутного фінансового становища, яке, як слід оцінити доводи апеляційної скарги, мало би бути покращене за рахунок ПАТ «УКРНАФТА» - шляхом стягнення пені у повному розмірі. В цьому контексті ПАТ «УКРНАФТА» звертає увагу суду на те, що ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України у якості однієї з підстав для зменшення розміру пені вказує на збитки кредитора, а не на його скрутне фінансове становище загалом. Динамічне збільшення дебіторської заборгованості інших замовників послуг за договорами транспортування немає жодного правового значення у правовідносинах між позивачем і відповідачем, відповідно, вплив такої заборгованості на фінансовий стан позивача не може бути підставою для стягнення пені з ПАТ «УКРНАФТА» в повному обсязі, безвідносно до обставин спору у даній справі.
19.02.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, узагальнені доводи якої зводяться до того, що судом першої інстанції не було надано оцінки фінансовому стану позивача, згідно бухгалтерської довідки від 28.03.2024 дебіторська заборгованість замовників послуг транспортування з оплати щодобових негативних небалансів по договорам транспортування природного газу за період з 01.01.2020 по 28.02.2024 складає 38 545 043 700,58 грн. Згідно звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 2022 рік розмір збитку позивача складає 6 371 238 тис. грн, тоді як відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження свого фінансового становища.
06.08.2025 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, які залишені колегією суддів без розгляду, як такі, що подані із пропуском процесуального строку.
08.09.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача у письмову вигляді надійшов виступ у судових дебатах.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді: Сулім В.В., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23.Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 03.03.2025.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя- Майданевич А.Г., судді: Сулім В.В., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23 спільно із розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23. Повідомлено учасників справи, що апеляційні скарги розглядатимуться у судовому засіданні 03.03.2025
28.01.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" адвоката Ізвєкова Віталія Володимировича, надійшло клопотання про проведення судового засідання в 03.03.2025 об 12:20 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" про призначення судової експертизи відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 задоволенозаяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" адвоката Ізвєкова Віталія Володимировича про проведення судового засідання у справі №910/10912/23 у режимі відеоконференції.
У судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду в складі: головуючого судді - Майданевича А.Г., суддів Суліма В.В., Коротун О.М. від розгляду справи №910/10912/23 - відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 заяву суддів Майданевича А.Г., Суліма В.В., Коротун О.М. про самовідвід у справі №910/10912/23 - задоволено. Матеріали справи №910/10912/23 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025, у зв'язку задоволення відводу (самовідводу) суддів Майданевич А.Г., Коротун О.М., Сулім В.В., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 Прийняти справу №910/10912/23 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/10912/23 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О. судді - Гаврилюк О.М., Ходаківська І.П. Розгляд справи №910/10912/23 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/10912/23 призначено на 28.05.2025
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Ткаченко Б.О. на лікарняному з 16.05.2025 по 02.06.2025, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 Розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23 призначити на 02.07.2025
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 Розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23 призначити на 06.08.2025
У судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви.
У судовому засіданні 15.10.2025 оголошено перерву до 20.10.2025.
Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання
Представники позивача та відповідача з'явилися у судове засідання 20.10.2025 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 14.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (оператор за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укpнaфта" (замовник за договором) укладено договір транспортування природного газу №1907000632 (Договір), відповідно до умов якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п.2.1).
Відповідно до п.2.2 Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Пунктами 2.3 - 2.4 Договору визначено, що обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Згідно з п.2.5 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Відповідно п.2.6 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.
Пунктом 2.8 Договору передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору визначені обов'язки оператора, до яких належить в тому числі: своєчасне надання послуг належної якості; розміщення на своєму веб-сайті чинних тарифів, вартості послуг з врегулювання добового небалансу, Типового договору транспортування природного газу і Кодексу; здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплати грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
У відповідності до п.4.1 Договору замовник зобов'язаний, зокрема, не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень).
Згідно з п.4.2 Договору замовник має право: отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов'язань за цим Договором; передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим Договором, іншим суб'єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим Договором; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором; користуватись іншими правами, передбаченими Договором та чинним законодавством України.
Згідно з п.7.1 Договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Відповідно до п.8.3 Договору за результатами остаточної алокації відборів та подач замовника оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення замовленої потужності у відповідному розрахунковому місяці. Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. Замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до 20 числа місяця, наступного за газовим місяцем.
Згідно п.п.11.1-11.3 Договору послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг. Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.
