79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" листопада 2025 р. Справа №914/2000/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів І.Ю. Панова
Н.М. Кравчук,
секретар судового засідання Рахман Софія,
розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» б/н від 18.07.2025 (вх. № 01-05/2248/25 від 18.07.2025) та заступника керівника Львівської обласної прокуратури б/н від 17.07.25 (вх. №01-05/2246/25 від 18.07.25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2025 (повний текст рішення складено 30.06.2025, головуючий суддя Іванчук С.В., суддів Ділай У. І. та Горецької З. В.)
у справі № 914/2000/19
за позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі
позивача-1: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів,
позивача-2: Миколаївської міської ради, м. Миколаїв, Львівської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс», с. Тростянець, Миколаївського району, Львівської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», м. Київ, в особі філії «Стрийське лісове господарство», Львівська обл., Стрийський р-н, с. Лотатники
про: стягнення збитків завданих державі внаслідок незаконного видобутку надр
за участю представників:
прокурор: Місінська М.Я.
від позивача-1: Попадюк С.В.
від позивача-2: Вітрів І.Ю.
від відповідача: Якубович В.П.
від третьої особи: Ігнатенко С.С.
Заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі позивача-1 Державної екологічної інспекції у Львівській області, позивача-2 Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Стрийське лісове господарство» про стягнення збитків завданих державі внаслідок незаконного видобутку надр, ціна позову 40320000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 09.04.2014р., відповідно до договору оренди землі від 14.11.2014р. (б/н), відповідачу надано в оренду розташовану на адміністративній території Миколаївської міської ради поза межами населених пунктів земельну ділянку площею 2,0078 га, із яких 0,3 га розташовані у межах виділу №3 кварталу №84 Роздільського лісництва ДП «Стрийське лісове господарство» строком на 15 років.
Прокурор вказує, що працівниками державної лісової охорони ДП «Стрийське лісове господарство» встановлено, що відповідачем було самовільно зайнято 0,2 га земель лісового фонду на території Миколаївської міської ради, розташованих поза визначеними вищевказаним договором оренди землі межами, а саме: у межах виділу №2 кварталу №84 Роздільського лісництва Підприємства, де також здійснено незаконний видобуток піску.
Так, в ході розслідування кримінального провадження підтверджено, зокрема, факти незаконного видобутку відповідачем упродовж 2016 - 2017 років піску в загальній кількості 75 тис. м3 на території земель державного лісового фонду у межах виділів №2 та №3 кварталу №84 Роздільського лісництва ДП «Стрийське лісове господарство».
Прокурор вказує, що відповідно до експертного висновку експертів комплексної судової лісогосподарської та інженерно-екологічної експертизи, складеного 24.05.2018р. Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, відповідачем незаконно видобуто (за відсутності акта про надання гірничого відводу та поза межами земельної ділянки, визначеної договором оренди землі) 30 тис. м3 піску на території земель лісогосподарського призначення площею 0,2 га у виділі №2 кварталу №84 Роздільського лісництва ДП «Стрийське лісове господарство», чим завдано збитків державі на суму 16 млн. 128 тис. грн., а також за відсутності акта про надання гірничого відводу незаконно видобуто 45 тис. м3 піску на території земель лісогосподарського призначення площею 0,3 га у виділі №3 кварталу №84 Роздільського лісництва ДП «Стрийське лісове господарство», чим завдано збитків державі на суму 24 млн. 192 тис. грн., а всього на суму 40 млн. 320 тис. грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» на користь Миколаївської міської ради 16 128 000,00 грн збитків завданих державі внаслідок незаконного видобутку надр.
Суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що 06.03.1995 Державною службою геології та надр України видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» спеціальний дозвіл на користування надрами № 246, відповідно до якого відповідачу надано право здійснювати видобування пісків, придатних в якості сировини для виробництва кладочних та штукатурних розчинів та вапняків, придатних в якості сировини для виробництва вапна, борошна вапнякового та для дорожнього будівництва у Миколаївському районі Львівської області на території площею 14,1 га, що розташована на відстані 1,0 км. від південно-західної околиці м. Тростянець.
Відповідно до ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018 у справі № 447/1431/18 та обвинувального акту від 13.06.18р. за кримінальним провадженням внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42018140000000189 від 13.06.2018 року місцевим судом встановлено, що в ході проведення робіт працівниками підприємства по добуванню корисних копалин - піску у виділі 3 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп» (з приводу якого наявні дозвільні документи), допустив незаконне добування таких корисних копалин на суміжній земельній ділянці, що відноситься до земель лісового фонду, площею 0,2 га, у виділі 2 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп», що на території Миколаївської міськради Миколаївського району Львівської області, з приводу оренди якої угода підприємством не укладена, внаслідок чого таким незаконним користуванням надрами незаконно видобуто 30000 м. куб. корисних копалин - піску, чим завдано збитків інтересам держави на суму 16 128 000, 00 грн.
Як вбачається із ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018р. у справі №447/1431/18 у кримінальному провадженні №42018140000000189 обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема в частині незаконного користування надрами в та незаконного видобуття 30000 м. куб. корисних копалин - піску, чим завдано збитків інтересам держави на суму 16 128 000, 00 грн. визнав повністю.
З огляду на наведене, беручи до уваги встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про підставність позовних вимог прокурора в частині стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок незаконного видобутку надр в сумі 16 128 000,00 грн.
Разом з тим, місцевий суд дійшов висновку про те, що враховуючи встановлені судом обставини, висновок прокурора про те, що протиправність діяння уповноважених осіб ТзОВ «Агробудсервіс» виражається у заподіянні шкоди в розмірі 24192000грн, що підтверджується зокрема долученим експертним висновком № 3637 від 24.05.2018 у кримінальному провадженні № 42017140000000080 від 10.03.2017 року, є передчасним, оскільки на теперішній час відсутній обвинувальний вирок суду по відношенню до працівників ТзОВ «Агробудсервіс» в межах кримінального провадження, зокрема і № 42017140000000080, тобто протиправна поведінка та вина директора відповідача, заподіяння шкоди у розмірі 24192000грн та причиновий зв'язок не є доведеними.
Враховуючи викладене, прокурором не доведено належними та допустимими доказами вини відповідача протиправної поведінки та причинового зв'язку у завданні шкоди інтересам держави на суму 24 192 000,00грн, як обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення, тому позовні вимоги про стягнення шкоди в розмірі 24 192 000,00грн є не обґрунтованими, є не доведеними та із заявлених підстав, передчасними.
Не погодившись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 18.07.2025 (вх. № 01-05/2248/25 від 18.07.2025), у якій просить скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду Львівської області від 23 червня 2025 року, винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
На переконання апелянта, суд першої інстанції безпідставно поклав в основу судового рішення ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018 у справі №447/1431/18 та обвинувальний акт від 13.06.2018, визнавши їх такими, що мають преюдиційне значення. Такий підхід суперечить як прямій нормі закону, так і сформованій практиці Верховного Суду, відповідно до якої документи, що не містять встановлених обставин щодо розміру шкоди та її доказового підтвердження, не створюють преюдиційності для цілей розгляду спору у господарському процесі.
Скаржник зазначає, що зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що суд формально підійшов до розгляду справи, обмежившись загальними посиланнями на норми цивільно-правової відповідальності, що унеможливило встановлення підстав перевірки правильності розрахунку штрафних санкцій та об'єктивне з'ясування обставин. Відсутність у матеріалах справи даних щодо використаного засобу вимірювальної техніки або вихідних даних, передбачених Методикою, що мали б слугувати основою для розрахунку, свідчить про неналежне дослідження матеріалів справи та неврахування вимог матеріального права, обов'язкових при визначенні вартості заподіяної шкоди. Зокрема, суд не з'ясував належним чином вихідні дані, не перевірив достовірність джерел розрахунку та не оцінив докази в їх сукупності, що є істотним порушенням принципів змагальності та об'єктивності при розгляді справи.
Відповідач вказує, що ні протоколи огляду, ні обвинувальний акт не містить посилань на вимірювальні прилади та способи визначення глибини, ширини та довжини котловану, а також на спосіб визначення об'єму піщаної суміші. Встановлення цих обставин впливає на правильність розрахунку заподіяної шкоди, через що не можливо здійснити таку перевірку.
Окрім того, не погодившись з даним рішенням суду, заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 17.07.25 (вх. №01-05/2246/25 від 18.07.25), у якій просить оскаржуване рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ТзОВ «Агробудсервіс» 24 млн 192 тис грн скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог заступника керівника Львівської обласної прокуратури.
Прокурор зазначає, що підстава позову в частині збитків у сумі 24 млн 192 тис грн - це відсутність Акту про надання гірничого відводу у ході здіснення надровидобувної діяльності відповідачем.
Збитки у сумі 24 млн 192 тис грн встановлені за результатами Висновку експертизи. Оскільки судом задоволені позовні вимоги в частині збитків на суму 16 млн 128 тис грн, то фактично можна зробити висновок про те, що колегія суддів першої інстанції погодилася з тим, що такий Висновок експертизи є належним та допустимим доказом на підтвердження саме суми збитків.
Так, скаржник вказує, що у наданому прокурором висновку експерта чітко підтверджується предмет вимоги позову, а саме шкода навколишньому природному середовищу, завдана незаконним видобуванням надр. Однак судом першої інстанції не зазначено, в чому саме полягає неповнота, необґрунтованість та необ'єктивність такого висновку експерта.
У той же час, факт самовільного користування надрами таки підтверджений фіксуванням такого незаконного використання у ході огляду ділянки за участі, як уже згадувалося, осіб, уповноважених здійснювати державний контроль (нагляд) за використанням і охороною надр під час проведення планових та позапланових заходів державного нагляду - представників Державної екологічної інспекції у Львівській області. Дане підтверджується долученими до справи прокурором двома протоколами огляду, проведених у межах кримінального провадження. Поруч з тим, протиправне видобування надр ТзОВ «Агробудсервіс» підтверджується прийнятим у справі 813/3817/17 рішенням Львівського окружного адміністративного суду, що залишене без змін судом апеляційної інстанції про зупинення діяльності відповідача у зв'язку з відсутністю у останнього Акту про надання гірничого відводу.
Відтак, прокурор враховуючи, що Господарський суд Львівської області при вирішенні даної справи не надав належної оцінки поданим прокурором доказам, не з'ясував значимі для справи обставини, не визначився з дійсним характером спірних правовідносин, у зв'язку з чим помилково застосував закон, який не підлягає застосуванню, і не застосував закон, що застосуванню підлягав, вважає, що згадане рішення на підставі статей 275, 277 ГПК України належить скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
У судове засідання 05.11.2025 з'явились представники сторін, надали пояснення по суті спору.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
06.03.1995 Державною службою геології та надр України видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» (Товариство, Відповідач) спеціальний дозвіл на користування надрами № 246, відповідно до якого відповідачу надано право здійснювати видобування пісків, придатних в якості сировини для виробництва кладочних та штукатурних розчинів та вапняків, придатних в якості сировини для виробництва вапна, борошна вапнякового та для дорожнього будівництва у Миколаївському районі Львівської області на території площею 14,1 га, що розташована на відстані 1,0 км. від південно-західної околиці м. Тростянець.
09.03.2000 Львівською обласною державною адміністрацією видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» Акт про надання гірничого відводу на право видобування піску на території с. Тростянець, Миколаївського району Львівської області щодо площі 20,23 га терміном чинності до 2015 року.
21.12.1917 Львівською обласною радою Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» видано Акт про надання гірничого відводу на право видобування піску, який знаходиться 1,0км.від південно-західної околиці села Тростянець, Миколаївського району Львівської області, площею 20,23 га терміном чинності до 06.03.2035 року.
14.11.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» (орендар) та Головним управлінням Держземагенства у Львівській області (орендодавець) було укладено договір оренди землі б/н, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Львівській області № ЛВ/4623010100:02:000/00002575 від 9 квітня 2014 року надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення розширення Південно-Тростянецького піщаного кар'єру, яка знаходиться на території Миколаївської міської ради за межами населеного пункту (індексний кадастровий номер ділянки 4623010100:02:000:0073).
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка площею 2,0078 га, у тому числі: 2,0078 га рілля.
За приписами п. 8 договору договір укладено строком на п'ятнадцять років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
За умовами п. 14 договору земельна ділянка передається в оренду для розширення Південно - Тростянецького піщаного кар'єру.
Прокурор стверджує, що працівниками державної лісової охорони ДП «Стрийське лісове господарство» (третя особа) встановлено, що відповідачем було самовільно зайнято 0,2 га земель лісового фонду на території Миколаївської міської ради, розташованих поза визначеними вищевказаним договором оренди землі межами, а саме: у межах виділу №2 кварталу №84 Роздільського лісництва Підприємства, де також здійснено незаконний видобуток піску та зазначає, що з метою усунення виявлених порушень за виявленим фактом, третя особа звернулася до прокуратури Львівської області, та внаслідок розгляду цього звернення прокуратурою області зареєстровано кримінальне провадження №42017140000000080 від 10.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
Позовна заява ґрунтується на матеріалах кримінального провадження № 42017140000000080, згідно з якими встановлено факт незаконного видобутку піску на самовільно зайнятій земельній ділянці лісового фонду виділу № 2 кварталу № 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп» та що підставою для порушення даного кримінального провадження була заява ДП «Стрийський лісгосп», працівниками державної лісової охорони якого було встановлено факт незаконного зайняття земельної ділянки лісового фонду та здійснення на ній незаконного видобутку надр (піску та вапняку).
Відповідно до протоколів огляду місця події від 04.05.2017 та від 17.05.2017, складених прокурором відділу процесуального керівництва, радником юстиції Бойко П. М. в присутності понятих, комерційного директора ТзОВ «Агробудсервіс» за участю головного спеціаліста відділу оперативного контролю старшого державного інспектора з ОНПС Львівської області, начальника відділу оперативного контролю старшого державного інспектора з ОНПС Львівської області, геодезиста 1 категорії ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», інженера таксатора Львівської державної лісовпорядної експедиції, начальника відділу лісового господарства ДП «Стрийський лісгосп», майстра лісу Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп» та старшого о/у УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України, з використанням телефона Samsung JS, проведено огляд території Миколаївської міської ради, а саме земельні ділянки з кадастровими номерами 4623010100:02:000:0073; 4623010100:02:000:0072 та 4623010100:02:000:0074.
Згідно з протоколом огляду місця події від 04.05.2017, в ході огляду земельної ділянки площею 2,0078га з кадастровим номером 4623010100:02:000:0073, із залученням працівника ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було винесено в натурі на місцевості межі землекористування вищевказаної земельної ділянки та встановлено, що в результаті винесення меж земельної ділянки в натурі на місцевості відповідно до координат меж землекористування та кадастрового номера частина земельної ділянки накладається та відповідно відведена із земель державного лісового фонду, що знаходиться у постійному користуванні ДП «Стрийське лісове господарство», а саме згідно планово картографічних матеріалів лісовпорядкування ДП «Стрийське лісове господарство» квартал 84 виділ 3 площею 0,3га (згідно таксаційного опису матеріалів лісовпорядкування біогалявина) відведено згідно проекту роздержавлення і приватизації Миколаївської міської ради як резервний фонд (рілля), що суперечить чинним матеріалам лісовпорядкування та на момент огляду використовується ТзОВ «Агробудсервіс» для видобутку піску (орієнтовна глибина кар'єру від 5 до 15 метрів на площі 0,3га).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 17.05.2017 в ході продовження огляду застосовано GPS приймач Leica SAZO №31156, якими винесено координати та проведено винос окремих, технічно можливих точок по лісовпорядних матеріалах лісових виділів № 2,3, 4, 5, 6, 9, 11 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп» (які надано Львівською державною лісовпорядною експедицією) та шляхом накладання матеріалів земельного відводу ділянок із кадастровими номерами 4623010100:02:000:0072; 4623010100:02:000:0073, 4623010100:02:000:0074 на матеріали лісовпорядкування визначено площі та розмір ділянок, які згідно матеріалів лісовпорядкування перебувають у користуванні Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп». Крім того, визначено межі території, яка фактично використовується ТзОВ «Агробудсервіс» для видобування корисних копалин на землях лісового фонду, що знаходиться в користуванні Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп».
В ході розслідування кримінального провадження №42017140000000080 постановою старшої слідчої першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області від 10.07.2017 про призначення комплексної судової лісогосподарської та інженерно-екологічної експертизи по кримінальному провадженню № 42017140000000080 від 10.03.2017р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 364 КК України, призначено комплексну судову лісогосподарську та інженерно-екологічну експертизу проведення якої доручено експертам Львівського НДІСЕ та фахівцям Національного лісотехнічного університету України.
Відповідно до висновку експертів № 3637 від 24.05.2018 комплексної судової лісогосподарської та інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42017140000000080 від 10.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, проведеної за постановою слідчої першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області від 10.07.2017р. зазначено, що станом на 07.11.2017р. розмір збитків за самовільне користування надрами із врахуванням показника Р- базова ставка збитків у частках мінімальної заробітної платипіщано-гравійна суміш, пісок будівельний (у куб.м.)-0,168, у виділі - 2, 84 кварталу об'єм видобутку вказано 30тис.м.куб та розмір збитків складає - 16 128 000,00грн. та у виділі - 3, 84 кварталу об'єм видобутку вказано 45тис.мкуб. та розмір збитків складає - 24 192 000,00грн.
Згідно з п. 4 розділу «Висновки» висновку експертів № 3637 від 24.05.2018р. використання лісогосподарських земель з метою надрокористування з порушенням вимог лісоохоронного та землеохоронного законодавства призвело до незаконного використання надр. При цьому, шкода, яка завдана незаконним використанням надр у виділі 2 кварталу 84 становить - 16 128 000,00 грн., шкода, яка завдана незаконним використанням надр у виділі 3 кварталу 84 становить 24 192 000,00грн., всього 40 320 000,00грн.
Також до матеріалів справи долучено копію Наукового обґрунтування із розрахунку збитків незаконного користування надрами на землях лісового фонду, виконаного доцентом кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Національного Лісотехнічного Університету України 15.03.2018р., який дублює інформацію вказану у копії висновку № 3637 від 24.05.2018р. До обґрунтування подано додаток - копію Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011р. № 303.
Прокурор стверджує, що за результатами розслідування кримінального провадження №42017140000000080 слідчим 13.06.2018р. прийнято рішення про виділення із нього матеріалів провадження №42018140000000189 за фактом неналежного виконання обов'язків директором Товариства ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України, що призвело до заподіяння збитків державі в сумі 16 128 тис. грн.
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42018140000000189 від 13.06.2018р. під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТзОВ «Агробудсервіс», являючись службовою особою, яка уповноважена на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, вчинив неналежне виконання службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, внаслідок чого заподіяв тяжкі наслідки інтересам держави.
В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора ТзОВ «Агробудсервіс» в період з 20.01.2017 по дату складення акту, тобто будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов'язки в період з 20.01.2017р. по 07.11.2017р., не здійснював належний щоденний контроль та нагляд за роботою підлеглих йому працівників на кар'єрі ТзОВ «Агробудсервіс», внаслідок чого в ході проведення робіт працівниками підприємства по добуванню корисних копалин - піску у виділі 3 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп» (з приводу якого наявні дозвільні документи), допустив незаконне добування таких корисних копалин на суміжній земельній ділянці, що відноситься до земель лісового фонду, площею 0,2 га, у виділі 2 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп», що на території Миколаївської міськради Миколаївського району Львівської області з приводу оренди якої угода підприємством не укладена, внаслідок чого таким незаконним користуванням надрами незаконно видобуто 30000 м3 корисних копалин піску, чим завдано збитків інтересам держави на суму 16 128 000, 00 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, згідно з приміткою до ст.364 КК України.
Відповідно до обвинувального акту такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що заподіяло тяжкі наслідки інтересам держави, тобто службову недбалість, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 367 КК України.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018р. у справі №447/1431/18, яка набрала законної сили, директора відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, а саме неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що заподіяло тяжкі наслідки інтересам держави, тобто службової недбалості та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України із передачею керівника відповідача на поруки трудового колективу відповідача.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018р. у справі №447/1431/18 встановлено, що директор ТзОВ «Агробудсервіс» в період з 20.01.2017р. та до моменту прийняття рішення, неналежно виконуючи свої службові обов'язки в період з 20.01.2017р. по 07.11.2017р., не здійснював належний щоденний контроль та нагляд за роботою підлеглих йому працівників на кар'єрі ТзОВ «Агробудсервіс», внаслідок чого в ході проведення робіт працівниками підприємства по добуванню корисних копалин - піску у виділі 3 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп» (з приводу якого наявні дозвільні документи), допустив незаконне добування таких корисних копалин на суміжній земельній ділянці, що відноситься до земель лісового фонду, площею 0,2 га, у виділі 2 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп», що на території Миколаївської міськради Миколаївського району Львівської області, з приводу оренди якої угода підприємством не укладена, внаслідок чого таким незаконним користуванням надрами незаконно видобуто 30000 м3 корисних копалин - піску, чим завдано збитків інтересам держави на суму 16 128 000, 00 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, згідно з приміткою до ст.364 КК України.
Відповідно до ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018р. у справі №447/1431/18 обвинувачений Сагра Кахраман Унал винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, просив клопотання трудового колективу задовольнити.
Прокурором під час розгляду справи №447/1431/18 було подано позовну заяву за вих. № 17/7/2-4037-18 від 13.06.2018р. про стягнення з директора відповідача 16 128 000,00 грн. шкоди, завданої державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сфері природоохоронного законодавства.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018р. у справі №447/1431/18 цивільний позов про відшкодування шкоди залишено без розгляду відповідно до ст. 129 КПК України.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. у справі № 813/3817/17, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018р. задоволено адміністративний позов Головного управління Держпраці у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме зобов'язання відповідача зупинити виконання робіт у кар'єрі Південно-Тростянецького родовища по видобутку піску до усунення зазначених в позовній заяві порушень.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. у справі № 813/3817/17 встановлено, що з 09 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2017 року, на підставі наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 06.10.2017р. № 1496-П та направлення на проведення перевірки від 06.10.2017р. № 1465, посадовою особою Головного управління Держпраці у Львівській області проведено планову перевірку суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) 09 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2017 року на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 10 жовтня 2017 року № 13/18/143/2322. У розділі V акту перевірки встановлено порушення вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці, в тому числі й порушення, які створюють загрозу життю працівників ТОВ «Агробудсервіс».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. у справі № 813/3817/17 встановлено, що у ТОВ «Агробудсервіс» відсутній погоджений план розвитку гірничих робіт по Південно-Тростянецькому родовищі на 2017 рік (календарний план розвитку гірничих робіт), а також, що у ТОВ «Агробудсервіс» в порушення вимог пункту 1.2 розділу IV НПАОП 0.00-1.24-10 Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом та ст. 24 Гірничого Закону відсутній акт про надання гірничого відводу по Південно-Тростянецькому родовищі.
З огляду на наведене, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. у справі № 813/3817/17 адміністративний позов задоволено повністю та застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), шляхом зупинення виконання робіт у кар'єрі Південно-Тростянецького родовища по видобутку піску до усунення зазначених в позовній заяві порушень.
У поясненнях за вх. № 16514/25 від 20.06.2025р. відповідач зазначив, що у провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебуває справа №447/1183/21 в межах кримінального провадження №62020000000000925 від 12.11.2020 року щодо директора ДП «Стрийський лісгосп» за ч.2 ст. 367 КК України. Відповідач вказує, що зі змісту ухвали суду від 22.02.2022 року вбачається, що «Шкода, яка завдана державним інтересам незаконним використанням надр у виділі 3 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп» становить 24 192 000 грн., зняттям верхнього шару ґрунту у виділі 3 кварталу 84 Роздільського лісництва становить 44 958,61 грн., тобто загальна сума шкоди, заподіяної державним інтересам внаслідок службової недбалості директора ДП «Стрийський лісгосп» складає 24 236 958,61 грн.».
Відповідно до ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 22.02.2022р. у справі № 447/1183/21 за наслідками розгляду у підготовчому судовому засіданні обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020000000000925 від 12.11.2020 по обвинуваченню директора ДП «Стрийський лісгосп» у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, зазначено, що обвинувачення не містить конкретного формулювання про те, яка саме шкода спричинена діяннями останнього, натомість констатовано, що внаслідок неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них директором ДП «Стрийський лісгосп» для комерційних потреб з видобутку корисних копалин ТОВ «Агробудсервіс», незаконно, в порушення передбаченої законодавством процедури, під виглядом земель сільськогосподарського призначення та в період, коли згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 № 610-р діяла заборона на прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, виділено землі державного лісового фонду (землі лісогосподарського призначення), здійснено їх використання з метою надрокористування з порушенням вимог лісоохоронного та землеохоронного законодавства, що призвело до незаконного використання надр і зняття верхнього шару ґрунту на землях державного лісового фонду (землях лісогосподарського призначення) площею 0,3 га у виділі 3 кварталу 84 (біогалявина) Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп», територія якого включено до наданої в оренду земельної ділянки № 4623010100:02:000:0073.
Згідно з ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 22.02.2022р. у справі № 447/1183/21, в обвинувальному акті зазначено, що шкода завдана державним інтересам незаконним видобуванням надр у виділі 3 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп» становить 24 192 000 грн., зняттям верхнього шару ґрунту - 44 958,61 грн., однак з даного твердження не можливо однозначно зробити висновок чи проводилось видобування надр та зняття верхнього шару ґрунту на всій площі виділу 3 кварталу 84, чи лише на його частині площею 0,3 га, яка, як слідує із самого обвинувального акту незаконно передана в оренду ТОВ «Агробудсервіс» внаслідок службової недбалості директора ДП «Стрийський лісгосп», не зазначено в чому саме полягає ця шкода (вартість видобутих надр, вартість знищених лісових ресурсів, шкода заподіяна навколишньому природному середовищу, тощо).
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 22.02.2022р. у справі № 447/1183/21 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62020000000000925 повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08.09.2022р. у справі № 447/1183/21 ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 22 лютого 2022 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62020000000000925 повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18.10.2022р. у справі № 447/1183/21 кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Прокурор стверджує, що факт видобутку упродовж 2016 2017 років відповідачем надр, за відсутності акта про надання гірничого відводу, також підтверджено актом перевірки Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 27.04.2018р.
Акту перевірки Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 27.04.2018р. сторонами суду не представлено.
Відповідачем до матеріалів справи додано копію договору № АБС СРМ.1 від 05.01.2018р., укладеного товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» та Фізичною особою-підприємцем Стангретом Романом Васильовичем про надання послуг з виконання маркшейдерської зйомки Південно-Тростянецького родовища.
Листом №57-002/3 від 18.03.2021р. відповідач звернувся до ФОП Стангрета Р. В. з проханням повідомити, який обсяг видобутих надр в виділах № 2 та № 3 кварталу № 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп», що на території Миколаївської міськради Миколаївського району Львівської області станом на 7.11.2017р.
Листом № 15 від 12.04.2021р. ФОП Стангрет Р. В. надав відповідачу підрахунок об'ємів видобутого вапняку та піску окремо по виділах № 2 і № 3 кварталу №84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп», відповідно до яких на території Миколаївської міськради Миколаївського району Львівської області станом на 07.11.2017 року, у виділі №2 кварталу №84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп», було добуто пісок в кількості 0,00 м.куб, а у виділі №3 51367,91 м.куб.
Відповідно до звітів ТОВ «Агробудсервіс» форми 5ГР за 2016-2018рр. відповідачем у 2016 році у Південно-Тростянецькому родовищі видобуто 77,4 тис. м3 піску, а у 2017 році 294,6 тис. м3.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Щодо звернення прокурора.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).
Згідно з ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державну екологічну інспекцію у Львівській області та Миколаївську міську раду та зазначив, що вказані органи належним чином не здійснювали захист інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про стягнення збитків, заподіяних незаконним видобутком надр.
Прокурор зазначив, що відповідно до ч.1 ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.1, підпункту 2 п. 3, п.7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017р. №275, п.1 розділу І, підпунктів 2, 3 пунктів 6-8 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області (надалі - Інспекція), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017р. №652, до компетенції Інспекції як територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням суб'єктами господарювання незалежно від форми власності вимог законодавства щодо охорони і використання надр та вправі звертатися до суду із позовами щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також позовами про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення вимог екологічного законодавства.
Разом з тим, згідно листа Інспекції від 03.07.2019р. №04-3101, останньою упродовж 2014-2019 років перевірок ТзОВ «Агробудсервіс» в частині охорони надр при здійсненні видобутку піску на території Південно Тростянецького родовища не проводилось. Відповідно, нарахування вказаним контролюючим органом збитків та здійснення реагування заходами цивільно-правового характеру не здійснювалось.
Наведене, на переконання прокурора, свідчить про неналежне здійснення органом контролю захисту інтересів держави та є підставою для застосування прокурором положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва інтересів держави в суді в особі зазначеного органу, із визначенням його в якості позивача-1.
Окрім цього, згідно із ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», одним із повноважень виконавчого органу міської ради у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Приписами ч. 3 ст.29, ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України визначено, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.
Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.
Згідно з листом Відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 13.06.2019р. №10-13-0.27-235/108-19, земельна ділянка за кадастровим номером 4623010100:02:000:0073 знаходиться за межами населених пунктів на адміністративній території Миколаївської міської ради Миколаївського району Львівської області.
Відповідно до листа Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 12.02.2019р. №951/05-14, грошові стягнення за шкоду, заподіяну вчиненими на території Миколаївської міської ради Миколаївського району Львівської області порушеннями вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у повному обсязі на розподільчий казначейський рахунок зазначеної місцевої ради №33117331013332, відкритий в УК у Миколаївському районі за кодом класифікації доходів бюджету 24062100.
На підставі викладеного, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах, є Миколаївська міська рада.
Відповідно до вимог ст.67 Кодексу України про надра, які кореспондуються з вимогами ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації зобов'язані у повному обсязі відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Незважаючи на це, у добровільному порядку сума збитків є невідшкодованою, а Миколаївською міською радою не було ініційовано стягнення такої у примусовому порядку, що підтверджується листом останньої від 05.07.2019р. №02-13/1136.
Враховуючи те, що внаслідок незаконного видобутку піску відповідачем завдано збитків державі, а також те, що позивачем не ініційовано здійснення захисту інтересів держави, у тому числі шляхом звернення до суду, інтереси держави залишаються порушеними та такими, що підлягають захисту в судовому порядку.
На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокуратурою Львівської області скеровано на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області та Миколаївської міської ради повідомлення за вих. № 05/1-497вих-19 та за вих. № 05/1-496вих-19 про вжиття заходів представницького характеру у межах повноважень, наданих ст.ст.23, 24 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову, в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Як вбачається з матеріалів справи, прокурор повідомив позивачів про виявлені порушення, однак, позивачі не вчинили дій, спрямованих на захист інтересів держави.
Відтак, зважаючи на все наведене вище, прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Миколаївської міської ради.
Щодо предмета спору.
За змістом статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема внаслідок самовільного користування надрами.
Статтею 14 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.
Відповідно до статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 17,ч.1ст.18 Кодексу України про надра гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
За умовами ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу України про надра права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Відповідно до статті 56 Кодексу України про надра однією із основних вимог у галузі охорони надр є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
Статтями 65 та 67 цього Кодексу передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, зокрема, винні у самовільному користуванні надрами. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як вже зазначалося судом, відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; 2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Так, колегією суддів встановлено, що позов прокурора у даній справі пред'явлено до ТзОВ «Агробудсервіс» за результатами встановленого прокурором факту незаконного видобування відповідачем надр у межах орендованої земельної ділянки (на підставі чинного договору оренди) за кадастровим номером 4623010100:02:000:0073, однак за відсутності Акту про надання гірничого відводу, а також незаконного видобувння надр поза межами згаданої земельної ділянки, що перебуває у власності держави та постійному користуванні третьої особи у даній справі - ДСГП «Ліси України» в особі філії «Стрийське лісове господарство», а саме у межах кв. 84 вид. 2 Роздільського лісництва.
Прокурор вказує, що збитки, завдані державі за результатами незаконного видобування надр у межах орендовної земельної діялянки за відсутності Акту про надання гірничого відводу становлять 24 млн 192 тис грн, а збитки поза межами орендованої ділянки - 16 млн 128 тис грн.
Суми збитків підтверджені долученим до справи Висновком експертів комплексної судової лісогосподарської та інженерно-екологічної експертизи від 24.05.2018, що виготовлений Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз у межах кримінального провадження № 42017140000000080 від 10.03.2017.
Кримінальне провадження № 42017140000000080 від 10.03.2017 зареєстроване обласною прокуратурою за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У подальшому 13.06.2018 слідчим прийнято рішення про виділення із матеріалів згаданого кримінального провадження ще одне провадження за № 42018140000000189.
За результатами кримінального провадження №42018140000000189 за фактом неналежного виконання обов'язків директором Товариства ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України, що призвело до заподіяння збитків державі в сумі 16 128 тис. грн. 13.06.2018р. складено обвинувальний акт.
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42018140000000189 від 13.06.2018р. під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТзОВ «Агробудсервіс», являючись службовою особою, яка уповноважена на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, вчинив неналежне виконання службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, внаслідок чого заподіяв тяжкі наслідки інтересам держави.
В обвинувальному акті зокрема зазначено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора ТзОВ «Агробудсервіс» в період з 20.01.2017 по дату складення акту, тобто будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов'язки в період з 20.01.2017р. по 07.11.2017р., не здійснював належний щоденний контроль та нагляд за роботою підлеглих йому працівників на кар'єрі ТзОВ «Агробудсервіс», внаслідок чого в ході проведення робіт працівниками підприємства по добуванню корисних копалин - піску у виділі 3 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп» (з приводу якого наявні дозвільні документи), допустив незаконне добування таких корисних копалин на суміжній земельній ділянці, що відноситься до земель лісового фонду, площею 0,2 га, у виділі 2 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп», що на території Миколаївської міськради Миколаївського району Львівської області з приводу оренди якої угода підприємством не укладена, внаслідок чого таким незаконним користуванням надрами незаконно видобуто 30000 м3 корисних копалин піску, чим завдано збитків інтересам держави на суму 16 128 000, 00 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, згідно з приміткою до ст.364 КК України.
Відповідно до обвинувального акту такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що заподіяло тяжкі наслідки інтересам держави, тобто службову недбалість, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 367 КК України.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018р. у справі №447/1431/18, яка набрала законної сили, за кримінальним провадженням внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42018140000000189 від 13.06.2018 року звільнено директора відповідача ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ «Агробудсервіс» за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. Кримінальне провадження про обвинувачення директора ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України закрито. Роз'яснено що у разі порушення ним умов передачі на поруки, відповідно до ч.2 ст.47 КК України, він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч.2 ст. 367 КК України. Цивільний позов про відшкодування шкоди, залишено без розгляду.
