79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" листопада 2025 р. Справа № 914/459/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.,
суддів Галушко Н.А.,
Желіка М.Б.,
розглянув без виклику представників сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор» про розподіл судових витрат
за результатами розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького
на рішення Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 (повний текст рішення складено 12.06.2025, суддя Ділай У.І.)
у справі № 914/459/25
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор», м.Дніпро
до відповідача-1 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, с.Віжомля, Яворівський район, Львівська область
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф Корми", с.Давидів, Львівський район, Львівська область
про стягнення 1158181,28 грн за договором фінансового лізингу №Л-23/310/1 від 06.11.2023
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Алькор» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф Корми" 1158181,28 грн (906288, 00 грн заборгованості по відшкодуванню вартості предмету лізингу та комісії, 56355,15 грн інфляційних втрат, 10645,64 грн 3% річних, 34640,89 грн 10% річних, 71254,35 грн пені у розмірі подвійної облікової ставки) за договором фінансового лізингу №Л-23/310/1 від 06.11.2023.
Господарський суд Львівської області, розглянувши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Алькор», 02.06.2025 ухвалив рішення, яким задоволив їх частково; стягнув солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького та Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф корми» 965908,00 грн заборгованості за договором фінансового лізингу, 56355,15 грн інфляційних втрат, 9974,67 3% річних, 32437,30 грн 10% річних, 89017,25 грн пені, 6922,13 грн судового збору.
Відповідач-1 не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку.
16.10.2025 Західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою в задоволенні вимог апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького відмовив, а оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 у цій справі залишив без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ “Фінансова компанія “Алькор» заявлено клопотання про здійснення розподілу судових витрат з врахуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу, пов'язану із розглядом справи в суді апеляційної інстанції; зазначило, що докази на підтвердження розміру понесених витрат будуть подані ним суду протягом 5 днів після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції.
17.10.2025 через систему «Електронний суд» до Західного апеляційного господарського суду від ТзОВ “Фінансова компанія “Алькор» надійшла заява про розподіл судових витрат по справі, до якої долучено докази на підтвердження розміру понесених витрат на суму 14000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 221 ГПК України суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Західний апеляційний господарський суд в ухвалі від 21.10.2025 постановив здійснити розгляд заяви ТзОВ “Фінансова компанія “Алькор» про ухвалення додаткового рішення у цій справі без виклику представників сторін; сторонам у справі запропоновано подати суду пояснення (заперечення) на заяву позивача.
На виконання вимог вказаної ухвали суду 20.10.2025 через систему «Електронний суд» відповідач-1 подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому зазначив, що оцінює заявлену позивачем суму витрат як неспівмірно завищену, оскільки справа є незначної складності, а з боку відповідача не подавалися додаткові документи, які потребували б додаткового опрацювання представником позивача.
З огляду на наведене, СГ ТзОВ імені Данила Галицького зазначає, що сума, заявлена позивачем, є необґрунтованою та спрямованою на безпідставне збільшення фінансового навантаження на відповідача-1, у зв'язку з чим просить суд, відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 7 000,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як було зазначено вище, ТзОВ “Фінансова компанія “Алькор» в тексті відзиву на апеляційну скаргу зазначило, що докази на підтвердження розміру понесених витрат будуть подані після ухвалення рішення суду.
Верховний Суду у постанові від 20.01.2025 у справі № 907/16/23, виснував, що оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми заяви про намір подати докази понесення судових витрат, то зазначення позивачем у відзиві на апеляційну скаргу про те, що докази понесення судових витрат будуть надані додатково, і є заявою останнього, мова про яку йде у частині восьмій статті 129 ГПК України.
Отож, з врахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, судова колегія вважає, що зазначення ТзОВ “Фінансова компанія “Алькор» у відзиві на апеляційну скаргу про те, що докази понесення судових витрат будуть надані після ухвалення рішення у цій справі, є заявою сторони в розумінні ч. 8 ст. 129 ГПК України.
17.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про прийняття додаткового рішення у справі № 914/459/25, до якої останній долучив такі докази на підтвердження розміру понесених витрат: договір про надання правової допомоги № 02/01/25 від 02.01.2025; додаткову угоду № 4 від 01.07.2025; акти приймання-передачі наданих послуг № 7 від 31.07.2025, № 9 від 30.09.2025, № 10 від 16.10.2025; рахунки № 1 від 31.07.2025, № 1 від 30.09.2025, № 1 від 16.10.2025; детальний опис робіт (наданих послуг) від 16.10.2025 у справі № 914/459/25.
02.01.2025 між Адвокатським бюро «Пітюренко Євгенія Валерійовича» та ТзОВ “Фінансова компанія “Алькор» було укладено договір № 02/01/25 про надання правової допомоги, за змістом якого клієнт доручає, а бюро відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе зобов'язання здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта, надавати іншу юридичну (правову) допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим договором.
Позивачем також долучено детальний опис робіт (наданих послуг) у справі № 914/459/25, з якого вбачається, що адвокатським бюро на підставі договору № 02/01/25 про надання правової допомоги від 02.01.2025 надано послуги на суму 14 000,00 грн, а саме: правовий аналіз матеріалів справи, підготовка та подання до Західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу по справі № 914/459/25 - 2 години роботи (5 000,00 грн); представництво інтересів клієнта на судовому засіданні по справі № 914/1739/24 у Західному апеляційному господарському суді 11.09.2025 - одне засідання (3000,00 грн); представництво інтересів клієнта на судовому засіданні по справі № 914/1739/24 у Західному апеляційному господарському суді 09.10.2025 - одне засідання (3000,00 грн); представництво інтересів клієнта на судовому засіданні по справі № 914/1739/24 у Західному апеляційному господарському суді 16.10.2025 - одне засідання (3000,00 грн).
Відповідно до статті 131 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої та другої статті 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України урегульовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частин 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Крім того, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 915/1788/21)
Відповідач-1, скориставшись своїм правом, визначеним ст. 126 ГПК України, подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у якому зазначив, що заявлена позивачем сума таких витрат є неспівмірно завищеною та необґрунтованою з огляду на незначну складність справи і відсутність додаткових матеріалів з боку відповідача, у зв'язку з чим просить Західний апеляційний господарський суд на підставі ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшити їх розмір до 7 000,00 грн.
Дослідивши подану позивачем заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу разом із доказами, які підтверджують розмір понесених витрат, враховуючи заяву відповідача-1 про зменшення розміру витрат в сукупності з матеріалами та обставинами даної справи, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне зазначити, що спір такої категорії для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, а розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції об'єктивно не вимагав у адвоката значного обсягу юридичної і технічної роботи, аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики.
Крім того, суд зауважує, що під час розгляду справи № 914/459/25 у суді апеляційної інстанції представник ТзОВ “Фінансова компанія “Алькор» адвокат Є.Пітюренко брала участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Тривалість судових засідань становила 11.09.2025 - 4 хвилини, 09.10.2025 - 10 хвилин; 16.10.2025 - 2 хвилини.
Отож, судова колегія вважає заявлені позивачем до стягнення з відповідача-1 судові витрати в розмірі 14000,00 грн такими, що не мають характеру необхідних та співрозмірних, що, в свою чергу, свідчить про розумну необхідність зменшення розміру судових витрат, оскільки розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що заяву ТзОВ “Фінансова компанія “Алькор» про розподіл судових витрат слід задоволити частково та стягнути з відповідача-1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, що є співмірним зі складністю справи, наданими адвокатом послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг та відповідає критерію реальності, розумності їхнього розміру.
В задоволенні решти вимог заяви ТзОВ “Фінансова компанія “Алькор» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст. 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Алькор» про розподіл судових витрат по справі задоволити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (81064, Львівська область, Яворівський район, с.Віжомля; ідентифікаційний номер 03763282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор» (49044, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Самарського Якова, будинок 2, офіс 302; ідентифікаційний номер 44551912) 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Алькор» відмовити.
Господарському суду Львівської області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 17.11.2025
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік