Справа №642/4498/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11кп/818/1759/25 Доповідач: ОСОБА_2 Категорія: ч.4 ст.186 КК України
13 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Холодногірського районного суду м.Харкова від 18 червня 2025 року, -
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рубіжне Луганської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого постійного місця проживання, раніше судимого:
-10.09.2013 Рубіжанським міським судом Луганської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки 6 місяців. Ухвалою цього суду від 10.01.2015 було скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і засудженого направлено для відбуття призначеного покарання;
-04.05.2015 Рубіжанським міським судом Луганської області за ч.1 ст.263, ст.71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі. 29.11.2017 на підставі ухвали Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 був умовно достроково звільнений на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 21 день;
-03.12.2020 Рубіжанським міським судом Луганської області за ч.2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Ухвалою цього суду від 24.12.2021 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і засудженого направлено для відбуття призначеного покарання. 12.01.2024 був звільнений за відбуттям строку покарання,
засуджено за ч.4 ст.186 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану, починаючи з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв'язку із військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин:
18 липня 2024, точний час не встановлено, але не пізніше 18 год. 06 хв. ОСОБА_7 перебуваючи на відкритій ділянці місцевості в парковій зоні по вулиці Червоні Ряди (найближчий будинок 1а) у м. Харкові, зустрів раніше незнайомих йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які сиділи на лавці. Під час спілкування з потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_7 запропонував останньому увімкнути музику на мобільному телефоні Samsung A055F/DS з імеі 1 НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_8 , на що потерпілий погодився та увімкнувши музику поклав вищевказаний мобільний телефон на лавку з правої сторони від себе.
Після чого, ОСОБА_7 діючи за раптово виниклим умислом, направленим на відкрите викрадення телефону, що належить ОСОБА_8 , з метою отримання доступу до телефону та притуплення пильності потерпілого, під приводом здійснення телефонного дзвінка попросив у потерпілого ОСОБА_8 мобільний телефон, на що останній погодився, не підозрюючи про злочинний намір ОСОБА_7 та добровільно надав свій мобільний телефон останньому для здійснення телефонного дзвінка, як він вважав.
Отримавши в такий спосіб доступ до мобільного телефону, ОСОБА_7 , реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, в умовах воєнного стану, перебуваючи у безпосередній близькості від потерпілого, утримуючи вищевказаний мобільний телефон у своїй руці, почав поступово відходити від потерпілого з телефоном у руці, усвідомлюючи, що його дії є відкритими для вищезазначених осіб, а в подальшому різко з місця вчинення злочину почав тікати. На переслідування потерпілого з вимогою щодо повернення мобільного телефону ОСОБА_7 не реагував та навпаки, усиливши рух побіг.
Таким чином, ОСОБА_7 виконав усі дії які вважав за необхідне для відкритого заволодіння чужим майном, звернувши на свою користь вищевказаний мобільний телефон.
Своїми злочинними діями ОСОБА_7 завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 3869 грн. 10 коп., згідно висновку експерта № 3701/24 від 24.07.2024.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Указав, що:
-судовий розгляду проведено без участі потерпілого та його допиту;
-свідок у кожному засідання давав різні показання;
-суд першої інстанції проігнорував його клопотання про призначення повторної експертизи щодо переоцінки вартості мобільного телефону;
-вирок ухвалено на підставі припущень прокурора;
-під час досудового розслідування були порушені його права через маніпуляцію його складним становищем з боку прокурора та слідчого, оскільки він є юридично неграмотним та біженцем.
Просить вирок змінити, змінивши правову кваліфікацію його дій.