Пунктом 13.5 Договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 17.1 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.2019 сторонами погоджено, що цей Договір набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 7:00 годин 01.01.2020 (включно) у разі настання таких відкладальних обставин: надання оператору остаточного рішення про сертифікацію регулятором, прийнятого з урахування висновку сертифікату енергетичного співтовариства; наявності у оператора права на провадження діяльності з транспортування природного газу. Цей Договір діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Між сторонами договору також було підписано додаток 1/1 (розподіл потужностей), додаток 1/2 (розподіл потужностей в віртуальних точках входу з визначеним фізичним розташуванням з газорозподільної системи (місцях надходження газу від відповідача як газовидобувного підприємства і точках його підключення до газорозподільної системи) та додаток 1/3 (розподіл потужностей в віртуальних точках входу з невизначеним фізичним розташуванням з газорозподільної системи).
За результатами остаточної алокації точок входу та виходу до/з газотранспортної системи відповідача, позивач виявив наявність у відповідача перевищення замовленої договірної потужності та здійснив розрахунок вартості такої плати у відповідних розрахункових місяцях, а саме: за липень 2020 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності у розмірі 3840,49815 тис.м.куб, всього на загальну суму 939508,74 грн, за серпень 2020 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 3005,21125 тис.м.куб, всього на загальну суму 735170,84 грн, за вересень 2020 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності розмірі 5945,29655 тис.м.куб, всього на загальну суму 1454409,78 грн, за жовтень 2020 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної розмірі 20384,25952 тис.м.куб, всього на загальну суму 4986642,18 грн, за листопад 2020 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 28968,00268 тис.м.куб, всього на загальну суму 7086500,44 грн, за грудень 2020 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 30817,46029 тис.м.куб, всього на загальну суму 7538936,94 грн, за лютий 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності у розмірі 31357,21192 тис.м.куб, всього на загальну суму 7670977,46 грн, за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 27583,14238 тис.м.куб, всього на загальну суму 6747719,29 грн, за квітень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в poзмірі 15721,57614 тис.м.куб, всього на загальну суму 3846000,61 грн, за травень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 7122,58556 тис.м.куб, всього на загальну суму 1742412,35 грн, за червень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 4235,17051 тис.м.куб, всього на загальну суму 1036058,23 грн, за липень 2021 року було виявлено остаточні обс
У відповідності до п.8.3 договору, позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу рахунки на оплату за перевищення договірної потужності за газові місяці липень-грудень 2020 року, лютий-грудень 2022 року на загальну суму 126742832,82 грн, звіти про використання замовленої потужності відповідачем за ці ж газові місяці (наявні в матеріалах справи).
Позивачем також направлено відповідачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності), які відповідачем не підписані з підстав того, що до вказаних актів позивачем включено обсяги газу інших постачальників, протранспортованих транзитом позивачем через внутрішньопромислові газопроводи відповідача в газотранспортну систему.
За перевищення замовленої (договірної) потужності Публічне акціонерне товариство "Укpнaфта" здійснило оплату на суму 22051377,15 грн, що підтверджується копіями банківських довідок за відповідний період, які наявні в матеріалах справи.
Як стверджує позивач, обсяг використаних відповідачем послуг транспортування обсягів потужності у період липень-грудень 2020 року, лютий 2021 року - грудень 2022 року за договором транспортування природного газу №1907000632 від 14.11.2019 перевищив обсяг замовленої відповідачем потужності у відповідний період та у відповідних точках входу до газотранспортної системи України, а тому позивач має право стягнути з відповідача додаткову плату за таке перевищення потужності. У зв'язку з цим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 104691455,67 грн вартості перевищення договірної потужності, а також нараховані на вказану суму 13387518,98 грн пені, 29189399,97 грн інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 4733862,84 грн. Як на докази у підтвердження своїх вимог позивач посилається, зокрема, на звіти про використання відповідачем замовленої потужності за звітний період.
В свою чергу, заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що звіти про використання замовленої потужності складені самим же позивачем, і у таких звітах позивач до обсягів фактично використаної потужності по Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" включив обсяги газу інших замовників послуг транспортування. Відповідач зазначає, що встановив ці обставини самостійно, шляхом співставлення цифрових даних у звітах про використання замовленої потужності із даними актів приймання-передачі, які підписувалися Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" з оператором ГТС - позивачем про приймання газу інших постачальників (інших замовників послуг транспортування у взаємовідносинах з оператором ГТС) у внутрішньопромислові газопроводи Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", та із даними актів про передачу обсягів газу (прийнятих від Оператора ГТС) з внутрішньопромислових газопроводів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у газорозподільні мережі операторів ГРМ.
Відповідач також заперечує факт підписання позивачем рахунків на оплату, звітів про використання договірної потужності та наголошує, що в Інформаційній платформі розміщувалися лише pdf-файли цих документів, що не рівнозначно підписанню документа електронним підписом.
Задля встановлення відомостей, відображених позивачем у звітах про використання безпосередньо відповідачем замовленої потужності, з метою встановлення дійсного розміру заборгованості відповідача за перевищення ним замовленої потужності у спірний період, як і для підтвердження або спростування факту підписання виставлених позивачем рахунків і звітів, судом було призначено судову експертизу. Однак постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі №910/10912/23 скасовано. Суд апеляційної інстанції вказав, що судова експертиза призначена місцевим господарським судом необґрунтовано; надані сторонами докази та доведеність обставин, на які сторони посилаються, підлягають оцінці судом при вирішенні спору; місцевий господарський суд не обґрунтував внаслідок чого він позбавлений можливості оцінити надані сторонами докази в контексті спірних правовідносин сторін, а також не навів, які саме сумніви виникли у суду стосовно правильності відомостей, що в них зазначені. Також суд апеляційної інстанції вказав на те, що судами різних інстанцій вже неодноразово розглядались подібні спори за участі тих самих сторін, предметом яких були аналогічні позовні вимоги.
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи (Кодекс ГТС, Кодекс) та Типовим договором транспортування природного газу.
Кодекс ГТС є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.
Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).
За змістом частин 1, 2 ст.32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується регулятором.
Таким чином, укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг(НКРЕКП) від 30.09.2015 №2497 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка №1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка №2 (розподіл потужності з обмеженнями), які згідно з пунктом 2.7 договору є його невід'ємною частиною. При цьому додаток №3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
Як вже зазначалося колегією суддів вище, що зазначені додатки до договору між сторонами були підписані.
Відповідно до положень пунктів 1, 9, 10 глави 1 розділу VIII цього Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.
Так, згідно з пунктами 1, 2, 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об'єднує.
Відповідно до пунктів 17, 18 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи оприлюднює на своєму веб-сайті перелік точок входу/виходу, обсяг технічної, договірної та вільної потужності. Оператор газотранспортної системи зазначає про точки входу/виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року.
За змістом п.2 глави 2 розділу ХV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема, стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.
За результатами остаточної алокації точок входу та виходу до/з газотранспортної системи відповідача, позивач виявив наявність у відповідача перевищення замовленої договірної потужності та здійснив розрахунок вартості такої плати у спірних розрахункових місяцях, а всього на загальну суму 126 742 832,82 грн.
У відповідності до п.8.3 договору, позивачем через інформаційну платформу були направлені відповідачу відповідні рахунки на оплату за перевищення договірної потужності за спірний період, звіти про використання замовленої потужності за кожен спірний газовий місяць (наявні в матеріалах справи).
Позивачем також направлено відповідачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності), які відповідачем не підписані.
Як вбачається з матеріалів справи Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" здійснило оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності за спірний період на суму 22 051 377,15 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, що відповідач в порушення умов договору транспортування природного газу від 14.11.2019 №1907000632 та норм чинного станом на спірний період законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати додаткової плати за перевищення розміру замовленої потужності за липень-грудень 2020 року, лютий 2021 року - грудень 2022 року, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 104 691 455,67 грн.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Твердження відповідача/скаржника про відсутність у нього обов'язку з оплати вартості перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 104 691 455,67 грн, оскільки заявлені позивачем об'єми газу є обсягами газу інших товариств, які були транзитом протранспортовані через внутрішньопромислові мережі відповідача та подані у внутрішні газорозподільні мережі інших товариств, колегією суддів відхиляються, оскільки позивач, як оператор ГТС, в силу положень частин 1, 2 ст.23 Закону України "Про ринок природного газу" є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор ГТС не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу, здійснюючи виключно діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь інших учасників ринку природного газу (вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.02.2023 у справі №910/17423/21, постановленою за схожих правовідносин).
Відповідно до п.8.3 договору в редакції Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці саме за результатами остаточної алокації відборів та подач замовника.
У відповідності до абзацу 3 п.5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунки на оплату за перевищення замовленої потужності та звіти оператора про використання замовленої потужності замовником, що містять розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу.
Замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
Тарифи для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024 роки встановлені постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013. Зокрема, цією постановою НКРЕКП встановлено тарифи для:
- точки входу з фізичним розташуванням від суміжних газовидобувних підприємств (через мережі яких може передаватися природний газ іншого газовидобувного підприємства чи групи газовидобувних підприємств), та
- віртуальної точки входу з невизначеним фізичним розташуванням від суміжних газовидобувних підприємств (через мережі яких може передаватися природний газ іншого газовидобувного підприємства чи групи газовидобувних підприємств).
У даному випадку, перевищення замовленої потужності відбулося саме у вказаних точках входу (в т.ч. віртуальних точках), які перелічені у зведених актах приймання - передачі природного газу у спірний період. Тобто, за наслідками остаточної алокації оператором було встановлено, що на вказані точки входу до газотранспортної системи від замовника надійшли обсяги природного газу перевищенням замовленої потужності (замовленого обсягу).
Відповідно до п.п.11.1-11.3 Договору послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.
Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.
Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.
Матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджується направлення позивачем відповідачу актів наданих послуг за перевищення договірної потужності та звітів про використання замовленої потужності за спірні газові місяці.
При цьому, судом першої інстанції доречно зазначено, що відповідачем не надано до матеріалів справи жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту складання та направлення позивачу мотивованої відмови від підписання актів у строк, встановлений договором, оскільки листи відповідача, які наявні в матеріалах справи (т.3 стр.169-218) такими доказами не є.
У відповідача, як у замовника, в силу положень п.11.3. договору з моменту отримання актів наданих послуг та рахунків на їх оплату виник обов'язок сплатити на користь позивача вартість перевищення договірної потужності саме за даними останнього. В той же час, в матеріалах справи не міститься жодних доказів на підтвердження факту звернення відповідача до позивача з метою уточнення фактичних обсягів перевищення використання договірної потужності з метою дотримання положень п.4.1. договору щодо свого обов'язку не перевищувати замовлені потужності, а також своєчасно оплачувати вартість наданих послуг.
Крім того, колегією суддів відхиляються посилання відповідача у своій апеляційній скарзі на неналежне оформлення та відправлення рахунків та оплату позивачем, так як порядок направлення рахунку на оплату за перевищення замовленої потужності на електронну адресу відповідача прямо передбачений пунктом 8.3 Договору, яка є спеціальною для даних правовідносин. Можливість підписання рахунку на оплату шляхом проставлення електронного цифрового підпису прямо передбачено вимогами Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №910/17380/21.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повної та своєчасної оплати щодо повної та своєчасної оплати додаткової плати за перевищення розміру замовленої потужності за липень-грудень 2020 року, лютий 2021 року - грудень 2022 року та факту наявності заборгованості у розмірі 104691455,67 грн, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача зазначеної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Водночас, відповідач у апеляційній скарзі вважає, що на оптичному диску оператор надав файли, які не мають юридичну силу електронного доказу, оскільки вони не підписані електронним підписом представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу (ч. 3 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Тобто оригінал електронного документу може мати кілька примірників, які можуть зберігатися на різних носіях, і кожен з таких примірників є оригіналом електронного документу.
Таким чином, електронні документи підписані електронним підписом їх авторів та подані позивачем в оригіналах.
Ще одним аргументом відповідача є те, що перевищення замовленої потужності відбулося у зв'язку з включенням обсягів газу інших замовників, які були транзитом протранспортовані через внутрішньопромислові газопроводи відповідача.
Як вже зазначалося, відповідно до п. 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об'єднує. Потужність фізичних точок виходу до газорозподільної системи не розподіляється.
Відповідно до п. 15 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.
З огляду на положення п. 2 глави 2 розділу ХV Кодексу ГТС та умови договору, колегія суддів відзначає, що оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності і зазначеному праву оператора кореспондується обов'язок замовника не перевищувати замовлені потужності, визначені у договорі, а у разі перевищення договірної потужності здійснити додаткову плату оператору в порядку, визначеному договором.
Колегією суддів також враховано положення п. п. 8 та 9 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС, якими передбачено, що потужність фізичної та/або віртуальної точки входу від суміжного газовидобувного підприємства (через мережі якого може передаватися природний газ іншого газовидобувного підприємства чи групи газовидобувних підприємств) надається виключно суміжному газовидобувному підприємству та газовидобувним підприємствам, що подають обсяги природного газу власного видобутку, через мережі суміжного газовидобувного підприємства на гарантованій основі. Потужність віртуальної точки входу з газорозподільної системи надається газовидобувному підприємству, що безпосередньо підключене до газорозподільної системи, та газовидобувним підприємствам, що подають обсяги природного газу власного видобутку, через мережі газовидобувного підприємства, яке безпосередньо підключене до газорозподільних систем. Потужність віртуальної точки входу з газорозподільної системи пропонується на переривчастій основі.
Аналіз наведених вище положень Кодексу ГТС дає підстави для висновку, що вказані положення підлягають застосуванню у відносинах з суміжними газовидобувним підприємством та газовидобувним підприємством.
