Справа №443/1493/25
Провадження №2/443/911/25
іменем України
(заочне)
17 листопада 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача ТОВ «Цикл фінанс» Кеню Д.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2019592945 від 14.07.2018 у розмірі 9 593,23 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Обґрунтування позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача Кеню Д.В. зазначає, що 14.07.2018 між Акціонерним товариством «ОТП банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2019592945, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.18.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено договір факторингу №18/08/21, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступив на користь ТОВ «Цикл фінанс» права вимоги за кредитним договором № 2019592945 від 14.07.2018, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання, в результаті чого заборгованість за кредитним договором становить 9 593,23 грн, а саме: 6 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 3 093,23 грн заборгованість за відсотками.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 16.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 16.10.2025 /а.с.53-54/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 16.10.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідача справу розглядом відкладено на 13.11.2025 /а.с.61/.
Розгляд справи по суті відбувся 13.11.2025 без участі сторін.
Представник позивача товариства з обмеженою відповідністю «Цикл фінанс» у позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.
Згідно відомостей Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби місце реєстрації ОСОБА_1 є: с. Баківці, Львівський район, Львівська область. Судом скеровувались судові повістки ОСОБА_1 у судові засідання на зазначену адресу та конверти з рекомендованими повідомленнями повернулися до суду із відміткою засобу зв'язку «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням виклику у судове засідання.
Відтак, суд вважає, що наявні умови для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає вимогам частини 4 статті 223 та статті 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу за його відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 13.11.2025, є дата складення повного тексту судового рішення - 17.11.2025 .
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 14.07.2018 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2019592945.
Відповідно до умов кредитного договору, Банк надає Позичальнику споживчий Кредит, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі, визначені даним кредитним договором.
Відповідно до п.1.1. Договору, загальний розмір кредиту становить 7 211 гривень 00 копійок. Дата остаточного повернення кредиту 14.07.2020.
Згідно із п.1.2. Договору, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 відсотків річних.
В п.1.3 Договору зазначено, що повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати Позичальником Ануїтетних Платежів.
Відповідно до п.1.4. Договору, датою надання Банком та отримання Позичальником Кредиту вважається дата підписання Позичальником Кредитного договору.
Згідно із п.8 Договору, Палій підписав договір власноруч свої підписом. /а.с.31/.
Також у матеріалах справи міститься згода-дозвіл на обробку персональних даних наданої ОСОБА_1 та анкета-заява на отримання кредиту / а.с.34-35/.
Відповідно до додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту № 2019592945 від 14.07.2018, загальна вартість кредиту становитиме 9 807,57 грн /а.с.32/.
У паспорті споживчого кредиту визначені, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредитку, порядок повернення кредиту та інша додаткова інформація /а.с.32 на звороті-33 на звороті/.
Відповідно до розписки ОСОБА_1 отримав банківську картку № № НОМЕР_1 /а.с.38 на звороті/.
Копією рахунку-фактури від 14.07.2018 та чеку від 14.07.2018, видатковою накладною та специфікацією підтверджується придбання відповідачем товарів у ТОВ «ДІЄСА» на суму 6 918,00 грн /а.с. 37-38/.
Отже, банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 2019592945, надавши відповідачеві кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.
18.08.2021 між ТОВ «Цикл фінанс» та АТ «ОТП Банк» укладено договір факторингу № 18/08/21, згідно якого АТ «ОТП Банк» відступив на користь ТОВ «Цикл Фінанс» права вимоги за Кредитним договором № 2019592945 від 14.07.2018, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Відповідно до п.1. Договору, АТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «Цикл Фінанс» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП Банк», і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк» і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості.
Згідно із п.1.2. Договору, ТОВ «Цикл Фінанс» передає грошові кошти в розпорядження АТ «ОТП Банк» за плату, відповідно до умов Договору.
В п.1.3. Договору зазначено, що ТОВ «Цикл Фінанс» одержує право вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов'язань за Кредитними договорами.
Відповідно до п.6.2.3. Договору, право вимоги переходить до ТОВ «Цикл Фінанс» з моменту підписання сторонами Договору, після чого ТОВ «Цикл Фінанс» стає Новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості /а.с. 19-23/.
Відповідно до платіжного доручення № 1592 від 18.08.2021 ТОВ «Цикл фінанс» було сплачено грошові кошти на користь АТ «ОТП банк» за договором факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 /а.с. 29/.
Згідно з актом приймання -передачі реєстру боржників №1 до договору факторингу №18/08/21 від 18.08.2021 АТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «Цикл фінанс» прийнялв 9 499 боржників на загальну суму заборгованості 106 590 417,61 грн /а.с.10/.
Відповідно до витягу з Додатку № 1 до договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2019592945 від 14.07.2018 в розмірі 9 593,23 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 500 грн; заборгованість по відсотках - 3 093,23 грн /а.с. 17/.
Відповідно до виписки по рахунку приватного клієнта №2019592945 за період з 14.07.2018 по 18.08.2021 вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, а також його нараховувались відсотки за користування такими, що також підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.43-44 на звороті/.
Відповідачу надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості від 23.06.2025 на адресу, вказану ним у кредитному договорі, так як всупереч умовам кредитного договору взяті на себе зобов'язання зі сплати кредитної заборгованості та відсотків відповідач не виконував, чим порушив норми чинного законодавства, умови кредитного договору та права кредитора на своєчасне отримання зазначених коштів /а.с. 30/.
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).
Під час вирішення цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог установлює зміст (правову природу, права та обов'язки) правовідносин сторін, які випливають зі встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, ніж закон. Більш того, керуючись положеннями ЦПК України, така функціональність суду має імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду відображається в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Тлумачення змісту як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України)
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно правової позиції ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Цикл Фінанс» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 ..
Судом встановлено, що згідно кредитного договору № 2019592945 від 14.07.2018 ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем в розмірі 9 593,23 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 500 грн; заборгованість по відсотках - 3 093,23 грн
За таких обставин, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилявся від сплати заборгованості за такими, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» сплатило судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 гривень.
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви, а саме у розмірі 2 422,40 гривень.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості у вказаній справі позивачем до суду подано: договір про надання правничої допомоги №43453613 від 02.01.2025 укладеного між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Кеню Д.В., додаткова угода № 2019592945 до Договору №43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025, акт №2019592945 від 25.08.2025 про підтвердження акту надання правничої (правової) допомоги адвокатом, згідно якого вартість наданих послуг становить 3 000 грн; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В. від 25.08.2025, копію свідоцтва Кеню Д.В. про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордер про надання правничої допомоги.
Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, дійшов переконання, що заявлені позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: с. Баківці, Львівський район, Львівська область) на корить товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8) заборгованість за кредитним договором № 2019592945 від 14.07.2018 у сумі 9 593 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто три) гривні 23 копійки, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, а всього разом сягнути 15 015 (п'ятнадцять тисяч п'ятнадцять) гривень 63 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Р.Г. Равлінко