Справа № 646/4832/25
Провадження № 2/646/2967/2025
18 листопада 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі
головуючого судді - Чорної Б.М.,
за участю секретаря судового засідання: Машко П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Москаленко М.С. звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2001685533 у розмірі 55 889,00 грн. та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 уклала з АТ «ОТП БАНК» Кредитний договір №2001685533, який за правовою природою є змішаним договором, а саме кредитний договір та договір про надання банківських послуг, в якому містяться елементи різних договорів і надаються декілька різних видів послуг-кредитування та видача і обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток в межах якого було відкрито карткових рахунок № НОМЕР_1 . 13.10.2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №13/10/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним картковим рахунком, відкритим в межах кредитного договору № 2001685533, укладеного між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідно до Реєстру боржників №2 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 55 889,00 грн., з яких: 37 538,20 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18 350,80 грн. - сума заборгованості за процентами.
Оскільки відповідач не виконала свого обов'язку та не повернула надані кошти в строки, передбачені умовами договору, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Основ'янського районного суду міста Харкова від 23.05.2025 р. справу передано до розгляду судді Чорній Б.М.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 27.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення судом .
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, приходить до наступного.
Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Судовим розглядом встановлено, що 02.12.2012 року ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» уклали Договір про надання споживчого кредиту №2001685533 /а.с.5-6/.
Відповідно до п.1.1 Договору кредитор Банк надає Позичальнику споживчий кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах : на придбання товару та послуг у Продавця 1,2,3,4; строк кредиту : 24 місяці; розмір процентної ставки - 0,01% річних.
ОСОБА_1 взяла кредит у Продавця 1 - ТОВ «АЛЛО» на придбання Nokia (наклеювання захисної плівки) ціна 833 грн., кредит - 749 грн.; у Продавця 2 - ПАТ «Страхова компанія «СК Арсенал страхування», від імені якого діє, на підставі укладеного Договору доручення страховий агент : ПАТ «ОТП БАНК» що реалізовує Послуги страхування в рамках програми споживчого кредитування Банку.
Згідно умов п.1.2.1. Для придбання товару та послуг Банк надає Позичальнику споживчий кредит у відповідності до умов Договору, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі, визначені даним Договором та Додатком №1 «Графік платежів», що є його невід'ємною частиною, а також виконувати інші умови Договору.
З наданого Графіку платежів, що є Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту встановлено, що станом на 02.12.2014 рік, сума платежу становить 1 709,55 грн, враховуючи основну суму кредиту 1 155,04 грн, комісію 554,40 грн. /а.с.7/.
Відповідно до інформаційного листа Умови кредитування по продукту «Стандарт.Алло» вбачається, що ОСОБА_1 також ознайомилась з відсотковою ставкою за користування кредитом, яка є фіксованою та складає 0,01%, орієнтовна вартість кредиту складає 1 779,55 грн., та підтвердила, що банк надав інформацію щодо орієнтовної сукупної вартості кредиту, з урахуванням відсоткової ставки за Кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням Кредиту, про що свідчить її особистий підпис /а.с.7/.
Крім того, Договір про надання споживчого кредиту №2001685533 від 02.12.2012 року містить розділ 2 «Видача та обслуговування кредитної картки позичальника».
Згідно з п.2.1 розділу 2 договору, цим Банк та Позичальник підтверджують факт укладення між ними Договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) на підставі Правил користування кредитною карткою MasterCard Standart, що розміщений на Інтернет сайті банку (www.otpbank.com.ua) та на умовах викладених у цьому розділі (надалі «Угода»).
Відповідно до п.2.2 Договору про споживчий кредит, за умовами належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та прийняття Банком позитивного рішення щодо надання Держателю кредиту, Банк:
2.2.1. відкриває Держателю Картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку типу MasterCard Standart, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання Картки.
2.2.2. В порядку передбаченому Угодою надає Позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії до Карткового рахунку у розмірі, що передбачений Угодою, а Позичальник приймає кредит і зобов'язується повернути суму отриманого кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені Угодою.
Отримання, обслуговування та погашення Кредиту Позичальником відбувається через Картковий рахунок (п.2.3 Договору).
Згідно з п.2.4 Договору, розмір кредитного ліміту складає 1000 грн. В будь-який час строку дії договору Банк має право змінити розмір кредитного ліміту без зазначення причин такої зміни. Підписанням цього договору Позичальник погоджується із запропонованим порядком зміни строку дії Кредитної лінії.
Відповідно до п.2.9 Договору, за користування Кредитом, у тому числі простроченим Кредитом та Овердрафтом, Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку та на дату укладення Угоди розмір процентів становить 2,49% на місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги в мережі Інтернет та 3,49% на місяць по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту, відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 % на день.
Згідно з п.2.11 Договору, Держатель зобов'язаний щомісяця погашати в повному обсязі суму мінімального платежу, розмір якого визначається в виписці, але в будь-якому разі не менше 5% від розміру боргових зобов'язань.
Також, ОСОБА_1 уклала Договір страхування від нещасних випадків № 2001/2001685533 від 02.12.2012 року, відповідно до умов якого, місячний тариф - 1% від страхової суми; одноразова страхова премія складає 210 грн.01коп., термін Дії - 02.12.2012 по 02.12.2014 року /а.с.8/.
Договір також підписано особисто відповідачем ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис.
Згідно з рахунком №ТТ0459-0008885ТТ від 02.12.2012 року та специфікацією до кредитного до договору, ОСОБА_1 товар від ТОВ «Алло» на загальну суму 972 грн отримала, що підтверджується її підписом /а.с.12-13/.
13.10.2023 року укладено Договір факторингу №13/10/23, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та Акціонерним товариством «ОТП БАНК» (Клієнт), Клієнт передає, а Фактор приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості. За цим договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов'язань за Кредитними договорами /а.с.15-16/.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Положеннями статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Тому, посилання представника позивача на те, що після надходження додаткових доказів від товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» їх невідкладно буде направлено до суду, судом не приймається, оскільки всі докази щодо укладення договору позики позикодавцем (первісним кредитором) мали бути передані позивачу (фактору, новому кредитору).
За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 2 статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Позивачем долучено витяг з Реєстру боржників №2 від 13.10.2023 року, відповідно до якого вказано, що ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників АТ «ОТП БАНК», включно і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2001685533 від 01.06.2013 року, в той час як датою укладання Договору №2001685533, що долучений до матеріалів справи є 02.12.2012 рік, тобто ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не набуло статусу нового кредитора.
Доказів, які б підтверджували надання ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» попередньому кредитору - АТ «Сенс Банк» грошових коштів за передачу права вимоги згідно Договору факторингу №13/10/23 від 13 жовтня 2023 року позивачем суду також не надано.
Крім того, у наданому представником позивача витягу зазначені лише номер кредитного договору, прізвище боржника, РНОКПП боржника та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування.
Отже, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська ігенція з повернення боргів» не надав доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_2 , відкритим в межах Кредитного договору №2001685533 від 02.12.2012 р.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного суду від 29.06.2021 у справі №916/2040/20).
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Згідно зі статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір включено до складу судових витрат.
Згідно із платіжною інструкцією № 110107 від 18.04.2025 при пред'явленні позовної заяви до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн. /а.с.34/.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на результат вирішення спору та відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cz.hr.court.gov.ua/sud2035/ .
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, фактична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, ЄДРПОУ:35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_3 .
Суддя Б.М.Чорна