Захисник ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до апеляційного суду не з'явився, обвинувачений ОСОБА_7 просив проводити розгляд без його захисника, у зв'язку з чим судове засідання проведено за його відсутності.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити та перекваліфікувати його дії на ст.190 КК України.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та просив вирок суду залишити без змін.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченого, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону не містять у собі необхідних та достатніх підстав для зміни чи скасування вироку і спростовуються сукупністю доказів.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин та кваліфікація його дій за ч.4 ст.186 КК України ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і належним чином досліджених у судовому засіданні доказах та є правильними, зокрема:
Даними протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 18.07.2024, який показав, що 18.07.2024 приблизно о 16 год. 30 хв. він разом з товаришем ОСОБА_11 відпочивали на лавці за адресою: м. Харків вул. Червоні ряди 1А та вживали напої. До них підійшов чоловік на вигляд років 35-40, середньої статури, середнього зросту, який мав неохайну зачіску, був одягнений у сіру футболку з написами на іноземній мові та спортивні штани чорного кольору, взутий у чорні шльопанці і чорні носки, який запропонував їм включити музику на його телефоні марки Samsung SM A055F/DS який він придбав під час проходження військової служби у м. Куп'янськ восени 2024 року за 4500 гривень. Включивши музику він телефон поклав на лавку біля себе, а невідомий чоловік весь час стояв, не сідаючи на лавку. Потім цей хлопець попрохав надати йому мобільний телефон для здійснення дзвінку своїй матері, і він надав свій телефон. Після цього хлопець почав набирати номер телефону та приклав телефон до вуха, імітуючи чи дійсно виконував дзвінок та з кимось почав говорити, при цьому почав поступово віддалятися від лавки, де сидів він з товаришем ОСОБА_11 . Хлопець відійшов приблизно на 30-50 метрів, а потім почав різко бігти у протилежну сторону з мобільним телефоном. Він почав кричати йому в слід та вимагав віддати телефон, однак хлопець не реагував і біг все швидше. Він почав бігти за хлопцем щоб наздогнати його та забрати свій мобільний телефон і побачив, як хлопець пробігши вперед забіг за будинки. Однак він не зміг його наздогнати у зв.язку з своєю травмою хребта. Оскільки він запам'ятав хлопця, а саме зовнішність та в що він був одягнений, він підійшов до сусідньої лавки, де у невідомих людей попросив зателефонувати до поліції, щоб повідомити про скоєне кримінальне правопорушення. В телефоні де були дві сім-карти: з номером НОМЕР_3 та іншим оператором «Київстар» номер не пам'ятає, була важлива інформація, а також прив'язані банківські карти та додаток «Дія». В його телефоні є особливість у вигляді тріщини на екрані по середині чітко горизонтально. В подальшому він написав заяву до поліції (а.с.195-197).
Показання потерпілого ОСОБА_8 про обставини вчиненого ОСОБА_7 злочину також підтверджуються даними протоколу слідчого експерименту від 25.07.2024 з фототаблицею до нього, згідно якого слідчим ОСОБА_12 в присутності понятих зафіксовано, що на ділянці місцевості за адресою: м. Харків, вул. Червоні ряди, поблизу будинку №1А потерпілий ОСОБА_8 вказав на лавку, де 18.07.2024р. перебував зі своїм товаришем ОСОБА_11 і до них підійшов незнайомий чоловік, який представився ОСОБА_13 , запропонував послухати музику на мобільному телефоні. Включивши музику, він поклав власний телефон з правої сторони від себе на лавку, а його товариш сидів з лівої сторони, між ними знаходилась їжа та напої, а незнайомий чоловік стояв навпроти на відстані приблизно одного метра. Потім о 17 год. незнайомий чоловік попросив зателефонувати з його телефону до своєї матері, він передав правою рукою свій мобільний телефон вказаному ОСОБА_13 , який став набирати номер і прикладати телефон до вуха, при цьому почав рухатись паралельно лавці справа наліво, а потім, прискоривши крок, побіг від них. Тому він, побачивши дії ОСОБА_13 , почав його наздоганяти, щоб повернути свій телефон, однак той пробігши по вул. Червоні ряди звернув у лівий бік та зник з його телефоном і наздогнати останього не вдалося, тому він звернувся до поліції (а.с.85-91).
У зв'язку зі смертю потерпілого суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора про оголошення його показань, наданих під час досудового розслідування, відповідно до вимог ч.11 ст.615 КПК України, яка допускає використання таких показань у випадку неможливості допиту особи в судовому засіданні з об'єктивних причин.
Таким чином доводи апеляційної скарги обвинуваченого про проведення судового розгляду без участі потерпілого та його допиту є безпідставними, оскільки смерть потерпілого унеможливила його безпосередній допит у суді, а суд мав право послатися на його показання.
Показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що знав ОСОБА_8 до війни, з яким познайомився в м. Одеса, а обвинуваченого ОСОБА_14 бачив на районі, але не був знайомий. Влітку 2024 року він з товаришем ОСОБА_15 сиділи на лавочці біля Благовіщенського собору, коли підійшов молодий чоловік, назвався ОСОБА_16 та попросив включити музику на телефоні, який лежав на лавці. Згодом попросив зателефонувати з телефону ОСОБА_17 і той передав йому телефон. ОСОБА_13 телефонував протягом 2 хв. та почав віддалятися, а ОСОБА_18 побіг за ним, але наздогнати не зміг, у звязку зі травмою, чи кричав потерпілий сказати не може. Через деякий час ОСОБА_19 повернувся і повідомив, що той хлопець з його телефоном зник. Після цього, вони попросили телефон у незнайомих осіб, щоб зателефонувати до поліції. На досудовому слідстві він по фотокартках впізнав обвинуваченого та підтвердив свої підписи в протоколі, де правильно зазначено дату вчинення злочину. Первинні не зовсім вірні покази надані ним у зв'язку з контузією та хвилюванням по загиблому ОСОБА_17 . Оговорювати обвинуваченого не бажає, наполягає на своїх останніх показах. Його ніхто не умовляв та не примушував надавати такі покази про фактичні події, які пам'ятає.
Показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_20 , який пояснив, що приблизно 7 років займається ремонтом та продажем мобільних телефонів за адресою АДРЕСА_2 , що знаходиться на Південному вокзалі. 18.07.2024р. приблизно о 17 год. коли він відлучився з роботи та залишив свій номер телефону і до нього зателефонував чоловік, з яким в подальшому він зустрівся та який зазначив, що бажає продати Samsung - А055 темно синього чи чорного кольору за 500 грн. На екрані телефону була невелика тріщина, телефон був з сім-карткою і з вказаного телефону чоловік телефонував йому. Ринкова вартість такого телефону, який був у використанні, складає приблизно від 1500 до 2000 грн., а нового телефону приблизно 6000 грн. На питання про документи, чоловік, якого він впізнає в судовому засіданні як обвинуваченого, зазначив, що документів на телефон, а також документів, що посвідчують його особу немає. Йому здалося це підозрілим, що чоловік продає телефон по заниженій ціні, не має документів як на телефон так і своїх документів, тому він відмовився від покупки зазначеного телефону. В подальшому він у слідчого по фотокартках, в присутності двох понятих, впізнав по рисам обличчя обвинуваченого та впізнає свої підписи в протоколі впізнання.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що «свідок» у кожному судовому засіданні давав різні показання, колегія суддів не бере до уваги, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 не конкретизував, про якого саме свідка йдеться, та не навів жодних конкретних відомостей щодо зміни показань.
Даними заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.07.2024, що зареєстрована в інформаційно - телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/О за №9974, згідно якої ОСОБА_8 просив прийняти заходи до невідомого, який назвався ОСОБА_13 , який 18.07.2024 приблизно о 17 год. за адресою АДРЕСА_3 відкрито заволодів його мобільним телефоном Samsung A055F/DS синього кольору з imei 1 НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , який він придбав у березні 2024 за 4500 грн. (а.с.51,52).
