Справа № 342/1601/23
Провадження № 22-ц/4808/1620/25
Головуючий у 1 інстанції Гайдич Р. М.
Суддя-доповідач Бойчук
11 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
з участю секретаря Кузнєцова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Городенківського районного суду від 18.12.2024 за нововиявленими обставинами,за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Городенківського районного суду від 02 жовтня 2025 року під головуванням судді Гайдича Р.М. ум. Городенка,
В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до суду першої інстанції про перегляд рішення Городенківського районного суду від 18.12.2024 за нововиявленими обставинами.
Заяву обґрунтував тим, що рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18.12.2024 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Ласощі» про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено повністю. ОСОБА_1 до 20.11.2023 працював на посаді лікаря в ТОВ «Ласощі». Наказом директора ТОВ «Ласощі» Косовець Патрицією від 20.11.2023 № 44-К/тр ОСОБА_1 було звільнено з посади лікаря з 20.11.2023 у зв'язку із прогулом без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України.
Однак, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2024 у справі № 909/56/24 позов задоволено. Визнано недійсним рішення учасника ТОВ «Ласощі» №1/2023від 27.09.2023. Визнано недійсним наказ від 27.09.2023 № 26-К/тр та поновлено ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ «Ласощі» з 27.09.2023. Стягнуто з ТОВ «Ласощі» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 63 289,12 грн, а також 13 028 грн судових витрат, з яких 3028 грн - судовий збір, 10 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Отже, станом на прийняття Городенківським районним судом рішення від 18.12.2024, вже було рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/56/24 від 12.06.2024, однак ОСОБА_1 не було про це відомо, тому він не міг про це повідомити Городенківський районний суд.
Про існування вищевказного рішення господарського суду його повідомив адвокат в серпні місяці 2025 року, який також подав 30.07.2025 відповідне клопотання про долучення доказів в іншій справі - № 342/1028/24, що розглядається Городенківським районним судом.
Таким чином, Косовець Патриція незаконно була призначена директором ТОВ «Ласощі», що встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2024 у справі № 909/56/24, а тому не була уповноважена звільняти ОСОБА_1 з посади лікаря на підставі наказу від 20.11.2023 № 44-К/тр.
Просив переглянути рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18.12.2024 у цій справі за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Городенківського районного суду від 02 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Городенківського районного суду від 18.12.2024 у цій справі.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на незаконність ухвали суду.
Апелянт зазначає, що безпідставними та необґрунтованими є твердження суду, що позивачем не наведено обставин, які можуть вважатися нововиявленими у цій справі і можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду.
ОСОБА_1 було звільнено з посади лікаря директором ТОВ «Ласощі» Косовець Патрицією на підставі наказу від 20.11.2023 №44-К/тр.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2024 у справі № 909/56/24 визнано недійсним рішення учасника ТОВ «ЛАСОЩІ» №1/2023 від 27.09.2023. Визнано недійсним наказ від 27.09.2023 №26-К/тр та поновлено ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ «ЛАСОЩІ» з 27.09.2023. Стягнуто з ТОВ «ЛАСОЩІ» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 63 289, 12 грн.
Згідно рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2024, ОСОБА_2 було звільнено незаконно з посади директора та поновлено на посаді директора ТОВ «ЛАСОЩІ» з 27.09.2023. Отже, Косовець Патриція не була уповноваженою звільнити ОСОБА_1 з займаної посади 20.11.2023, оскільки її призначення на посаду директора визнано судами всіх інстанцій незаконним.
Тому апелянт вважає, що на момент ухвалення Городенківським районним судом Івано-Франківської області рішення від 18.12.2024, вже існувало рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/56/24 від 12.06.2024. Проте ОСОБА_1 не було про це відомо, у зв'язку з чим він не міг про це повідомити Городенківський районний суд.
Отже у спірному випадку має місце преюдиційний зв'язок судових рішень у цій справі.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі безпідставно дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 не містить посилань на будь-які нововиявлені обставини.
Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18.12.2024 у цій справі та скасувати вищевказане рішення суду і ухвалити постанову, якою: визнати незаконним та скасувати наказ директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласощі» від 20.11.2023 №44-К/тр про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря в ТОВ «Ласощі». Поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря в ТОВ «Ласощі» з 20.11.2023. Стягнути з ТОВ «Ласощі» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.11.2023 по день поновлення на роботі.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Представник ОСОБА_1 адвокат Шунтов О.М. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.
Інші учасники цієї справи в засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце слухання справи.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ураховуючи таке.
Встановлено, що згідно наказу № 44-К/тр від 20.11.2023 ОСОБА_1 лікаря ТОВ «Ласощі» було звільнено із 01.11.2023 відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із прогулом без поважних причин.
ОСОБА_1 , не погоджуючись із цим наказом, звернувся до Городенківського районного суду із позовом до ТОВ «Ласощі» про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2024 року по справі № 342/1601/23 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Ласощі» про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено. (т.2 а.с.183-190).
Городенківським районним судом Івано-Франківської області 06 січня 2025 року ухвалено додаткове рішення у цій справі про стягнення понесених судових витрат (т.2 а.с.264-272).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 лютого 2025 року рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18.12.2024 залишено без змін. Додаткове рішення Городенківського районного суду від 06.01.2025 змінено з частині розміру витрат на професійну правничу допомогу (т.3 а.с.49-54).
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2024 у справі № 909/56/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025, визнано недійсними рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласощі» №1/2023 від 27.09.2023. Визнано недійсним наказ від 27.09.2023 №26-К/тр та поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласощі».
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2025 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 909/56/24 залишено без змін.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору і які існували на час постановлення рішення, але про які не було і не могло бути відомо особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення суду.
Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18).
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд рішення Городенківського районного суду від 18.12.2024 за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції вказав, що заява ОСОБА_1 не містить посилань на будь-які нововиявлені обставини, а має доводи незгоди із судовим рішенням суду, яким було йому відмовлено в задоволенні позову та є фактично вимогою здійснити переоцінку доказів, що не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Встановлено, що наведена заявником обставина, що Косовець Патриція незаконно була призначена директором ТОВ «Ласощі», що встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2024 у справі № 909/56/24, а тому не була уповноважена звільняти ОСОБА_1 з посади лікаря на підставі наказу від 20.11.2023 № 44-К/тр не є нововиявленою у розумінні ст. 423 ЦПК України.
Судом першої інстанції вказано про те, що під час розгляду справи Городенківським районним судом, рішення якого переглядалось Івано-Франківським апеляційним судом, питання повноважень керівника ТОВ «Ласощі» станом на момент прийняття нею наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря в ТОВ «Ласощі» позивачем не ставилось, а тому це питання не входило до предмету доказування у цій справі.
У рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2024, не зазначено про не правомірність дій керівника ТОВ «Ласощі» під час звільнення ОСОБА_1 з 20.11.2023 та не зазначено про будь-які інші неправомірні дії ОСОБА_3 , яка перебувала на посаді директора ТОВ «Ласощі» в цілому з приводу здійснення нею керівництва ТОВ, зокрема під час вирішення нею питань про прийнятя чи звільнення працівників, по виплаті заробітної плати працівникам, по сплаті податків, тощо, які б могли вплинути на винесення нею наказу 44-К/тр від 20.11.2023 про звільнення ОСОБА_1 .
Тому вирішення питання господарським судом з приводу правомірності призначення керівника ТОВ «Ласощі» Косовець Патрицію з 28.09.2023, жодним чином не може вплинути на рішення суду від 18.12.2024, яким вирішувалось питання про правомірність звільнення заявника за встановлених в рішенні суду обставин.
Заявником не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави для висновку про скасування чи зміну судового рішення. У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами слід відмовити. З такими висновками суду також погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Доводи апелянта про безпідставність тверджень суду, що ним не наведено обставин, які можуть вважатися нововиявленими у цій справі і можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є необґрунтованими з вищенаведених підстав.
Також слід зазначити, що у цьому випадку відсутній преюдиційний зв'язок судових рішень, на що посилається у апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому її слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують її законності і обґрунтованості. Підстав для її скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.
Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Городенківського районного суду від 02 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову складено 18 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: О.В. Пнівчук О.О. Томин