(заочне)
Справа №439/1868/25
Провадження № 2/439/796/25
18 листопада 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Войтюк Т.Л.
за участю секретаря судового засідання Полінчук С.-Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Бродівського районного суду Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини усіх його доходів до досягнення сином повноліття.
В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що 22.01.2022 року зареєструвала шлюб із відповідачем. Однак, ще до реєстрації шлюбу проживали із відповідачем у громадянському шлюбі, та під час спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя із відповідачем виявилось невдалим, тривалий час проживають окремо. Спільний син проживає з позивачкою та перебуває на повному її утриманні. Позивачка зазначає, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина та у добровільному порядку не вчиняє дій по його утриманню, а тому просить визначити розмір коштів на утримання спільної дитини у розмірі частини усіх його доходів.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі з викликом сторін та призначено судове засідання.
У судове засідання позивач та її представник не з'явились. Від позивачки надійшла заява в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач будучи належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи в судове засідання повторно не з'явився, відзив не подав.
Враховуючи, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і позивачка не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивачки.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 26.01.2022 року між сторонами, Бродівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб, актовий запис №15, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8).
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27.04.2024 року ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.9).
Відповідно до довідки №198 від 11.09.2025 року виданої Бродівською спеціалізованою ЗОШ І-ІІІ степенів № 2, ОСОБА_3 навчається у 2 класі Бродівської СЗОШ І-ІІІ ступенів №2 з вивченням англійської мови (а.с.10).
Позивачка, покликаючись на ст. 180 СК України, вказує на обов'язок відповідача як батька утримувати їхню дитину до досягнення повноліття, оскільки відповідач не виконує такого обов'язку, тому просить вирішити спір в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Так само і положеннями статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Правовідносини щодо утримання батьками дитини регулюються главою 15 Сімейного кодексу України (далі СК України), яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Даний обов'язок є рівним для обох батьків і покладається на них, не зважаючи на те, з ким із батьків проживає дитина (стаття 180 СК України).
Відповідно до частини першої та другої статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
При цьому, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Так, в обґрунтування позовних вимог про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини позивач зазначила, що домовленість щодо утримання сина між сторонами недосягнута, а відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу не надає. За таких обставин позивачу важко самій створити умови для належного утримання дитини, його фізичного та духовного розвитку.
Судом враховано, що дитина проживає з матір'ю, знаходиться на її утриманні. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька дитини, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача аліментів відповідно до рішення суду.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з такого.
Відповідно до вимог частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частина друга статті 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вищезазначені норми закону, суд виходить із того, що батьки повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі, не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини.
Згідно частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Оцінюючи надані суду докази, виходячи із рівності обов'язку батьків щодо утримання дітей, розумності та достатності розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб дітей, зважаючи на встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дитину, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягувати із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд ураховує особу відповідача, який є працездатним, відсутність інформації про незадовільний стан здоров'я відповідача та про наявність на його утриманні інших дітей. Відповідач у судове засідання не з'явився, будь-яких доказів на спростування доводів позивача, що викладені у позовній заяві, суду не подав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).
Оскільки згідно з вимогами пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 287, 289, 430, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 22вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір с в сумі 1211 грн 20 к.
Заочне рішення може бути переглянуте Бродівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення виготовлено 18 листопада 2025 року.
Суддя Т.Л. Войтюк