Справа № 645/2060/25
Провадження № 2/645/1591/25
18 листопада 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі: головуючого суддіШарка О.П., секретаря судових засідань - Мухіна В.А., розглянувши в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа - Харківська обласна державна судова адміністрація Департаменту охорони здоров'я «Обласний центр медико- соціальної експертизи», про стягнення надміру виплаченої пенсії,
Начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути надміру виплаченої пенсії в сумі 59 816 грн. 18 коп., третя особа - Харківська обласна державна судова адміністрація Департаменту охорони здоров'я «Обласний центр медико- соціальної експертизи»
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку та отримував пенсію по інвалідності II групи з 18.04.2024, призначену відповідно до Закону №1058 на підставі особистої заяви від 29.04.2024, виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №322610 від 18.04.2024, виданої міжрайонною Слобідською медико- соціальною експертною комісією м. Харкова. Рішенням від 06.05:2024 за №204650022635 було призначено ОСОБА_1 пенсії по інвалідності II групи. Згідно із статтею 30 Закону №1058, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності передбаченого цим Законом страхового стажу. Територіальні органи Пенсійного фонду України припиняють виплату пенсії, зокрема на підставі відповідної інформації від уповноважених установ, отриманої ними в результаті виконання своїх функціональних обов'язків. Розмір та підстави для виплати пенсії у такому разі переглядаються відповідно до цього закону. Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 права на отримання пенсії по інвалідності не має. Рішенням відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204650022635 від 07.02.2025 припинено виплату пенсії та скасоване-рішення від 06.05.2024 за №204650022635 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до пункту 1 підпунктів 1,5 статі 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за X» 1058-ІV на підставі довідки виданої Харківською обласною адміністрацією Департаментом охорони здоров'я “Обласний центр медико-соціальної експертизи», від 30.12.2024 №84 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 18.04.2024. Листом від 40.02.2025 №2000-0308-8/22346 ОСОБА_1 повідомлялося про те, що виплату пенсії призупинено у зв'язку зі скасуванням II групи інвалідності (довідка від 30.12.2024 №84 Державного закладу “Центральна медико- соціальної комісія міністерства охорони здоров'я України» про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дати встановлення -18.04.2024). У зв'язку зі скасуванням довідки було зайво виплачено пенсію у розмірі 59 816 грн. 18 коп. за період з 18.04.2024 по 28.02.2025 та запропоновано внести зазначені кошти на рахунок Пенсійного фонду України як зайво виплачена пенсія.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача, в якій вона підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення суду.
Частиною 3 ст.211ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача, відповідно до відомостей з Реєстру територіальної громади міста Харкова. Причини неявки відповідач суду не повідомляв, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, в установлений ч. 7ст. 178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від відповідача не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно вимогам ст. ст. 223, 280-281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував представник позивача.
Дослідивши надані стороною позивача і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ході судового розгляду встановлено, що Згідно з преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ зазначено, що цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом Статтею 5 Закону України №1058- IV визначено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком.
Відповідно до ст. 9 Закону України №1058- IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні
виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Ст.30 зазначеного Закону України визначає умови призначення пенсії по інвалідності . Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності, (ст. 31 Закону України)
Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Відповідно до ст 32 зазначеного Закону, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання- інвалідності або на день звернення за пенсією.
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягни пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно.
Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
Згідно ст. 34 пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.
Порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.2 ст. 35 у разі якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії, по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку та отримував пенсію по інвалідності II групи з 18.04.2024, призначену відповідно до Закону №1058 на підставі особистої заяви від 29.04.2024, виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №322610 від 18.04.2024, виданої міжрайонною Слобідською медико- соціальною експертною комісією м. Харкова. Рішенням від 06.05:2024 за №204650022635 було призначено ОСОБА_1 пенсії по інвалідності II групи.
Згідно із статтею 30 Закону №1058, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності передбаченого цим Законом страхового стажу. Територіальні органи Пенсійного фонду України припиняють виплату пенсії, зокрема на підставі відповідної інформації від уповноважених установ, отриманої ними в результаті виконання своїх функціональних обов'язків. Розмір та підстави для виплати пенсії у такому разі переглядаються відповідно до цього закону.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 права на отримання пенсії по інвалідності не має. Рішенням відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204650022635 від 07.02.2025 припинено виплату пенсії та скасоване-рішення від 06.05.2024 за №204650022635 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до пункту 1 підпунктів 1,5 статі 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за X» 1058-ІV на підставі довідки виданої Харківською обласною адміністрацією Департаментом охорони здоров'я “Обласний центр медико-соціальної експертизи», від 30.12.2024 №84 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 18.04.2024.
Листом від 40.02.2025 №2000-0308-8/22346 ОСОБА_1 повідомлялося про те, що виплату пенсії призупинено у зв'язку зі скасуванням II групи інвалідності (довідка від 30.12.2024 №84 Державного закладу “Центральна медико- соціальної комісія міністерства охорони здоров'я України» про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дати встановлення -18.04.2024). У зв'язку зі скасуванням довідки було зайво виплачено пенсію у розмірі 59 816 грн. 18 коп. за період з 18.04.2024 по 28.02.2025 та запропоновано внести зазначені кошти на рахунок Пенсійного фонду України як зайво виплачена пенсія.
Відповідно дост. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п.1 ч. 1ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється , якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
За змістомст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Приписамист. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
П. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (даліПорядок), затвердженогопостановою Правління Пенсійного Фонду України №6-4 від 21 березня 2003(зі змінами) встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно достатті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 4 Порядку у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першоїстатті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Відповідно до частини першоїстатті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1215 ЦК України, не підлягають поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, повернення надміру сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Судом встановлено, що право на призначення пенсії ОСОБА_1 відсутнє з 18.04.2024 року, відповідачу безпідставно нараховувалася та виплачувалася пенсія по інвалідності ІІ групи з 18.04.2024 по 28.02.20225 у сумі 59 816 грн. 18 коп.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі, та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача надміру виплаченої пенсії у сумі 59 816 грн. 18 коп.
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положеньст.141 ЦПК України. Судовий збір підлягає стягненню в повному обсязі з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у загальній сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України,
ухвалив:
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Харківська обласна державна судова адміністрація Департаменту охорони здоров'я «Обласний центр медико- соціальної експертизи», про стягнення надміру виплаченої пенсії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачену пенсію у сумі 59 816 грн. 18 коп. (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот шістнадцять гривень вісімнадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір, сплачений при зверненні до суду, в сумі 3028,00 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Немишлянський районний суд м. Харкова.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: 61022, м. Харків, м-н Свободи, Держпром, 3 під'їзд. 2 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14099344.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1
Третя особа: Харківська обласна державна судова адміністрація Департаменту охорони здоров'я «Обласний центр медико- соціальної експертизи» вул. Галана, 6, м. Харків, 61058.
Головуючий суддя