У той же час, позивач не здійснює видобутку, постачання та реалізації природного газу, у тому числі для забезпечення природним газом населення та суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію.
Тобто, позивач, як оператор ГТС, в силу положень ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про ринок природного газу» є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор ГТС не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу, здійснюючи виключно діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь інших учасників ринку природного газу.
Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.02.2023 у справі №910/17423/21, ухваленій за подібних правовідносин.
Як наслідок, доводи відповідача в цій частині колегія суддів відхиляє.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 13387518,98 грн, нараховану за загальний період прострочення з 21.08.2020 по 18.05.2023, 3% річних у розмірі 4733862,84 грн, нарахованих за цей же період та інфляційні втрати у розмірі 29189399,97 грн, нарахованих за загальний період прострочення з вересня 2020 року по квітень 2023 року.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вище перевірено колегією суддів, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Згідно із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в межах доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 13.5 Договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банк України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов'язку зі сплати за виконані позивачем роботи не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.
Перевіривши розрахунок пені, колегія суддів констатує, що останній є арифметично правильним.
У той же час, стосовно заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені, у контексті заперечень позивача, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому за положенням ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст.3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
В апеляційній скарзі позивач стверджує, що зменшення судом першої інстанції на 50 % розміру пені, заявленої до стягнення в позові, є порушення норм матеріального права (ст. ст. 11-14, 614 ЦК України, Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») та процесуального права (ст. ст. 2, 7, 11, 13, 42, 73-86, 236, 237 ГПК України).
Колегія суддів із такими доводами позивача не погоджується, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка наведена в постанові від 15.10.2024 № 910/4741/23, «…Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.»
Заявлена до стягнення пеня нарахована позивачем на підставі п. 13.5 договору транспортування природного газу №1907000632 від 14.11.2019 в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що є максимальним розміром пені, який допускається законом.
Як закон, так і правові позиції Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 551 ЦК України вказують на право суду оцінювати усі обставини спору і, керуючись власною правосвідомістю, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності, приймати рішення щодо зменшення розміру пені, заявленої до стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 616 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
В апеляційній скарзі, посилаючись на п. 8.3. Договору, позивач стверджує, що оскільки ПАТ «Укрнафта» не врегулювало вартість додаткової плати за перевищення договірної потужності в судовому порядку, обов'язок сплатити основну суму заборгованості, а разом з нею і пеню, для ПАТ «УКРНАФТА» має безумовний характер.
Цей довід позивачаь колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки саме цей спір і є спором про стягнення додаткової плати за перевищення договірної потужності. Врегулювати цей спір «до» порушення провадження у цій справі, на необхідності чого наполягає позивач, у ПАТ «Укрнафта» не було жодних процесуальних можливостей, оскільки підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а вимога про встановлення певних фактів (в даному випадку - факту відсутності перевищення договірної потужності ПАТ «Укрнафта») не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення (відповідна правова позиція сформульована в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 922/2344/22).
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на бухгалтерську довідку від 31.10.2024, стверджує про наявність дебіторської заборгованості інших замовників послуг за договорами транспортування, яка динамічно збільшується, що нібито свідчить про наявність скрутного фінансового становища, яке, як слід оцінити доводи апеляційної скарги, мало би бути покращене за рахунок ПАТ «УКРНАФТА» - шляхом стягнення пені у повному розмірі. В цьому контексті суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України у якості однієї з підстав для зменшення розміру пені вказує на збитки кредитора, а не на його скрутне фінансове становище загалом. Динамічне збільшення дебіторської заборгованості інших замовників послуг за договорами транспортування немає жодного правового значення у правовідносинах між позивачем і відповідачем, відповідно, вплив такої заборгованості на фінансовий стан позивача не може бути підставою для стягнення пені з ПАТ «УКРНАФТА» в повному обсязі, безвідносно до обставин спору у даній справі.
Підсумовуючи вищевикладене, з урахуванням обставин справи у їх сукупності, виходячи з доводів як відповідача, наведених у клопотанні про зменшення неустойки, а також доводів позивача у апеляційній скарзі, колегія суддів цілком погоджується із висновками суду першої інстанції, що обґрунтованим та справедливим є стягнення з відповідача на користь позивача 6 693 759,49 грн пені (50%).
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд міста Києва дійшов правомірного та обгрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23, за наведених скаржниками доводів та в межах апеляційних скарг.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерного товариства "Укpнaфта" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційних скарг залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерним товариством "Укpнaфта".
4. Матеріали справи №910/10912/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 11.11.2025. (після виходу судді Ходаківської І.П. з лікарняного)
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді І.П. Ходаківська
О.М. Гаврилюк