Протоколом огляду місця події від 18.07.2024 з ілюстративним матеріалом, згідно якого на підставі повідомлення 102, з застосуванням фотокамери Nikon А100 була оглянута ділянка місцевості, а саме паркова зона, що розташована поблизу річки Лопань неподалік від будинку 1А по вул. Червоні ряди у м. Харкові. При огляді дерев'яної лавки за координатами НОМЕР_6, навпроти неї на відстані 30-40 м. розташований з західної сторони Благовіщенський кафедральний собор, зі східної сторони на відстані 20-30 м. розташована річка Лопань, на відстані 50 м. на південь розташована проїзна частина вул. Благовіщенський майдан. Лавка виготовлена з дерев'яних досок, які мають облізлу фарбу коричневого кольору та металеві бокові частини чорного кольору, поряд розташований смітник та ще одна лавка (а.с. 53-56).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.07.2024 з ілюстративним матеріалом, з якого вбачається, що в присутності понятих, потерпілий ОСОБА_8 при пред'явленні для впізнання за неохайною зачіскою, формою носу та невеликою щетиною на обличчі впізнав особу під № 2 ( ОСОБА_7 ), як особу, яка 18.07.2024 р. приблизно в 16 год. 30 хв. попрохав мобільний телефон для того, щоб зателефонувати матері, після чого заволодів телефоном і побіг у невідомому напрямку (а.с.57-58).
Протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 25.07.2024, з якого вбачається, що в присутності понятих, потерпілий ОСОБА_8 за наявною тріщиною на екрані, що розташована вздовж екрану зверху, впізнав на фото №3 свій мобільний телефон Samsung SM A055F/DS, який 18.07.2024 р. був відкрито викрадений за адресою АДРЕСА_3 . (а.с.81-84).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.07.2024 з ілюстративним матеріалом, згідно якого свідок ОСОБА_9 в присутності понятих при пред'явленні для впізнання за неохайною зачіскою, щетиною на обличчі та іншими ознаками зовнішності впізнав особу під №3 ( ОСОБА_7 ), як особу, яка 18.07.2024 р. приблизно в 16 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_3 попросив у потерпілого мобільний телефон для дзвінка матері, після чого з цим телефоном побіг у невідомому напрямку (а.с.60-62).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.07.2024 з ілюстративним матеріалом, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_20 в присутності понятих за формою зачіски, кольром волосся, формою надбровних дуг, формою носа та губ впізнав особу під №4 ( ОСОБА_7 ), яка 18.07.2024 р. пропонувала придбати мобільний телефон Samsung SM A055F/DS (а.с.68-70).
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 було затримано в порядку ст.ст.208,615 КПК України (а.с.100-103).
Протоколом огляду від 18.07.2024 з ілюстративним матеріалом, згідно якого в присутності понятих в приміщенні кабінету №24 ВП №2 ХРУП №3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одягнений в футболку темно сірого кольору з написом «Nice Life», штани спортивні чорного кольору, підкочені до колін, дістав з правого карману штанів мобільний телефон Samsung, на задній поверхні якого наявна біла наліпка з написом: - SM A055F/DS s/n R9WX10DB1VV імеі 1 НОМЕР_1 , імеі 2 НОМЕР_2 , 64 гб. з SIM картою мобільного оператора «Vodafone» (ПрАТ«ВФ Україна») з маркуванням НОМЕР_4 та повістку ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім'я ОСОБА_7 . На питання слідчого «Звідки даний телефон?», останній не став будь що пояснювати. Під час огляду зазначеного мобільного телефону, на його екрані у верхній частині наявна тріщина по горизонтальній лінії з підняттям у праву верхню сторону, а в галереї виявлено фото амбулаторних документів та аналізи на ім'я ОСОБА_8 від 03.07.2024р., фото чоловіка у військовій формі від 04.07.2024р., а в налаштуваннях телефону вказані вищезазначені імеі та модель телефону. Вищезазначений телефон, SIM карту та повістку вилучено і запаковано в паперовий конверт. Від ознайомлення з протоколом та його підписання ОСОБА_7 в присутності понятих відмовився (а.с.63-67).
Постановою слідчого від 19.07.2024, згідно якого мобільний телефон Samsung SM A055F/DS з імеі1 НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_5 та SIM карту мобільного оператора ПрАТ«ВФ Україна» визнано речовим доказом по кримінальному провадженню та ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 29.07.2024р. на вказане майно накладено арешт (а.с.77-79).
Згідно судово - товарознавчої експертизи №3701/24 від 24.07.2024 ринкова вартість мобільного телефону Samsung SM A055F/DS з імеі1 НОМЕР_1 , імеі2 НОМЕР_2 , 64 гб, бувшого у використанні, з урахуванням зносу станом на 18.07.2024 р. становить 3869 грн. 10 коп. (а.с. 72-76).
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 діяв з прямим умислом на відкрите викрадення чужого майна.
Так, у провадженні встановлено, що ОСОБА_7 , реалізовуючи заздалегідь сформований умисел на відкрите викрадення чужого майна, отримавши доступ до мобільного телефону потерпілого під приводом здійснення дзвінка, не повернув його власнику, а, відійшовши на видиму для потерпілого та його товариша відстань, різко пришвидшився і побіг, ігноруючи вимоги повернути майно та усвідомлюючи, що його протиправні дії бачать потерпілий і свідок. Вказане, у поєднанні з утриманням речі при собі та подальшою спробою її збуту свідчить про прямий умисел саме на відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
За таких обставин, колегія суддів вважає доведеною винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, кваліфікацію його дій правильною, а доводи апеляційної скарги обвинуваченого про зворотне - безпідставними.
Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про безпідставну відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи щодо переоцінки вартості мобільного телефону, то колегія суддів зазначає таке.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема журналу судового засідання від 18.06.2025, під час судових дебатів обвинувачений заявив відповідне клопотання, у зв'язку з чим суд першої інстанції поновив судовий розгляд, оглянув висновок експерта №3701/24 від 24.07.2024 року та на місці ухвалив відмовити у його задоволенні (а.с.219).
Таким чином, зазначене клопотання було розглянуто судом першої інстанції відповідно до вимог кримінального процесуального закону, у межах наданих йому повноважень та з дотриманням принципу змагальності сторін.
Доводи обвинуваченого про те, що під час досудового розслідування він піддавався тиску з боку правоохоронних органів, є неспроможними.
Верховний Суд у своїх рішеннях уже звертав увагу на те, що для того, щоб у компетентних органів виник обов'язок провести розслідування за заявою про застосування методів, які порушують статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, така заява має бути «небезпідставною». Тобто особа, яка заявляє про погане поводження з нею, має навести конкретні обставини такого поводження і надати певне підтвердження цим обставинам або, якщо це неможливо з об'єктивних причин, повідомити інформацію, яка дає можливість перевірити, чи має заява певні підстави. Хоча доведення обґрунтованості заяви про погане поводження не може покладати на заявника настільки надмірний тягар доведення, однак за відсутності інформації, яка дає можливість її перевірити, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і не створює обов'язку проведення розслідування такої заяви (справа № 515/2020/16-к).
Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_7 на стадії досудового слідства із заявами про тиск з боку правоохоронних органів до прокуратури не звертався. Відповідних заяв з боку останнього не було і під час судового розгляду у суді першої інстанції. Вперше обвинувачений вказав про це в своїй апеляційній скарзі, однак зазначені обвинуваченим відомості не містили належного опису фактичних обставин, за яких відбувалося стверджуване ним погане поводження. Таких відомостей не було наведено обвинуваченим і в судовому засіданні під час апеляційного розгляду даного кримінального провадження. Також обвинуваченим не було наведено доводів стосовно того, які саме обставини перешкодили йому звернутись до правоохоронних органів з такими заявами.
Таким чином матеріали справи не містять будь-яких даних про застосування до ОСОБА_7 недозволених методів під час слідства.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_7 , не встановлено.
Покарання ОСОБА_7 призначене відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та всіх даних про його особу, воно є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Холодногірського районного суду м.Харкова від 18 червня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий:
Судді: