Справа № 632/1714/25
провадження № 1-кп/632/180/25
13 листопада 2025 року місто Златопіль
Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,
Златопільським міськрайонним судом Харківської області розглядається зазначене вище кримінальне провадження.
13 листопада 2025 року прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , строк якого спливає 21 листопада 2025 року, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор підтримав зазначене вище клопотання з наведених у ньому підстав.
Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого.
Заслухавши позицію сторони обвинувачення та позицію сторони захисту, дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження в межах питання, що вирішується, суд доходить наступного.
Так, ст. 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 29 липня 2025 року щодо ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - по 26 вересня 2025 року.
Одночасно ОСОБА_4 визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 560 гривень.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти з покладенням наступних обов'язків: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; щоденно прибувати до визначеної командуванням військової частини особи з метою контролю за поведінкою військовослужбовця; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
Підставою для прийняття такого рішення стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень - тяжких злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, яка підтверджувалася зібраними у кримінальному провадженні доказами, метою - запобігання ризикам, у тому числі, передбаченим пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У подальшому зазначений запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , був продовжений ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 23 вересня 2025 року, до 21 листопада 2025 року, включно.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України», зазначено, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
Суд вважає реальними, обґрунтованими та доведеними заявлені прокурором ризики, зокрема: ризик переховування від суду, ризик незаконного спливу на свідків, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
За вчинення злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, ці злочини посягають на встановлений порядок несення військової служби, при цьому суд зважає і на обставини цих злочинів, зокрема на їх вчинення військовослужбовцем в умовах воєнного стану.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про необхідність продовження щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
При цьому, суд враховує положення ч. 8 ст. 176 КПК України, які чітко вказують на те, що до військовослужбовця, який підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується запобіжний захід лише у виді тримання під вартою.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу, ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).
Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 199, 331, 369 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шістдесят днів, тобто по 11 січня 2026 року, включно, в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику і прокурору негайно після її оголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя:ОСОБА_1