В ухвалі Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018 у справі № 447/1431/18 суд встановив, що згідно протоколу №07 загальних зборів учасників ТзОВ «Агробудсервіс» від 30.12.2016 ОСОБА_2 прийнято директором ТзОВ «Агробудсервіс» з 20.01.2017. Згідно наказу по підприємству №6-к від 19.01.2017 ОСОБА_1 з 20.01.2017 приступив до виконання обов'язків директора ТзОВ «Агробудсервіс». Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора ТзОВ «Агробудсервіс» в період з 20.01.2017 по даний час, тобто будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов'язки в період з 20.01.2017 по 07.11.2017, не здійснював належний щоденний контроль та нагляд за роботою підлеглих йому працівників на кар'єрі ТзОВ «Агробудсервіс», внаслідок чого в ході проведення робіт працівниками підприємства по добуванню корисних копалин - піску у виділі 3 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп» (з приводу якого наявні дозвільні документи), допустив незаконне добування таких корисних копалин на суміжній земельній ділянці, що відноситься до земель лісового фонду, площею 0,2 га, у виділі 2 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп», що на території Миколаївської міськради Миколаївського району Львівської області, з приводу оренди якої угода підприємством не укладена, внаслідок чого таким незаконним користуванням надрами незаконно видобуто 30000 м куб корисних копалин - піску, чим завдано збитків інтересам держави на суму 16 128 000, 00 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, згідно з приміткою до ст.364 КК України. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що заподіяло тяжкі наслідки інтересам держави, тобто службову недбалість, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 367 КК України.
Відтак, відповідно до ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018 у справі № 447/1431/18 та обвинувального акту від 13.06.18р. за кримінальним провадженням внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42018140000000189 від 13.06.2018 року встановлено, що в ході проведення робіт працівниками підприємства по добуванню корисних копалин - піску у виділі 3 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп» (з приводу якого наявні дозвільні документи), допустив незаконне добування таких корисних копалин на суміжній земельній ділянці, що відноситься до земель лісового фонду, площею 0,2 га, у виділі 2 кварталу 84 Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп», що на території Миколаївської міськради Миколаївського району Львівської області, з приводу оренди якої угода підприємством не укладена, внаслідок чого таким незаконним користуванням надрами незаконно видобуто 30000 м. куб. корисних копалин - піску, чим завдано збитків інтересам держави на суму 16 128 000, 00 грн.
Відповідно до ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018р. у справі №447/1431/18 обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю.
Прокурором під час розгляду справи №447/1431/18 було подано позовну заяву за вих. № 17/7/2-4037-18 від 13.06.2018р. про стягнення з директора відповідача 16 128 000,00 грн. шкоди, завданої державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сфері природоохоронного законодавства.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018р. у справі №447/1431/18 цивільний позов про відшкодування шкоди залишено без розгляду відповідно до ст. 129 КПК України.
Як вбачається із ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2018р. у справі №447/1431/18 у кримінальному провадженні №42018140000000189 обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема в частині незаконного користування надрами в та незаконного видобуття 30000 м. куб. корисних копалин - піску, чим завдано збитків інтересам держави на суму 16 128 000, 00 грн. визнав повністю.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відтак, з огляду на наведене, беручи до уваги наведені вище докази та встановлені обставини, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, про підставність позовних вимог прокурора в частині стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок незаконного видобутку надр в сумі 16 128 000,00 грн.
Разом з тим, щодо вимоги в частині стягнення 24 млн 192 тис грн, колегія суддів вказує наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» у розумінні приписів норм законодавства є надрокористувачем, оскільки такому Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл на користування надрами від 06.03.1995 № 246 з метою видобування пісків, придатних в якості сировини для виробництва кладочних та штукатурних розчинів та вапняків, придатних в якості сировини для виробництва вапна, борошна вапнякового та для дорожнього будівництва у Миколаївському районі Львівської області на території площею 14,1 га, що розташована на відстані 1,0 км. від південно-західної околиці м. Тростянець, що є чинним і на сьогоднішній день.
Поруч з тим, Львівською обласною державною адміністрацією 09.03.2000 ТзОВ «Агробудсервіс» надано Акт про надання гірничого відводу на право видобування піску на території с. Тростянець, Миколаївського району Львівської області у межах площі 20,23 га строком до 2015 року.
Наступний Акт про надання гірничого відводу на право видобування піску на території с. Тростянець виданий товариству лише 21.12.2017 із строком дії до 06.03.2035.
Також, 14.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» (орендар) та Головним управлінням Держземагенства у Львівській області (орендодавець) укладено договір оренди землі б/н, відповідно до якого п. 1 передбачено, що орендодавець на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Львівській області № ЛВ/4623010100:02:000/00002575 від 09.04.2014 року надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення розширення Південно-Тростянецького піщаного кар'єру, яка знаходиться на території Миколаївської міської ради за межами населеного пункту (індексний кадастровий номер ділянки 4623010100:02:000:0073).
Факт незаконного видобування відповідачем піску упродовж 2016-2017 років за відсутності Акта про надання гірничого відводу на згаданому родовищі підтверджено також рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі № 813/3817/17, що залишене в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у даній справі.
Зокрема, як вбачається з рішення суду у справі № 813/3817/17, перевіркою Головного управління Держпраці у Львівській області констатовано факт відсутності під-час здійснення своєї діяльності відповідачем Акту про надання гірничого відводу, що суперечить ст. 24 Гірничого Закону України.
За результатами розгляду справи № 813/3817/17, адміністративним судом зупинено виконання відповідачем робіт до усунення викладених у позовній заяві порушень, зокрема отримання Акта про надання гірничого відводу.
Також факт видобутку упродовж 2016-2017 років відповідачем надр за відсутності Акта про надання гірничого відводу підтверджується актом перевірки, складеного за результатами проведеної 27.04.2018 перевірки Західним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України.
Поруч з тим, у межах кримінального провадження проведено два огляди місця події від 04.05.2017 та від 17.05.2017 у межах земельної ділянки за кадастровим номером 4623010100:02:000:0073.
У ході проведення оглядів присутніми були уповноваженні особи контролюючих органів, органів поліції, понятих та уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс».
Зокрема при проведенні оглядів присутніми були представники Державної екологічної інспекції у Львівській області, геодезист ДП «Львівський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою», інженер таксатор Львівської державної лісовпорядної експедиції, начальник відділу лісового господарства ДП «Стрийський лісгосп», майстер лісу Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп» та старший о/у УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України.
Суми збитків підтверджена долученим до справи Висновком експертів комплексної судової лісогосподарської та інженерно-екологічної експертизи від 24.05.2018, що виготовлений Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз у межах кримінального провадження № 42017140000000080 від 10.03.2017
Зокрема експертами на ст. 7 Висновку зазначено, що оскільки між землевпорядною та лісовпорядною документацією, наданими на експертне дослідження основними та додатковими матеріалами кримінального провадження містяться протиріччя, які не усунуто, у ході натурних досліджень було здійснено заміри границь кар'єру і накладення точок (меж) на електронну карту лісництв та сателітний знімок з метою відображення реальних меж Південно-Тростянецького піщаного кар'єру.
Встановивши площу та глибину кар'єру у межах незаконного видобування надр за результатами натурних обстежень та вимірів, експертами на підставі Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природніх ресурсів України №303 від 29.08.2011 (далі - Методика), проведено розрахунок розмірів збитків, завданих державі внаслідок здійснення господарської діляності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс».
Слід зазначити, що експертиза проведена у відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково- методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Міністерством юстиції України 03.11.1998 № 705/3145.
Аргументи апеляційної скарги ТОВ «Агробудсервіс», якими апелянт ставить під сумнів вірогідність вказаного висновку, суд оцінює критично, адже відповідно до приписів пункту 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, згідно яких під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинніреспубліканськістандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.
В данній справі сторона відповідача будь-якого доказу на спростування поданого до суду прокуратурою висновку комплексної судової лісогосподарської та інженерно-екологічної експертизи № 3637 від 24.05.2018 року не надала, а тому факти відображені у цьому висновок слід вважати доведеними, оскільки докази надані на їх підтвердження є більш вірогідним, ніж заперечення відповідача.
Cуд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення 24 млн 192 тис грн зазначив, що прокурором до матеріалів справи не долучено таких доказів на встановлення вини відповідача, як вироку суду, постанови чи ухвали про закриття кримінального провадження саме у межах кримінального провадження № 42017140000000080.
Колегія судді вказує, що підстава позову в частині збитків у сумі 24 млн 192 тис грн є відсутність Акту про надання гірничого відводу у ході здіснення надровидобувної діяльності відповідачем.
Разом з тим, справа № 447/1183/21 стосується виключно незаконного вибуття земель лісового фонду із державної власності, що було спричинено внаслідок можливих (остаточного обвинувального вироку у цій справі не винесено) незаконних дій директора ДП «Стрийський лісгосп», що жодним чином не є підставою позову у даній господарській справі.
Висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» збитків у сумі 24 млн 192 тис. грн. через відсутність обвинувального вироку суду по відношенню до директора чи працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» в межах кримінального провадження №42017140000000080 відносно цих збитків суперечить усталеній практиці Верховного Суду.
По даному питанню під час вирішення спорів щодо покладання на відповідача цивільної відповідальності з відшкодування шкоди за завдання збитків навколишньому природному середовищу Верховний Суд (зокрема у постановах від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, від 18.02.2019 у справі № 926/869/18, від 30.11.2021 у справі № 926/2174/20) сформував наступний правовий висновок: «відносно висновку суду першої інстанції про необхідність винесення вироку у кримінальному провадженні задля підтвердження в судовому порядку факту нанесення службовими особами відповідача шкоди навколишньому природному середовищу, Верховний Суд зауважує, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різніпідстави застосування до особи правопорушника».
Відтак, наявність вироку у кримінальному провадженні щодо притягнення службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» до кримінальної відповідальності за завдання шкоди навколишньому природному середовищу через незаконне видобування надр не є визначальним для покладення на Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс», як надрокористувача, цивільно-правової відповідальності на підставі ст. 1166 ЦК України.
Поруч з тим, протиправне видобування надр Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» підтверджується прийнятим у справі 813/3817/17 рішенням Львівського окружного адміністративного суду, що залишене без змін судом апеляційної інстанції про зупинення діяльності відповідача у зв'язку з відсутністю у останнього Акту про надання гірничого відводу.
За таких обставин, враховуючи наявні допустимі та належні докази на підтвердження завданих збитків в розмірі 24 млн 192 тис, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, а рішення суду першої інстанції в цій частині скасуванню.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2025 року у справі №914/2000/19.
Разом з тим, в ході здійснення апеляційного провадження у цій справі доводи заступника керівника Львівської обласної прокуратури знайшли своє підтвердження. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника обґрунтовані і є такими, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи усе вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2025 у справі №914/2000/19 в порядку статті 277 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви та розгляд апеляційних скарг покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» б/н від 18.07.2025 (вх. № 01-05/2248/25 від 18.07.2025) залишити без задоволення.
2. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу б/н від 18.07.2025 (вх. № 01-05/2248/25 від 18.07.2025) покласти на апелянта.
3. Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури б/н від 17.07.25 (вх. №01-05/2246/25 від 18.07.25) задоволити.
4. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2025 у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» 24 192 000, 00 грн скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення, яким:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» (81614, Львівська обл., Стрийський р-н, село Тростянець, ідентифікаційний код 05444279) на користь Миколаївської міської ради (одержувач: ГУК Львів Миколаївська гг -24062100; код ЄДРПОУ одержувача: 38008294; банк одержувача: Казначейство України (МФО 899998); номер рахунку: UA508999980333159331000013887) 24 192 000, 00 грн. збитків завданих державі внаслідок незаконного видобутку надр.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» (81614, Львівська обл., Стрийський р-н, село Тростянець, ідентифікаційний код 05444279) на користь Львівської обласної прокуратури (р/р UA138201720343140001000000774 в Держказначейській службі України, м.Київ, код ЄДРПОУ 02919931) 362 880, 00 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» (81614, Львівська обл., Стрийський р-н, село Тростянець, ідентифікаційний код 05444279) на користь Львівської обласної прокуратури (р/р UA138201720343140001000000774 в Держказначейській службі України, м.Київ, код ЄДРПОУ 02919931) 544 320, 00 грн судового збору сплаченого за апеляційної скарги.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя І.Ю. Панова